Народна іграшка як засіб виховання

                   Міністерство освіти і науки,  молоді та спорту України

                       Уманський  державний педагогічний  університет 

                                               імені Павла Тичини

                                         Інститут розвитку дитини

 

                                                        Кафедра дошкільної педагогіки  та психології

 

 

                                        

 

 

                                         Курсова робота на тему:

                  «Народна іграшка як засіб виховання»

 

 

 

 

 

 

 

                                                                                Виконала:

                                                                               Студентка 2 курсу 4 групи

                                                                                   Факультету дошкільної освіти

                                                                               Латанська Ірина Вікторівна

                                                                                Науковий керівник:

                                                                                Кандидат педагогічних наук,

                                                                                доцент

                                                                                Рогальська Надія Василівна

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                                           Умань 2012р

                                                     ЗМІСТ

 

Вступ…………………………………………………………………………………….3

Розділ 1. Теоретичні засади виховання дітей засобами народної іграшки………5

1.1 Історія виникнення  і розвитку української народної  іграшки………………..5

1.2 Види української народної іграшки, їх зміст………………………………….10

1.3 Значення української  народної іграшки у вихованні  дітей………………….13

Розділ 2. Експериментальне вивчення використання української 

народної іграшки у  виховній роботі з дітьми

дошкільного віку…………………………………………………………………….18

2.1 Організація, методика  і аналіз результатів констатуючого  експерименту...18

2.2 Реалізація розвивальної  методики ознайомлення 

дітей з мистецтвом створення української

народної іграшки…………………………………………………………………....23

2.3 Аналіз результатів  проведеного експериментального  дослідження…….........25

Висновки……………………………………………………………………………….28

Список використаних джерел………………………………………………………..29

Додатки……………………………………………………………………………….31

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                                                 ВСТУП

     Актуальність теми курсової роботи. У вихованні дітей дошкільного віку існує багато проблем і, серед яких однією з найголовніших є така: як прищепити дитині, зберегти й посилити в ній відчуття причетності до родових, етнонаціональних ціннісних основ і водночас підготувати її до сприйняття та засвоєння найсучасніших інтелектуальних, технічних, технологічних і художніх здобутків людства. Розв'язання цієї проблеми - справа сучасних педагогів, і саме іграшка може тут істотно допомогти.

     Іграшка - пам'ять етносу, нації, народу, людства про своє історичне та доісторичне минуле. Її форма є однією з початкових субстанціональних форм щодо освоєння людиною навколишнього середовища.

     Народна іграшка є спадщиною подібно до рідної мови, казки, пісні. Народні іграшки перевірені дитячою любов'ю до неї, дитячою грою. Народна іграшка несе в собі художню культуру народної творчості, розвиває самобутні риси естетики свого народу.

     Українська народна іграшка здавна привертає увагу дослідників чарівним світом її образів, сповнених поезії та казковості, що упродовж століть панували в уяві дітей, пробуджуючи фантазію і спонукаючи до творчості.

    Народна іграшка має також неабиякі високі мистецькі якості і широкі виховні можливості. Емоційна дія образів, утілених у народній іграшці, широко застосовується педагогами в естетичному вихованні дітей, допомагає залучити їх до споконвічної культури свого народу. Українська народна іграшка містить у собі момент істини, своєю мовою виголошує правду про народ, його земну сутність та історичне призначення.

     Тому тема курсової роботи вважаємо актуальною для педагогічної теорії і практики.

Розробленість теми:

    Для визначення місця іграшки у системі матеріальної та духовної культури суспільства важливими бачаться загально філософські роботи з проблем культури (О. Маркар'ян, В. Межуєв, Е. Соколов). Здобутки у цій галузі є теоретико - методологічною основою як для визначення ролі іграшки у житті суспільства, так і для виявлення її соціокультурних функцій.

