Сутність та значення соціального розвитку колективу

5.   Покращення соціально-побутового забезпечення персоналу.

6.   Подальший розвиток демократії, підвищення ділової активності персоналу в управлінні підприємством (об’ єднанням).

Вищеназвані розділи забезпечують поєднання виробничих економічних і соціальних завдань, а також виділення найважливіших питань життєдіяльності трудового колективу. Звичайно ці розділи можливо ще більш укрупнити або розділити на більш дрібні, виходячи із специфіки того чи іншого підприємства (об’ єднання).

Оптимальна структура плану соціального розвитку залежить від розуміння змісту тих соціально-економічних процесів, які плануються, від уміння вірно визначити показники для їх оцінки і розрахунків, знайти шляхи і засоби управління ними, вибрати основні напрями та кінцеві цілі.

         Прогресивний соціальний розвиток колективу забезпечує:

         1. Зростання соціальної активності персоналу:

           — розвиток соціального партнерства;

          — участь в управлінні підприємством;

          — зростання демократії;

          — активна участь у суспільних заходах;

— підвищення відповідальності працівників за результати колективної праці.

2. Зростання ефективності  діяльності підприємства:

—зростання продуктивності праці;

—розвиток наукової організації  праці;

— зростання якості і  конкурентоспроможності товарів, що реалізуються;

—удосконалення підготовки кадрів;

—стабілізація трудових ресурсів;

—зменшення втрат робочого часу;

—зростання конкурентоспроможності підприємства.

3. Зростання матеріального  добробуту персоналу:

—підвищення кваліфікації;

—зростання доходів;

—забезпечення гарантій зайнятості;

—зростання загальноосвітнього та культурного рівня;

—розширення кола та якості потреб, що задовольняються;

— соціальний захист та страхування.

План соціального розвитку колективу має бути обов'язковим  розділом оперативних і перспективних планів підприємств.

Основними цілями і завданнями планування соціального розвитку колективу  є:

—розробка системи соціальних заходів, що сприяють підвищенню ефективності використання трудового потенціалу працівників;

— вибір таких управлінських  рішень, які найбільш відповідають розвитку персоналу;

— удосконалення соціальної, професійної та кваліфікаційної  структури працівників;

—удосконалення соціальних відносин у трудовому колективі;

— поліпшення умов праці;

— насичення праці творчими елементами з метою підвищення вимог до якості робочої сили та здійснення на цій основі цілеспрямованої роботи щодо подальшого розвитку персоналу;

— заохочення усіх видів  трудової і соціальної активності працівників, залучення їх до управління;

—розширення можливостей  для більш повного задоволення  культурних, побутових та матеріальних потреб працівників.

План соціального розвитку колективу розробляють відповідно до напрямів його соціальної діяльності та з урахуванням законодавства  України щодо:

— дотримання встановлених правил і норм охорони праці, техніки  безпеки, вимог виробничої санітарії;

— підвищення кваліфікації і поліпшення умов праці та побуту своїх працівників, а також осіб, які працюють на підприємстві за трудовим договором;

— розвитку матеріально-технічної  бази соціальної сфери і створення умов для здорового побуту, відпочинку працівників та їхніх сімей;

—турботи про ветеранів  війни і праці, пенсіонерів, інвалідів  і дітей;

— сприяння ефективній роботі шкіл, навчальних та лікувальних закладів.

У плані соціального розвитку колективу повинно бути передбачено:

— планування підготовки і  підвищення кваліфікації працівників;

—поліпшення умов праці  та охорони здоров'я;

—розвиток матеріально-технічної  бази соціальної сфери;

— заходи щодо забезпечення культурно-побутового обслуговування населення.

Планування соціального  розвитку колективу повинно передбачати  не тільки розробку та обгрунтування  соціальних показників, але й їх узгодження з основними показниками  бізнес-плану. Ця комплексність надає  соціальному плану більш обгрунтований  характер.

Психологічна сумісність членів групи — це сукупність індивідуальних якостей членів групи, що забезпечують злагодженість і ефективність їхньої діяльності.

Соціальний розвиток колективу  — це процес удосконалення форм, способів і умов життєдіяльності працівників на основі змін у їх розвитку, соціальній сфері, оплаті праці.

Прогресивний соціальний розвиток колективу забезпечує: зростання соціальної активності персоналу, зростання ефективності діяльності підприємства, зростання матеріального добробуту персоналу.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Список використаної літератури

        1. Даниленко Л.І. Модернізація змісту, форм та методів управлінської діяльності директора загальноосвітньої школи : Монографія /  Л.І. Даниленко. -  К. :  Логос, 2009. - 140 с.

       2. Даниленко Л.І., Карамушка Л.М. Освітній менеджмент / Л.І. Даниленко, Л.М. Карамушка. — Київ. Шкільний світ, 2010р.

       3.  Дерлоу Д. Ключові управлінські рішення. Технологія прийняття рішень. — К.: Наукова думка, 2009 – 345 с. 

      4. Карамушка Л.  М.  Психологія управління /  Л.М.  Карамушка //  Психологія менеджерам та персоналу організацій. — Київ «Міленіум», 2010. - С. 342.

      5.  Коломийський Н. Л.  Психологія менеджменту персоналу:  навч.  посіб. / Н.Л. Коломийський. - К. : МАУП, 2009. - 176 с.

       6.  Луговий В.  І.  Управління персоналом :  навч.  посібник для слухачів,  аспірантів, докторантів спеціальності «Держ. управління» / В.І. Луговий. - К.,2009. - 302 с.

      7.  Олійник В.  В.  Комунікації в управлінні персоналом.: навч. посіб. / В.В. Олійник, В.В. Медведь ; За ред. Г. А. Дмитренка. — К., 2011 – 125 с.

      8. Крушельницька Я.В. Фізіологія і психологія управління : Підручник. - К.: КНЕУ, 2010. - 367 с.

9. Юхновець Г.О., АндросюкВ.Г., Казміренко Л.І. та ін. Під ред. АнуфрієваМ.І, Кондратьева Я.Ю. Вимоги до психологічних якостей працівників та керівників сучасних організацій: Науково-практичні рекомендації. - К.: НАВСУ, 2009 – 98 с.