Управління ЗЕД через посередників ТОВ «Панда»

   На кінець проаналізуємо проблему фінансово-економічного механізму функціонування торговельних посередників. Механізм торговельно-посередницької діяльності в Україні тільки формується. У ньому тільки визначаються фінансово-економічні важелі: ціни, процентні ставки, винагородження, стимули, податки. Але ці важелі досить слабко адаптовані до специфіки діяльності торговельно-посередницької діяльності. Це відноситься перш за все до цін, скидок на об'єкти угод, ставок, платежів, деяких податків. При цьому не відрегульовані гарантії з боку посередника, його відповідальність перед контрагентами. 

   Розділ 2. Сучасний стан світової посередницької діяльності 

   2.1 Організаційно економічна  характеристика ТОВ  «Панда» 

   Цукровий завод ТОВ «Панда» побудований в 1847 р. князями Лопухіни-Демидові і знаходився у їхній власності до Жовтневої революції до моменту націоналізації цукрової промисловості.

   Селищанський цукровий завод Черкаського округу Канівського уїзду об'єднував Сидорівський (побудований в 1847 р.) і Стеблівський (побудований в 1874 р.) цукрові заводи. З часом Сидорівський цукрозавод  і Стеблівський цукрозавод  після консервації були закриті, обладнання демонтовано. Селищанський цукрозавод продовжував працювати.

   В повоєнні 1944-1950 рр. відбувалося нарощення виробництва цукру з 153 т. в 1944 р. до 4786 т. в 1949 р. З 1950 р. розпочався новий етап реконструкції цукрового заводу: установлені вертикальні апарати 2-го продукту; установлена нова більш потужна дифузійна батарея на 14 дифузорів, обсягом по 60 гл., замість батареї в 12 дифузорів по 56 гл. з ручним відвантаженням; замінено всі застарілі приводні плунжерні насоси на центробіжні з електроприводом; побудовано 10-ти секційний відстійник для транспортерно-мийних вод; побудована високовольтна лінія електропередач Стеблів – Селище, довжиною 11 км; впроваджено механізми для розвантаження буряків із автомашин на кагатному полі, замість ручного розвантаження.

   З 1962 р. розпочинається новий етап з реконструкції цукрового заводу – проведена реконструкція енергетичної бази, завод переведений на раціональний вид палива – спалювання мазуту замість вугілля, розпочалися роботи з автоматизації виробничих процесів. Добова переробка буряків – 870 т.

   Протягом 1970-1990рр. на цукровому заводі проведені роботи з нової реконструкції продуктового цеху, побудовано нове приміщення ТЕЦ, установлено парові котли ДКВР, побудовано новий склад цукру та підземну галерею для транспортування цукру із пакувального відділення в цукровий склад, введено в експлуатацію нове вапнякове відділення, проведена реконструкція тракту подачі і очистки цукрових буряків, впроваджено установку «РЮПРО», введено в експлуатацію новий бурякопереробний цех, побудоване нове відділення сушки та упаковки цукру, проведена заміна морально-застарілого обладнання на прогресивне устаткування, вдосконалювалися схеми виробничого циклу, продовжувалася автоматизація виробничих процесів.

   У 1991-1992 рр. була проведена нова реконструкція сокоочисного цеху, бурякопереробного цеху, продуктового цеху та вапнякової печі, проводилося будівництво турбозалу, реконструкція мазутного господарства. Добова переробка буряків при плані 1340 т. становила 1404 т., добовий виробіток цукру – 195 т. В цей час постійно велися роботи з поліпшення умов праці і відпочинку працюючих. Значна частина коштів спрямовувалася на поліпшення соціально-побутових умов життя працівників заводу. За власні кошти заводу було побудовано 2 багатоповерхових та 23 одноквартирних жилих будинків, дитячий садок.

