Правовий статус комерційних банків

     Найбільш  дійовими щодо цього були б такі заходи:

1. створити декілька нових спеціалізованих державних банків і насамперед таких, як Національний земельний банк, Банк сприяння розвитку фермерських господарств. Банк реконструкції і розвитку України, Банк кредитування житлового будівництва тощо;
2. проводити політику найбільшого сприяння щодо реєстрації нових банків в тих регіонах, де їх зараз одиниці;
3. прискорити перетворення Ощадного банку України в універсальний комерційний банк з наданням права його філіям перетворюватися в самостійні банківські структури.

     Третя проблема — одноманітність структури  системи комерційних банків ринкового  типу. Щодо розвитку структури системи  комерційних банків ринкового типу, то тут політика Національного банку і Уряду повинна бути спрямована на розробку заохочувальних умов для створення спеціалізованих акціонерних або приватних банків і насамперед таких, як інвестиційні банки і банки іпотечного кредиту.

     Четверта  проблема — недостатня загальна чисельність  комерційних банків. У західних державах щільність банківської мережі коливається  від 1 до 4-5 банків і їх відділень  на 10 тис. чол. (без урахування ощадних  і небанківських кредитних установ). [16]

     В Україні щільність банківської мережі складає 1 банк (відділення банку) приблизно на 60 тис.чол. Якщо виключити з розрахунку Київ, який має відносно великий показник у цьому відношенні, то щільність банків буде ще нижчою. В Україні значною мірою збереглася "монобанківська" структура: один банк або його філія -один адміністративно-територіальний район.

     Кількість банків і їх відділень повинна  складати у перспективі не менше  як 5 тисяч і збільшитися у 6-7 разів (до міжнародних стандартів насиченості  банківською мережею).

     Для цього необхідно:

• ввести систему пільг, які б заохочували створення банками філій;
• створити особливі "пільгові" умови для заохочення розміщення банків в районних центрах, невеликих містах і селищах.

     П'ята  проблема. В Україні існує певна  кількість нездорових банків, які мають поганий кредитний портфель (у кредитному портфелі велика питома вага безнадійних позичок), банків, що не відповідають міжнародним стандартам.

     НБУ вживає певних заходів, спрямованих  на подолання цього явища. Одним  із них є встановлення комерційним банкам режиму фінансового оздоровлення, так званої "кредитної стелі", що змушує банки шукати засоби стягнення з клієнтів прострочених позичок, оскільки нові кредити в таких умовах можуть надаватися тільки за рахунок повернення раніше виданих. Але це все не може повністю вирішити проблему оздоровлення кредитного портфеля комерційних банків.

     Для вирішення цієї проблеми необхідно:

• перевести частину діючих банків в розряд фінансових компаній або приєднати їх до великих і здорових банків;
• провести по всіх комерційних банках оцінку кредитного і інвестиційного портфеля і "загублених активів", в т.ч. нарахованих процентів, які не будуть виплачені банкам;
• здійснити поетапне списання безнадійних боргів і створити резерви для такого списання;
• передбачити на державному рівні можливість створення комерційними банками фондів страхування кредитного ризику за рахунок прибутку.

     Шоста проблема — криза в розрахунках. З метою подолання платіжної  кризи, яка довгий час панує в  економіці і поряд з іншими факторами сприяє спаду виробництва, Національному банку України необхідно здійснювати поступовий перехід від жорсткої монетарної політики до політики розумної достатності: 

Висновок 

     Підводячи підсумок вище викладеного можна зробити певні висновки. Комерційний банк - це особливе явище в господарському житті, специфічне підприємство. Він виступає в ролі і торгового, і посередницького, і кредитного, і економічної, і партнерського підприємства. Сучасний банк - це універсальне підприємство.

     Порядок створення комерційного банку визначається законами України "Про банки і банківську діяльність", "Про господарські товариства", "Про аудиторську дыяльнысть", нормативними актами НБУ. Процес цей непростий і вимагає не лише бажання засновників створити банк, але і ретельної підготовки всіх документів, що носять правовий характер, дотримання вимог Центрального банку, що пред'являються їм при реєстрації банку. 
          Правове регулювання діяльності комерційних банків перебуває в становленні, тому державі необхідно активніше вести свою діяльність з розвитку мережі комерційних банків та розробці нормативних основ для їх діяльності.