    Заслуговують на увагу і психолого – педагогічні дослідження, у яких містяться численні матеріали з проблем ігрової діяльності та іграшки

(Л. Виготський, Д. Ельконін, Р. Жуковська, О. Запорожець, Б.  Нєменський, Л. Обухова, Е. Флеріна). Особливо цінним для розуміння  таких понять, як морфологія, функціонування  народної іграшки, а також її  естетична виразність важливими  бачаться теоретичні дослідження  на конкретному матеріалі історії  (О. Авдєєв, М. Бахтін, П. Богатирьов, Ю. Лотман, О. Найден, В .Пропп,

 Б. Смірнов). У роботах  зазначених авторів виділяється  художня специфіка народної іграшки  як особливого різновиду декоративно -ужиткового мистецтва.

    У сучасних психолого-педагогічних дослідженнях (Н.Ветлугіна,

О. Запорожець, Р. Жуковська, Д. Ельконін, Т. Локуцієвська, Г. Маркова,

 С. Новосьолова, Н.  Поддьякова, О. Фонарьовська та  ін.) важливе значення надається  іграшці як засобу організації  дитячої діяльності.

     Мета курсової роботи полягає у вивченні особливостей народної іграшки як засобу виховання дітей.

    Завдання курсової роботи обумовлені її метою:

1. З'ясувати історію виникнення  і розвитку української народної  іграшки.

2. Проаналізувати значення  народної іграшки у різнобічному  вихованні дітей, її види та  зміст.

3. Розробити систему роботи  по ознайомленню дітей з українською  народною іграшкою в старшій  групі дошкільного закладу та  експериментально її перевірити.

    Об'єктом дослідження для даної курсової роботи є процес ознайомлення дітей з українською народною іграшкою.

    Предметом є форми використання народної іграшки як засобу виховання дітей.

    Методи дослідження:розповідь,спостереження,бесіда,тестування,вивчення результатів дослідження.

    Курсова робота складається з вступу, основної частини, висновку, списку використаних джерел та додатків. Основна частина складається з двох розділів.

У першому розділі розглядається  історія виникнення і розвитку української  народної іграшки, її види та значення у вихованні дітей. У другому  розділі проводиться експериментальне вивчення використання української  народної іграшки у виховній роботі з дітьми дошкільного віку.

    Вступ до курсової роботи формує її сприйняття. У вступі обґрунтовується актуальність теми, визначається мета, завдання, предмет та об'єкт дослідження, окреслюється методологічна та теоретична база дослідження, методи дослідження. Висновки узагальнюють досягнуті результати дослідження.

 

 

 

          

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ВИХОВАННЯ ДІТЕЙ ЗАСОБАМИ НАРОДНОЇ ІГРАШКИ

          1.1 Історія виникнення і розвитку української народної іграшки

    Іграшка є відображенням своєї епохи. Історія іграшки є невід'ємною частиною історії культури суспільства. Для кожної історичної епохи характерні свої іграшки, оскільки розвиток матеріальної основи суспільства, його духовної культури позначається не лише на змісті дитячих ігор, а й на тематиці та формах іграшок.

     Як стверджує дослідник історії української народної іграшки О.С. Найден, народна іграшка, як річ певного функціонального призначення, на думку багатьох вчених, з'являється досить пізно, коли цивілізація окремих суспільств і народів досягає достатнього рівня розвитку [18, с. 27]. Відтоді іграшка, поряд з іншими речами, зробленими людиною (знаряддями праці, побутовими предметами, культовими атрибутами), починає входити до сфери культури.

    Однак це не означає, що в умовах первісного суспільства та життя "примітивних" племен діти зовсім позбавлені гри та іграшки. Відомий колекціонер і знавець іграшки А.М. Богуш зазначає, що першими дитячими іграшками "мабуть... були випадкові предмети: камінці, шишки, сухі гілочки. І такі "іграшки", зрозуміло, старші, ніж сама людина" [3, с. 54].

