Психологічний базис ґендерної педагогіки

Реферат на тему:

Психологічний базис  ґендерної педагогіки

Чоловіки і жінки розрізняються  за низкою морфологічних характеристик  і в тому числі за розмірами  тіла. Зріст людини коливається в  межах 150–200 см і залежить від багатьох факторів, серед яких основні – стать і расова належність. Для населення України середній зріст становить близько 175 см для чоловіків і 165 см – для жінок. На 10 кг вага пересічного чоловіка більша від ваги пересічної жінки.

Виражені статеві відмінності  існують і в конституції тіла. Наприклад, кістки чоловіків характеризуються більшими розмірами, крупнішими суглобними поверхнями. М’язи у чоловіків становлять 42 % загальної ваги тіла, у жінок – 36 %, жирова клітковина у чоловіків – 12 %, а у жінок – 18 %. Дотримуючись дієти, чоловіки худнуть швидше від жінок. Проте навіть дуже тонкий шар жиру під шкірою жінки взимку зігріває її, а влітку охороняє від спеки. До речі, жінки її переносять легше в тому числі й через те, що в них потові залози розташовані рівномірніше, а це прискорює охолодження організму. Наявність м’язів у чоловіків і жиру в жінок визначає і їх різні ролі: у житті перші завжди спринтери, а другі – стайєри. Чоловік здатний на потужний ривок, після якого його енергія швидко закінчується. Для жінки ж ривки не характерні, проте вона може бігти довго, живлячись енергією, що вивільняється з жиру.

Чоловіки і жінки мають явні відмінності в пропорціях тіла –  у чоловіків більша ширина плечей і менша ширина стегон (не випадково  для позначення жіночих і чоловічих  вбиралень використовують відповідно значки r і s). Дж. Таннер відзначає, що дівчатка вже з народження випереджають хлопчиків за оссифікацією (заміщення в скелеті хрящової тканини кістковою) приблизно на 20%. За даними М. Антропової, дівчата морфологічно розвиваються більшими темпами, ніж хлопчики. Вже з народження за пропорціями тіла дівчатка ближче до дефінітивного (остаточного) стану порівняно з хлопчиками.

Обидві статі відрізняються  структурою скелету (у жінок, зазвичай, менша голова, ширше обличчя, коротші  ноги і довший тулуб, вказівний палець руки довший безіменного; у чоловіків – все навпаки з немовляцтва: у хлопчиків, скажімо, молочні зуби зберігаються довше, ніж у дівчаток) і будовою внутрішніх органів (у жінок більший шлунок, нирки, печінка і менші – легені).

Проміжною ланкою між соматичними і психічними властивостями є психофізіологічні характеристики індивіда, під якими розуміють сукупність біологічних властивостей, що визначають особливості поведінки людини. Є ряд даних про психофізіологічні особливості чоловіків і жінок, серед яких найдостовірніші відмінності в моторній сфері. У чоловіків загальна м’язова сила і максимальна сила окремих ланок (пальців, кисті, стопи і т. п.) вища, ніж у жінок. Причому у віці 10 років сила хлопчиків і дівчаток приблизно однакова, потім, між 12 і 19 роками сила юнаків зростає швидше, ніж у дівчат, досягаючи максимуму до 25 років. Силові можливості жінок у віці 30 років становлять приблизно 2/3 від сили чоловіків того ж віку. Можливо, більші силові можливості сприяють формуванню у чоловіків почуття переваги над жінками, уявлення про свою керівну роль.

Деякі особливості моторики жінок  залежать від особливостей тілобудови і м’язової сили, наприклад, під  час ходіння у жінок крок коротший. Менша сила рук позначається на почерку: пишучи, жінки менше натискають на „перо”, ніж чоловіки, але вони пишуть швидше. Жінки, зазвичай, граціозніші, їх рухи відрізняються плавністю. Чоловіки характеризуються більш високою швидкістю моторних реакцій на подразники різної модальності. Під час роботи, пов’язаної з вираженими затратами енергії, жінки менш успішні, а в роботі, що вимагає спритності рук, вони виявляють більшу швидкість і точність.

