Управління ЗЕД через посередників ТОВ «Панда»

Міністерство  аграрної політики та продовольсьства  України

Уманський нацІональний Університет САДІВНИЦТВА 

Факультет менеджменту

Кафедра менеджменту  ЗЕД 
 

Допущено  до захисту

«__»___________2011 р.

________ доцент  Пітель Н.Я. 
 

Управління  ЗЕД через посередників

ТОВ «Панда» (Селищанський цукровий завод)

 

Курсова  робота з дисципліни «Менеджмент 

зовнішньоекономічної  діяльності» 

 

   Умань – 2011

 

   Зміст

   Розділ 1 Теоретичні основи посередництва в ЗЕД

1. Типи посередницьких операцій
2. Функції посередників
3. Проблеми розвитку посередництва в Україні

   Розділ 2. Сучасний стан світової посередницької діяльності

2.1 Організаційно економічна характеристика ТОВ «Панда»

            2.2 Світовий досвід посередницької діяльності

   Розділ 3.Економічна ефективність управління ЗЕД ТОВ «Панда» через посередників

        3.1 Оцінка ефективності співпраці  ТОВ «Панда» з посередниками

        3.2 Вибір стратегічних партнерівдля ТОВ «Панда»

 

    Вступ

   Будь  яка підприємницька діяльність, що пов’язана з переміщенням товарів, вимагає від керівників фірм дати відповідь на запитання ,яким чином здійснювати рух товарів, грошей чи послуг. Проблема полягає у тому, що підприємство може власними силами здійснювати певні види своєї діяльності, або звернутися до посередників. Виникає необхідність провести розрахунки що до рентабельності здійснення операцій посередниками. Більш актуальним дане питання стає тоді, коли мова йде про зовнішньо економічну діяльність. Створення підрозділів фірми за кордоном, які б там займалися представництвом підприємства не завжди є доцільним з економічної точки зору. Залежно від масштабів діяльності, це навіть може призвести до збитків. В таких випадках фірми звертаються за допомогою до посередників.

   Торгове посередництво – поняття, яке  включає значне коло послуг: пере продаж товарів, пошук закордонного контрагента, підготовка і завершення угоди, кредитування сторін, здійснення транспортно-експедиторських операцій, страхових операцій, проведення рекламних заходів, здійснення технічного обслуговування.

   До  торгово-посередницьких фірм належать суб’єкти господарювання, які в юридичному та господарському відношенні не залежать від виробника чи споживача товару, за виключенням філій, дочірніх підприємств, відокремлених структурних підрозділів. Вони діють заради прибутку що створюється або як різниця між цінами, за якими вони купують і продають товар, або як винагорода за послуги.

 

   Розділ 1 Теоретичні основи посередництва в ЗЕД 

   

1. Типи  посередницьких операцій

 

   Торгове посередництво – поняття, яке  включає значне коло послуг: перепродаж товарів, пошук закордонного контрагента, підготовка і завершення угоди, кредитування сторін, здійснення транспортно-експедиторських операцій, страхових операцій, проведення рекламних заходів, здійснення технічного обслуговування.

   До  торгово-посередницьких фірм належать суб’єкти господарювання, які в  юридичному та господарському відношенні не залежать від виробника чи споживача товару, за виключенням філій, дочірніх підприємств, відокремлених структурних підрозділів. Вони діють заради прибутку що створюється або як різниця між цінами, за якими вони купують і продають товар, або як винагорода за послуги.

   Використання  торгових фірм дає певні переваги:

   1. фірма-експортер не вкладає значних  коштів у організацію збутової  мережі на території країни-імпортера;

   2. звільнення експортера від витрат, які пов’язані з реалізацією  товару, пристосовуючись до вимог ринку;

   3. використання капіталу торгово-посередницьких фірм на основі короткострокового та довгострокового кредитування;

   4. не доступність деяких ринків  для прямих контактів, через  монополізацію ринку певного товару посередниками (брокери в Англії).

