Моральні принципи та засади в міжнародній політиці

Взаємозв’язок міжнародної політики та моралі найкраще прослідковується у принципах міжнародної політики.

На нашу думку, до основних з них  відносять перш за все принцип суверенної рівності держав. У сучасному міжнародному праві він включає такі елементи: а) держави юридично рівні; б) кожна держава користується правами, властивими повному суверенітету; в) кожна держава зобов’язана шанувати правосуб’єктність інших держав; г) територіальна цілісність і політична незалежність держави недоторкані; ґ) кожна держава має право вільно вибирати і розвивати свої політичні, соціальні, економічні і культурні системи; д) кожна держава зобов’язана виконувати цілком і сумлінно свої міжнародні зобов’язання і жити у злагоді з іншими державами.

Наступний принцип - принцип незастосування сили, під яким розуміють: заборону окупації території іншої держави з порушенням норм міжнародного права; заборону актів репресалій, пов’язаних із застосуванням сили; надання державою своєї території іншій державі, що використовує її для здійснення агресії проти третьої держави; організації, підбурювання, надання допомоги або участь в актах громадянської війни або терористичних актах в іншій державі; організації або заохочення організації збройних банд, іррегулярних сил, зокрема найманців, для вторгнення на територію іншої держави.

Дуже важливе з погляду стабільності в міждержавних відносинах значення принципу територіальної цілісності держав. Його призначення – захист території держави від будь-яких зазіхань. Основний зміст принципу непорушності кордонів можна звести до трьох елементів: визнання існуючих кордонів у якості юридично встановлених відповідно до міжнародного права; відмова від будь-яких територіальних домагань на даний момент або в майбутньому; відмова від будь-яких інших зазіхань на ці кордони.

Зміст принципу невтручання у внутрішні  справи означає заборону державам і  міжнародним організаціям утручатися у внутрішні справи держав і народів  у будь-яких формах: збройним, економічним, дипломатичним шляхом, шляхом засилання шпигунів, диверсантів, відкрито або побічно, із боку однієї держави, декількох держав або під прикриттям міжнародної організації.

Аналіз міжнародних актів дозволяє виділити також основні положення принципу поваги прав людини: визнання гідності, властивої всім членам людської родини, а також їх рівних і невід’ємних прав є основою свободи, справедливості і загального миру; кожна держава зобов’язана сприяти шляхом спільних і самостійних дій загальній повазі і дотриманню прав людини й основних свобод відповідно до Статуту ООН; права людини повинні охоронятися владою закону, що забезпечить національний мир і правопорядок, людина не буде змушена вдаватися в якості останнього засобу до повстання проти тиранії і гноблення; держава зобов’язана шанувати і забезпечувати всім, хто знаходиться в межах її юрисдикції, особам права і свободи, визнані міжнародним правом, без будь-якої різниці, як то: у відношенні раси, кольору шкіри, статі, мови, релігії, політичних або інших переконань, національного або соціального походження, станового або іншого становища; кожна людина несе обов’язки стосовно інших людей і того суспільства і держави, до яких вона належить; держава зобов’язана прийняти законодавчі й інші заходи, необхідні для забезпечення міжнародно визнаних прав людини; держава зобов’язана гарантувати будь-якій особі, права якої порушені, ефективні засоби правового захисту; держава зобов’язана забезпечити право людини знати свої права і поступати відповідно до них.

Тісно пов’язаний з попереднім принцип самовизначення, який означає право народів вибирати такий шлях розвитку, що найбільшою мірою відповідає їх історичним, географічним, культурним, релігійним і т.п. традиціям і уявленням.

Щодо принципу міжнародного співробітництва, то він зобов’язує держави співробітничати одна з одною незалежно від розходжень їх політичних, економічних і соціальних систем. Основними напрямками співробітництва є: підтримка миру і безпеки; загальна повага прав людини; здійснення міжнародних відносин в економічній, соціальній, культурній, технічній і торговій галузях відповідно до принципів суверенної рівності і не втручання; співробітництво з ООН і вживання заходів, передбачених її Статутом; сприяння економічному зростанню у всьому світі.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ТА ЛІТЕРАТУРИ

І. Джерела:

1. Аристотель. Никомахова этика // Сочинения в 4-х т. - Т.4. - М.,1983. - 351с.
2. Гегель Г. Философия права. - М., 1990. - 573 с.
3. Гоббс Т. Левиафан или материя, форма и власть государства церковного и гражданского. // Соч. в 2-х т. - М., 1991. - 494 с.
4. Кант И. Метафизика нравов // Сочинения в 6-ти т. - Т.4. - Ч.ІІ. - М.,1965. -472 с.
5. Ленін В. І. Філософські зошити. К., 1972. — 462 с.
6. Локк Дж. Два трактата о правлении // Сочинения в 3-х т. - Т.З. - М.,1988. - 376 с.
7. Макиавелли Н. Государь. - М., 1990. - 387 с.
8. Маркс К. Капітал. Т. 4. Ч. 2. - К., 1965. - 520 с.
9. Монтескье Ш. О духе законов // Антология мировой философии: Сб. филос. Текстов, Т 1, ч 2. - К., 1991. - 378 с.
10. Мыслители Греции. От мифа к логике. - М., 1998. - 318 с.
11. Мыслители Рима. Наедине с собой. - М., 1998. - 436 с.
12. Руссо Ж.-Ж. Об общественном договоре, или принципы политического права // Антология мировой философии ,Т 1,4 2.- К., 1991. - 450 с.
13. Спиноза Б. Политический трактат // Избр. соч.-т.2. - М., 1957. - 334 с.

