Загальна характеристика міжнародного кредиту

    Задача 7

    Якою  буде вартість строкового депозиту в  сумі 12 тис.грн. через рік і 9 місяців, що розміщений в комерційному банку на умовах 17% при нарахуванні простого відсотку. Чи зміниться сума, якщо процент буде нараховуватися поквартально?

    Розв’язування:

При нарахуванні  простого відсотка, вартість строкового депозиту дорівнює :

грн.

Нарахування процентів  поквартально:

грн. – за перший квартал.

грн. – за другий квартал.

грн. – за третій квартал.

   

грн. – за четвертий квартал.

 грн. – за п’ятий  квартал.

 грн.. – за шостий квартал.

 грн.. – за сьомий квартал.

      Отже, за весь термін : 4058,84 грн.

Якщо процент  буде нараховуватися поквартально, то зміниться з 3570 грн. на 4058, 84 грн.

    Задача  11

    Яку пропозицію ви вважаєте більш вигідною: отримати 1000 грн. готівкою сьогодні чи щорічно наприкінці отримувати 300 грн. протягом чотирьох років при річній інфляції 10%? Обґрунтуйте відповідь.

    Розв’язування:

    За  чотири роки без інфляції ми отримуємо 1200 грн.

    Врахувавши  інфляцію, ми отримуємо 1080 грн.( або по 270 грн. кожного місяця)

    Відповідь: вигідніше отримати по 300 грн. кожного місяця при річній інфляції 10 %, так як сума більша на 80 грн. 
 
 
 
 
 
 

Тема №3 Міжнародні банківські кредитні операції.

Теоретичне питання  №3 Визначення ціни кредиту на основі Прайм-рейт.

      Ставка  пройм-рейт (prime rate) з’явилась в США за часів Великої депресії 30-х років ХХ ст.

      Пройм-рейт включає такі складові:

• операційні витрати при наданні і поверненні позичок;
• адміністративні (накладні) витрати банківської установи;
• витрати на ризик неповернення позички (не першокласним позичальникам);
• надбавка (премія) на користь банку для створення резервних фондів;
• прибуток банку.

Складовою частиною у структурі ціни «прайм0рейт) є надбавка за ризик. Інфляційні процеси  в економіці зумовили появу плаваючої « прайм-рейт). Плаваюча ставка ґрунтується за 90-денним цінними паперами і , як правило, на 1 % перевищує поточну ставку депозитів на цінні папери.

Теоретичне  питання №6 .Дефолт за державним зобов’язаннями.

      Дефо́лт (англ. default, невиконання обов'язків) — стан в кредитних відносинах, наступає коли позичальник не виплачує свої борги або платежі.

Існує різниця між поняттями дефолт — невиконання фінансових обов'язків, неплатоспроможність — неможливість виплачувати зобов’язання, та банкрутство — визнана господарським судом фінансова неспроможність.

      Технічний дефолт — невиконання позичальником додаткових умов кредитної угоди, наприклад заборону певної діяльності до повернення позики, підтримка певного рівня фінансових показників компанії впродовж дії угоди тощо. Технічний дефолт не означає банкрутство компанії чи неможливість виплачувати зобов’язання по кредитах.

Державний дефолт — невиплата країною зобов’язань по державних запозиченнях.

      Крос-дефолт - це автоматичне невиконання зобов’язань  за борговими інструментами, що виникає як наслідок невиконання зобов’язань перед МВФ та Всесвітнім банком, унеможливлює виконання інших кредитних зобов’язань внаслідок неотримання кредитних сум.

      Частковий дефолт - невиконання боржником своїх зобов’язань за одним або кількома борговими інструментами. 

Задача 2

      Підприємство  отримало позику в сумі 5 млн. грн. терміном на 2,5 роки, при поверненні рівномірними сумами через кожних півроку. Відсоткова ставка 6%. Підрахувати повну суму повернення в умовах простих і складних відсотків.

          Розв’язування:

    Для нарахування відсотків розробимо  графік повернення позички. ( табл.3) 

    Таблиця 3 – Графік повернення позички

 

Повна сума повернення в умовах простих  відсотків дорівнює 5,45 млн.грн.

Визначаємо  повну суму в умовах складних відсотків  за формулою:

де  - сума нарахованих відсотків за користування позичкою;

- сума отриманої позички;

- базова величина банківського  проценту;

- кількість років користування  позичкою;

- кількість періодів, на які  поділяється основний період.

Основний  період складає 2,5 року.

Кількість періодів дорівнює 2.

    Отже,  млн. грн.

   Відповідь: повна сума повернення в умовах простих  відсотків дорівнює 5,45 млн.грн., а повна сума в умовах складних відсотків дорівнює 6,69 млн. грн.

   Задача 6

   Визначити величину початкового вкладу в банк, щоб через 2,5 роки на строковому депозитному  рахунку одержати 3 тис. грн. Банківська ставка на момент вкладу-20%. За угодою між  банком і клієнтом процентна ставка збільшується щорічно на 5%. Перевірте правильність розв’язування здачі.

          Розв’язуваня:

    На  перший рік банківська ставка складе 20%,на другий рік – 25%, а на третій рік – 30%, згідно умови задачі 9( 15 % за 0,5 року).

За формулою , складемо нерівність:

  _{Р=5000 грн.}

_{Перевірка: за формулою простого відсотку}

 грн.. за І рік;

 грн.. за ІІ рік;

 грн.. за півріччя.

