Особливості ринкового ціноутворення в економічних системах

Автор: Пользователь скрыл имя, 13 Мая 2013 в 20:21, курсовая работа

Краткое описание

Предмет дослідження: теоретичні та методичні аспекти ринкового ціноутворення в економічних системах
Об’єкт дослідження: ринкове ціноутворення в економічних системах
Мета роботи: визначення основних напрямків удосконалення ціноутворення в умовах ринку.
Методи дослідження: системний підхід, методи логіко-теоретичного узагальнення, класифікації і порівняльних характеристик, графічний, абстрактно-логічний.
За результатами роботи сформульовані рекоменадції щодо удосконалення ринкового ціноутворення.

Оглавление

Вступ......................................................................................................................4
Розділ 1. Теоретичні основи ціноутворення в умовах ринку...........................5
1.1 Поняття «ціна», «ціноутворення». Цілі, завдання ціноутворення..5 1.2 Сутність ринкового ціноутворення, його методи. Етапи та підходи ціноутворення.......................................................................................................6
1.3 Функції ціни.......................................................................................12
Розділ 2. Особливості ринкового ціноутворення в економічних системах..........................................................................................................15
2.1 Особливості ціноутворення в перехідній економичній системі...15
2.2 Особливості ціноутворення в ринковій економичній системі......19
2.3 Фактори зовнішнього середовища, які впливають на процес ціноутворення.....................................................................................................22
2.4 Цінова дискримінація, її суть і види................................................23
Розділ 3. Основні напрями удосконалення ціноутворення в умовах ринку...............................................................................................................25
Висновки..............................................................................................................28
Список використаної літератури.......................................................................29

Файлы: 1 файл

1.doc

— 179.00 Кб (Скачать)

     В умовах ринкової економіки ціна має величезне значення. Ціна визначає структуру і обєм виробництва, рух матеріальних потоків, розподіл товарної маси і з рештою рівень суспільства.

     Ринкова  економіка обєктивно вимагає  впровадження вільних цін, тобто цін, які встановлюються не державою, а виникають обєктивно на ринку в умовах вільної конкуренції , з урахуванням спрвжньої вартості товару, співвідношення попиту і пропозиції на нього. Процес переходу до вільних цін досить тривалий і вимагає багато зусиль, передусім створення відповідних умов : ліквідації монополії приватної власності, роздержавлення і приватизації засобів виробництва, виникнення вільної конкуренції. Ігнорування цього неминуче призводить до цінової агресії на життєвий рівень населення.

     У 19992 році в Україні розпочалась так звана лібералізація цін без створення відповідних умов. Процес впровадження вільних цін нагадував спроби збудувати будинок починаючи не з фундаменту, а з даху. Крім того, відсутність вільної конкуренції, монополістичне становище багатьох державних підприємств дало їм право встановлювати високу, надмірну норму рентабельності, аж до 600 %. Деякі підприємства за рахунок зростання цін намагались залатати всі прорахунки в своєму господарстві. Іноді у собівартість продукції включали навіть витрати на будівництво обєктів соціального призначення.

     Шалене зростання цін призводило до спаду виробництва, зниження життєвого рівня населення. Нові ціни в ході лібералізації не стали вільними. Їх диктували монополістичні структури. Різниця лише в тому, що раніше цей процес контролювався державою, а пізніше все було віддано на відкуп керівникам підприємств.

     Отже, перехід до вільних цін передбачає насамперед створення умов для конкуренції.

     У ринковій економіці кожен товаровиробник, власник товару сам визначає рівень ціни, виходячи з напрямів дії вищезгаданих чинників. При цьому, жорстка конкуренція змушує їх постійно вишукувати резерви для зниження витрат, а одержаний прибуток співвідносити перш за все з авнсовим капіталом. Тому відзначена таким чином норма прибутку під впливом дії конкуренції знижується до середньої по всіх галузях народногосподарського комплексу. Тобто ціна формується на основі концепції ціни виробництва за формулою:

                                            (2.1)

     де Ц - ціна,

С - собівартість,

Е - середня норма прибутку,

Ф - авансовий капітал.

     Віднесений до всього авансового капіталу прибуток виступає як регулятор виробництва та економічних відносин. Дана формула є загальною для всіх сфер матеріального виробництва. Стосовно ж окремих галузей, вона набуває конкретного вигляду. Це повязано з різним періодом обігу обортніх коштів :

                                        (2.2)

     де Оф - основний капітал,

Ок - оборотній капітал,

К - коефіцієнт періоду обігу оборотнього капіталу.

     Слід відзначити, що окремі економісти - аграрники, пропонуючи дану формулу для використанні в ціноутворенні на сільськогосподарську продукцію, завжди додають слова "включаючи вартість землі". Тобто, мова йде про те, щоб ввести до складу аграрного капіталу ціну землі. Звичайно, дана пропозиція безсумнівна. Проте, разом з тим , вона стосується не лише сільського господарства, а й інших галузей. Сюди можна віднести й ціну землі для просторового розміщення заводів, фабрик та інших обєктів.

