Музично-естетичне сприйняття музики

Об’єкт  дослідження – процес формування естетичного смаку у студентів вищих педагогічних навчальних закладів.

Предмет дослідження – педагогічні умови і методика формування естетичного смаку у студентів вищих педагогічних навчальних закладів засобами іноземних мов.

Мета  дослідження – теоретично обґрунтувати та експериментально перевірити педагогічні умови, модель і методику формування естетичного смаку в особистості студентів вищих педагогічних навчальних закладів у процесі вивчення іноземних мов.

Гіпотеза  дослідження – високого рівня сформованості естетичного смаку студентів можна досягти, якщо в основу його формування буде покладено:

пізнання та відповідне врахування психологічних  особливостей студентів вищих педагогічних навчальних закладів;

значні виховні  можливості навчальних предметів “Іноземні мови”, естетичний потенціал соціокультурного компоненту дисциплін, що сприятиме залученню до педагогічного процесу пізнавальної, інтелектуальної та емоційно-чуттєвої сфер особистості студента в контексті естетизації навчально-виховної діяльності засобами допоміжних навчальних матеріалів;

оновлену теоретичну модель та методику формування естетичного  смаку засобами оригінальних літературних текстів та візуалізації мовленнєвої  діяльності творами образотворчого мистецтва, що вироблятиме у студентів  потребу спілкуватися з естетичними цінностями, поглиблюватиме емпатичну реакцію та здатність до продукування суджень смаку під час їх сприйняття, розвиватиме асоціативне мислення та формуватиме естетичний ідеал.

Досягнення  поставленої мети стає можливим завдяки розв’язанню таких конкретних завдань:

1. Проаналізувати теоретико-методологічні засади проблеми формування естетичного смаку особистості.

2. Дослідити  виховні можливості навчальних  курсів з іноземних мов та  їх вплив на формування естетичного  смаку у студентів.

3. Теоретично  обґрунтувати педагогічні умови  формування естетичного смаку  у студентів вищих педагогічних  навчальних закладів засобами  іноземних мов, розробити теоретичну  модель та на її основі методику  формування естетичного смаку  засобами допоміжних навчальних матеріалів на заняттях з іноземних мов.

4. Визначити  критерії педагогічного оцінювання  рівнів сформованості естетичного  смаку у студентів вищих педагогічних  навчальних закладів.

5. Експериментально  перевірити педагогічні умови,  теоретичну модель та методику формування естетичного смаку у студентів вищих педагогічних навчальних закладів засобами іноземних мов і на цій основі підготувати методичні рекомендації для викладачів іноземних мов.

Методологічну основу дослідження становлять філософсько-психологічні положення щодо соціальної природи особистості; психологічні положення щодо життєбудівної ролі вищих, тобто естетичних емоцій у розумовій діяльності людини та формуванні її творчих потенцій; концептуальні розробки філософії освіти про пріоритети та сутність освіти як інституту розвитку культури, принципи нової парадигми педагогічної науки, Основи законодавства України про культуру (1992 р.), зокрема стаття 15 (Естетичне виховання); законодавчі та нормативні документи про освіту: Національна доктрина розвитку освіти (2002 р.), Державна національна програма “Освіта” (Україна ХХІ століття) (1993 р.), закони України “Про освіту” (№ 1060-12), “Про вищу освіту”, Концепція громадянського виховання особистості (2002 р.).

Теоретичною основою дослідження є основні положення філософської антропології та аксіології, вчення філософів, психологів і педагогів про соціально-біологічну природу людини, принципи герменевтично орієнтованої освіти, філософії освіти та методології педагогіки, які утворюють підвалини існуючої моделі навчання й виховання та визначають її основні якості й напрямок розвитку; вчення про суспільну свідомість та її форми, зокрема про естетичну свідомість особистості; формування ціннісних орієнтацій як складника соціалізації людини; особливості та новітні технології формування естетичної культури й естетичного смаку у студентів вищих педагогічних навчальних закладів.

Велике значення для дослідження мають роботи з природи та виховання естетичного  смаку, концептуальні положення  про формування естетичної культури та естетичних смаків в українській педагогіці (Т. Аболина, Г. Васянович, Г. Ващенко, М. Гончаренко, М. Колесник, В. Мазепа, Н. Миропольська, В. Сухомлинський); праці з використання наочності в навчально-виховному процесі вищих навчальних закладів (Т. Агапова, В. Євдокимов, С. Жеданов, О. Зильберштейн, О. Шевнюк).

