Використання методу доступності в початковій школі

                                              ЗМІСТ

ВСТУП...............................................................................................................  3

РОЗДІЛ 1. МІСЦЕ ПРИНЦИПУ ДОСТУПНОСТІ В СИСТЕМІ

                    ПРИНЦИПІВ НАВЧАННЯ........................................................  5

1.     Поняття «принципу навчання» та коротка

           характеристика основних принципів навчального

           процесу...................................................................................   5

2.     Сутнісні характеристики принципу доступності

                           викладання.............................................................................  14

                1.3    Роль та місце вчителя у реалізації принципу доступності

                           на уроках української мови.................................................. 16

РОЗДІЛ 2.  МЕТОДИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ПОЄДНАННЯ

                     НАЙРАЦІОНАЛЬНІШИХ МЕТОДІВ І ПРИЙОМІВ

                     ВИКЛАДАННЯ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ В ПОЧАТКОВИХ

                     КЛАСАХ....................................................................................... 18

1. Система використання інтерактивних методів навчання на

            уроках  української мови в початкових класах................. 18

                  2.2.     Використання ігрових методів при реалізації принципу

                              доступності............................................................................ 24

ВИСНОВОК....................................................................................................... 29

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ............................................... 31

ДОДАТКИ

 

 

 

 

 

 

 

 

ВСТУП

 

          Актуальність дослідження. У Законі України «Про освіту» визначено, що освіта в Україні має забезпечити всебічний розвиток людини як особистості та найвищої цінності. Для досягнення цієї мети необхідно забезпечити подальший розвиток системи освіти, поліпшити якість навчання і виховання учнівської молоді. Ці завдання зможе вирішити тільки той учитель, який глибоко оволодів педагогічною теорією і практикою [2, 3].

          Засоби навчання мають повністю забезпечувати процес досягнення мети навчання, бути зручною формою вираження її суті і пред’явлення її учням, відповідати психологічним закономірностям засвоєння матеріалу, а також забезпечувати рух думки від простого до складного. Форми організації навчання реагують на науковість у тому плані, що існує певна обмеженість на кількість учнів, яких учитель вчить одночасно, а також на тривалість роботи учня над тим чи іншим матеріалом. Щодо здійснення всього дидактичного циклу, то дуже важливо, щоб він був замкнутий, а процес досягнення мети навчання повторювався з урахуванням корекції дій до того часу, поки не буде досягнуто запланованого рівня даної мети навчання.

          До деякого часу доступним вважалося таке навчання, яке будувалося на основі досягнутого рівня розумового розвитку учнів. Вибір змісту, форм і методів навчання був опосередкований цим рівнем. У навчальні програми включався лише той матеріал, для якого в учнів були сформовані відповідні психічні функції. Однак видатний психолог радянських часів Л.Виготський звернув увагу на те, що таке навчання закріплює наявний рівень розумового розвитку і аж ніяк не розвиває учнів. Він увів поняття «актуальний розвиток» і «зона ближнього розвитку». Він визначається тим змістом, який учень спроможний засвоїти самостійно, без допомоги вчителя. Ближня зона визначається тим матеріалом, який учень сам не може засвоїти, але може це зробити при незначній допомозі учителя. Таким чином, доступним вважається таке навчання, яке перебуває у зоні ближнього розвитку [15, 52].

          Темою роботи обрано: «Дотримання принципу доступності на уроках української мови в початкових класах».

          Мета дослідження: розкриття ролі та значення принципу доступності при засвоєнні матеріалу на уроках української мови учнями початкових класів.

          Завдання дослідження:

• визначити поняття «принципу навчання» та дати коротку характеристику основних принципів навчального процесу;
• описати сутнісні характеристики принципу доступності викладання;
• проаналізувати роль та місце вчителя у реалізації принципу доступності на уроках української мови;
• охарактеризувати  дотримання принципу доступності на уроках української мови в початкових класах.

          Об’єкт дослідження: принцип доступності.

          Предмет дослідження:  дотримання принципу доступності на уроках української мови в початкових класах.

          Методи дослідження: аналіз, порівняння, синтез, систематизація, класифікація та узагальнення теоретичних даних, представлених у педагогічній, психологічній та методичній літературі.