Сила м’язового напруження кисті  рук у чоловіків на 30–40 % більша, ніж у жінок, – а з м’язовим скороченням пов’язаний прояв волі. Довільна ж затримка м’язів у стані максимального скорочення у представників „слабкої” статі в будь-який віковий період, навпаки, вища, ніж у представників „сильної”, а це означає, що в жінок частіше зустрічається воля гальмівного типу. Треба, однак, зазначити, що між м’язовою силою і вольовою затримкою м’язів прямого зв’язку немає. Чоловіки будь-якого віку показують кращі, порівняно з жінками, результати тестів на координацію, на прицілювання й стеження. Виявлено також кращу реакцію чоловіків. Чоловіча перевага в тілесних рухах значною мірою може бути результатом структурних факторів м’язової сили, а також розмірів і пропорцій тіла.

Хлопці мають більшу потребу  в русі. Вони швидше ходять, охочіше  бігають. У чоловіків зазвичай краще  розвинутий вестибулярний апарат. Під час катання на лижах жінки падають переважно на сідниці, а чоловіки – вперед, „на ніс”. Через це жінки, як правило, не люблять їхати в громадському транспорті спиною вперед. З другого боку, у дівчат краща моторика пальців та спритність рук. У ранньому дитинстві підтвердженням служить той факт, що дівчата зазвичай раніше і краще вміють самі одягатися. Краще управління пальцями і зап’ястковими рухами у дівчат проявляється також під час миття рук і повертання дверних ручок. У стандартизованій виборці Стенфорд-Біне більша кількість дівчат, ніж хлопців успішно справлялась з тестами по застібанню ґудзиків і зав’язуванню банта. У промисловості широко визнаний факт більшої швидкості і точності виконання дорослими жінками багатьох маніпулятивних завдань.

Дівчатка швидше за хлопчиків просуваються до свого дорослого статусу не лише за морфологічними параметрами, але  і за фізіологічними функціями, через  що вони швидше дозрівають у статевому  плані. Статеві особливості фізіологічного функціонування стосуються різних систем життєдіяльності людей:

а) Серцево-судинна система. Об’ємна  швидкість кровотоку у хлопчиків 6–11 років вища, ніж у дівчаток того ж віку. У дівчат і жінок  більша еластичність кровоносних судин. Жінки можуть втрачати більшу кількість крові, ніж чоловіки. Наприклад, втрата 1 літра крові для чоловіка нерідко є смертельною, в той час як жінка перенесе цю втрату без переливання крові. У крові чоловіків на 20 % більше еритроцитів, що живлять тканини киснем. Тому в них інтенсивніший обмін речовин, але процес кровотворення в них менш ефективний. Серце жінки б’ється частіше (80 ударів на 72), а кров’яний тиск на 10 одиниць нижчий і підданий коливанням у часі.

б) Енергообмін. Суттєво відрізняється  чоловіча і жіноча енергетика. У  чоловіка вибухова енергія, жіноча – образ води. У жінок обмін речовин відбувається повільніше, ніж у чоловіків. Не дивлячись на те, що чоловіки наділені більшою фізичною силою, співвідношення кількості жирових клітин і м’язової маси в них менше, а отже – енергетичний запас слабший, ніж у жінок. І. Корнієнко в 1979 р. встановила, що у дівчаток 5–11 років енергообмін спокою нижче, ніж у хлопчиків. Об’єм анаеробних енергетичних систем у жінок нижчий, ніж у чоловіків, що пов’язано з меншою м’язовою масою у жінок. Звідси і нижча працездатність жінок у короткотривалій інтенсивній роботі. Особливості енергетичного обміну такі, що навіть сидячи і відпочиваючи, чоловік втрачає більше калорій, ніж жінка. При навантаженнях чоловік швидше втрачає сили.

в) Дихальна система. У молодих чоловіків максимальне споживання кисню в середньому на 20–30 % більше, ніж у жінок (Е. Ільїн). З 6–7 років у дівчат домінує грудний компонент дихання, а у хлопців – черевний. Дихання у чоловіків рідше, але глибше, ніж у жінок. При забрудненні повітря чоловіки піддані більшій небезпеці [38].