Отже, за 2,5 року сума становитиме 3000 грн. (1000+1250+750)

      Відповідь: величина початкового вкладу становить 5000 грн.

Задача 11

    Підприємство  отримало позичку в сумі 5 млн.дол. терміном на 2,5 року, при поверненні рівномірними сумами кожних півроку. Відсоткова ставка 6 %. Підрахувати повну суму повернення в умовах простих і складних відсотків.

    Розв’язування:

    В умовах нарахування простого відсотка:

 млн.дол. за І півріччя;

 млн.дол. за ІІ півріччя;

 млн.дол. за ІІІ півріччя;

 млн.дол. за ІV півріччя;

 млн.дол. за V півріччя;

В умовах нарахування  складного відсотка:

     Відповідь: при  умові нарахуванні простих  відсотків 5, 3 млн. дол, а при умові нарахування складного відсотка 5,782 млн. дол.. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Тема  №4 Організація кредитування за міжнародними кредитними лініями

Теоретичне  питання №1.Загальні умови кредитування за міжнародними кредитними лініями.

 Загальні  умови кредитування за міжнародними кредитними лініями передбачають залучення міжнародних ресурсів для економічного розвитку і визначені Кабінетом Міністрів України. Пріоритетними напрямками розвитку економіки і відповідного отримання міжнародного середньо- і довгострокових кредитів є такі галузі і об’єкти:

• машинобудування;
• АПК;
• медична та мікробіологічна промисловість;
• авіабудування;
• ракетобудування;
• легка переробна промисловість;
• інфраструктура;
• окремі важливі об’єкти Кабінету Міністрів.

 Залучення іноземних кредитів шляхом відкриття  кредитних ліній збільшує прямі  інвестиції в економіку України  через поставки обладнання, надання фінансових кредитів, заснування спільного підприємництва, шляхом створення спільних підприємств і ін.

 Пріоритети, що надаються Кабінетом Міністрів  в галузі залучення кредитних  ресурсів:

• підприємствам, які працюють на національну економіку, тобто кредитування тих підприємств, більша частина статутного капіталу яких є вітчизняною;
• підприємствам, які характеризуються високим рівнем рентабельності (переробна і харчова промисловість, деякі підприємства машинобудування, інфраструктура і ін.)
• для підприємств, що закуповують новітні технології та сучасне обладнання;
• для закупівлі обладнання іноземних фірм, які згодом прийматимуть рішення про заснування спільних підприємств в Україні;
• для реалізації комплексних  вітчизняно  –  зарубіжних проектів, що передбачають структурну перебудову підприємств і галузей та забезпечують вирішення виробничих і соціальних проблем;
• підприємствам будівництва та вугільної промисловості.

      Теоретичне  питання №3. Контроль за цільовим використанням іноземного кредиту, що наданий під гарантію уряду.

      Контроль  за цільовим використанням іноземного кредиту, що наданий під гарантію уряду здійснюється банками-агентами, що виконують посередницькі функції, органи державної податкової служби, митними органами, відповідними міністерствами і відомствами. Для проведення перевірки цільового використання іноземного кредиту позичальник в десятиденний термін від дати набуття чинності про надання державної гарантії іноземного кредиту надає митному органу за місцем оформлення товарів, що будуть ввозитися на територію України, копії зовнішньоекономічних контрактів із специфікаціями до них, на фінансування яких використовуватиметься іноземний кредит, а банк-агент у такий термін-копію наданої державної гарантії Державній митній службі.

      Митні органи на підставі специфікації до контрактів і документів, які підтверджують надходження товарів (рахунок-фактури, акти приймання-передавання) перевіряють відповідність товарів, що надходять, умовам контракту і інформують банк-агент про результати перевірки. Банк-агент, після отримання митних декларацій від позичальника, та інформації від митних органів, проводить, відповідно до умов внутрішньої кредитної угоди, перевірку оприбуткування (обліку) товарів, отриманих позичальником, на основі використання даних його бухгалтерської звітності ( прибуткові ордери, баланси і ін.) У разі виявлення у ході перевірки будь-яких розбіжностей банк-агент надсилає позичальнику запити щодо виявлених фактів, потім, з урахуванням його пояснень, інформує Валютно-кредитну раду Кабінету Міністрів з метою розгляду цього питання та прийняття відповідних рішень.

      Податкові органи здійснюють перевірки наявності  оподаткування за власним планом, та за поданням докладних митних служб  і банку-агента.

Теоретичне  питання №4. Контроль за фінансовим станом позичальника за міжнародними кредитними лініями.

   Контроль  за фінансовим станом позичальника, якому  надані державні гарантії Кабінету Міністрів проводиться щоквартально центральним органом виконавчої влади відповідним міністерством для підприємств, що належать до сфери їх управління, фондом державного майна-щодо підприємств, які перебувають у стадії приватизації, банками – агентами щодо всіх позичальників. Відправними документами для проведення контролю за фінансовим станом є звітність позичальника щодо свого фінансового стану, яка подається позичальниками з формами та у терміни, встановлені законами щоквартально Контролюючим органом - банку, міністерству і ін.. Інформація про результати перевірок в тридцятиденний термін після закінчення звітного кварталу подається відповідним органом центральної влади- Міністерством, Фондом державного майна, банком-агентом до міністерства фінансів. У разі виявлення порушень Міністерство фінансів інформує про це Валютно-кредитну раду Кабінету Міністрів України.