Аналіз господарської діяльності підприємства на базі ЦЗФ “Селидівська”

 

 

   МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

КРАСНОАРМІЙСЬКИЙ ІНДУСТРІАЛЬНИЙ ІНСТИТУТ

ДЕРЖАВНОГО НАВЧАЛЬНОГО ЗАКЛАДУ

«ДОНЕЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ»

 

 

 

 

Кафедра менеджменту

 

 

 

К У Р С О В А   Р О Б О Т А

з дисципліни «Аналіз господарської діяльності підприємства»

 

на тему: «Аналіз господарської діяльності підприємства

на базі ЦЗФ “Селидівська”»

 

 

 

 

 

 

Виконав:	Соколенко Сергій Ігорович ст. гр. МО-10 4 курсу денного відділення з/кн. №410077
Перевірив:	к.е.н., доц. Школяренко О.О.

 

 

 

 

Красноармійськ – 2014

ЗМІСТ   ВСТУП РОЗДІЛ 1. Загальнотеоретичні та методологічні засади здійснення аналізу господарської діяльності підприємства. 1.1. Поняття, предмет і  метод економічного аналізу. 1.2. Завдання, принципи та види аналізу. 1.3. Традиційні прийоми  і методи економічного аналізу. РОЗДІЛ 2. Аналіз основних техніко-економічних показників підприємства, фінансових результатів діяльності ТОВ ЦЗФ “Селидівська” РОЗДІЛ 3. Шляхи вдосконалення діяльності підприємства на основі проведеного аналізу. ВИСНОВКИ СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ДОДАТКИ
					Д 0107 43 43.3 ___
Ізм.	Аркуш	№ документа	Підпис	Дата		Літера			Аркуш	Аркушів
Розробив		Соколенко С.І.
Керівник		.				КІІ ДонНТУ, каф. ЕіП ______

 

 

ВСТУП

 

ВСТУП

 

 

 

РОЗДІЛ 1. Загальнотеоретичні та методологічні засади здійснення аналізу господарської діяльності підприємства.

 

1. Поняття, предмет і метод економічного аналізу.

 

Аналіз (у перекладі з грец. «Analyzis» - розділяти, розчленовувати) - спосіб пізнання предметів і явищ навколишнього середовища, заснований на розчленовування цілого на складові частини і вивчення їх у всьому різноманітті зв'язків і залежностей. Таким чином, аналіз полягає у визначенні сутності процесу або явища на основі вивчення всіх його складових частин і виявлення закономірностей його розвитку.

Економічний аналіз як наука є результатом розвитку продуктивних сил і виробничих відносин. В умовах розширення масштабів виробництва і створення складних виробничих систем постійно підвищується роль економічного аналізу в процесі прийняття управлінського рішення.

Розрізняють загальнотеоретичний економічний аналіз (макроекономічний), який вивчає економічні явища і процеси на рівні світової та національної економіки, та економічний аналіз на рівні господарюючого суб'єкта (мікроекономічний) для вивчення економіки окремих підприємств.

Як і всі інші економічні науки, аналіз господарської діяльності вивчає господарську діяльність підприємства, економічні явища і процеси, що протікають на підприємстві.

Предметом аналізу господарської діяльності є причинно-наслідкові зв'язки економічних явищ і процесів на підприємстві (тобто до балансової планки). Об'єктами аналізу є економічні результати господарської діяльності, такі як виробництво і реалізація продукції, собівартість, використання різних факторів виробництва, фінансовий стан і результати, прибуток і т.д.

Метод економічного аналізу - системне, комплексне вивчення, вимірювання та узагальнення впливу факторів на результати діяльності підприємства шляхом обробки спеціальними прийомами системи показників плану, обліку, звітності та інших джерел інформації з метою підвищення ефективності виробництва.

Характерні риси методу аналізу господарської діяльності - необхідність постійного порівняння; необхідність вивчення внутрішніх протиріч, позитивних і негативних сторін кожного явища, процесу; облік всіх взаємозв'язків; кількісна оцінка причинно -наслідкових зв'язків; системний підхід, розробка та використання системи показників .

В якості додаткового джерела інформації використовується господарський облік - оперативний, бухгалтерський і статистичний. Важливе значення для поглиблення аналізу має залучення первинної облікової документації. Комп'ютерний облік дозволяє оперативно зводити дані поточного контролю і отримувати щоденні зведення, що характеризують окремі сторони роботи підприємства (виконання норм виробітку, витрата матеріалів, випуск продукції тощо). Це значно розширює інформаційну базу аналізу. Широко використовується при економічному аналізі планова інформація: дані перспективного, річного плану підприємства і його оперативних планів.

При проведенні аналізу використовується і нормативна інформація, тобто норми витрати основних і допоміжних матеріалів, палива та електроенергії, норми часу і норми виробітку, норми амортизаційних відрахувань, нормативи відрахувань від прибутку, податку з доданої вартості, нормативи оборотних коштів, нормативи тривалості виробничого циклу. Важливим джерелом служить технічна і технологічна інформація: технічні паспорти на окремі машини, технологічні інструкції, державні стандарти, технічні умови та ін

Використовуються також дані позаоблікового характеру: акти обстежень, ревізій, матеріали перевірок, проведених різними організаціями (фінансовими, кредитними, вищестоящими і ін), протоколи виробничих нарад , договори з замовниками та постачальниками, рекламації, матеріали преси та ін. У тих випадках, коли для виявлення характеру та розміру впливу окремих факторів не потрібно систематична інформація, використовується вибіркове вивчення (наприклад, при аналізі якості продукції).

