Эквивалентность перевода при передаче функционально-ситуативного содержания текста

Автор: Пользователь скрыл имя, 07 Декабря 2011 в 18:33, курсовая работа

Краткое описание

Актуальність: Актуальність даної теми полягає у тому, що вивчення ролі і функціональних особливостей певної лексико-семантичної угруповання в межах тексту представляє собою один з важливих питань у складі загальної проблематики лінгвістики тексту. Дослідження, здійснювані в цьому напрямку, у новому і незвичному ракурсі розкривають семантичні характеристики тексту, його структурні та фактурні властивості. Одним з аспектів відповідного кола проблем, що підлягають вивченню в цьому відношенні, можна вважати участь семантично пов'язаної групи слів у відтворенні в тексті його позамовних денотата.

Файлы: 1 файл

Курсач на заказ.docx

— 59.31 Кб (Скачать)

Наявність у змісті висловлювання (тексту) інформації про мету комунікації, ситуації і  способі її опису відображає специфіку  мовної комунікації, її нерозривний зв'язок з цілеспрямованою діяльністю людей, навколишньою дійсністю і формою відображення цієї дійсності в людському мисленні. Цей зв'язок універсальний для мовного спілкування на всіх мовах, і її універсальність багато в чому визначає можливість комунікативного прирівнювання різномовних текстів. Хоча, як було показано вище, мовна вибірковість перешкоджає часом збереженню в перекладі способу опису ситуації чи навіть вимагає заміни ситуації для передачі мети комунікації оригіналу, існує принципова можливість у будь-якому перекладі забезпечити тотожність однієї, двох або всіх трьох найважливіших частин змісту оригіналу.

Зазначимо основні положення про переклад та еквівалентність. Переклад можна визначити як вид мовного посередництва, при якому на ПМ створюється текст, комунікативно рівноцінний оригіналу, причому комунікативна рівноцінність проявляється в його ототожненні Рецепторами переклада з оригіналом у функціональному, змістовному і структурному відношенні.

Що стосується комуніканітів, то для них реально існує один єдиний текст, зміст якого в принципі може бути доступний всім, хто володіє мовою, за допомогою якого передається і приймається повідомлення.

Що стосується перекладу, як процесу, то його результат цілком залежать від комунікативних можливостей перекладача, його знань і умінь.

В першому типі еквівалентності в перекладі як ніби йдеться «зовсім не те» і «зовсім не про те», що в оригіналі. Цей висновок справедливий щодо всього повідомлення в цілому, навіть якщо одне або два слова в оригіналі мають прямі або непрямі відповідності в перекладі.

Таким чином, переклад можна визначити  як вид мовного посередництва, при  якому на ПМ створюється текст, комунікативно  рівноцінний оригіналу, причому  його комунікативна рівноцінність  проявляється в його ототожненні  Рецепторами переклада з оригіналом у функціональному, змістовному  і структурному відношенні. Тому переклад в більшій мірі, ніж інші види мовного посередництва, визначається лінгвістичними факторами.

Переклад не передбачає створення тотожного тексту і відсутність тотожності не може служити доказом неможливості перекладу. В описаних вище трьох типах еквівалентності спільність змісту оригіналу і перекладу полягала в збереженні основних елементів змісту тексту. Як одиниця мовної комунікації текст завжди характеризується комунікативною функціональністю, ситуативною орієнтованістю і вибірковістю способу опису ситуації. Ці ознаки зберігаються і у мінімальної одиниці тексту - висловлювання. Іншими словами, у змісті будь-якого висловлювання виражається якась мета комунікації через опис якоїсь ситуації, здійснюване певним способом (шляхом відбору деяких ознак даної ситуації). У першому типі еквівалентності в перекладі зберігається тільки перша із зазначених частин змісту оригіналу (мета комунікації), у другому типі - перша і друга (мета комунікації та опис ситуації), в третьому - всі три частини (мета комунікації, опис ситуації і спосіб її опису ). 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

