Музейный менеджмент

Автор: Пользователь скрыл имя, 27 Февраля 2013 в 23:09, контрольная работа

Краткое описание

Остання чверть XX ст. виявила чимало серйозних економічних проблем у музейній сфері. Упродовж 80-х років скорочення державного фінансування відчули музеї Великобританії й Нідерландів, Франції й Німеччини. «Виснаження фондів та зміщення пріоритетів зробили становище музеїв хистким», — повідомлялося в жовтні 1991 р. на сторінках газети Washington Times1. Бруклінський музей втратив майже 40% свого поточного бюджету, коли його основний благодійник — місто Нью-Йорк — різко скоротив муніципальний бюджет.

Оглавление

Перелік умовних скорочень.
Вступ.
Розділ 1. Загальні поняття менеджменту.
Система управління.
Методи управління.
Управлінські функції.
Висновки
Розділ 2. Планування - основний інструмент менеджменту. Перспективний план.
2.1. Ключові моменти створення перспективного плану.
2.2. Для чого потрібен перспективний план?
2.3. Хто має складати ПП ?
2.4. Джерела інформації.
2.5. Стадії розробки ПП.
2.5.1. Місія музею.
2.5.2. ПЕСТ-аналіз та СВОД-аналіз.
2.5.3. Формулювання цілей.
2.5.4. Стратегія розвитку.
2.5.5. Фінансові розрахунки.
2.5.6. Моніторінг розвитку музею та оцінка ефективності.
2.6. Висновки.
Розділ 3. Фандрейзинг
3.1. Спонсорство.
3.2. Приватний сектор.
3.3. Висновки.
Розділ 4. Людські фактори, як залог ефективного розвитку музею.
4.1. Командна робота.
4.2. Управлінський професіоналізм.
4.3. Висновки.
Розділ 5. Відносини з громадськістю.
5.1. Висновки.
Список використаної літератури.

Файлы: 1 файл

музей моя кр печать.docx

— 60.56 Кб (Скачать)

 

План

  1. Перелік умовних скорочень.
  2. Вступ.
  3. Розділ 1. Загальні поняття менеджменту.
    1. Система управління.
    2. Методи управління.
    3. Управлінські функції.
    4. Висновки
  4. Розділ  2. Планування - основний інструмент менеджменту. Перспективний план.

     2.1.     Ключові моменти створення перспективного плану.

     2.2.     Для чого потрібен перспективний план?

     2.3.     Хто має складати ПП ?

     2.4.     Джерела інформації.

     2.5.     Стадії розробки ПП.

       2.5.1. Місія  музею. 

       2.5.2. ПЕСТ-аналіз  та СВОД-аналіз.

       2.5.3. Формулювання  цілей. 

       2.5.4. Стратегія  розвитку.

       2.5.5. Фінансові  розрахунки.

       2.5.6. Моніторінг розвитку музею та оцінка ефективності.

2.6.      Висновки.

  1. Розділ 3.  Фандрейзинг

3.1.      Спонсорство.

3.2.      Приватний  сектор.

3.3.      Висновки.

  1. Розділ 4. Людські фактори, як залог ефективного розвитку музею.

4.1.      Командна робота.

4.2.      Управлінський  професіоналізм.

4.3.      Висновки.

  1. Розділ 5. Відносини з громадськістю.

5.1. Висновки.

  1. Список використаної літератури.

 

 

 

 

 

Перелік умовних скорочень.

PR – Pablic Relations

ПП – перспективний план

ПЕСТ - Політичне, Економічне, Соціальне і Технологічне середовище

СМНД - Слабкі сторони, Можливості, Небезпеки та Достоїнства

ЗМІ – засоби масової інформації

 

Вступ

Остання чверть XX ст. виявила  чимало серйозних економічних проблем  у музейній сфері. Упродовж 80-х років  скорочення державного фінансування відчули  музеї Великобританії й Нідерландів, Франції й Німеччини. «Виснаження  фондів та зміщення пріоритетів зробили  становище музеїв хистким», — повідомлялося  в жовтні 1991 р. на сторінках газети Washington Times1. Бруклінський музей втратив  майже 40% свого поточного бюджету, коли його основний благодійник —  місто Нью-Йорк — різко скоротив муніципальний бюджет. Детройтський інститут мистецтв, що є найбільшим із американських музеїв, став зачинятися кілька днів на тиждень, а також звільнив майже 40% штатних співробітників і  ввів платню за вхід — вперше після  «великої депресії». Протягом 90-х років  кризові явища поширилися й на музейну сферу країн, що донедавна  входили до складу СРСР. Скорочення державного фінансування та зниження кількості відвідувачів у зв'язку з економічними труднощами, що переживає  населення пострадянських країн, спричинили  втрату музеями впевненості в  завтрашньому дні.

