Киювский ювелирный завод

    Виробниче напрямлення «папір побутового призначення», «етикетки» та «серветки для столу» знаходяться в «зірках» - товари, ринок яких стрімко зростає, а частка ринку велика. Зазвичай вимагають потужного інвестування для підтримки швидкого зростання. Згодом зростання сповільнюється, і "зірки" перетворяться в "дійних корів". 
 

8. Корпоративна  та функціональна  стратегії підприємства

    Стратегія компанії - це комплексний план управління, який має зміцнити становище компанії на ринку і забезпечити координацію  зусиль, залучення та задоволення  споживачів, успішну конкуренцію і досягнення глобальних цілей. Процес вироблення стратегії грунтується на ретельному вивченні всіх можливих напрямків розвитку і діяльності і полягає у виборі загального напрямку, освоюваних ринків, що обслуговуються потреб, методів конкуренції, залучуваних ресурсів і моделей бізнесу. Іншими словами, стратегія означає вибір компанією шляху розвитку, ринків, методів конкуренції та ведення бізнесу.

    Стратегія являє собою узагальнену модель дій, необхідних для досягнення поставлених  цілей. Цілі - це ключові результати, до яких прагне підприємство у своїй діяльності. Ставлячи певні цілі, керівництво формулює ті головні орієнтири, на яких повинна бути сфокусована вся діяльність підприємства і його колективу.

    Значення  вироблення стратегії, що дозволяє фірмі  вижити в конкурентній боротьбі в довгостроковій перспективі, надзвичайно велике. В умовах жорсткої конкуренції та швидкоплинні ситуації на ринку дуже важливо не тільки концентрувати увагу на внутрішньому стані справ фірми, але і виробляти довгострокову стратегію. У минулому багато фірм могли успішно функціонувати, щодня вирішуючи внутрішні проблеми, пов'язані з підвищенням ефективності використання ресурсів в поточній діяльності. В даний час виключно важлива стратегія, що забезпечує адаптацію фірми до швидкоплинні довкіллю.

      8.1.Корпоративна  стратегія

      Корпоративна (портфельна) стратегія - це стратегія, яка описує загальний напрямок росту  підприємства, розвитку його виробничо-збутової діяльності. Вона показує, як управляти  різними видами бізнесу, щоб збалансувати портфель товарів і послуг. Стратегічні рішення цього рівня найбільш складні, тому що стосуються підприємства в цілому. Тут приймаються питання про злиття, придбання або вихід з того чи іншого бізнесу. Саме на цьому рівні визначається і узгоджується продуктова стратегія підприємства.

      Однією  з цілей корпоративної стратегії  є вибір господарських підрозділів  фірми, в які слід направляти інвестиції.

      Корпоративна  стратегія включає:

      - Розподіл ресурсів між господарськими  підрозділами на основі портфельного  аналізу;

      - Рішення про диверсифікацію виробництва  з метою зниження господарського  ризику й одержання ефекту  синергії;

      - Зміна структури корпорації;

      - Рішення про злиття, придбання,  входження у ФПГ або інші  інтеграційні структури;

      - Єдину стратегічну орієнтацію  підрозділів.

      Традиційно  до стратегій корпоративного рівня  відносяться стратегії зростання (інтенсивного зростання, інтеграції та диверсифікації), стратегії стабілізації, стратегії скорочення (переорієнтація, „відсічення зайвого”, „збір врожаю”, ліквідація), стратегії сполучення.

    Для підприємства, що досліджується пропонується обрати в якості корпоративної стратегії  – стратегії горизонтальної диверсифікації.

    Стратегія горизонтальної диверсифікації припускає  пошук можливостей росту на існуючому  ринку за рахунок нової продукції, що вимагає нової технології, відмінної  від використовуваної. При даній  стратегії фірма повинна орієнтуватися  на виробництво таких технологічно не зв'язаних продуктів, які б використовували вже наявні можливості фірми, наприклад в області постачань. Оскільки новий продукт повинен бути орієнтований на споживача основного продукту, то за своїми якостями він повинен бути супутнім вже виробленому продукту. Важливою умовою реалізації даної стратегії є попередня оцінка фірмою власної компетентності у виробництві нового продукту.

