Народна іграшка як засіб виховання

    Таким чином, констатувальний експеримент дає можливість зробити висновки про те, що в дошкільному навчальному закладі «Сонечко» вихователі планують виховної роботи щодо використання народної іграшки в різних видах діяльності, тому у дітей досить високий рівень знань (знають що народна іграшка, знають види, вміють порівнювати два види іграшок за різними ознаками, відчувають незначні труднощі у використанні народної іграшки в творчій діяльності: складання загадок та розповіді про народні іграшки.)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2.2 Реалізація  розвивальної методики ознайомлення  дітей з мистецтвом створення  української народної іграшки

     Мета формувального  експерименту: розвивати та поглиблювати знання дітей про українську народну іграшку.

     Для ознайомлення дітей з українською народною іграшкою можна проводити заняття різного типу, серед яких:

     1. Ознайомлення з творами народного мистецтва.

Мета - ознайомлення з різновидом українського народного мистецтва - іграшкою, що спрямоване, передусім, на задоволення пізнавальних інтересів  та формування у дітей уявлень  про місце та значення цього виду мистецтва у житті людини і  суспільства, його вплив на розвиток культури особистості.

     2. Сприйняття та оцінки українських народних іграшок.

Метою є формування в дітей  навичок оцінки народних іграшок  як творів мистецтва, цілісного емоційного відгуку про них; усвідомлення єдності  змісту та форми твору, орієнтація на естетичну цінність цього різновиду  українського народного мистецтва. Під час таких занять діти зможуть  ознайомитися з українськими народними  іграшками, взяти участь у бесіді-обговоренні, спрямованій на здійснення аналізу, оцінку та вираження у довільній  формі власного ставлення до художньо - естетичної цінності іграшок.

     3. Оволодіння навичками та уміннями виготовлення традиційних українських народних іграшок.

Мета - навчання дітей основних традиційних прийомів виготовлення іграшок з різних природних матеріалів та традиційних способів їх оздоблення.

     4. Вивчення творчості окремих майстрів української народної іграшки.

Мета - ознайомлення дітей  з творчістю відомих народних майстрів, роботою майстрів - іграшківців; навчання традиційних прийомів виготовлення українських народних іграшок конкретними майстрами.

     5. Створення самостійних художніх робіт.

Головна мета цих занять - актуалізація набутих знань, умінь  і навичок у процесі прилучення дітей до різних видів художньо-декоративної діяльності у галузі української  народної іграшки та створення самостійних  художніх робіт.

Цілісний процес ознайомлення дітей з мистецтвом створення  української народної іграшки складався  з трьох органічно пов'язаних між собою етапів (підготовчого, практично – діяльнісного та творчого).

      Перший (підготовчий) етап передбачав ознайомлення дошкільників з надбаннями українського народного мистецтва; формування знань дітей про витоки іграшки, вірування та звичаї українського народу, пов'язані з народною іграшкою; стимулювання бажання займатися художньою творчістю, наслідуючи традиції народних майстрів України.

      Основними формами роботи на цьому етапі були інтегровані заняття: "В гостях у майстрів - іграшківців" (урок-казка) та чотири заняття-мандрівки "Звідки іграшка до нас прийшла" ("Фольклорні витоки народної іграшки", "Значення іграшки у житті прадавніх людей", "Символічний зміст традиційних іграшкових образів").

     Для вирішення поставлених завдань використовувалися різноманітні методи та прийоми: художні розповіді про прадавні витоки народної іграшки, вірування та звичаї нашого народу, що пов'язані з українською народною іграшкою, про символічний зміст іграшок; описи; демонстрування унаочнення (зображень виробів-оригіналів, фотографій, слайдів, ксерокопій, ілюстрацій у художніх альбомах з декоративно-ужиткового мистецтва); проведення дидактичних ігор "Запитай - дізнаєшся", "Закінчи розповідь про іграшку", "Загадай - відгадаємо"; моделювання ігрових ситуацій за допомогою казкових персонажів-іграшок Бабусі-Іграшкусі та Дідуся-Іграшкуся; організація спостереження за роботою "казкових майстрів" іграшки та виготовлення виробів під керівництвом майстрів-іграшківців; практична образотворча діяльність (тематичне малювання, створення ілюстрацій до легенд, розповідей, замальовки давніх іграшок, втілення творчого задуму в об'ємі).

     Метою другого (практично - діяльнісного) етапу було створення умов цілеспрямованого формування уявлень дітей про етнічні особливості української народної іграшки; стимулювання їх зацікавленості мистецтвом створення українських народних іграшок, спонукання до вивчення традиційних прийомів виготовлення українських народних іграшок.

      Реалізація цих завдань здійснювалася шляхом проведення циклу різних типів занять за темою "Українська народна іграшка" ("Декоративне оздоблення українських народних іграшок": "Художні традиції та творчі знахідки народних майстрів України" [заняття ознайомлення з творами народного мистецтва]; "Гарний вершник той із сиру", "Красені-птахи із Ічні", "А ми справжні музики" [заняття сприйняття та оцінки українських народних іграшок]; "Створюємо орнамент для "монетки", "Як прикрасити сопілку", "Прикрашаємо "яворівські візочки"", "Навчаємося у петриківських майстрів-іграшківців", "Іграшки-забавлянки з тіста", "Сирні іграшки", "Забавлянки із соломи, трави, очерету, кукурудзи, пшеничного колосся", "Народні ляльки з тканини", "Гарний одяг той у панни" [заняття оволодіння навичками та уміннями виготовлення традиційних народних іграшок]; "Майстри української народної іграшки": "Олександра Селюченко - відома майстриня української народної іграшки", "Ганна Руденко - майстриня українських народних вузлових ляльок", "Різьблені коні М. Зацеркляного" [заняття вивчення творчості окремих майстрів української народної іграшки]).