   У 90-х роках криза, яка охопила цукрову галузь України, відобразилася і на діяльності Селищанського цукрового заводу. Різко впали показники економічної ефективності, зменшилась заготівля цукрової сировини, погіршилося матеріально-технічне забезпечення і тривалість виробництва. Нестача обігових коштів обмежили роботи з технічного переоснащення цукрового заводу. Підприємство знаходилося в стадії банкрутства.

   З приходом інвестора ТОВ «Панда» ситуація на підприємстві кардинально змінилася. З року в рік на підприємстві нарощуються обсяги виробництва, зростає продуктивність праці (табл. 2.1). Ріст обсягів заготівлі буряків у 2012 р. порівняно з 2006 р. становив 138 млн. т., ріст виробництва цукру-піску з буряків – більше ніж 2 рази.

   Сьогодні TOB «Панда» (Селищанський цукровий завод) – це одне з передових підприємств, що має широку сировинну базу, досконалу схему отримання цукру, сучасне виробниче, технологічне та енергетичне обладнання.

   У 2006 р. ТЕЦ цукрозаводу була переведена з мазуту на спалювання газу, ведуться роботи з автоматизації та комп’ютеризації усіх виробничих процесів.

   Таблиця 2.1

   Номенклатура продукції ТОВ «Панда» (Селищанський цукровий завод)

   Аналізуючи дану таблицю можна сміливо сказати, що підприємство розвивається, адже щорічно зростають показники виробництва основних видів продукції. Так, у 2007 році виробництво цукру піску складало 19198 тон, до 15018 тон у 2006 році. А вже у 2008 році, цей показник склав 22637 тон. Варто зазначити, що тенденція до зростання виробництва збереглась і в подальшому, і в 2010 році виробництво цукру піску склало 30960 тон, що у 2 рази більше ніж у 2006 році. Така ж, не менш позитивна тенденція, прослідковується у виробництві інших видів продукції, таких як патока, меляса та жом сирий.

   Давні та міцні партнерські стосунки на основі взаємовигідного співробітництва і взаємодопомоги склалися у заводу з господарствами постачальниками. У результаті цього завод забезпечений сировиною, а товаровиробники – продукцією високої якості. Завод надає транспортні послуги сільгосппідприємствам з проведення весняно-польових робіт та збору цукрових буряків. Заводом надаються послуги бурякосійним господарствам по збиранню цукрового буряка комбайнами цукрозаводу.

   Цукрозавод неодноразово був лідером в області за результатами господарської діяльності, займає передові позиції у державному рейтингу підприємств галузі.

   До складу ТОВ «Панда» (Селищанський цукровий завод) входять:

• дріжджовий цех;
• жомосушильний цех;
• бурякоприймальні пункти;
• авто- і тракторний парки.

   Організаційна структура управління підприємством представлена генеральним директором, якому підпорядковані заступник генерального директора, директор, представник керівництва з якості, головні інженер,  агроном та бухгалтер, заступники директора по сировині та фінансах, начальники відділів збуту, охорони праці, кадрів та праці і зарплати, завідувач виробничою лабораторією, які займаються організаційними питаннями та функціями відділів, які їм підпорядковуються.

   Орендна плата концентрує інтереси орендодавця (чи варто надавати майно в оренду) і орендаря (чи є сенс у самій оренді). Вона опосередковує зміну відносин власності. Проте передача власності у користування може відбуватися тільки тоді, коли задовольняються інтереси обох сторін.

   Таким чином, надаючи певний об'єкт в оренду, орендодавець повинен отримати дохід (прибуток), який він міг би отримати в результаті використання землі, природних ресурсів підприємства до надання їх в оренду. Отже, перехід власності опосередковується гарантією передачі частини майбутнього доходу орендаря орендодавцю. Це має бути зафіксовано в договорі.

   В Україні орендні відносини регулюються Законами України „Про підприємництво”, „Про підприємства в Україні”, „Про лізинг”, „Про оренду землі”, „Про оренду державного та комунального майна”, Постановами Кабінету Міністрів та іншими нормативно-правовими актами.