      Основними методами реалізації стратегії диверсифікації є внутрішнє зростання (диверсифікація діяльності існуючого підприємства за рахунок пошуку нових видів діяльності, використання ефекту синергізму — концентрична диверсифікація) і зовнішнє зростання (диверсифікація шляхом злиття, поглинання підприємства з метою оновлення свого корпоративного портфеля — чиста диверсифікація). Як правило, процеси злиття відбуваються між близькими за розмірами фірмами. Поглинання є купівлею контрольного пакета акцій іншого підприємства і перетворення його на підрозділ компанії-покупця, що відбувається між різними за розмірами компаніями і може мати як дружній, так і ворожий характер.

      Вибір стратегії диверсифікованого зростання  обумовлюють такі основні фактори:

      — насичення ринків збуту підприємства або скорочення попиту на продукт  внаслідок перебування його на стадії «вмирання»;

      — високі надходження коштів від поточної діяльності, яких недостатньо для масштабного розширення основної діяльності, однак вони можуть бути ефективно вкладені в інші сфери бізнесу;

      — отримання вищого, ніж передбачалося, прибутку від простого розширення виробництва, що створює передумови для підприємницької експансії;

      — намагання отримати синергічний  ефект від розширення діяльності (за рахунок раціональнішого використання устаткування, комплектуючих виробів, сировини тощо);

      — розширення бізнесу в межах галузі через антимоно-польне регулювання.

      Спонукають  до використання цієї стратегії намагання  досягти економії на масштабі виробництва (рівнопропорційне збільшення витрат і прибутків підприємства підштовхує їх до вкладення коштів у нові галузі), подолати прогалини у виробничій сфері, забезпечити зниження ризиків (зниження прибутків в одних сферах бізнесу компенсуються успіхом в інших), реалізувати очікування керівництва на більш ефективне вкладення коштів у нову галузь, організувати спільну діяльність, отримати доступ до технологій, ринків, ресурсів, маркетингових систем.

2. Функціональна  стратегія підприємства

    Функціональна стратегія - вибір правил прийняття  рішень у кожній функціональній області. Таким чином, функціональних стратегій  у будь-якій організації кілька (наприклад, стратегія маркетингу, фінансова стратегія і т.д.). Бажано, щоб вони були закріплені письмово у формі політик.

    Стратегія діяльності підприємства розробляється  і реалізується як єдиним цілим суб'єктом  ринкової економіки. Однак кожне  підприємство є складною багатофункціональною системою, тому стратегію діяльності підприємства, яку інакше можна назвати генеральною стратегією, деталізують за допомогою функціональних стратегій, які відображають конкретні шляхи досягнення специфічних цілей підприємства, що стоять перед його окремими підрозділами і службами. Інакше ці стратегії можна назвати робочими стратегіями. Кожна функціональна стратегія має певний об'єкт, на який вона спрямована. У зв'язку з цим можуть розроблятися такі функціональні стратегії:

• стратегія маркетингу;
• стратегія виробництва;
• стратегія НДДКР.

    Розглянемо  коротко основні функціональні стратегії підприємства.

    Стратегія маркетингу - це спосіб дії на ринку, керуючись яким підприємство вибирає  цілі і визначає найбільш ефективні  шляхи їх досягнення. Мета встановлює межі і сфери ринкової діяльності (конкурентні переваги, оволодіння новим ринком та ін.) Шляхи досягнення поставлених цілей формуються за допомогою вибору стратегічних напрямів розвитку та стратегічних зон господарювання. Відповідно розробляється і комплекс маркетингових засобів (товар, ціна, реклама та ін.) Розробка стратегії маркетингу спирається на прогнози щодо довгострокових перспектив розвитку ринку і потенційних можливостей підприємства.

