Облікова політика підприємства в частині обліку розрахунків з працівни-ками з оплати праці в сільськогосподарському підприємстві

     2) виплати при звільненні працівника ;

     3) виплати у зв’язку з припиненням  трудової діяльності (суми одноразової допомоги залежно від стажу);

     4) виплати інструментами власного  капіталу (премії за виконання  і перевиконання плану);

     5) інші довгострокові виплати (суми  цільової матеріальної допомоги  або суми, які надаються на термін більше одного року без відсотків і підлягають поверненню) [5, с. 112 ].

     Слід  зазначити, що на підставі Кодексу Законів  про працю (КЗпП) України, який регулює трудові правовідносини підприємства з працівниками, на підприємстві повинен бути встановлений єдиний порядок оформлення приймання, звільнення і переведення співробітників (рис. 1.1).

     

     Обов’язковим  документом, який працівник зобов’язаний надати при прийнятті на роботу, є трудова книжка, яка зберігається за основним місцем його роботи.

     Якщо  особа працевлаштовується вперше, трудова  книжка повинна бути оформлена протягом 5 днів після прийняття на роботу. За організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок несе відповідальність керівник підприємства.

     Особа, яка виписує трудові книжки, щомісячно  подає до бухгалтерії підприємства звіт про наявність та використання бланків трудових книжок. Разом з цим, відповідальна особа повинна заповнювати декілька спеціальних облікових документів, а саме: Книгу обліку бланків трудових книжок і вкладишів до них, Книгу обліку руху трудових книжок і вкладишів до них [17, с. 155].

     Бухгалтерський  облік трудових книжок ведеться на рахунку 209 “Інші матеріали”, за дебетом якого відображається надходження трудових книжок, а за кредитом – їх використання (списання). Одночасно ведеться облік наявності та руху трудових книжок на позабалансовому рахунку 08 “Бланки суворого обліку”.

     До  кадрової документації відносяться також такі документи: особова картка, особова справа, особовий листок з обліку кадрів, штатно-посадова книга, алфавітна книга, алфавітні картки тощо.

     Облік розрахунків з оплати праці працівників  здійснюється на основі різних спеціальних документів. В табл. 1.1. наведено затверджені в Україні основні форми первинних документів, згруповані за напрямом використання.

     

     Одним із першочергових завдань кожного підприємства незалежно від форми власності є облік особового складу підприємства, який ведеться відділом кадрів, або іншою уповноваженою особою.

     Основними розпорядчими документами відносно особового складу є: наказ (розпорядження) про прийом на роботу, наказ (розпорядження) про переведення на іншу роботу, наказ (розпорядження) про надання відпустки, наказ (розпорядження) про припинення трудового договору (контракту), наведені в табл. 1.2).

     Таблиця 1.2. Розпорядчі документи відносно особового складу [3, с. 197]

     

     Табель  обліку використання робочого часу і  розрахунку заробітної плати призначений для контролю за дотриманням працівниками встановленого режиму робочого часу, розрахунку заробітної плати, а також для складання звітності з праці [13, c. 150]. Типова форма П-13 “Табель обліку виконання робочого часу” пристосована до різних умов організації виробництва, може бути доповнена необхідними даними, враховуючи особливості галузі, в якій функціонує підприємство, та застосовується в умовах автоматизованої системи управління підприємством. Форма П-14 “Табель обліку використання робочого часу ”використовується лише для обліку використання робочого часу працівників з твердим місячним окладом або ставкою. Для обліку часу, який відпрацьовано

     понаднормово, та оплати праці в понаднормовий час використовується “Список осіб, які працювали в понаднормовий час” за типовою формою П-15.

     Списки  з відміткою майстра про кількість  фактично відпрацьованого понаднормового часу використовуються для запису до часу простоїв, що здійснюється на підставі ф. П- 16 “Листок обліку простоїв”, який заповнюється в одному примірнику майстром або іншими посадовими особами, відповідальними за облік простоїв, та передається до бухгалтерії.