Теоретико-методологічну  основу дослідження склали праці педагогів, психологів, методистів, а саме: І. Беха [1], О. Когута [9], О. Савченко [14],   В. Ястремського [19] та ін.

          Практичне значення роботи: результати дослідження можна використати для написання наукової роботи, підготовки семінарського заняття, практичного застосування.

Структура дослідження. Робота складається із вступу, двох розділів, висновків, списку використаної літератури. Для написання роботи використано 19 примірників літератури. Роботу викладено на 30 сторінках друкованого тексту.

 

РОЗДІЛ 1

МІСЦЕ ПРИНЦИПУ ДОСТУПНОСТІ В СИСТЕМІ ПРИНЦИПІВ НАВЧАННЯ

1.1. Поняття «принципу навчання» та коротка характеристика основних принципів навчального процесу

 

          Принцип – це основоположення, керівна ідея, основне правило поведінки, діяльності. Принципи навчання – це положення, на основні яких здійснюється процес навчання. Вони відображають загальні вимоги до змісту і організації навчально-виховного процесу, вибору і реалізації засобів навчання, форм організації навчально-пізнавальної діяльності учнів. Дидактичні принципи певною мірою закладені у змісті навчального матеріалу. Але залежно від потреби той чи інший принцип у процесі навчання може реалізуватися більш інтенсивно за рахунок вибору чи розробки навчального матеріалу і способів його реалізації.

             Ефективність принципів навчання залежить від знання їх суті, класифікацій, уміння розробляти раціональні способи їх реалізації. У педагогічній літературі висвітлюються декілька класифікацій дидактичних принципів. Їх обгрунтування і трактування зумовлені зміною парадигм освіти, навчання і виховання підростаючого покоління на тому чи іншому етапі розвитку суспільства, умов функціонування та розвитку системи освіти, проблем і перспективи наукових досліджень, потреб,  вимог практики.

В основу класифікацій принципів  навчання вченими-дидактами покладені ті ідеї та наукові підходи, які стали предметом їх фундаментального дослідження. На основі ідеї оптимізації навчально-виховного процесу     Ю.К.Бабанський дав таку класифікацію принципів навчання: принцип науковості, зв’язку навчання з життям, послідовності, стимулювання позитивного ставлення учнів до навчання, усвідомлення, активності у навчанні при керівній ролі педагога, наочності, оптимального поєднання фронтальних, групових та індивідуальних форм організації навчального процесу, створення сприятливих умов для ефективного навчання, оперативний контроль за ходом засвоєння учнями знань, умінь, навичок спеціального та загальнонавчального характеру, міцності результатів навчального процесу [18, 123-124]. 

Вітчизняні дидакти  В.О.Оніщук та В.Паламарчук в основу класифікації принципів навчання поклали ідею забезпечення єдності освітньої, виховної та розвивальної функцій навчання. Вони запропонували таку класифікацію принципів навчання: принцип виховуючого навчання, розвивального навчання, науковості, зв’язку теорії з практикою, зв’язок навчання з життям, наочності, доступності, систематичності і послідовності, самостійності й активності учнів у навчанні, цілеспрямованості і мотивації, індивідуального підходу до учнів, оптимізації навчального процесу [11, 56].

          У практиці роботи загальноосвітніх навчальних закладів широко впроваджуються й інші класифікації принципів навчання. До них відноситься класифікація М.Скаткіна, яка включає принцип всестороннього розвитку особистості школяра в процесі навчання, науковості і посильної труднощів, свідомості й творчої активності учнів при керівній ролі вчителя, наочності навчання і розвитку творчого мислення, систематичності, зв’язку навчання з життям, переходу від навчання до самоосвіти, міцності результатів навчання і розвитку пізнавальних сил учнів, колективного характеру навчання і врахування індивідуальних особливостей учнів, позитивного емоційного фону навчання [13, 67].

          І.Ф.Харламов науково обґрунтував систему дидактичних закономірностей, а принципи розглядає як похідну від них. До дидактичних закономірностей він відносить: науковість і ідейно-політичну спрямованість навчання, проблемність, наочність, активність і свідомість учнів у процесі навчання, доступність, систематичність і послідовність, циклічність навчання, єдність освітньої, розвивальної і виховної функцій навчання [, 45].

