Педагогiчні вимоги до застосування електронних засобів навчання

 

МІНІСТЕРСТВО  ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

ДЕРЖАВНИЙ ЗАКЛАД «ПІВДЕННОУКРАЇНСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ К.Д. УШИНСЬКОГО»

КАФЕДРА ПЕДАГОГІКИ

 

Курсова робота

на тему:

«Педагогiчні вимоги до застосування електронних засобів навчання»

 

 

 

 

Виконала:

 студентка  2-го курсу, ІНСТИТУТУ МОВ СВІТУ

Спеціальності «прикладна лінгвістика»

Мілютіна М.Ю.

Науковий керівник:

 доктор,професор, професор кафедри педагогіки

Яворська Г.Х.

Одеса-2012

ПЛАН

 

Вступ

І. Засоби навчання та їх особливості

1.1  Поняття про засоби навчання і їх класифікації 

1.2 Електронні засоби навчання та їх класифікація

1.3 Педагогічні вимоги до використання електронних засобів навчання

ІІ. Практичне застосування технічних засобів навчання на уроках іноземних мов

2.1  Специфіка електронних засобів, що використовуються при вивченні іноземної мови

2.2 Засоби навчання, які найчастіше використовуються у вивченні мов

Висновок

Список використаних джерел

 

 

 

 

 

 

 

 

ВСТУП

Освіта –  одна з найважливіших сфер людської діяльності та визначаль-ний фактор розвитку людства. Це зумовлює необхідність упровадження в освітню практику новітніх технологій, які передбачають навчання, виховання, формування навичок наукової роботи й управління, які основані на модерні-зації дидактичної системи. Результативність цього процесу досягається використанням сучасних високоефективних методів, засобів і прийомів, що забезпечують творче ово-лодіння величезним масивом наукових знань. У такому контексті інформація та інформаційні технології надають освіті нетрадиційних характер.

Актуальність: На сьогоднішній день, використання інформаційних і комунікаційних технологій розглядається як засіб розвитку дитини та ефективної організації навчально-пізнавальної діяльності.  Але не зважаючи на те, що це питання є дуже актуальним,  існуючі електронні засоби  не задовольняють учасників процесу навчання.

Об’єктом  дослідження є педагогічна діяльність в контексті інформаційного розвитку навчання.

Предметом дослідження є вимоги до електронних засобів навчання.

Мета  дослідження проаналізувати засоби навчання та виявити недоліки педагогічних вимог до них.

Досягнення  мети дослідження можливе за умови  розв’язання таких завдань:

-проаналізувати усі засоби навчання та їх використання;

-вивчити вимоги  до електронних засобів навчання;

-проаналізувати принципи дидактики, що реалізуються при застосуванні електронних засобів на уроках іноземної мови.

I. ЗАСОБИ НАВЧАННЯ ТА ЇХ ОСОБЛИВОСТІ

1.1ПОНЯТТЯ ПРО ЗАСОБИ НАВЧАННЯ І ЇХ КЛАСИФІКАЦІЇ

Засоби  навчання(ЗН) - це різноманітні матеріали і знаряддя навчального процесу, завдяки яким більш успішно і за коротший час досягаються визначені цілі навчання.До засобів навчання належать: підручники, навчальні посібники, дидактичні матеріали, технічні засоби (ТЗН), обладнання, станки, навчальні кабінети, лабораторії та засоби масової комунікації. Засобами навчання можуть також слугувати реальні об'єкти, виробництво, споруди.

Дидактичні  засоби, як і методи, форми, є частиною педагогічної систе-ми. Вони виконують такі основні функції: інформаційну, засвоєння нового матеріалу, контрольну. Вибір засобів навчання залежить від дидактичної кон-цепції, мети, змісту, методів і умов навчального процесу.

В науці немає  загальноприйнятої класифікації дидактичних  засобів. Ми послуговуємося класифікацією  польського дидакта В.Оконя, в якій засоби навчання розташовані відповідно до наростання можливості замінювати дії учителя й автоматизувати дії учня.

1.Прості  засоби.	2.Складні  засоби.
1. Словесні: підручники, навчальні посібники і под.	1. Механічні візуальні пристрої: діаскоп, мікроскоп, кодоскоп та інші.
2. Прості візуальні засоби: реальні предмети, моделі, картини і под.	2. Аудіальні засоби: програвач, магнітофон, радіо.
	3. Аудіовізуальні: звуковий фільм, телебачення, відео.
	4. Засоби, які автоматизують процес навчання: лінгвістичні кабінети, комп'ютери, інформаційні системи, телекомунікаційні мережі.