г) Гормональна сфера. Учені дослідили  і встановили різне співвідношення в організмі людини чоловічих  і жіночих гормонів. У чоловіків  домінує тестостерон та андроген, у жінок – естроген і прогестерон. А це зумовлює унікально жіночий чи унікально чоловічий тип розвитку. З наявністю тестостерону пов’язаний ріст бороди, облисіння, низький голос і т . п.

З початком статевого розвитку продукування тестостерону у хлопців-підлітків  збільшується у 10–20 разів, порівняно  з його звичним рівнем у дівчат. Цей тестостеронів натиск призводить до суттєвих зовнішніх змін та чинить вплив на чоловічу поведінку, а саме формує: схильність до домінування й агресії; схильність до ризику; чергування періодів напруження і розслаблення.

Жіночі гормони чинять на дівчат цілком іншу дію, вони не регулюються мозком, як у хлопців, але надходять хвилями з 28-денною періодичністю і можуть викликати бурю почуттів через почергове піднесення й падіння емоцій, якими ці хвилі супроводжуються.

д) Головний мозок. Маса головного мозку у дорослої людини коливається в діапазоні 1100–2000 грамів. У середньому в чоловіків вона становить 1394 г, а в жінок – 1245 г. Встановлено, що розміри мозку не визначають рівень інтелекту і психічні можливості індивіда. Морфологічною основою індивідуальних відмінностей у психічній сфері і поведінці можуть бути відносні розміри окремих структур мозку, що беруть участь у регуляції певних функцій.

В обох статей спостерігається процес латералізації – домінування  однієї з півкуль. Існують дані про статеві відмінності в швидкості дозрівання півкуль мозку у чоловіків і жінок – у хлопчиків до моменту народження більш зрілою є права півкуля, а в дівчат – ліва. У процесі онтогенезу ліва півкуля хлопчиків дозріває повільніше. Вже до 6-річного віку в них права півкуля спеціалізується у формуванні просторових уявлень та уяви (відповідає за візуальне сприйняття світу, просторове мислення і творчість). Ліва півкуля мозку у дівчинки розвивається швидше і краще, ніж у хлопчиків (відповідає за мову, логіку). В результаті дівчинка починає говорити раніше і краще, раніше починає читати і швидше оволодіває іноземними мовами (В. Єремеєва, Т. Хризман). Жіноча схильність побалакати пояснюється саме тим, що у жінок ділянка мозку, яка контролює мову, на 20 % більша, ніж у чоловіків.

Є дані про те, що жінки перевершують чоловіків у тих сферах, в яких передовсім потрібне знання мови, а  чоловіки перевершують жінок у розв’язанні  задач просторового характеру (Е. Маккабі, Ц. Джеклін). Існують і відмінності  між жінками і чоловіками у сприйнятті вербальної інформації (В. Морозов). Через те, що у більшості чоловіків права півкуля домінує над лівою, тобто вони візуально орієнтовані, а в жінок домінує ліва півкуля і вони орієнтовані вербально, хлопчики у підлітковому віці, проходячи шлях сексуального становлення, вибирають порнографічні журнали, а дівчатка – читають любовні романи.

Важливою психофізіологічною характеристикою  людини є функціональна асиметрія  великих півкуль, яка є нейрофізіологічною детермінантою індивідуально-психологічних відмінностей, так як вони виявляють кореляції з різними психічними процесами (С. Спрінгер, Г. Дейч). Результати більшості досліджень дають підстави вважати, що мозок чоловіків організований більш асиметрично, ніж мозок жінок. Величина задньої ділянки мозолистого тіла, що з’єднує праву і ліву півкулі, у жінок більша, ніж у чоловіків, що сприяє інтенсивнішій міжпівкульній взаємодії. Ця функціональна особливість дає змогу жінкам успішно використовувати різні способи сприйняття і мислення, вони забезпечують більшу адаптивність жінок до змін умов життя.