СПИСОК  ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

Збірники  наукових праць

  1. Тураева З.Я. Лингвистика текста. М.: Просвещение, 1986. 127с.
  2. Бархударов Л.С. О поверхностной и глубинной структуре предложения //Вопросы языкознания. – 1973. - №3 – с. 50-61
  3. Бархударов Л.С. Язык и перевод. М.: Международные отношения, 1975 – 190с.
  4. Бреус Е.В. Основы теории и практики перевода с русского языка на английский: Учебное пособие. 2-е изд., испр. и доп.-М.: Изд-во УРАО, 2000. – 208с.
  5. Казакова Т.А. Практические основы перевода. EnglishóRussia.-Серия: Изучаем иностранные языки. – СПб.:"Издательство Союз", - 2000, - 320с.
  6. Комиссаров В.Н. Слово о переводе – М.: Международные отношения – 1973 – 215с.
  7. Комиссаров В.Н. Лингвистика перевода – М.: Международные отношения – 1980 – 167с.
  8. Латышев Л.К. Курс перевода: Эквивалентность перевода и способы ее достижения. – М.: Международные отношения, 1981 – 248с.
  9. Латышев Л.К. Перевод: проблемы теории, практики и методики преподавания: Книга для учителя школ с углубленным изучением немецкого языка. – М.: Просвещение – 1988. – 159с.
  10. Левицкая Т.Р., Фитерман А.М. Пособие по переводу с английского языка на русский. – М.: Высшая школа, 1973. – 136с.
  11. Львовская Э.Д Теоретические проблемы перевода (на материале испанского языка). – М.: Высшая школа, 1985. – 232с.
  12. Миньяр-Белоручев Р.К. Теория и методы перевода – М.: Московский лицей, 1996. – 208с.
  13. Миньяр-Белоручев Р.К. Как стать переводчиком? /Ответственный редактор М.Я.Блох.-М.: "Готика", 1999. – 176с.
  14. Мир перевода, или Вечный поиск взаимопонимания /А.Чужакин, П.Палажченко. – М.: Р.Валент, 1999.-192с.
  15. Рецкер Я.И. Следует ли передавать аллитерацию в публицистическом переводе? "Тетради переводчика" №3, М., 1966, с.73
  16. Рецкер Я.И. Теория перевода и переводческая практика. – М.: Международные отношения, - 1974. – 216с.
  17. Рецкер Я.И. Что же такое лексические трансформации? "Тетради переводчика" №17, М.: Международные отношения, 1980, с.72-84
  18. Сэлинджер Дж.Д. Сочинения. В 2-х т. Т.1. Рассказы (1940-1948); Над пропастью во ржи: Пер. с англ. /Прим. А.М. Зверева; Харьков: Фолио; Белгород: Фолио-Транзит, 1997. – 339с.
  19. Федоров А.В. Основы общей теории перевода (лингвистические проблемы): Для ин-тов и фак. иностр. яз. Учебное пособие – М.: Высшая школа. 1983. – 303с.
  20. Черняховская Л.А. Членение и объединение предложений при переводе с целью сохранения компонентов смысловой структуры // Иностранные языки в школе. – 1971 - №4 – с.21-30
  21. Швейцер А.Д. Теория перевода. Статус, проблемы, аспекты – М.: Наука. 1988. – 215с.
  22. Salinger J.D. The Catcher in the Rye: Книга для чтения на английском языке. – Киев.: Издательство "Знание" – 1999. – 276с.

    Монографії

  1. Данилова О.А. ФУНКЦИОНАЛЬНЫЕ ОСОБЕННОСТИ КОЛОРИСТИЧЕСКОЙ ЛЕКСИКИ В СТИХОТВОРНОМ ПОЭТИЧЕСКОМ ТЕКСТЕ. Сборник научных трудов, Саранск 1999

Інтернет сайти

  1. Эквивалентность перевода при передаче функционально-ситуативного содержания текста http://linguistic.ru/index.php?id=80&op=content
  2. Лингвистические основы теории перевода http://www.melnikova-co.ru/text/550
  3. Понятие переводческой эквивалентности http://www.alleng.ru/d/engl/engl30.htm
  4. Характеристика эквивалентности первого типа http://www.classes.ru/grammar/43.Teoriya_perevoda_Lingvicticheskiye_aspekty/html/ii--.html
  5. Эквивалентность перевода при отображении функционально-ситуативного содержания оригинала http://rz8senft.narod.ru/stranicanomer155.htm
  6. Эквивалентность текста при отображении функционально ситуативного содержания оригинала http://mgudt.com/articles/1001.html
  7. Практическая грамматика английского языка http://nota.triwe.net/lib/kutuzov.htm
  8. ТЕОРИЯ И ПРАКТИКА ПЕРЕВОДА http://teneta.rinet.ru/rus/pe/parshin-and_teoria-i-praktika-perevoda.htm

Информация о работе Эквивалентность перевода при передаче функционально-ситуативного содержания текста