     Найгострішим  питанням залишається вдосконалення  структури комерційних банків. Діяльність банків та їх кінцеві результати не можна відривати від виробництва, яке катастрофічно впало. Деякі банки допускають серйозні порушення фінансової дисципліни, що збільшують інфляційні процеси. За це, а також за відхилення від принципів кредитування матеріального виробництва треба відкликати ліцензії на здійснення банківських операцій і переводити такі банки в розряд дочірніх банків або філій. Тут важлива позиція НБУ.

      Користування  послугами комерційних банків стає все нагальнішою потребою підприємств, фірм, державних установ, громадських  організацій і приватних осіб. Всі вони потребують відкриття в банках різних рахунків для зберігання грошових коштів, для здійснення різноманітних платежів, для „доходного” розміщення своїх  вільних коштів, послуг з обміну валюти, купівлі-продажу цінних паперів, надання позичок тощо.

      Все це зумовлює необхідність того, щоб всі члени суспільства були добре обізнані зі структурою і роллю комерційного банку в сучасній економіці. Особливо це необхідно для сучасного українського суспільства, яке йде шляхом ринкових реформ і створення сучасної банківської системи.

     В цілому слід відзначити той факт, що нова банківська система функціонує, і в ній працює не мало відданих своїй справі, ініціативних і сміливих українських банкірів. Велику роль у створенні в нашій країні сучасної банківської системи може і має відіграти творче осмислення і використання багатого закордонного досвіду в даній сфері. 

     ПЕРЕЛІК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ  

1. Закон України вiд 07.12.2000  № 2121-III «Про банки і банківську діяльність»// Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2001, N 5-6, ст. 30
2. Закон України вiд 20.05.1999  № 679-XIV «Про Національний банк України»// Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1999, N 29, ст. 238
3. Закон України вiд 19.09.1991  № 1576-XII «Про господарські товариства»// Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1991, N 49, ст. 682
4. Закон України вiд 22.04.1993  № 3125-XII «Про аудиторську діяльнысть»// Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1993, N 23, ст. 243
5. Господарський кодекс України: Коментар. – Х.: «Одіссей», 2004. – 848 с.
6. Н.О. Саніахметова: Господарське право України: Навчальний посібник. – X.: Одіссей, 2005. – 608 с.
7. О. М. Вінник: Господарське право. Курс лекцій.- К.: Атіка, 2004.- 624 с.
8. М. К. Галянтич, С. М. Грудницька, О. М. Міхатуліна: Господарське право України. Підруч. для студ. вищ. навч. закл.. – К.: МАУП, 2005. – 424 с.
9. Л.А. Жук, І.Л. Жук, О.М. Неживець: Господарське право. Навчальний посібник. – К.: Кондор, 2003. – 400 с.
10. О.С. Бакун: Проблеми та перспективи розвитку банківської системи України // Вісник НБУ, 2005. – 72 с.
11. А.М. Мороз, М.І. Савлук, М.Ф. Пуховкіна та ін.: Банківські операції: Підручник. – 2-ге вид. – К.: КНЕУ, 2002. – 476 с.
12. О. А. Костюченко: Банківська система. К.: А.С.К, 2003 – 386 с.
13. В. К. Мамутов: Хозяйственное право: Учебник.— К.: Юринком Интер, 2002 – 465 с.
14. Ю.В. Ващенко: Банківське право: Навч. посібник. — К.: Центр навчальної літератури, 2006. — 344 с.
15. О.Н.Дзюблюк: Проблеми забезпечення ефективною функціонування банківської системи в перехідній економіці // Вісник НБУ, 2005 – 76 с.
16. Р.Б.Шишка: Підприємницьке право України. – Х: Еспада, 2000 – 420с.
17. С. И. Долгова, И.И. Кретова: Предпринимательское право Украины: Учебно-практ. Пособие. – Х.: БЭК, 2007 – 380 с.