Мозок чоловіка спеціалізований –  розділений на ділянки. Його конфігурація сприяє концентрації на одній конкретній задачі в окремий проміжок часу, і більшість чоловіків твердять, що можуть робити лише одну справу в даний час (виключають телевізор, коли дзвонить телефон, нічого не чують, коли читають газету). Тобто в роботі півкуль головного мозку чоловіка характерною є функціональна асиметрія, у жінок – співпраця.

Різна будова і функціональні особливості мозку представників різної статі приводить до того, що від одних і тих же посилок чоловік і жінка нерідко приходять до різних висновків, тому вони погано розуміють одне одного.

е) Репродуктивна система. Жіночому організму властиві деякі функції, які відсутні у чоловіків – менструація, вагітність, лактація, наявність перед менструального і менструального синдрому, а це впливає на поведінку і чутливість. Жінки залежні від місячного циклу. У них навіть можна спостерігати те, що у тварин називають зимовою сплячкою (потреба у сні, схильність до самоти, почуття пригніченості, зниження статевої потреби). З появою менструацій відбувається чітке усвідомлення відмінностей між чоловічим і жіночим тілом. Дівчата починають задумуватися над своєю майбутньою роллю дружини і матері.

є) Сенсорна сфера та перпептивні  процеси.

У сенсорній сфері встановлені  лише окремі відмінності між чоловіками і жінками. Різними є візуальні  можливості чоловіків і жінок. Жінки  гостріше бачать, у тому числі й  в темноті, мають кращу зорову пам’ять. Дівчата перевершують хлопців у сприйнятті кольору і кольорових відтінків. Відрізняється описування кольорової гами (чоловік називає базові кольори, жінки, окрім цього, – відтінки). Порушення сприйняття кольору (дальтонізм) властиві 5–8 % чоловіків і лише 0,1 % жінок. Мозок чоловіка і мозок жінки еволюціонізували з різною швидкістю, в напрямку різних талантів і здібностей. Чоловіки, відповідальні за полювання, розвивали мозкові ділянки, що відповідали за навігацію дальньої дії, тактичну майстерність, необхідну для вполювання, і відточену майстерність вразити ціль. Їм не потрібне мистецтво вести бесіду та вміння сприймати емоційні потреби інших, тому ділянки мозку, що відповідають за міжособистісні контакти, значного розвитку не отримали. Чоловік наділений мисливським – тунельним зором. У нього очі як бінокль.

Жінки, на відміну від них, повинні  були адаптовуватися до навігації на короткі віддалі, оволодівати широким  периферійним сектором бачення, щоб  стежити за навколишньою обстановкою, вести кілька справ одночасно та з ефективною комунікабельністю. У жінки периферійний зір досягає до 180°.

Чоловіки і жінки відрізняються  за гостротою слуху – нижчі  частоти (нижче 1800 гц) краще чують  чоловіки, а вищі – жінки (У. Вудсон, Д. Конове). Відмічена тенденція більшої диференційної чутливості до звукових і світлових стимулів у жінок порівняно з чоловіками (Б. Ананьєв). Мозок жінки запрограмований на дитячий крик, а чоловік може вночі не чути його і міцно спати. Капання води з крана на кухні може звести з розуму жінку, а чоловік і уваги не зверне. Дівчатка і жінки сприйнятливіші до звуків і частіше можуть точно наспівати мелодію, краще відчувають відтінки і нюанси емоційного стану оточуючих. Жіночий мозок наділений здатністю розділяти звуки, відносити їх до різних категорій і приймати рішення щодо кожного з них.

Відрізняється смак чоловіка і жінки. Чоловіки мають більше рецепторів для  визначення солоного й гіркого, а  жінки перевершують їх в оцінці солодкого. Мають особливості і нюхові відчуття. Чутливість жінки до запахів не лише вища від чоловічої, але й загострюється додатково щомісячно в період овуляції. Нюх жінки тонший. Вона чутливіша до дотиків (у 10 разів). Саме через цю чутливість жінки відчувають більшу потребу в тілесних ласках та обіймах. У чоловіків шкіра товща, ніж у жінок. До настання статевої зрілості підліток майже повністю втрачає чутливість до дотиків: його тіло „починає готуватися” до труднощів полювання.