 

2.3 Фактори зовнішнього середовища, що впливають на процес ціноутворення

 

 

Рис. 2.1. «Фактори зовнішнього середовища, що впливають на процес ціноутворення»

 

   Покупці істотно впливають на діяльність підприємств у сфері ціноутворення. Для того щоб правильно реагувати і враховувати їхню поведінку, підприємству необхідно володіти певними знаннями про загальні закономірності та особливості їхньої поведінки на ринку.  
    Ринкове середовище є дуже складним і багатогранним поняттям. Вона формується під впливом великої кількості факторів економічного, політичного і культурного порядку. Зазвичай виділяють чотири основні моделі ринку: чиста конкуренція, монополістична конкуренція, олігополія, чиста монополія.  
    Рух товарів - це процес, що забезпечує доставку товарів кінцевому споживачеві. Відомо, що існує три основних види каналів товароруху:  
• прямі - товари та послуги доставляються кінцевому споживачеві без участі посередників;  
• непрямі - товари та послуги доставляються кінцевому споживачеві за допомогою одного або декількох посередників;

 • змішані - об'єднують  особливості перших двох видів  каналів.

 

2.4 Цінова дискримінація, її суть і види

 

     В сучасних  економічних теоріях значна увага надається проблемі монопольних цін. На думку авторів сучасноих теорій ціноутворення, одержання фірмами-монополістами монопольних надприбутків досягається за більш високого рівня ринкової ціни і за меншого обсягу виробництваі продажу, ніж це могло бути в умовах досконалої (чистої) ринкової конкуренції.

     Основна мета цінової стратегії монополіста - захоплення якнайбільшої частини споживчого надлишку і перетворення його у монопольний прибуток. На практиці монополісти з метою збільшення свого прибутку досить широко використовують цінову дискримінацію. Це принцип ціноутворення, коли однорідний товар (послуга) продається різним категоріям споживачів (покупців) за різними ринковими цінами. Розрізняють три види цінової дискримінації.

     Розрізняють три види цінової дискримінації: дискримінацію першого, другого і третього ступеня.

     Цінова дискримінація першого ступеня, або абсолютна (досконала) цінова дискримінація, виникає, коли фірма призначає для кожного покупця резервну ціну - максимальну, яку кожен покупець погоджується заплатити за кожну придбану одиницю товару. Встановлення цієї ціни дозволяє здійснити максимально можливу сегментацію ринку. Для монополіста, що здійснює абсолютну цінову дискримінацію, ціна і граничний виторг співпадають, подібно до досконалої конкуренції, так само співпадають криві попиту і граничного виторгу. Досконала цінова дискримінація пом'якшує недоліки монопольної влади і виявляється вигідною для обох сторін: монополіст розширює обсяги випуску до ефективного рівня конкурентного ринку, відсутні безповоротні втрати, що сприяє зростанню добробуту суспільства. Проте весь надлишок споживачів перетворюється на монопольний прибуток, і суспільний добробут зростає саме за рахунок додаткових надприбутків монополіста, тоді як споживачі зовсім не одержують чистої вигоди.

     Цінова дискримінація другого ступеня передбачає блокове призначення цін залежно від обсягів продажу: чим більша кількість товару купується, тим нижчою є ціна. Така цінова дискримінація сприяє розширенню виробництва, зменшенню витрат при позитивному ефекті масштабу і навіть підвищенню добробуту споживачів. Додатковий прибуток монополіста проте виявляється меншим, ніж у випадку досконалої цінової дискримінації, він не в змозі захопити весь надлишок споживача.

     Цінова дискримінація третього ступеня застосовується, коли можна виділити окремі групи покупців з різною еластичністю попиту. Сегментація ринку здійснюється в залежності від тих чи інших ознак, які надають групі характерних рис споживання. На сегментованих ринках перерозподіл продукції між покупцями відбувається шляхом зниження цін для одних і підвищення для інших. Вища ціна встановлюється на тому сегменті ринку, де попит менш еластичний. Наслідки дискримінації в цьому випадку неоднозначні: вона може збільшити сукупний споживчий надлишок, а може зменшити його або залишити незмінним. Але прибуток монополії зростає, в іншому випадку монополія встановила б єдину ціну для всіх.

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ 3. ОСНОВНІ НАПРЯМИ УДОСКОНАЛЕННЯ  ЦІНОУТВОРЕННЯ В УМОВАХ РИНКУ

 

 

    Перед усіма підприємствами й організаціями в якості однієї з основних встає проблема визначення ціни на свої товари і послуги. В умовах ринку ціноутворення представляє дуже складний процес, воно піддано впливу безлічі факторів. Вибір загального напрямку в ціноутворенні головних підходів до визначення цін на нові і вироблені вже вироби, послуги, що надаються з метою збільшення обсягів реалізації, товарообороту, підвищення виробництва і зміцнення ринкових позицій підприємства забезпечується на основі маркетингу. Ціни і цінова політика виступають однієї з головних складових маркетингу підприємства. Ціни знаходяться в тісній залежності від інших сторін діяльності кампанії, від рівня цін багато в чому залежать комерційні результати, що досягаються. Невірна чи вірна цінова політика впливає на все функціонування підприємства. Суть цілеспрямованої цінової політики заключаеться в тім, щоб встановлювати на товари такі ціни, так варіювати ними в залежності від ситуації на ринку, щоб опанувати його максимально можливою часткою, домогтися запланованого обсягу прибутку й успішно вирішувати всі стратегічні і тактичні задачі. У рамках цінової політики приватні рішення (взаємозв'язок цін на товари в межах асортименту, використання знижок, варіювання цінами, забезпечення оптимального співвідношення своїх цін і цін конкурентів, формування цін на нові товари і т.д.) складаються в єдину інтегровану систему.