 

2. Завдання, принципи та види аналізу.

 

Зміст і завдання будь-якої науки випливають з її функцій в системі інших наук .

Основні функції економічного аналізу:

- Вивчення характеру дії економічних законів, встановлення закономірностей і тенденцій економічних явищ і процесів у конкретних умовах підприємства ;

- Наукове обгрунтування  поточних і перспективних планів;

- Контроль за виконанням планів і управлінських рішень;

- Оцінка ефективності  використання економічних ресурсів;

-Пошук резервів підвищення ефективності виробництва на основі вивчення передового досвіду і досягнень науки і практики;

- Оцінка результатів діяльності підприємства по виконанню планів, досягнутому рівню розвитку економіки і використання наявних можливостей;

- Розробка заходів щодо  використання виявлених в ході  аналізу резервів і т.д.

Аналіз і його результати повинні відповідати певним вимогам.

Основні принципи:

- Відповідність результатів  і методик аналізу державної економічної, соціальної, економічної, міжнародній політиці та законодавству;

- Науковий характер досліджень;

- Комплексність аналізу;

- Системний підхід у  вивченні об'єктів аналізу;

- Аналіз повинен бути  об'єктивним, конкретним і точним, тобто базуватися на достовірній, перевіреної інформації та реально відображати результати діяльності підприємства;

- Аналіз повинен бути  ефективним і впливати на господарську  діяльність підприємства;

- Аналіз повинен бути  оперативним і проводитися за планом;

- Широкий коло працівників  має брати участь в аналізі  та ознайомленні його результатів  для підвищення ефективності  виробництва.

Класифікація аналізу господарської діяльності має важливе значення для правильного розуміння його змісту і завдань і проводиться по ряду ознак:

а ) за галузевою ознакою:

- Галузевий (методика враховує  специфіку окремих галузей економіки, тому що промисловість, сільське господарство, будівництво, торгівля тощо);

- Міжгалузевий (представляє  собою методичну та методологічну  основу економічного аналізу).

б) за ознакою часу:

- Попередній (перспективний) - проводиться до здійснення господарських операцій, для обгрунтування управлінських рішень, планових завдань, прогнозу очікуваних результатів;

- Подальший (ретроспективний) - проводиться після завершення господарських операцій, для контролю виконання плану, виявлення невикористаних резервів, об'єктивної оцінки результатів діяльності підприємства. Ретроспективний аналіз ділиться на оперативний (поточний), який проводиться відразу після завершення господарських операцій або змін за короткі проміжки часу (зміна, доба і т.д.) і підсумковий (заключний) - проводиться за звітний період часу (місяць, квартал, рік).

в) по просторовому ознакою:

- Внутрішньогосподарський (вивчає діяльність тільки досліджуваного підприємства);

- Міжгосподарський (застосовується  для порівняння результатів діяльності двох або більше підприємств).

г) по об'єктах управління:

- Техніко-економічний аналіз, який вивчає взаємодію технічних і економічних процесів та їх вплив на результати діяльності;

- Фінансово-економічний, основна увага якого зосереджена на фінансових аспектах і результати;

- Аудиторський (бухгалтерський) аналіз - експертна оцінка та діагностика фінансового стану і стійкості;

- Соціально-економічний аналіз, який вивчає взаємозв'язок соціальних економічних процесів, їх вплив на результативність діяльності підприємства;

- Економіко- статистичний  аналіз - застосовується для вивчення  масових суспільних явищ на  різних рівнях;

- Економіко-екологічний аналіз;

- Маркетинговий аналіз.

д) за методикою вивчення:

- Порівняльний ;

- Діагностичний (експрес- аналіз);

- Факторний ;

- Маргінальний (заснований  на причинно -наслідкового взаємозв'язку  обсягу продажів, собівартості і  прибутку , а також розподілі витрат  на постійні та змінні ) ;

- Економіко -математичний  аналіз ( оптимізаційні методи);

- Стохастичний ( дисперсійний , кореляційний , компонентний ) ;

- Функціонально -вартісний  аналіз ( метод виявлення резервів ) і т.д.

е) за охопленням досліджуваного об'єкта :

- Суцільний, вибірковий .

ж) за змістом програми :

- Комплексний, тематичний.

 

1.3. Традиційні прийоми  і методи економічного аналізу.

Метод порівняння. Порівняння - науковий метод пізнання, коли невідоме (досліджуване) явище, показник зіставляються з уже відомими (вивченими раніше) для виявлення спільних рис або відмінностей між ними.

В аналізі використовуються наступні види порівнянь:

- Фактичних показників з плановими;

- Фактичних показників з нормативними;

- Фактичних показників з показниками минулих років;

- Фактичних показників з кращими по галузі;

- Фактичних показників із середніми;

Розрізняють такі види порівняльного аналізу:

- Горизонтальний - для визначення відхилень від базового рівня (план, минулий рік, середній і т.д.);

- Вертикальний - для вивчення  структури економічних явищ або  процесів;

- Трендовий - для вивчення  відносних темпів росту і приросту  показників за ряд років до  рівня базового року , тобто при дослідженні рядів динаміки.