Контрольная работа по "Менеджменту"

Проте в 80-е роки навіть американці раптом засумнівалися в правильності свого шляху, почали обвинувачувати школи бізнесу в неправильній орієнтації менеджерів, відриві від життя, невиправданому захопленні "наукою керівництва". Адже японці - мабуть, нація, що вчиться і здібна до навчання - так і не дійшла до ідеї формування професійних керівників. У них в країні всього три школи бізнесу, а керівників вони готують перш за все за допомогою досвіду, цілеспрямовано проводячи їх через ланцюжок змін посад в різних підрозділах фірми, навчаючи не тільки справі, але і мистецтву людських відносин, поступово культивуючи в них якості, необхідні керівнику.

Європейці займають проміжну позицію між цими двома управлінськими культурами. З одного боку, вони мають школи бізнесу і центри підвищення кваліфікації керівників, як американці, хоча і не в такій кількості, з іншого - управління як вид діяльності дотепер в переліку кар'єрних переваг знаходиться не на дуже високому місці і, наприклад, в Англії не входить навіть в першу десятку. І проте, життя бере своє, і гарні "школи бізнесу", фірми консультаційних і інших ділових послуг у всіх країнах не тільки не розорюються, але і розвиваються навіть в умовах спадів виробництва. Проте Європейські менеджери переживають нині часи строгих вимог.

За останні двадцять років  в структурі і діяльності як приватних, так і державних компаній відбулися значні зміни. Можливо, найістотніше з них - зростання міжнародної конкуренції, що веде до того, що виживають тільки найефективніші фірми. У Європі менеджери зобов'язані вміти впоратися з унікальними проблемами. Наприклад, економічні і політичні надбудови Європейського економічного співтовариства викликають до життя особливі закони, які створюють деякі можливості, стримують інші і містять свої власні обмеження.

Розвиток сучасного менеджменту.

Ситуація різко змінилася за останні декілька років не тільки в нашій країні, але і у всьому світі. Зменшуються ресурси, скорочуються ринки, все більш лютою стає конкуренція, загроза безробіття пригнічує ініціативу, а рішення політиків утрудняють ділове життя.

Найбільш помітні дві  нові тенденції.

По-перше, поглиблення міжнародного розподілу праці, зростання конкуренції і взаємозалежності в світовій економіці, розвиток транснаціональних корпорацій, створення міжнародних систем інформації, інших інтегруючих структур породжує інтернаціоналізацію менеджменту. За допомогою видання величезної кількості робіт з керівництва, розповсюдження програм навчання менеджменту, доступних мільйонам людей, узагальнення управлінського досвіду різних країн через обстеження, розробку "ситуаций", широких міжнародних контактів учених-практиків управлінська наука все більш стає надбанням всіх, хто її потребує.

По-друге, особливість останніх років - все більше звертання до здорового глузду, простих істин, добре засвоюваних рецептів, які доступні для розуміння і використання. Менеджмент як наука у всій його різноманітності розвивається своїм шляхом і має величезні перспективи. Зараз навіть широкий загал виявляє живу цікавість до управлінських ідей і до рецептів ефективного управління.

Це відбувається, звісно, не без впливу живо і цікаво написаних на цю тему книг таких авторів як Д. Карнегі, У.Оучі, Т.Пітер, Р.Уотермен, мемуарів Л.Якокки - президента автомобільного гіганта "Крайслер" і цілого ряду інших. З'явився навіть термін "керівництво за бестселерами", по аналогії з "керівництво за цілями", "керівництво за відхиленнями".

Так сформувалася сучасна  наука, застосування принципів якої на практиці при носbть підвищення ефективності виробництва.

Символічний ключ менеджменту  – "мета-людина-ефективність". Золото правило менеджменту – "ефективний менеджмент, що забезпечує виживання  і успіх в умовах ринкової конкуренції, вимагає орієнтації на людину: в  зовнішньому середовищі - на споживача, у внутрішньому – на персонал".

У сучасному менеджменті  вирізняють наступні риси:

1) системний підхід до керівництва;

2) ситуаційний принцип  керівництва; 

3) визначальна роль організаційної  культури;

4) механізація і автоматизація  управлінських процесів;

5) демократизація керівництва; 

6) інтернаціоналізація менеджменту.

 

 

Задача  117

Задача  117

Побудувати дерево цілей з урахуванням  пріоритетності перерахованих завдань:

1.Підвищити середню продуктивність корів до 5000 кг;

2.Збільшити виробництво кормів на 1000 т.;

3.Підвищити рівень селекційно-племінної роботи;

4. Розширити посіви кормових культур на 50 га;

5.Внести під кожний га посіву кормових культур додатково по 1 ц мінеральних добрив;

6.Підвищити врожайність кормових культур на 25%;

7.Запровадити преміальні тваринникам, які добилися найвищої продуктивності;

8.Послати на курси підвищення кваліфікації зоотехніка-селекціонера;

9.Щорічно поновлювати стадо корів на 20%;

10.Запровадити систему оплати праці в залежності від систему від продуктивності корів;

11.Закупити 100 телиць високопродуктивних порід.

 

Розв’язок

                     

			1
		2		4
	6				5
3		9		11		8
		10		7