Прості  засоби.

Прості словесні і візуальні (наочні) засоби навчання мають давню історію. Підручник - це навчальна книга, яка детально відображає зміст освіти, навчальну інформацію, що підлягає засвоєнню. Цю інформацію він передає не тільки у вигляді тексту, а й у фотографіях, малюнках, схемах. Другою, не менш важливою функцією підручника є функція управління пізнавальною діяльністю учнів.

Прості  візуальні засоби (наочні засоби) допомагають повноцінному розкриттю і засвоєнню змісту навчального матеріалу. Інколи вони слугують самостійним джерелом інформації. Основною функцією засобів наочності є ілюстрація, допомога у найбільш повному, глибокому розумінні і сприйнятті того чи іншого предмета або явища. Наочні засоби, що використовуються у процесі навчання, поділяються на два види:

• зображення предметів і явищ (діаграми, малюнки, картини, репродук-ції, креслення, фотографії, карти, глобуси, ноти), що використовуються коли предмети, явища, процеси не можна продемонструвати безпосередньо;
• самі предмети, макети, моделі, що діють.(реальні предмети).

Об'єктивна необхідність використання наочних посібників у  процесі навчання обумовлена їх великим  впливом на процес розуміння і  запам'ято-вування: при дослідній перевірці ефективності запам'ятовування темпу вста-новлено, що при слуховому сприйманні засвоюється - 15% інформації, при зоровому - 25%, а в комплексі, тобто при зоровому і слуховому одночасно, - 65%. Пропускна здатність каналів прийому й обробки інформації по лінії ''вухо-мозок'' дорівнює 50000 біт/с, а по лінії ''око-мозок'' - 50000000 біт/с.

Ці дані дозволяють зробити висновок про необхідність обов'язкового поєднання учителем словесних  і несловесних (зорових, наочних) методів навчання.

Складні засоби. Технічні засоби навчання (ТЗН).

Основними функціями  ТЗН є забезпечення інформаційної насиченості навчально-виховного процесу, усвідомленого засвоєння науково-теоретич-них знань. ТЗН мають змогу долати часові і просторові межі, проникати у глибинну сутність явищ і процесів; показувати явища у розвитку, динаміці; реалістично відображати дійсність; емоційно забарвлювати інформацію.

За способами  впливу на учнів ТЗН поділяються  на три групи: візуальні (зорові), аудіальні (звукові), аудіовізуальні (звукозорові).

Візуальні ТЗН - це засоби, в яких носіями інформації є діафільми, діа-позитиви, транспаранти, що подаються учням за допомогою діапроекторів і графопроекторів (кодоскопів) у вигляді нерухомих зображень предметів. За допомогою візуальних ТЗН демонструються складні схеми, пристрої, різні зображення.

Діафільми складаються із чорно-білих або кольорових позитивних фо-тографічних зображень, розміщених у логічній послідовності на плівці. Вони використовуються тоді, коли явище вимагає тривалого вивчення і потребує показу його динаміки. Діафільми використовуються на різних етапах уроку, факультативу, навчальної конференції, навчальної екскурсії тощо. Активіза-ції пізнавальної діяльності учнів вони сприяють тоді, коли поєднуються зі словом вчителя (коли оголошується мета перегляду, виділяється головне, ставляться проблемні питання чи завдання, складається план, даються завда-ння для переказу і под.).

Діапозитиви - це фотографічні чорно-білі або кольорові зображення на плівці або склі. Діапозитиви може виготовити й сам учитель, коли необхідно спроектувати на екран непрозорі плоскі об'єкти - схеми, ескізи, графіки, діаграми, таблиці, рукописні чи друковані тексти, фотографії, цифровий матеріал тощо. Таку проекцію виконують за допомогою епідіаскопа.

Транспаранти - екранні засоби навчання, які являють собою комплект (серію) крупноформатних діапозитивів, на яких зображено відповідну части-ну повного зображення об'єкта, процесу, приладу, механізму, машини тощо. Наприклад, на екрані можна показати політ птаха шляхом накладання ма-люнків з різними положеннями крил, розташованих у логічній послідовності. Демонструвати транспаранти можна за допомогою графо-проекторів( при-строїв, які проектують на екран записи, малюнки, схеми, графіки тощо, вико-нані на широкоформатній прозорій плівці). Особливо важливим є те, що графопроектори можуть застосовуватися в незатемнених або в напівзатемне-них приміщеннях.

