Отчет по практике в финансовом отделе

    Рис. 1.2 Визначення фінансового результату звичайної діяльності підприємства 

     Методика  аналізу фінансово-господарської діяльності – це сукупність аналітичних процедур, які використовуються для визначення фінансового стану підприємства.

     Важливе значення для аналізу має його інформаційне забезпечення. Це пов’язано  з тим, що відповідно до законодавства  України підприємство може не надавати інформацію, яка містить комерційну таємницю. Але, як правило, для ухвалення багатьох рішень, потенційними партнерами фірми, достатнім є проведення експрес-аналізу фінансово-господарської діяльності. Навіть для проведення деталізованого аналізу фінансово-господарської діяльності найчастіше не потрібна інформація, яка складає комерційну таємницю. Для його проведення потрібні відомості зі встановлених форм бухгалтерської звітності, а саме:

• Ф. № 1 «Баланс»;
• Ф. № 2 «Звіт про фінансові результати»;
• Ф. № 3 «Звіт про рух грошових коштів»;
• Ф. № 4 «Звіт про власний капітал»;
• Ф. № 5 «Примітки до річної фінансової звітності».

     Комплексний аналіз фінансово-господарської діяльності проводиться у декілька етапів.

     На  першому етапі ухвалюють рішення про доцільність аналізу фінансової звітності та перевіряється її готовність до читання. Визначення доцільності аналізу відбувається шляхом ознайомлення з аудиторськими висновками. Перевірка готовності звітності до читання носить технічний характер і пов’язана з візуальною перевіркою наявності необхідних звітних форм, реквізитів та підсумків у них, а також простою рахунковою перевіркою проміжних підсумків і валюти балансу.

     Мета  другого етапу – ознайомлення з пояснювальною запискою до балансу. Це необхідно для того, щоб оцінити умови функціонування підприємства в даному звітному періоді та враховувати при аналізі чинники, вплив яких заподіяв зміни в майновому і фінансовому стані організації, та які знайшли своє відображення в пояснювальній записці.

     На третьому збирається необхідна для аналізу інформація і перевіряється її точність.

     На  четвертому етапі здійснюються порівняння фактичних результатів господарювання з прогнозними показниками звітної  частини, фактичними даними попередніх років і т. ін..

     На  п’ятому виконується факторний  аналіз.

     На  шостому виявляються невикористанні резерви підвищення ефективності виробництва.

     Сьомий  етап є основним в аналізі господарської  діяльності. Метою цього етапу  є оцінка результатів господарської  діяльності та фінансового стану суб’єкта господарювання. Необхідно вказати, що ступінь деталізації аналізу фінансово-господарської діяльності може змінюватися залежно від поставленої мети.

     Аналіз  фінансово-господарського стану підприємства складається з таких основних компонентів: аналіз майнового стану; аналіз ліквідності; аналіз фінансової стійкості; аналіз ділової активності; аналіз рентабельності.  
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

     РОЗДІЛ 2. АНАЛІЗ ФІНАНСОВОГО СТАНУ «Ш-У  ім.. Л. І. ЛУТУГІНА»

     2.1 Характеристика підприємства «Ш-У  ім.. Л. І. ЛУТУГІНА» 

     Відособлений  підрозділ «Шахта імені Л. І. Лутугіна»  Державного підприємства «Торезантрацит», засновано на підставі наказу Мінпаливенерго від 07.03.2003 року. Скорочене найменування Підрозділу ВП «Шахта ім. Л.І. Лутугіна ». Шахта  розташована на території міста Тореза Донецької області, в адміністративному відношенні підлегла ДП «Торезантрацит».

     Шахта  ім. Л. И. Лутугіна  здана в експлуатацію в 1931 році із проектною потужністю 600 тисяч тонн у рік. Після реконструкції  в 1963 році проектна потужність склала 1050 тисяч тонн.  Зараз встановлена виробнича потужність - 500 тисяч тонн у рік.

     Шахта розробляє два шари: h7 «Кащеєвский» й h8 «Фомінський». Шари розкриті двома  вертикальними стовбурами: скипоклетевим - до обрію 552 метра та вентиляційним - до обрію 700 метрів.

     Добуте  на шахті вугілля автотранспортом  відправляється на ГОФ «Червона зірка» і після його збагачення використається як паливо на теплових електростанціях  і для побутових потреб через  паливні склади.

     Видами  діяльності, які здійснює підрозділ ВП «Шахта ім. Л.І. Лутугіна», є:

1. Видобуток вугільної продукції;
2. Забезпечення вугільною продукцією споживачів відповідно з державним замовленням та населенням України за договорами поставки і купівлі-продажу;
3. Розробка проектів та впровадження нової техніки, передової технології, сучасних методів організації виробництва, а такої застосування прогресивних матеріалів, виробів та конструкцій;
4. Виконання маркшейдерських робіт, проведення нагляду за деформацією поверхні і об’єктами, під якими проводяться гірничі роботи;
5. Організація підготовки кадрів, підвищення кваліфікації робітничих кадрів;
6. Експлуатація родовищ корисних копалин;
7. Охорона земної поверхні та розташованих на ній будинків, споруд, водоймищ та насаджень від негативного впливу, усунення інших факторів, що наносять шкоду природі;
8. Здійснення заходів з комплексного використання природних ресурсів і ресурсозбереження;
9. Розвиток та удосконалення системи технічного контролю та проведення єдиної технічної політики в області підвищення якості вугілля, розробка та впровадження стандартів та технічних умов;
10. Розвиток виробничо-господарського  комплексу, підвищення продуктивності праці та ефективності видобутку вугілля, максимальне використання внутрішніх резервів, інтенсифікація виробничих процесів;
11. Проведення контролю за умовами праці, за шкідливим впливом фізичних факторів, ефективністю роботи вентиляційних систем, атестацією робочих місць;
12. Забезпечення економічного аналізу виробничої і фінансово-господарською діяльності з метою виявлення резервів підвищення ефективності виробництва, поліпшення використання матеріальних, трудових, фінансових ресурсів;
13. Виробництво і ремонт засобів виміру та контролю;
14. Наукова-технічна діяльність;
15. Ремонт та технічне обслуговування автомобілів, іншої автомобільної техніки, механізмів;
16. Проведення будівельно-монтажних робіт.