ІІ. Нормативно-правові акти:

14. Декларація принципів Заключного акту Наради з безпеки і співробітництва в Європі (НБСЄ) 1975 року // БД НАУ ЕКСПЕРТ
15. Декларація про принципи міжнародного права 1970 року // БД НАУ ЕКСПЕРТ
16. Декларація про принципи міжнародного права, що стосується дружніх відносин і співробітництва між державами відповідно до Статуту ООН 1970 року // БД НАУ ЕКСПЕРТ
17. Статут Організації Об'єднаних Націй, підписаний в Сан-Франциско 26 червня 1945 року // БД НАУ ЕКСПЕРТ

ІІІ. Монографії та статті:

18. Андріїв Т. Історія членства України в СНД // Політична думка. - 2002. - №2.-С.4-7.
19. Віктор Медведчук Ще раз про моральність у політиці // «День», №39, 28.02.2002.
20. Волес В., Волес Г. Творення політики в Європейському Союзі. - К., 2004. - 98 с.
21. Голуб Н.В., Клімкін П.А. Україна та міжнародні організації. - К., 2003. - 76 с.
22. Дергачов О. Україна в європейському та євразійському інтер'єрі // Політична думка. - 2000. - № 4. - С. 12-15.
23. Каламкарян Р.А. Принцип добросовестности в современном международном праве. - М., 1991. - 42 с.
24. Карташкин В.А. Права человека в международном и внутригосударственном праве. - М., 1995. - 253 с.
25. Корецкий В.М. «Общие принципы права» в международном праве. - К., 1997.-281 с.
26. Купчишин А.М., Рулько Е.Т. Характерные черты и система принципов современного международного права. - К., 1979. - 272 с.
27. Мадіссон В.В., Шахов В.А. Сучасна українська геополітика. - К., 2003. - 256 с.
28. Михальченко М. Україна як нова історична реальність: запасний гравець Європи. – Дрогобич - Київ, 2004. - 54 с
29. Ніколас Мусис Усе про спільні політики Європейського Союзу. - К., 2005.-132 с
30. Овсянкіна Л. Проблеми моральності в умовах становлення ринкової економіки // Нова політика. - 1999. - № 3. - С 6-9.
31. Роберт Каган Про рай і владу. Америка і Європа у новому світовому порядку. - Львів, 2004. - 85 с.
32. Хахлюк А. Міжнародне співробітництво // Політична думка. - 2002. - № 2. - С 2-4.

ІV. Підручники та посібники:

33. Асиметрія міжнародних відносин / Під ред. Г.М. Перепелиці, О.М. Субтельного. - К., 2005. - 131 с
34. Баймуратов М.О. Міжнародне право. - X., 2002. - 672 с.
35. Блищенко И. П. Дипломатическое право: Учеб. пособие. - 2-е изд., испр. и доп. -М, 1990.-287 с.
36. Лебедева М. М. Мировая политика: Учебник для ВУЗов. - М., 2004. – 369 с.
37. Международные отношения: теории, конфликты, организации / Под. ред. проф. П.А. Цыганкова. - М., 2004. - 384 с.
38. Міжнародні відносини і євроатлантична інтеграція України / Під. Ред. Л.С. Голопатюка. - К., 2005. - 172 с
39. Міжнародні інтеграційні процеси сучасності / А.С. Філіпченко, В.С. Будкін, М. А. Дудченко. - К., 2004. - 388 с
40. Міжнародні організації: Навч. посібник / За ред Ю.Г. Козака, В.В. Ковалевського. - К., 2003. - 213 с
41. Политология: Курс лекций / Под ред. М.Н. Марченко. - М., 2003. - С. 99.(36)
42. Світова та європейська інтеграція / За ред проф. Я.Й. Малика. - Львів, 2005. - 165 с.
43. Світова та європейська інтеграція: організаційні засади / За ред. Я.Й. Малика, М.З. Мальського. - Львів, 2002. - 216 с.
44. Современные международные отношения / Под ред проф. А.В. Торкунова. - М., 2000. - 429 с.
45. Талалаев А.Н. Право международных договоров. - М., 1985. - Т.2. – 355 с.
46. Теория международных отношений на рубеже столетий / Под ред. К. Буга и С. Смита. - М., 2002. - 337 с.
47. Теория международных отношений. Хрестоматия / Научный ред. проф. П.А. Цыганков. - М. 2002. - 545 с.
48. Ушакова Н.А Международное право: Учебник. - М., 2000. - 304 с.
49. Фельдман Д.И. Система международного права. - Казань, 1983. - М., 1997.-55 с.
50. Философия: Учебник для вузов / Под ред. В.Н. Лавриненко. - М._? 2005. - 182 с.
51. Циганкова Т.М., Гордєєва Т.Ф. Міжнародні організації: Навчальний посібник. - К, 2001. - 212 с.
52. Цыганков П.А. Теория международных отношений. - М., 2003. - 163 с.
53. Шепелев М.А. Теорія міжнародних відносин. - К., 2004. - 152 с.