     На  підставі даних минулого місяця, що внесені в особовий рахунок, та даних первинного обліку поточного місяця формується ф. П-49 “Розрахунково-платіжна відомість”. Даний реєстр має комбінований характер, оскільки містить інформацію як щодо розрахунку заробітної плати так і стосовно її виплати працівникам.

     Характеристика  порядку складання форм розрахунково-платіжної  відомості, наведена в табл. 1.3.

     Таблиця 1.3. Варіанти проведення розрахунку по заробітній платі [3, с. 249]

     

     У разі застосування для розрахунку заробітної плати розрахункової відомості за формами П-50, П-51 особовий рахунок не ведеться. Зазначений реєстр обліку складається в одному примірнику в розрізі працівників структурного підрозділу та класифікаційних характеристик установ, що обслуговуються централізованою бухгалтерією, за такими статтями: нараховано за видами виплат, утримано та враховано заборгованість працівника; сума до видачі. Містить особисту інформацію про кожного працівника, занесену у відомість, яка тим чи іншим чином впливає на визначення розміру суми заробітної плати до виплати. Розрахунок заробітної плати здійснюється у спеціальному аркуші, що має назву “Розрахунок заробітної плати” (ф. П-52).

     Зазначена форма складається щомісяця на кожного  працівника установи у двох примірниках за такими статтями:

     нараховано  за видами заробітної плати;

     утримано  за видами утримань, включаючи аванс  за 1-шу половину місяця; сума до видачі.

     На  основі даних ф. П-52 “Розрахунок заробітної плати” складається платіжна відомість (ф. П-53). Один примірник розрахунку заробітної плати залишається в бухгалтерії, другий передається працівникові установи під час виплати заробітної плати. Форми П-54, П-54-А “Особовий рахунок” використовується для акумуляції інформації про заробітну плату за кожним працівником підприємства. На підставі первинних документів з обліку виробітку та виконаних робіт, відпрацьованого часу і вищевказаних документів на різні види виплат дані щодо кожного працівника фіксуються щомісячно в його особовому рахунку [14, c. 401].

     При відрядній формі оплати праці, що супроводжується великою кількістю первинних документів щодо обліку виробітку, підрахунок заробітної плати виконується в накопичувальній картці (форми П-55 та П-56), де фіксуються види робіт, номер наряду та інша інформація щодо виробітку.

     Зазначимо, що первинним документом, який містить  інформацію пророзмір доплат робітникові-відряднику є:

     – доплатний лист – у випадках, коли за незалежних від робітника обставин виникають відхилення від встановленого технологічного процесу, що зумовлюють допоміжні витрати робочого часу порівняно із встановленою нормою;

     – простійний лист (форма № Т-16) – лист на оплату простою не з вини робітника;

     – акт про брак (форма № Т-46) – у разі, коли частковий брак продукції стався з вини (або не з вини) робітника;

     – табель обліку використання робочого часу (ф. № П-13) – використовується для зазначення фактичних годин нормової, понаднормової роботи кожного робітника і роботи в нічний час [2, с. 130].

     Як  вже було відмічено вище облік  використання робочого часу, а також контроль за станом трудової дисципліни на підприємствах здійснюється табельним обліком, завдання якого наведено на рис.(рис. 1.2).

     

     Рис. 1.2. Завдання табельного обліку

     Відносини між власником підприємства та найманим працівником, в тому числі і питання щодо нормування і оплати праці, встановлення форм, систем і розмірів заробітної плати і інших видів трудових виплат, зокрема, і виплат стосовно нарахування винагород працівникам, супроводжується документуванням господарських операцій за розрахунками з працівниками, які відбуваються на підприємстві, що зумовлено потребою в підтвердженніправомірності та правильності здійснених розрахунків (табл. 1.4).

     Таблиця 1.4. Документальне забезпечення бухгалтерського обліку

     нарахування заробітної плати  працівникам підприємства

     

     Обов’язковість здійснення розрахунків з працівниками та їх облікового відображення бухгалтерською службою підприємства встановлюється положеннями про облікову політику та про бухгалтерську службу, посадовими інструкціями бухгалтерів, які можуть передбачати відповідальність за порушення в проведенні розрахункових операцій.