Одним із видів  проектора є кодоскоп, він призначений для використа-ння в навчальному закладі замість класної дошки. Перші три літери в слові ''КОДоскоп'' означають: К -класна, О - оптична, Д - дошка.

Аудіальні (звукові) ТЗН - це засоби, які передають інформацію, розраховану на сприймання органами слуху. Носіями звукової інформації є грамм-платівка, магнітна стрічка. Апаратурою, за допомогою якої сьогодні записується і відтворюється звукова інформація, є: магнітофони, радіоприймачі, тощо. Звукові технічні засоби навчання бувають різних видів:

• записи програмних художніх/музичних творів;
• документальні звукозаписи;
• звукозаписи для організації самостійної роботи на уроці;
• програми для лінгафонних пристроїв з іноземних мов;
• записи з радіо спеціальних навчальних і виховних передач для учнів; радіоінсценівки, радіолекції, радіоекскурсії;
• музичні передачі.

Звукові ТЗН підсилюють емоційність сприймання навчального матеріа-лу, збагачують, поглиблюють знання, вміння і навички учнів, сприяють вихо-ванню в них інтересу до предмета, здатності мислити словесно-художніми образами забезпечують естетичний розвиток школярів.

Аудіовізуальні  ТЗН: навчальне кіно, телебачення, відеозаписи

Навчальне кіно з'явилося понад 70 років тому. Масове застосування навчального кіно в  загальноосвітній школі почалося у  передвоєнні роки. З того часу воно інтенсивно розвивається і вдосконалюється. За допомогою навчальних кінофільмів учні мають можливість спостерігати внутрішні процеси і явища, які без кінофільму побачити неможливо.

Телебачення як засіб навчання, виховання і розвитку учнів увійшло до загальноосвітньої школи порівняно недавно. Навчальні телевізійні передачі транслювала друга програма Українського телебачення до 2004 року. Це передачі з історії України, всесвітньої історії, української літератури, світової літератури, музики, трудового навчання. Телепередачі складають відповідно до програм шкільних навчальних дисциплін і показують водночас із вивченням даної теми уроку. При цьому телепередача не просто повторює матеріал підручника, а подає інформацію про останні досягнення науки і техніки, широко використовує можливості й переваги телебачення.

Кожний урок з використанням аудіовізуальних  засобів вимагає від учителя  ретельної підготовки. Передусім  важливо враховувати, що технічні засоби навчання не можуть замінити в класі вчителя.

Ефективному використанню ЗН сприяє кабінетна система навчання, що передбачає проведення занять у кабінетах, обладнаних підручниками, навчальними посібниками, додатковою літературою, засобами наочності, ТНЗ. Але і така система не позбавлена проблем, пов'язаних із невідповідні-стю робочих місць учнів їх фізичному розвитку, зайвими пересуваннями у коридорах, труднощами у складанні розкладу занять тощо.

Інформатизація  загальної середньої освіти

Шостою групою засобів навчання, за В.Оконем, є  складні електронні пристрої і телекомунікаційні  мережі. Розвиток інформатики, створення ЕОМ і їх швидкий прогрес породили у науці напрямок - педагогічну інформатику і процес інформатизації освіти.

Педагогічна інформатика - це наука, яка вивчає використання в освіті ЕОМ, комунікативних мереж, різних інформаційних технологій.

Інформатизація освіти - це процес впровадження в освіту інформацій-них знань, методів, технологій.

Невід'ємною  складовою інформатизації освіти є  інформатизація загальноосвітніх навчальних закладів. Вона має охопити всі  напрямки та сфери діяльності учнів, учителів, керівників навчальних закладів та установ і суттєво вплинути на зміст, організаційні форми і методи навчання та управління навчально-пізнавальною діяльністю.

Пріоритетними напрямами інформатизації загальної  середньої освіти є оснащення закладів освіти сучасними засобами інформаційних технологій, що передбачає створення:

• сучасних комп'ютерних мультимедійних класів;
• локальної інформаційної мережі класу і навчального закладу;
• телекомунікаційних засобів виходу до глобальної всесвітньої мережі Інтернет;
• прикладних програмних засобів навчального призначення;
• мережі комп'ютеризованих шкіл України;
• національної інформаційної інфраструктури та інформаційних ресурсів загальноосвітніх навчальних закладів;
• мережі регіональних сервісних центрів;
• державної системи дистанційної освіти і тестування;
• участь у міжнародних освітніх проектах;.