Музеї належать до інституцій, які сприяють формуванню національної ідентичності, єдиного культурного  простору.   На сьогодні в Україні діє 445 державних та комунальних музеїв, до яких входять 94 філії та 689 відділів, що не мають статусу юридичної особи, однак фактично є автономними музеями. До сфери управління Міністерства культури і туризму України належить 8 національних музеїв та 14 заповідників. А загалом за даними Міжнародного благодійного фонду «Україна 3000» в нашій державі існує 4000 музеїв різного статусу і спеціалізації.

  Актуальне завдання українського музейного менеджменту – сприяння популяризації української національної спадщини та формування позитивного культурного іміджу нашої держави шляхом запровадження нових управлінських підходів у веденні музейної справи, що передбачають підвищення інституційної спроможності, запровадження механізмів збільшення ресурсів.

 Історичні місця та пам'ятники уразливі більш, ніж рухома культурна спадщина, так як їх  оточення і безпека важкі для контролю. Кліматичні умови, вандалізм, занедбаність, стихійні лиха і байдужість влади – фактори, що впливають на деградацію історичних місць.

Уряд сприймає історичні  об'єкти в першу чергу як засіб отримання туристичної валюти. На питання про те, які механізми сьогодні гальмують розвиток культурних установ, керівники культури відповідають просто: «відсутні гроші». Безумовно, незадоволення директорів музеїв та музейних фахівців бюджетним фінансуванням сповна виправдане. Однак, маючи однаково низькі стартові можливості, музеї живуть по різному.

Чому деякі музеї не тільки виживають, але також і  розвиваються, а інші бідні?

Системні підходи до управління допомагають музеям ефективно реалізувати  себе у соціокультурному середовищі.

  Термін «музейний менеджмент» з’явився понад 20 років тому та означає систему знань про теорію і практику управління музеєм і музейним персоналом, що передбачає планування, управління проектами і програмами, музейний маркетинг, фандрейзинг, інформатизацію, PR і рекламу.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Розділ 1. Загальні поняття менеджмента.

Поняття "менеджмент" позначає сукупність принципів, методів, засобів та форм управління виробництвом, а також інтелектуальними, фінансовими та іншими ресурсами. Іншими словами, менеджмент це  теорія і практика управління установою та її персоналом. Якщо говорити більш поширенно, то поняття «менеджмент»  - це самостійна дисципліна, галузь людського знання, що має свої традиції, наукові школи, предмет та методи дослідження. Менеджмент також має на увазі певну категорію людей, що отримали професійну освіту у цієї сфері та практично займаються управлінням.

Нарешті, менеджмент - це можливість добиватися поставлених цілей, використовуючи працю, інтелект, мотиви поведінки інших  людей в комерційних і некомерційних  організаціях, функціі, методи, принципи та способи цієї діяльності. Сучасний менеджмент, проникаючи у некомерційний  сектор, змінює не окремі елементи механізму  управління, а відновлює сам фундамент  управління, змушуючи працювати за новими правилами. Останнє десятиріччя  двадцятого століття ознаменувалось якраз  відкриттям менеджменту,  як потужним інструментом ефективного управління та ключовою  передумовою для  успішного функціонування сучасного  музею.

    1. Система управління.

У механізмі управління будь-якою організацією(у тому числі і музеєм)

взаємодіють два компоненти: керована система(об'єкт управління) і система(суб'єкт управління), що управляє.

Класик менеджменту Пітер  Ф. Дракер вважає, що управління - це «особливий вид діяльності, що перетворює неорганізований  натовп на ефективну, цілеспрямовану і  продуктивну групу».

 Коли говорять про «менеджмент», майже завжди мають на увазі фігуру менеджера - людину, важливого суб'єкта управлінської діяльності. Стосовно музею менеджер - це професійний керівник, що повною мірою усвідомлює, що він не просто музейник, що займається управлінням, а представник особливої професії, що не лише опанував конкретну суму знань в області менеджменту, але і дотримується певних стандартів і навіть зовнішніх атрибутів поведінка, яка зазвичай властива менеджерам.

Традиційно менеджерів підрозділяють  на три рівні, або ланки: нижче, середнє  і вище. Так само йде справа і  в музеях: менеджери нижчої ланки(керівники  секторів, лабораторій та ін.) організовують  діяльність працівників, що не управляють. Напружена робота менеджерів нижчої ланки характеризується частими  переходами від одного завдання до іншого. Менеджери середньої ланки(керівники  відділів) координують і контролюють  роботу нижчого рівня керівників. А менеджери вищої ланки(топ-менеджери) відповідають за прийняття найважливіших  для усього музею рішень.

    1. Методи управління.

Ефективність діяльності музейного менеджменту залежить від того,

якими управлінськими методами він користується.

 Методами управління називається сукупність прийомів, операцій і процедур цілеспрямованої дії суб'єкта, що управляє, на керований об'єкт (наприклад керівника музею - на очолюваний їм колектив).

Адміністративні методи відповідають таким управлінським стосункам, коли суб'єкт управління(орган, керівник музею) здійснює пряме директивне регулювання діяльності керованого об'єкту(підрозділу, співробітників музею) за допомогою примусу(команди, наказу, вказівки в усній або письмовій формі і так далі).