     Головним обмеженням при нарахуванні виплат працівникам є штатний розпис, який надає інформацію про кількість працівників за посадами і кваліфікаційними розрядами та, відповідно, визначає граничний розмір фонду оплати праці. Перелік можливих для нарахування винагород передбачається у положеннях про оплату праці, про соціальний пакет, про преміювання, про правила користування мобільним зв’язком та про охорону праці. Окрім того, положення про оплату праці може наводити перелік документів, що слугують підставою для нарахування винагород працівникам на конкретному підприємстві та передбачати застосування власних розробок щодо обліку розрахунків з працівниками.

     При цьому, положення про охорону  праці захищає права персоналу  на створення безпечних умов праці та гарантує здійснення заходів, направлених на мінімізацію впливу шкідливих факторів у разі їх існування. Відповідно, дане положення передбачає безоплатну видачу працівникам лікувально-профілактичного харчування, спеціального одягу, взуття та інших засобів індивідуального захисту, миючих та знешкоджувальних засобів; здійснення додаткових виплат працівникам, які потерпіли внаслідок нещасного випадку чи професійного захворювання, із включенням цієї частини витрат підприємства на охорону праці до поточних виплат працівникам [16, с. 211].

     Слід  відмітити, про особливості обліку розрахунків з оплати праці на сільськогосподарських підприємствах, а саме, що для обліку розрахунків з оплати праці застосовуються як типові форми первинних документів так і спеціалізовані форми обліку:

     – сільгоспоблік ф. № 66 “Обліковий листок праці та виконаних робіт”;

     – сільгоспоблік ф. № 66а “Обліковий листок праці та виконаних робіт”;

     – сільгоспоблік ф. № 67 “Обліковий лист тракториста-машиніста”;

     – сільгоспоблік ф. № 68 “Подорожній  лист трактора”;

     – сільгоспоблік ф. № 69 “Розрахунок  нарахування оплати праці працівникам”;

     – сільгоспоблік ф. №70 “Накладна на відрядну роботу (для бригадира)” [4, с. 42].

     Для нарахування оплати праці для  кінно-ручних робіт використовуються обліковий лист праці та виконаних робіт, який може бути складений як на групу працівників, так і окремо на кожного працівника.

     Для нарахування оплати праці в тваринництві складають окремий розрахунок, оскільки розмір оплати залежить, головним чином, від обсягу одержаної продукції, а для інженерно-технічних працівників, службовців, молодшого обслуговуючого персоналу і працівників інших категорій сільськогосподарського підприємства, що мають тверді місячні ставки, обліковується в окремих табелях обліку робочого часу [4, с. 43].

     Що  стосується подорожнього листа автомобіля, то його застосовують при нарахуванні заробітної плати водіям підприємства, який може виписуватись як на один день, так і на декілька протягом одного рейсу.

     На  думку М.В. Мудрика для надання  обліковим даним оперативності  можна ввести в окремі типові форми первинних документів додаткові графи у вигляді блоку оперативної бухгалтерської інформації. Це допоможе приймати більш ефективні рішення в ході виробничого процесу та дасть змогу здійснювати відповідні розрахунки з працівниками [4, с. 45].

     З огляду на реальну ситуацію, що склалася в країні в процесі впровадження ринкових відносин і тих проблем, які виникли в сфері оплати праці, основними напрямами удосконалення оплати праці на думку К. Крищенка необхідно вважати:

     – підвищення престижності праці;

     – праця кожного працівника повинна  перебувати у прямій залежності від результатів роботи підприємства [6, c. 9-16]. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

     ЛІТЕРАТУРА:

     1. Закон України “Про бухгалтерський  облік і фінансову звітність  в Україні ” від

     16.01.99 р. № 996-ХІV зі змінами і доповненнями.

     2. Ткаченко Н.М. Теоретико-методологічні проблеми формування

     бухгалтерського фінансового обліку / Н.М. Ткаченко: Монографія – К.: А.С.К.,

     2001. – 348 с.