          Існує низка й інших класифікацій принципів навчання, висвітлених у зарубіжній та вітчизняній психолого-педагогічній літературі. Оцінюючи їх в основному позитивно, нам здається доцільною така класифікація: принцип науковості і доступності навчання, проблемності, наочності, активності і свідомості учнів у процесі навчання, систематичності і послідовності, зв’язку теорії з практикою, навчання з життям, врахування вікових та індивідуальних особливостей учнів у процесі навчання; єдності освітньої, розвивальної і виховної функцій навчання. 

          Учителем та керівникам загальноосвітніх навчальних закладів необхідно бути обізнаними у питаннях існуючих класифікацій принципів навчання, вміти раціонально їх використовувати у своїй практичній діяльності. При цьому слід пам’ятати, що не всі принципи навчання реалізуються на уроці разом і рівною мірою. Як правило, серед кількох принципів, що реалізуються на уроці, виділяються один-два домінуючі. Вибір і ступінь їх реалізації об’єктивно обумовлюються метою, завданнями та змістом навчального матеріалу, що вивчається на уроці.

          Учителеві необхідно знати суть кожного принципу навчання, його характерні ознаки та оптимальні шляхи реалізації. При підготовці до уроку слід проаналізувати навчальний матеріал і з’ясувати ступінь вираженості в ньому того чи іншого принципу навчання. В разі необхідності добирати чи розробляти навчальний матеріал з метою більш повної та ефективної їх реалізації на уроці. Розглянемо сутність принципів навчання і способів їх реалізації на уроці.

          Згідно з розробленою концепцією системного підходу до уроку та його аналізу принципи навчання відносяться до основних компонентів дидактичного аспекту уроку. Ефективність аналізу стану їх реалізації на уроці забезпечується знанням характерних ознак кожного принципу навчання і способів їх реалізації.

       Принцип науковості навчання.

         Принцип науковості навчання спирається на закономірні зв’язки змісту науки та навчального предмета. Він передбачає включення в зміст навчання об’єктивних наукових фактів, понять, законів та закономірностей, теорій відповідних галузей науки, розкриття їх з позицій сучасного рівня науково-технічного прогресу. Принцип науковості навчання реалізується вчителем у конкретній навчальній ситуації з урахуванням вікових та індивідуальних пізнавальних можливостей учнів, рівня їх інтелектуального розвитку. У процесі викладання навчального предмета учні знайомляться з основними науковими ідеями, їх сутністю та соціально-практичною значущістю. В результаті у них збуджується інтерес до вивчення певної галузі науки, формується творчий підхід до розв’язку науково-практичних проблем. Формуючи в учнів наукові уявлення про оточуючий світ, учитель розкриває факти і явища оточуючого світу у взаємозв’язку та взаємообумовленості, роль науки для підвищення продуктивності праці, могутність людського розуму та його творчої сили. Принцип науковості сприяє розкриттю єдності науки, освіти та виробництва.

          Способи реалізації принципу науковості навчання:

          - проаналізувати програмний матеріал і виявити його науковий потенціал;

          - в разі необхідності посилити науковий рівень навчального матеріалу за рахунок добору інформації з додаткових джерел чи самостійної розробки;

          - забезпечити діалектичний підхід до вивчення явищ, процесів оточуючої дійсності, законів природи і розвитку суспільства;

          - у процесі викладання навчального предмета, конкретної теми уроку формувати в учнів науковий світогляд, озброювати їх методами наукового пізнання і науково-пошукової діяльності;

          - диференціювати та інтегрувати наукові знання в процесі навчання;

          - розкривати суть та хибність антинаукових теорій, течій, ідей тощо, формувати критичне ставлення учнів до псевдонауки.

         Принцип наочності навчання.

          Принцип наочності навчання спирається на діалектико-матеріалістичну теорію пізнання, суть якої полягає у сходженні від живого споглядання до абстрактного мислення, а від нього до практики. Реалізація принципу наочності забезпечує єдність чуттєвого і раціонального, конкретного і абстрактного, емпіричного і теоретичного.  У навчальному процесі цей зв’язок здійснюється шляхом оптимального використання засобів наочності.