   В залежності від характеру взаємовідносин між продавцем чи покупцем і торговим посередником, а також від функції, яку виконує торговий посередник, можна виділити декілька видів торгово-посередницьких операцій: операції по перепродажу, комісійні, агентські і брокерські.

   Операції  з перепродажем здійснюються торговими посередниками від свого імені і за свій рахунок. Це означає, що торговий посередник виступає стороною договору як з експортером, так і з кінцевим покупцем і стає власником товару після його оплати. У світовій торговій практиці розрізняють два види операцій по перепродажу.

   До  першого відносяться операції, в  яких торговий посередник по відношенню до експортера виступає як покупець, що придбав товари на основі договору купівлі-продажу. Він стає власником товарів і може реалізувати їх на свій лад на будь-якому ринку і по будь-якій ціні. Відносини між експортером і посередником такого виду припиняються після виконання сторонами зобов'язань по договору купівлі-продажу.

   До  другого виду відносяться операції, в яких експортер надає посереднику право продажу своїх товарів на певній території на протязі узгодженого терміну на основі договору про надання права на продаж. Цей договір встановлює тільки загальні умови, що регулюють взаємовідносини сторін по реалізації товарів. Для його виконання сторони укладають самостійні контракти купівлі-продажу.

   Термінологія  щодо таких посередників різноманітна:

   Merchant   Англія, США

   Handler   Німеччина

   Stockholders  Англія, торгівля чорними металами

   Operator   Нью-Йорк, торгівля цукром

   Dealer   Лондон, торгівля какао

   Principal   торгівля кольоровими металами.

   Різновидом  цих операцій є укладання угоди  про продаж на певній території у конкретний термін можуть указуватися і інші вимоги та деталі. Термінологія щодо таких посередників наступна:

   Distributor   США, Англія

   Vertragshandler  Німеччина.

   Другим  видом посередницьких операцій є  комісійні угоди, це - угоди які здійснюються комісіонером, з однієї сторони від свого імені за дорученням і за кошти комітента, з другої сторони для операцій з експорту. Угоди здійснюються комісіонером, з однієї сторони від свого імені за дорученням і за кошти індента, з другої сторони для операцій з імпорту. Дане замовлення може бути закритим, коли вказано де, що і у кого купити та відкритим право вибору покупця належить комісіонеру. Суть даних операцій полягає у здійсненні одною стороною, названої комісіонером, за дорученням другої сторони, названої комітентом, угод від свого імені, але за рахунок комітента. Комісіонер не купляє товарів комітента, а лише укладає угоди по купівлі-продажу товарів за рахунок комітента. Це означає, що комітент залишається власником товару до його передачі в користування кінцевого споживача.

   Взаємовідносини між комітентом і комісіонером регулюються  договором комісії. Механізм здійснення комісійної угоди полягає в наступному: посередник, що добре знає ринок, підписує договір комісії (комісійний договір) з комітентом про поставку товару на реалізацію, знаходить покупця і укладає з ним договір купівлі-продажу. Одержаний платіж від покупця за розрахунком комісійної винагороди на протязі вказаного в договорі періоду переводиться на рахунок комітента.

   Таким чином, комісіонер являється посередником тільки з погляду комітента. Для третьої особи (покупця), з якою він за дорученням комітента укладає угоду, комісіонер являється стороною договору купівлі-продажу. При укладенні договорів купівлі-продажу комісіонер повинен дотримуватися узгоджених з комітентом умов продажу товарів, особливо відносно ціни, умов платежу, терміну поставки.

   За  свої послуги комісіонери одержують винагороду, зазначену в договорі. Різновидом комісійних операцій являються операції консигнації. Суть їх полягає в тому, що експортер (консигнант) доручає посереднику (консигнатору) реалізацію товару із складу на протязі встановленого періоду. Консигнатор не купляє цей товар у свою власність, а продає його від свого імені і здійснює платежі консигнатору в силу реалізації зі складу товару покупцеві.