     Другий етап передбачав поєднання методів і прийомів репродуктивного і пошукового характеру: художні розповіді про життя народних майстрів та їхні творчі здобутки; цілеспрямоване сприйняття українських народних іграшок, фотокарток, ілюстрацій, виробів народних майстрів безпосередньо в осередках народних промислів; спілкування з майстрами народної іграшки, відвідування їх творчих майстерень; вивчення творчості окремих майстрів української народної іграшки; навчання традиційних прийомів виготовлення українських народних іграшок; створення таблиць про основні елементи розпису; демонстрація вдалих робіт, оригінальних прийомів виконання завдання на певному етапі, порівняння іграшок різних регіонів України.

    Третій (творчий) етап у різних видах діяльності з вивчення мистецтва української народної іграшки передбачав зосередження уваги дітей на різних способах творчої діяльності, спонукання до вибору варіантів рішень під час виконання творчої роботи, забезпечення максимальної самостійності дітей у втіленні художнього задуму.

     Третій етап складався з циклу занять створення самостійних художніх робіт "Продовжуємо традиції народних майстрів" ("Як Святий Миколай дітям подарунки роздавав", "Зустрічаймо Новий рік", "Десь весна красується", "До нас пташки летять", "Ми весну закликаємо", "Танок квітів", "Влітку у бабусі", "В гостях у майстрів - іграшківців", "Казка про народну іграшку") та проведення "Фестивалю мистецтв" і "Свята української народної іграшки".

      На цьому етапі формуючого експерименту було використано такі методи і прийоми: самостійне виготовлення виробів за мотивами українських народних іграшок (подарунків, сувенірів, героїв лялькових вистав); складання казок, розповідей про персонажі українських народних іграшок; ілюстрування власних літературних творів; інсценізація з використанням самостійно створених іграшок за мотивами українських народних казок; написання текстів і сценаріїв для проведення екскурсій у шкільному музеї та на періодичних виставках творчих робіт; самостійна образотворчість; навчання традиційних прийомів виготовлення українських народних іграшок; проведення виставок дитячих робіт.

 

      2.3 Аналіз результатів проведеного експериментального дослідження

     Мета контрольного експерименту: визначити рівень дитячих знань про народну іграшку після проведеної з ними роботи.

Зміни у рівнях дитячих  знань про народну іграшку відображає таблиця 2.2 та таблиця 2.3

                                                                               

 

 

 

                                                                                  Таблиця 2.2

Показники рівнів	Високий	Середній	Низький	Всього дітей
Кількість дітей на початку  дослідження	3	9	3	15
Кількість дітей після  роботи	7	7	1	15

 

                                                                                Таблиця 2.3

№	П.І.Б. дитини	Кількість балів	Рівень знань
1	Бец Дарина	4	Високий
2	Білоус Руслана	6	Високий
3	Замковенко Ростислав	4	Середній
4	Іванішіна Вікторія	4	Середній
5	Калиновська Анна	5	Високий
6	Кривошея Денис	4	Середній
7	Любич Вероніка	6	Високий
8	Масляна Олександра	2	Низький
9	Поцілуйко Вікторія	5	Високий
10	Поцілуйко Таня	5	Високий
11	Русалівська Діана	3	Середній
12	Стогнієнко Діана	4	Середній
13	Слабенко Назар	4	Середній
14	Трохименко Ліля	4	Середній
15	Федорчук Віолета	5	Високий

 

     Результати дослідження дають можливість стверджувати, що багатофункціональність народної іграшки, доступність навчального матеріалу з її вивчення дітям дозволяють її застосовувати не лише на заняттях з образотворчого мистецтва та художньої праці, але й на уроках з інших предметів як ефективний засіб залучення дітей до вивчення культурних здобутків людства.

     Аналіз результатів дослідження показав, що народні іграшки є особливим типом художньої творчості, що вміщують у собі кілька видів народного мистецтва, є носієм історичних, загальнокультурних, художньо-декоративних, національних рис та особливостей, що дає змогу використовувати їх як дійовий засіб виховання та навчання дітей.

      Використання народної іграшки у виховному процесі сприятиме формуванню творчо - активної особистості, яка буде продовжувачем народних традицій.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                                   

 

 

 

                                              

 

 

                                           ВИСНОВОК

        Отже, ми ,в даній курсовій роботі, з’ясували історію виникнення і розвитку української народної іграшки, також проаналізували значення народної іграшки її види та зміст, і розробили систему роботи по ознайомленню дітей з українською народною іграшкою і зробили такі висновки:

     Народна іграшка як витвір мистецтва, як явище культури і як засіб виховання дітей здавна цікавить вчених. Українській народній іграшці відведено важливе місце у виховному процесі сучасних дошкільних закладів, бо вона має велике значення у всебічному вихованні дітей дошкільного віку. Іграшка є відображенням своєї епохи. Історія іграшки є невід'ємною частиною історії культури суспільства. Для кожної історичної епохи характерні свої іграшки, оскільки розвиток матеріальної основи суспільства, його духовної культури позначається не лише на змісті дитячих ігор, а й на тематиці та формах іграшок.

   Використання народної іграшки у вихованні сприяє прилученню дитини до духовного, естетичного, побутового досвіду народу. Народна іграшка є специфічним витвором. Вона має пізнавальну цінність для дитини, відображає явища реального світу в доступних їй формах. Народна іграшка несе в собі інформацію, є естетичною і втілює оригінальну ідею. Використання її у дитячому садку, сім'ї збагачує, урізноманітнює ігрову діяльність дітей, розширює сферу пізнання світу і свого народу, розвиває традиційні для національної культури навички. Дитина сприймає народну іграшку і як витвір мистецтва, що сприяє її духовному збагаченню.