   ТОВ «Панда» згідно договору купівлі-продажу від 04 квітня 2005 р. викупило земельну ділянку площею 5,0542 га, в т.ч. землі під комплексом будівель та споруд загальною площею  5,0542 га. Також ТОВ «Панда» орендує земельну ділянку загальною площею 11,1527 га, в т.ч. землі під комплексом будівель та споруд 1,4454 га; землі під проходами, проїздами та майданчиками та іншим – 9,7073га.

   У 2010 р. поряд із збільшенням обсягів виробництва в 2 рази матеріальні витрати також зросли більш ніж  у 2 рази, про що свідчать дані таблиці 2.2.

   Основна питома вага в матеріальних витратах – це витрати по статтях "Сировина"  та "паливо і енергія". Витрати на оплату праці у 2010 р. збільшилися у порівнянні з 2006 р. на 40,5% і становили 0,87 % від загальної суми витрат на виробництво. Сума на інші операційні витрати виросли у 2010р. у порівнянні з 2006 р. у 3,4 рази внаслідок здорожчання послуг з перевезення цукрового буряка. Питома вага інших операційних витрат у 2010 р. становила 1,2% від загальної суми витрат на виробництво. 
 

   Таблиця 2.2

   Витрати на виробництво ТОВ «Панда» (Селищанський цукровий завод), тис. грн.

   2.2 Оцінка діяльності посередників міжнародного бізнесу

   Багаторічний досвід діяльності як крупних, так і середніх й малих промислових й комерційних структур за кордоном показав, що кінцевий ефект від використання посередників, які втілюють зв'язок виробника із споживачем товарів та послуг, значно вище, ніж створення виробником власної збутової мережі. Не випадково, що збутові структури найбільших корпорацій типа «General Motors», «Nestle», «Venty House», «Mitsubishi Heavy Industries», «BrirtishPetroleum» прямо або опосередковано спираються на сотні та тисячі різноманітних посередницьких фірм світу.

   Вплив посередницьких компаній по країнах і товарних потоках різний. В більшій мірі він проглядається в Японії, Південній Кореї і Англії, в Скандинавських країнах. Так, в Японії 8 тис. торгових компаній контролюють 67% імпорту і 60% експорту. В Південній Кореї три відомих торгових доми - «Samsung», «Hyndai» і «Daeku» -обслуговують 40% зовнішньої торгівлі країни. В США, Франції та інших країнах багато великих компаній здійснюють продаж своєї продукції на світових ринках через посередників. В той же час в США 3/4 малих фірм здійснюють експорт самостійно. В Швеції, Англії крізь торгових посередників виконується маже 50% зовнішньоторгівельного обороту.

   Великі фірми-постачальники активно використовують також посередників при виході на нові експортніринки. Так, аналіз зовнішньоторгової експансії провідних промислових корпорацій Японії дозволяє виділити три загальних етапу їх збутової стратегії. На першому етапі (перший вихід фірми на новий експортний ринок) японськікомпанії використовують тільки іноземних або японських торгових посередників. На другому етапі (освоєння іноземного ринку) збут відбувається частково як за допомогою посередників, так і за допомогою власних торгових представництв або філіалів, які часто організовуються у вигляді дочірніх збутових фірм. На останньому третьому етапі (активне заснування на іноземному ринку) японські постачальники збут своєї продукції вже повністю здійснюють за допомогою власних торгових фірм, діючих на території країни-імпортера.

   Досить зразкова в цьому відношенні стратегія освоєння ринку США ведучими японськими автомобільними корпораціями. Так, на етапі впровадження на американський ринок легкових автомобілів у 1957-1960 рр. збут продукції «Nissan Motor» відбувався крізь традиційних японських торгових посередників - торгівельні дома «Marubeni» та «Mitsubishi». В подальшому (1961-1965 рр.) збут автомашин у США відбувався крізь власну збутову фірму «Nissan motor corporation - USA» - та частково крізь декілька посередників США. З 1966 р. вона відмовилась від послуг останніх, переключив продажі на власну торгівельну фірму.