      На території України найдавніші прототипи іграшки виявлені в с. Мезин Коропського району Чернігівської області. Це були фігурки пташок, вовка чи собаки, виготовлені з мамонтового бивня приблизно 25 тис. років тому, що мали обрядове значення.

     У IV-III тис. до н.е. трипільці виготовляли керамічні жіночі статуетки, різноманітні фігурки тварин (овець, коней, биків) та їх дитинчат, які символізували плодючість. В могильнику на території Львівської області археологами знайдено ліпні порожнисті фігурки пташок, що згодом трансформувалися в іграшки-свищики.

     Дитячі іграшки давніх слов'ян (дерев'яні коники, качечки) знайдено під час розкопок на Наддніпрянщині. Датовані вони приблизно X-початком XII ст. У той час побутували і так звані технічні іграшки: луки, мечі, дзиґи тощо.

    У дохристиянський період іграшки переважно зображали священних тварин, птахів, фантастичних істот, що свідчить про їх зв'язок з язичницьким культом, народною міфологією. Після прийняття християнства іграшки здебільшого використовували з ігровою та декоративною метою. Однак деякі з них зберегли ритуальний характер і дотепер (ялинкові прикраси до Нового року, святкові кульки тощо).

      Від українських іграшок періоду XIV-XVIII ст. майже нічого не збереглося. Однак етнографи стверджують, що виготовлення забавок не припинялося ні в XIV, ні в XVI століттях. [26, с. 24].

Розквіт кустарного іграшкового  промислу припадає на середину XIX ст. Найбільше  виготовляли забавок на Наддніпрянщині, Поділлі, Прикарпатті. Серед тогочасних іграшок Наддніпрянщини кінця XIX ст. відомі дерев'яні кухлики для  зачерпування рідини, дерев'яні ляльки, маленькі моделі побутових речей (іграшкові  товкачики, рублі, оздоблені різьбленням), дзиґи, вітрячки та ін. Популярними  були механічні забавки з відповідними руховими елементами - вирізані фігурки  попарно з'єднаних планками ведмедів, ковалів, ткачів; головоломки для  дітей так звані велика і мала мороки. Велика морока складалася з  двох довгих і дванадцяти коротких кілочків, що утворювали на основній осі  три хрестоподібні конструкції, а мала - із чотирьох однакових кілочків, зв'язаних у хрестик. Щоб їх розібрати, а потім скласти, необхідно було виявити кмітливість і винахідливість.

          На Поділлі відомими осередками виготовлення керамічної іграшки були Бубнівка, Бар Вінницької області, Адамівка Хмельницької, Калагарівка Тернопільської області та ін. Найпопулярнішими тут були ляльки, коники і вершники. Ляльок завжди ліпили у святковому одязі, з намистом на шиї, модною зачіскою на голові; очі і рот позначали крапками і рисками. Подільські ляльки тримали у руках дитину або під пахвою пташку. Традиційні іграшки-вершники зображали на коні селян, козаків, військових тощо. Подільські свищики мали вигляд тварин і птахів.

      У XIX - на початку XX ст. на Волині діяли два найбільших осередки виготовлення керамічних іграшок (с. Вишнівець та Великий Кунинець Тернопільської обл.). Образи іграшок були традиційними (ляльки з птахами, свійські тварини, вершники), однак порівняно з подільськими вишнівецькі забавки були витонченішими та барвистішими.

     Наприкінці XIX ст. на Львівщині (с. Стара Сіль), виникли рідкісні в українському народному мистецтві сюжети - "танок" і "колисочка". Перший зображував жінку і чоловіка у танці. Свищик "колисочка" мав вигляд "колиски на кружалах", у якій лежить дитина. Окрему групу забавок становлять керамічні тарахкальця ("хихички"), відомі ще з часів трипільської культури, - порожнисті кульки завбільшки з гусяче яйце, прикрашені оздобленнями (сонце, півмісяць) [7].