   Делькредере (del credere) – умова поруки комісіонера  за виконання угоди покупцем при  цьому вказується мінімальна і максимальна ціна, а також термін передачі грошей комісіонером комітенту.

   Консигнаційні угоди – різновид комісійних угод, коли продаж товарів, які належать консигнанту зі складу комісіонера. Використовуються при поставці нових видів товару або при слабкому освоєнні ринку.

   Доручення принципала з однієї сторони, агенту з іншої сторони щодо здійснення юридичних угод за рахунок і від  імені принципала на визначеній території це - агентські операції. Агент не перебуває у трудових відносинах із принципалом і діє самостійно на основі агентської угоди. Термінологія щодо таких посередників різноманітна: агент і принципал – США, Англія; торговий посередник – Німеччина, Японія; агент і підприємець – Скандинавські країни; повірений і довіритель – Латинська Америка. Недоліком є те, що в Англії та США під агентством часто розуміють усі види посередництва.

   Даний вид операцій полягає у встановленні через посередника-брокера контакту між продавцем і покупцем. Інакше кажучи, вони зводять зацікавлених продавців і покупців, самі при цьому не являються стороною в договорі і не приймають участі в ньому своїм капіталом.

   На  відміну від агента брокер не являється  представником, не знаходиться в договірних відносинах ні з одною із сторін і діє на основі окремих доручень.

   Брокер  готує проект договору і направляє його сторонам для підписання, а потім передає кожній стороні належно підписаний екземпляр договору. Брокеру можуть бути доручені контроль за виконанням укладеного контракту і надання рекламацій. Він не стає власником товару і не уповноважений на одержання платежів.

   За  свої послуги брокер одержує обумовлену, часто встановлену торговим звичаєм, винагороду. Брокери не мають права представляти інтереси другої сторони угоди і приймати від другої сторони комісію чи винагороду. 
 

   1.2 Функції посередників:

   Завдяки посередникам усуваються тривалі розриви  в часі, місці і праві власності, що відокремлюють товари і послуги  від тих, хто хотів би ними скористатися.

   Посередники виконують ряд дуже важливих функцій:

   - дослідницька  робота - збір інформації, необхідної для планування і полегшення обміну.

   - стимулювання  збуту - створення і поширення  інформації про товар.

   - установлення  контактів - налагодження і підтримка  зв'язків з потенційними покупцями.

   - пристосування  товару - припасування товару під вимоги покупців. Це стосується таких видів діяльності, як виробництво, сортування, монтаж, і упакування.

   - проведення  переговорів - спроби узгодження  цін і інших умов для наступного акта передачі власності або володіння.

   - організація  руху товарів - транспортування і складування товару.

   - фінансування - вишукування і використання  засобів для покриття витрат діяльності по доставці товару до споживачів.

   - прийняття  ризику - прийняття на себе відповідальності  за доведення товарів до кінцевих  споживачів.

   Виконання перших п'яти функцій сприяє висновкові угод, а інших трьох - завершенню вже укладених угод.

   Питання не в тім, потрібно чи ні ці функції  виконувати, а скоріше в тім, хто повинний їх виконувати. Усім цим функціям властиві три загальних властивості: вони поглинають дефіцитні ресурси, нерідко можуть бути виконані краще завдяки спеціалізації, можуть виконуватися і посередниками, і виробником. Якщо частина їх виконує виробник, його витрати відповідно ростуть, а, значить ціни повинні бути вище. При передачі частини функцій посередникам витрати, а отже, і ціни виробника нижче. Посередники в цьому випадку повинні стягувати плату, щоб покрити свої витрати по організації робіт. Питання про те, яку частину функцій буде виконувати виробник, а яку - посередник - це, по суті справи, питання про відносну результативність і ефективність. Якщо з'явиться можливість більш результативно виконувати функції, будуть зроблені відповідні зміни.