Для досягнення та реалізації мети ми використовували  такі методи:

а) теоретичні: вивчення та аналіз філософської, педагогічної, психологічної, мистецтвознавчої, лінгвістичної й навчально-методичної літератури; ретро-спективний аналіз; порівняння та узагальнення; праксиметричні (вивчення, аналізу та узагальнення досвіду), які застосовувалися для аналізу стану проблеми, систематизації теоретичного матеріалу, з’ясування та обґрунтування педагогічних умов формування естетичного смаку особистості студентів вищих педагогічних навчальних закладів засобами іноземних мов;

б) емпіричні: педагогічне спостереження, що проводилося на початковому етапі дослідження з метою збору первинної інформації про предмет дослідження та для уточнення положення робочої гіпотези у ході констатувального і формувального етапів експерименту; педагогічне оцінювання рівнів сформованості естетичного смаку у студентів вищих педагогічних навчальних закладів; експериментальна перевірка педагогічних умов формування естетичного смаку у студентів вищих педагогічних навчальних закладів.

Результати  педагогічного експерименту оброблялися  за допомогою методів математичної статистики.

Експериментальна  база. У дослідженні брали участь 623 студенти вищих педагогічних навчальних закладів – факультету іноземних мов Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова, Педагогічного коледжу при Київському національному університеті імені Тараса Шевченка, Педагогічного коледжу Львівського національного університету імені Івана Франка.

Організація дослідження. Дослідницько-експериментальна робота проводилася поетапно протягом 1999-2006 років.

Перший  етап (1999-2002 рр.) – аналітико-констатувальний – визначено й обґрунтовано проблеми дослідження, проведено аналіз філософської, психологічної, педагогічної та методичної літератури з проблем дослідження, з’ясовано рівень їх розробленості, сформульовано гіпотезу і завдання, визначено об’єкт, предмет і мету дослідження.

Другий  етап (2002-2004 рр.) – дослідницько-експериментальний – виявлено і теоретично обґрунтовано педагогічні умови формування естетичного смаку у студентів вищих педагогічних навчальних закладів на заняттях з іноземних мов; розроблено теоретичну модель і методику формування естетичного смаку засобами допоміжних навчальних матеріалів, способи візуалізації мовленнєвої діяльності студентів засобами творів образотворчого мистецтва; проведено констатувальний етап та апробовано методику проведення формувального етапу експерименту.

Третій  етап (2004-2006 рр.) – узагальнюючий – завершено формувальний етап експерименту, проаналізовано результати експериментальної роботи; систематизовано й узагальнено весь дослідний матеріал; розроблено рекомендації з формування естетичного смаку у студентів вищих педагогічних навчальних закладів; впроваджено одержані результати.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що вперше обґрунтовано теоретико-методологічні засади формування естетичного смаку у студентів вищих педагогічних навчальних закладів у процесі вивчення іноземних мов; удосконалено критерії для визначення рівнів сформованості естетичного смаку; виявлено педагогічні умови, розроблено теоретичну модель та методику формування естетичного смаку засобами допоміжних навчальних матеріалів на заняттях з іноземних мов; конкретизоване та поглиблене поняття “естетичний смак”, “естетична культура особистості студентів” на рівні їх психолого-педагогічного визначення; удосконалено інструментарій вивчення естетичного смаку у студентів вищих педагогічних навчальних закладів.

Теоретичне  значення дослідження полягає в тому, що розкрито зміст, структуру, місце естетичного смаку в естетичній свідомості особистості студентів вищих педагогічних навчальних закладів; обґрунтовано теоретичну модель формування естетичного смаку особистості студента; узагальнено процес художнього сприйняття творів образотворчого мистецтва; визначено специфіку формування смаку засобами допоміжних навчальних матеріалів у процесі вивчення іноземних мов.

Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що виявлені педагогічні умови формування естетичного смаку у студентів вищих педагогічних навчальних закладів позитивно впливають на інтелектуальну активність та сприяють розвитку естетичної культури особистості. Знання зазначених педагогічних умов, теоретичної моделі формування естетичного смаку та застосування на практиці методики роботи над допоміжними навчальними матеріалами дають змогу викладачеві здійснювати цілеспрямований виховний вплив на особистість студентів з метою їх естетичного розвитку, водночас створюючи атмосферу позитивної мотивації, яка активізує навчальну діяльність студентів на заняттях з іноземних мов. Виявлена послідовність художнього сприйняття творів образотворчого мистецтва дала змогу розробити методику поєднання образних рядів мистецтва – слова і живопису (фотографії). Матеріали дослідницько-експериментальної роботи можуть використати викладачі вищих навчальних закладів для планування й організації навчально-виховного процесу з іноземних мов, підготовки навчальних курсів, під час написання посібників і підручників з іноземних мов для студентів вищих педагогічних навчальних закладів.