 Економічні методи передбачають використання матеріальної зацікавленості для дії на об'єкт управління.

Соціально-психологічні методи припускають дію на діяльність людей шляхом апеляції до їх переконань, етичних норм поведінки, за допомогою морального заохочення і тому подібне

Зазвичай ці методи використовують в комплексі, але в певних умовах можливе переважання деяких з  них.

Партнерські стосунки, побудовані на принципі створення деякого цілого за допомогою послідовного додавання  окремих частин передбачають використання партнерських методів управління. У певних ситуаціях партнери діють разом для взаємної і власної користі.

    1. Управлінські функції.

Більшість експертів в  області менеджменту розглядають управління як 

процес, як серію безперервних взаємозв'язаних дій, які прийнято називати управлінськими функціями.

  • Планування - визначає основні види роботи музею на поточний

період і на перспективу. Об'єктом планування є процеси  культурного розвитку.

Реалізовуючи функцію  планування, музейний менеджмент ґрунтується на оцінці потреб і стримуючих чинників зовнішнього середовища, визначає цілі організації, а також те, якими засобами вони можуть бути досягнуті і які показники розвитку музею на певний період.

  • Організація роботи музейної установи - це діяльність суб'єкта

управління, спрямована на забезпечення функціонування музею і досягнення оптимальних результатів його роботи. Процес організації структурує роботу і формує підрозділи, виходячи з  розміру музею, його цілей, технології і персоналу, забезпечує спеціалізацію  і кооперацію музейної роботи, узгодженість усіх керованих процесів, що управляють.

Умовами реалізації функції  організації є безперервне навчання, підвищення кваліфікації музейного  персоналу, самоосвіта музейних фахівців, організація «зворотного зв'язку», методичне забезпечення процесів діяльності музею.

  • Мотивація - це надзвичайно складний процес, за допомогою якого

керівники домагаються того, щоб люди працювали більше продуктивно, прагнули досягти цілей, поставлених  перед організацією. Відомо, що поведінка  людини визначається його потребами. Тому, щоб мотивувати персонал музею, менеджерові слід визначити ті потреби працівників, які задовольняються завдяки хорошій роботі.

Слід зазначити, що такий  соціальний інститут, як музей, є складною освітою, у рамках функціонування якого  мотиви діяльності одних працівників  і структур цілком можуть і не співпадати з мотивами інших.

Тільки тоді, коли персонал музею ідентифікує себе з організацією, коли її цілі він ототожнює з власними, діяльність організації отримує  найсильніший імпульс, а управлінські стосунки розвиваються по позитивному  варіанту.

  • Контроль дозволяє менеджерові проявляти реальну владу організації,

бачити, наскільки успішна  робота музею по виконанню намічених  планів, якою мірою задоволені потреби  зовнішнього світу. Ця функція полягає  в порівнянні фактичного стану діяльності музею із заздалегідь заданими параметрами  і перевірці виконання рішень. Найважливішими рисами контролю прийнято вважати об'єктивність і незалежність. Необхідно, щоб контроль був усебічним  і безперервним. Украй важливо, щоб  результати контролю обговорювалися гласно, бажано, щоб в цьому брав участь музейний персонал.

  • Комунікації - дозволяють менеджерові реалізувати свої функціональні  

ролі як у рамках управлінського циклу - в міжособових стосунках, інформаційному обміні ипроцессах ухвалення  рішення, - так і у зв'язку з  іншими управлінськими функціями.

Пітер Ф. Дракер відмічав: «Менеджер  спонукає, направляє і організовує  людей на виконання роботи, але  не більше. Його єдиним інструментом є  письмове або усне слово або мова цифр. Незалежно від того, чи пов'язана  робота менеджера з технікою, розрахунковими операціями або продажем продукції, ефективність менеджера залежить від  його здатності слухати і читати, від його здатності говорити і  писати. Йому треба мистецтво доводити свої думки до свідомості інших людей»

  • Ухвалення рішення. Це вибір того, як і що планувати,  організовувати,

мотивувати і контролювати. У найзагальніших рисах саме це складає  основний зміст щоденної роботи менеджера.

    1. Висновки.

Менеджмент - це  теорія і практика управління установою та її персоналом. Він також має на увазі певну категорію людей, що отримали професійну освіту у цієї сфері та практично займаються управлінням. У механізмі управління музеєм взаємодіють два компоненти: керована система і система, що управляє. Ефективність діяльності музейного менеджменту залежить від того, якими управлінськими методами він користується. Їснують адміністративні, економічні, соціально-психологічні та партнерські методи управління.  Менеджмент – це серія безперервних взаємозв'язаних дій, які прийнято називати управлінськими функціями. Такими функціями є планування, організація, мотивація, контроль, комунікації та ухвалення рішення.

 

 

 

Информация о работе Музейный менеджмент