   Ціна завжди була основним фактором, що визначає вибір покупця. Це характерно серед незаможних груп населення стосовно до продуктів типу товарів широкого вжитку. Але останнім часом на купівельному виборі енергічніше стали відбиватися цільові фактори, зокрема, стимулювання збуту, організація розподілу товару, послуг для різної клієнтури.

     Використання короткострокової тактики ціноутворення не дає можливості управлінцям підтримувати надійну довгострокову рентабельність для вирішення проблем, повязаних з витратами, споживачами та конкурентами. Довгострокова рентабельність і становище між конкурентами потребують такої стратегії ціноутворення. Внесемо деякі уточнення щодо складання стратегії ціноутворення. Вона складається:

- внутрішньої структури витрат компанії по кожному продукту, групі продуктів чи споживачів;

- споживацької чутливості" і того, як споживачі цінять унікальні якості продукції даної фірми;

- становище між конкурентами, за виключенням потенційної можливості і стратегії;

     Підсумувавши, можна сказати, що рентабельна  політика ціноутворення потребує  розуміння взаємодії трьох сил  - витрат, споживаччів та конкурентів, - забезпечення водночас їх оптимального  поєднання.

     Розуміння структури витрат.

     Можна сказати, що основною інформацією про витрати для потреб ціноутворення є відомості. Можна сказати, що основною інформацією про витрати для потреб ціноутворенняє відомості про те, яким чином змінюються витрати з зміною обєму продажу . Таким чином, розуміння структури витрат (чи є витрати простими або постійними при продажу додаткових обємів продукції) просто необхідне розуміння для встановлення рентабельного поєднання граничного рівня ціни та розмірів сегменту ринку. Тому, перш за все, при зміні ціни слід визначити дійсну природну вартість продукції, тобто, які саме витрати було зроблено, якщо товар купили і які, якщо товар так і не купили. То ж витрати, які не змінюються, не впливають на рентабельність ціноутворення.      Звичайно, постійні витрати важливі, в першу чергу для визначення кінцевої рентабельності, але вони, разом з тим, не впливають на зміни рентабельності, повязані з підвищенням або пониженням цін. Керівники можуть встановити граничний рівень ціни продукції , визначивши дійсну вартість продажів. Про це можна довідатись, віднявши від ціни приросну змінну вартість. Звідси можна розрахувати точку беззбитковості при зміні обсягів продажу.

Таким чином:

                                                  (3.1)

 

     де  - % зміни точки беззбитковості

 

- зміни в ціні витрати

 

А - граничний рівень зміненої ціни

     Використовуючи  цю формулу, можна одночасно  згладити і конфлікти між відділами  фінансів та збуту. Так, наприклад, якщо управлінець з відділу збуту хоче знизити ціну, щоб стимулювати продаж товарів, то за цією формулою він може визначити, наскільки слід збільшити обсяг продужу, щоб досягти тих же рівнів у фінансових результатах.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

  1. Федоренко В.Г., Діденко О.М. та ін. «Політична економія: Підручник» За наук. В.Г. Федоренка – к.: Алерта, 2008. – 487с.
  2. Голубков Е.П. Основы маркетинга: Учебник. М.: Издательство «Финпресс», 1999. - 656 с.
  3. Основи економічної теорії: Підручник/ А.А. Чухно, П.С. Єщенко, Г.Н. Климко та ін. За ред. А.А. Чухна. – К.: Вища школа., 2001. – С.335.
  4. Політична економія: Навч. Посібник/ .Т. Кривенко, В.С. Савчук, О.О. Бєляєв та ін.; За ред. Д-ра екон. Наук; проф. К.Т. Кривенка. – К.: КНЕУ, 2001. – с. 121
  5. Єрохін С.А. Структурна трансформація національної економіки (теоретико – методологічний аспект). – К.: Вид-во Світ знань, 2002. – С.247
  6. Політекономія: навчальний посібник для студ. вищ. навч. закладів/ Г.А. Орехівський. – Київ: Каравела, 2008. – 408с.
  7. Ковальчук В.М. Політична економія. Курс лекцій. – Тернопіль: Астон, 2009
  8. Мочерній С.В., Мочерна Я.С. Політекономія: Навчальний посібник. – К.: Знання, 2007

Информация о работе Особливості ринкового ціноутворення в економічних системах