     Структура організації характеризує її будову, просторове розташування її частин, взаємозв’язки  між ними і являє собою впорядковану сукупність стійко взаємопов’язаних елементів, що забезпечують функціонування й розвиток організації як єдиного цілого.

     Структура управління – це упорядкована сукупність взаємозв’язаних елементів системи, що визначає поділ праці та службових  зв’язків між структурними підрозділами і працівниками апарату управління з підготовки, прийняття та реалізації управлінських рішень. Вона організаційно закріплює функції за структурними підрозділами й працівниками і регламентує потоки інформації у систему управлінської структури, виражається в схемі й параметрах структури управління, штатному розкладі, певному співвідношенні структурних підрозділів і працівників апарату управління, положеннях про відділи та служби, у системі підпорядкування і функціональних зв’язків між персоналом управління.

     На  ВП «Шахта ім. Л. І. Лутугіна» діє  лінійно-функціональна організаційна структура. За цієї структури функціональні служби уповноважені керувати роботою служб нижчого рівня. При цьому делегуються не лінійні, а функціональні повноваження. Перевагами цієї структури є стимулювання ділової і професійної спеціалізації в умовах даної структури управління; висока виробнича реакція підприємства, тому що вона побудована на вузькій спеціалізації виробництва і вузькій спеціалізації фахівців; зменшення дублювання зусиль у функціональних областях; поліпшення координації діяльності в функціональних областях. Основним недоліком цієї структури є недостатньо чіткі межи відповідальності. Планування робіт виконують функціональні підрозділи, роботи виконують виробничі підрозділи. Всі підрозділи підлеглі керівнику. Кожне підприємство повинно прагнути к вдосконаленню організаційної структури. У багатьох крупних підприємств діє проблемно-цільова організаційна структура [2].

     Організаційна структура управління ВП «Шахта ім. Л. І. Лутугіна» приведена нижче  на рис. 2.1. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

     Управління  підприємством здійснює його керівник (директор), який призначається та звільняється за наказом Міністерства палива та енергетики, тому управління має дворівневу структуру.

     Керівник  підприємства:

• здійснює керівництво діяльністю підприємства;
• надає вказівки, обов’язкові для усіх працівників підприємства;
• видає в межах своєї компетенції накази, розпорядження, організовує та здійснює контроль за їх виконанням;
• затверджує правила внутрішнього трудового розпорядку;
• підписує документи підприємства;
• призначає та звільняє працівників підприємства в установленому порядку;
• укладає колективний договір підприємства з відповідними профспілковими органами.
• відкриває та закриває поточні та інші рахунки в установах банків;
• укладає господарські та інші договори від імені підприємства;
• представляє підприємство в господарських та інших судах, в усіх органах влади та управління, підприємствах, організаціях і установах, у справах, що стосуються діяльності підприємства.

     Керівник  несе персональну відповідальність за виконання покладених на підприємство завдань і здійснення ним своїх функцій, створення умов для виконання Колективного договору та Галузевої угоди.

     Керівник  опрацьовує та затверджує в установленому  порядку організаційну структуру  управління та штатний розклад підприємства за погодженням з Міністерством. Керівник шахти є посадовою особою, яка повинна зберігати комерційну таємницю і конфіденційну інформацію. У разі його тимчасової відсутності функції, права та обов’язки покладаються на головного інженера підприємства.

     Головний  інженер відповідає за:

• технічні рішення, прийняті з порушенням Правил безпеки законодавства про охорону праці;
• несвоєчасність і низька якість розробки Плану ліквідації аварій;
• застосування машин і встаткування, що не відповідає горно-геологічним і технічним умовам;
• непрацездатність або відсутність системи проти-аварійного захисту, яка визначена у проекті;
• невиконання інших обов'язків, передбачених Посадовою інструкцією.

     Заступник директора з економічних питань – несе відповідальність за стан економіки підприємства. Керує техніко-економічним плануванням, нормуванням праці, організацією економічного стимулювання, науковою організацією праці, виробництва і управління.

     Заступник директора з виробництва –  керує основним виробництвом і несе відповідальність за виконання завдання по випуску готової продукції. Здійснює керівництво розробкою оперативних планів і проводить контроль за їх виконанням.

     Заступник директора по соціальним і господарчим  питанням – керує роботами, пов’язаними  із соціальним і господарським розвитком підприємства. Це забезпеченість кадрами, їх перепідготовка і підвищення кваліфікації; розвиток соціальної сфери. Також це роботи, пов’язані з охороною навколишнього середовища, дотриманням порядку і чистоти виробничих підрозділах і на території підприємства. 

     2.2 Аналіз основних техніко-економічних  показників

     Основні техніко-економічні показники діяльності «Ш-У ім. Л.І.Лутугіна» за 2006-2008 роки надані в таблиці 2.1. 
 
 

     Таблиця     2.1

     Основні техніко - економічні показники діяльності «Ш-У ім. Л.І.Лутугіна» за 2006-2008 рр.