Особистий внесок здобувача в роботах, опублікованих у співавторстві, полягає у розробці методики введення та закріплення лексико-граматичного матеріалу; проведення уроків з читання, аудіювання та письма; використання засобів наочності; використання віршів та пісень на уроках англійської мови у середній школі. Розробки та ідеї, що належать співавторам, у дисертації не використовуються.

Вірогідність  отриманих результатів дослідження підтверджена науковим обґрунтуванням його положень і використанням комплексу методів, адекватних об’єкту, предмету, меті та завданням. Висновки дисертації підкріплені аналізом фактів, результатами експериментальної перевірки одержаних даних.

Апробація результатів дисертації. Результати дисертаційного дослідження пройшли апробацію, дали позитивні результати і впроваджені в практику роботи Педагогічного коледжу Львівського національного університету імені Івана Франка (довідка про впровадження №214 від 16.02.05), Педагогічного коледжу при Київському національному університеті імені Тараса Шевченка (довідка про впровадження №52 від 23.03.05), та Національному педагогічному університеті імені М.П. Драгоманова (довідка про впровадження № 174 від 24.03.05).

Публікації. Результати дослідження відображено у 14 публікаціях автора. З них – 6 затверджених ВАК України.

Структура дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків до кожного з них, загальних висновків, списку використаних джерел (267), додатків (10 на 41 сторінці). Повний обсяг дисертації – 249 сторінок. Робота містить 7 таблиць, 2 рисунки.

Слово «естетика» ( ) – грецького походження, у перекладі  означає – той, що має відношення до чуттєвого сприйняття. Термін «естетика» увійшов до науки в середині XVIII ст. Вперше його застосував німецький філософ А. Баумгартен для позначення нового розділу в філософії. А. Баумгартен увів у філософію розділ «Теорія чуттєвого сприйняття» і запропонував назвати його терміном «естетика». Він міцно укоренився у філософській термінології, і вже з XVIII ст. естетику почали розуміти як науку, що вивчає лише «філософію прекрасного», або філософію мистецтва. У естетиків з'явився самостійний предмет вивчення.

Предметом естетики є чуттєве пізнання навколишньої дійсності з її різноманітними напрямами: природою, суспільством, людиною та її діяльністю в усіх життєвих сферах, навіть у виробничій. Так, з естетичними властивостями явищ і предметів зустрічаємося, коли розглядаємо чудові квіти, величні споруди (наприклад, церкви, пам'ятки давнини тощо), нові технічні об'єкти (комп'ютери, машини, роботи та ін.), які створені працею людини, коли пишаємося високогуманними вчинками людей, високохудожніми творами мистецтва. Про людей, чутливих до краси, говоримо, що вони мають естетичне чуття. Процесу сприймання естетичного даємо назву естетичного сприйняття, результатом якого є естетичне переживання.

Отже, естетичні  почуття, переживання, естетична насолода виступають як вияви естетичного ставлення до предметів або явищ дійсності. Різноманітні естетичні відношення, що виникають у людини (соціальної групи, суспільства) до дійсності, можна віднести до загального поняття «естетичне». Природу естетичного вивчає наука естетика.

Естетика вивчає ціннісне ставлення людини до явищ буття, яке може бути: прекрасним, потворним, сатиричним, гумористичним, трагічним, комічним, піднесеним та ін. Крім того естетика досліджує закономірності естетичної діяльності суспільства, закономірності естетичного сприйняття людиною дійсності тощо. Аналіз естетичної діяльності дозволяє зрозуміти, як людина створює прекрасне у житті, як саме вона усвідомлює його. Іншими словами, естетика розглядає суб'єкти творчості та сприйняття (художник, публіка, імпровізатор, виконавець, критик та ін.), об'єкти творчості, засоби, процеси і результати естетичної творчості й сприймання.

Таким чином, висвітлене коло питань і складає предмет  естетики.

Естетика –  філософська наука, вона народилася у надрах філософії, вийшла з неї і зберегла міцні зв'язки з нею. Якщо філософія розкриває найбільш загальні закони природи, суспільного розвитку та мислення, то естетика вивчає найбільш загальні закони розвитку мистецтва та різноманіття, естетичного відношення людини до світу.