    В якості стратегії маркетингу пропонується обрати стратегію проникнення. Стратегія проникнення на ринок, навпаки, має на меті максимально збільшити обсяг продажів і завоювати значну частку ринку. Щоб охопити максимально можливу частку ринкового простору, компанія встановлює мінімальні ціни, а потім скорочує витрати виробництва і поступово ще знижує ціну. Передбачається, що завоювання великої частки ринку дозволить компанії певною мірою контролювати ринок, створюючи необхідну базу для просування продукту і протидіючи появі конкурентів.

    Стратегія виробництва являє собою комплекс взаємопов'язаних заходів на вибір продукції (послуг), технології та організації виробництва, що дозволяють забезпечити стійкий ефективний розвиток підприємства. Для того, щоб реалізувати цілі підприємства, забезпечити конкурентоспроможність продукції (послуг) і тим самим домогтися успіху, необхідно організувати високоефективне виробництво.

    В якості виробничої стратегії було обрано стратегію диверсифікації. Вона передбачає пошук можливостей зростання на існуючому ринку за рахунок нової продукції, що вимагає нової технології, відмінної від використовуваної. Компанія повинна орієнтуватися на виробництво технологічно не пов'язаних продуктів, які б використовували вже наявні можливості, наприклад в області постачань. Оскільки новий продукт орієнтований на споживача основного продукту, то за своїми якостями він повинен бути супутнім.

     Стратегія НДДКР – це стратегія створення нової продукції певної конструкції за оптимальною технологією (за співвідношенням ціна/якість) з урахуванням вимог до їх споживчих характеристик, яка обумовлює напрямок, темпи, масштаби розвитку та тип виробництва, який формується.

     В якості стратегії НДДКР для ПАТ  «Київський картонно-паперовий комбінат»  доцільно обрати стратегію лідерства  за рахунок зменшення витрат. Вона допоможе зменшити собівартість продукції, що випускається, шляхом зменшення витрат на виробництво і таким чином ціна на товар для споживачів також повинна знизитись, що може призвести до зростання попиту на продукцію. 

      9.Висновки щодо доцільності обрання стратегій

     Обрані  для досліджуваного підприємства –ПАТ «Київський картонно-паперовий комбінат»  стратегії повинні позитивно  вплинути на загальний стан підприємства, підвищити попит на продукцію, знизити  витрати на виробництво,при цьому  не погіршуючи якість товару. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

    Висновок

    ПАТ «Київський картонно-паперовий комбінат» (ПАТ «Київський КПК») - це провідне підприємство целюлозно-паперової галузі України. Воно являється одним із найбільших підприємств Європи по випуску картонно-паперової продукції, та першим в Україні та країнах СНД по переробці макулатури.

     Ключовими факторами успіху у галузі є:

• Екологічність
• Пристосованість до ринку
• Якість товару
• Розвинена система збуту
• Висока кваліфікація персоналу

    ПАТ «Київський КПК» має велику кількість  конкурентів на ринку України. Основними конкурентами є :ПАТ «Жидачівський целюлозно-паперовий комбінат», ЗАТ «КСУ Техмонтаж», ТОВ «Тетрада», ТОВ «Школярик», ТОВ «Мрії збуваються!» та інші.

    Після проведення дослідження для подальшого розвитку підприємства було запропоновано такі стратегії як:

• Корпоративна
• Функціональна.

    Загальною стратегією було стратегію диверсифікації. Вона сприяє унезалежненню підприємства від одного стратегічного господарського підрозділу. Вона може призвести до підвищення ліквідності активів, забезпечення інтересів керівництва, полегшення виходу на світові ринки, залучення нових кваліфікованих фахівців, ефективнішого задіяння потенціалу наявних менеджерів.

     В рамках функціональної ж стратегії  виділяють три види стратегій. А  саме: