Основні тенденції розвитку країни Люксембург в міжнародному економічному інтеграційному просторі

      Позитивна динаміка збереглася й у ІV кварталі 2009 р., порівняно з ІІІ кварталом ВВП зріс на 0,3 %, але майже на 2 % він був меншим порівняно з 2008 р. Початок 2010 р. відзначився теж позитивними тенденціями. У І кварталі ріст ВВП на 0,4 % порівняно з ІV кварталом 2009 р. та його приріст у 0,7 % порівняно з аналогічним періодом попереднього року свідчать про поступове відродження економіки Євросоюзу. Таку позитивну тенденцію спостерігаємо й у ІІ та ІІІ кварталах 2010 р. Хоча темп приросту ВВП порівняно з попередніми кварталами, залишався незначним, 1 та 0,5 % відповідно, порівняно з аналогічними періодами 2009 р. його вже можна вважати істотним, 2,4 та 2,1 %, відповідно (табл. 2.1) [8].

      Таблиця 2.1.

      Динаміка  основних макроекономічних показників у Євросоюзі у 2009-2010 рр.

      Щоквартальна  позитивна динаміка зростання кінцевого  споживання з початку 2010 р. дозволила вийти на позитивні показники порівняно з аналогічними періодами минулого року. У І кварталі темп приросту становив 0,4 % як відносно попереднього періоду, так і відносно аналогічного періоду минулого року. За результатами ІІІ кварталу приріст вже становив 1,2 % порівняно з ІІІ кварталом 2009 р.

      Варто зазначити, що внаслідок фінансово-економічної  кризи значно погіршився інвестиційний клімат, що відобразилося на зниженні обсягу інвестицій в економіку Євросоюзу. Так, у 1 кварталі 2010 р., не зважаючи на 0,3 відсоткове зростання інвестицій порівняно з попереднім періодом, темп падіння обсягу інвестицій становив 12,2 % від показника 2009 р. У ІІ кварталі спостерігалася негативна динаміка зниження інвестицій на 9,8 %.

      Лише  у ІІІ кварталі 2010 р. інвестиційна діяльність потрохи активізувалася, приріст інвестицій становив 0,3 % та 1,0 %, відповідно до попереднього та аналогічного періоду. Це підтверджує той факт, що внаслідок фінансово-економічної кризи знизилася інвестиційна діяльність, а без належного фінансування про швидке відновлення реального сектору економіки говорити не можна [8].

      Істотною  перешкодою подальшого економічного зростання Євросоюзу залишається боргова криза. Державний борг Євросоюзу та Єврозони у 2008 р. зріс на 6 та 8 %, відповідно. У 2009 р. фінансова ситуація ще більше загострилася. Державний борг країн ЄС збільшився на 993,3 млрд євро або на 13 %,

      державний борг країн Єврозони хоча і зростав меншими темпами, приріст становив 10 %, але вже перевищив 7000 млрд євро. Крім того, спостерігається стрімке зростання частки державного боргу у ВВП: у Євросоюзі у 2008 р. вона становила 61,6, у 2009 р. зросла більш як на 10 % до 73,6. Протягом 2008-2009 рр. частка держаного боргу відносно ВВП країн Єврозони перевищувала цей показник по Євросоюзу загалом. У 2008 р. вона становила майже 70 %, у 2009 – ще зросла на 9,3 % і становила 78,7 %. Водночас, дефіцит бюджету Євросоюзу та Єврозони перевищив усі допустимі межі (не більш як 3 % від ВВП відповідно до Маастрихтської угоди). У 2009 р. він становив у Євросоюзі 6,8 % проти 2,3 % у 2008 р., а у Єврозоні – 6,3 % проти 2 % у 2008 р. [14].

      Ситуація  щодо державного боргу у Єврозоні є більш напруженою, ніж загалом у Євросоюзі. Це обумовлено тим, що до Єврозони входять країни, фінанову ситуацію яких можна охарактеризувати як катастрофічну, серед них Люксембург, Ірландія, Іспанія, Італія, Греція. У суспільстві за таку необережність щодо формування бюджетів цих країн та занадто високі витрати, які призвели до глибокої фінансової кризи й прямо вплинули на економіку Євросоюзу, їх назвали терміном "PIIGS", що перекладається як "свині".

      Найбільш  небезпечною зараз залишається фінансова ситуація у Люксембург та Ірландії. Аналізуючи динаміку частки дефіциту бюджету відносно ВВП, починаючи з 2003 р., встановлено, що протягом усього дослідженого періоду в Люксембург, на відміну від Ірландії, мав місце дефіцит бюджету. Але у 2003, 2007-2008 рр. він не перевищував допустимий за Маастрихтською угодою рівень у 3 % (рис. 2.1).

      Значною частка дефіциту бюджету відносно ВВП, 6,1 %, була у 2005 р., а у 2009 р. набула максимального значення за увесь досліджуваний період, 9,3 %. Водночас [8] економіка Ірландії характеризувалася більш позитивною ситуацією. Протягом 2003-2007 рр. бюджет країни був сформований таким чином, що у країні доходи перевищували витрати, частка профіциту в 2004-2007 рр. змінювалася на рівні 1,5-2,9 % відносно ВВП. Така позитивна ситуація різко погіршилася спочатку в 2008 р., дефіцит бюджету становив більше ніж 7 % від ВВП, а у 2009 р. ще у два рази збільшився.

      Рис. 2.1. Динаміка частки дефіциту бюджету у 2003-2009 рр. 

      Як  і з дефіцитом бюджету, в Ірландії ситуація з державним боргом протягом 2003-2009 рр. була кращою, порівняно з Люксембургом.

      У 2005-2007 рр. частка державного боргу в Ірландії у ВВП навіть знижувалася та взагалі не перевищувала 30 %. Незважаючи на її зростання у 2008 р., майже на 20 %, вона не перевищила 60 % порогового значення. Натомість у Люксембург вже з 2005 р. стала зароджуватися боргова криза, яка досягла свого максимуму в 2009 р.

      Боргова ситуація, як в Ірландії, так і  в Люксембург загострилася у 2008-2009 рр. У 2009 р. найбільший дефіцит бюджету відносно ВВП спостерігався в Ірландії – 14,3 % проти 7,3 % у 2008 р., тобто за рік він збільшився майже у два рази, а частка державного боргу зросла з 43,9 % до 64 %, приріст становив 46 %. У Люксембург хоча частка дефіциту бюджету у 2009 р. була меншою, ніж у Ірландії – 9,4 %, ситуація щодо державного боргу є більш складною, його частка відносно ВВП сягнула у 2009 р. майже 77 % (табл. 2). Водночас у Люксембург спостерігаються найвищий темп збільшення частки дефіциту бюджету, 236 %, порівняно з усіма країнами PIIGS, але ситуація у Єврозоні загалом ще більш критична, частка дефіциту бюджету у ВВП збільшилася майже у три рази [18].

      Хоча  відсоткові показники частки державного боргу у ВВП у Єврозоні загалом вищі, ніж у Люксембург та Ірландії, темп збільшення частки державного боргу у ВВП у цих країнах перевищує середній темп по Єврозоні.

      У сучасних умовах особливу увагу привернуто до економіки Ірландії. Макроекономічні індикатори свідчать про загострення ситуації. За перші два квартали 2010 р. ВВП знизився на 4,1 %. Основною причиною цього стало падіння ринку нерухомості, оскільки останнім часом саме будівництво забезпечувало 12 % ВВП. Із загостренням іпотечної ситуація саме ця галузь й постраждала. До того ж криза у будівничій сфері зумовила різке зростання безробіття. Загальний державний борг на сьогодні становить 130 млрд євро, що становить 230 % ВВП [16]. Ситуація ускладнюється й тим, що у 2011 р. Країні потрібно погасити невелику частину зобов'язань – 4,4 млрд євро. Фахівці заспокоюють і вважають, що Ірландії, швидше за все, вдасться уникнути дефолту завдяки переважанню національних інвесторів у капіталі банків і пенсійних фондів, заспокоює інвесторів. Проблема суверенного боргу Ірландії посилюється глибокою банківською кризою. За підсумками II кварталу співвідношення кредитів до депозитів зросло від 145 до 160 %. За даними ЦБ Ірландії, кредити ЄЦБ ірландським банкам зросли в жовтні на 7,3 % порівняно з вереснем, становивши 130 млрд євро (відповідає 80 % ВВП країни). На допомогу банківській системі Ірландії може знадобитися 80 млрд євро, але обсяг ліквідних резервів центробанку країни становить близько 20 млрд євро [20].

      Зростання фінансової та боргової кризи загрожує й Люксембург. Її загальний державний борг вищий, ніж у Ірландії – 106 млрд євро, причому 9,6 млрд євро повинні бути виплачені в 2011 р. [20]. Ситуація у банківській сфері країни загострилася внаслідок того, що протягом першої половини 2010 р. Пересічні португальці не змогли вчасно повернути банківські кредити на суму в 4,1 млрд євро. Ще 5,5 млрд євро (4,7 % усіх кредитів) не повернули корпоративні позичальники. До того ж Люксембург має найгірший стан поточного платіжного балансу серед країн Єврозони: він перевищує позначку у 12 %, тоді як середній показник для цієї групи країн становить всього 1 %. [26].

      Несприятлива  боргова ситуація негативно відобразилася на макроекономічній ситуації цих країн, банківській сфері й стала загрозою для економіки Євросоюзу загалом. Люксембург та Ірландія взагалі належать до другої групи країн за розміром та часткою ВВП у ВВП Євросоюзу, протягом 20032009 рр. вона змінюється на рівні 1,3-1,5 %. До початку фінансово-економічної кризи економіка Ірландії, порівняно з Люксембургом, розвивалася більш високими темпами у 2002-2006 рр., середньорічний темп приросту ВВП становив 8 % (табл. 3) проти 4,5 %. Крім того, більш високим у Ірландії був темп росту промислового виробництва, який протягом 2002-2006 рр. становив 5-6 % щорічно. У Люксембург за цей період лише у 2002 р. приріст промислового виробництва сягнув максимуму – 1,5 %. Але кризові явища в економіці Ірландії розпочалися на рік раніше, оскільки у 2007 р. ВВП знизився на 1,4 %, тоді як у Люксембург він становив 2,2 %.

      Під час кризи спад економіки Ірландії був більш істотним, ВВП зменшився на 6,7 %, тоді як у Люксембург його спад становив менше ніж 2 %. Вихід з кризи більше вдався у Люксембург, оскільки у 2009 р. вдалося не тільки зупинити падіння ВВП, а й досягти його зростання на 2,1 %, щ у грошовому вираз майже відповідає до кризовому показнику 2007 р. В Ірландії ж вдалося лише призупинити подальший спад ВВП, щоб вийти на докризовий рівень ВВП у Ірландії необхідно підвищити більш як на 10 %. Як в Ірландії, так і в Люксембург промислове виробництво внаслідок фінансово-економічної кризи знижувалося майже на 8 %. Отже, фінансово-економічна криза більш проникла в економіку Ірландії, вона й складніше відновлюється. Більш негативний стан та динаміку економіки Ірландії, порівняно з Люксембургом у 2007-2009 рр., можна пояснити не стільки державним боргом, скільки значним розміром дефіциту бюджету і його високою часткою у ВВП.

      Незважаючи  на це, кращим рівень економічного розвитку залишається в Ірландії, оскільки рівень ВВП на душу населення більш як у півтори рази перевищує цей показник у Люксембург. Але криза відобразилася на рейтингу Ірландії за цим показником у світі, якщо до кризи вона посідала 11 місце (серед європейських країн вищий рейтинг був лише у Ліхтенштейн, Люксембурзі, Норвегії), то після кризи опустилася на 29 місце. Люксембург ж втратила чотири позиції, з 52 місця опустилася на 56.

      У передкризові роки інфляція в Ірландії була більш істотною порівняно з Люксембургом. До початку та під час піку фінансово-економічної кризи в Ірландії спостерігався сплеск інфляції, її рівень у 2007 р. наблизився до 5 %.

      За  цим показником країна у 2007 р. посіла 122 місце у світовому рейтингу.

      Більш високим рівень інфляції в Ірландії був й під час фінансово-економічної кризи, індекс цін становив у 2008 р. 104,1 %, у Люксембург, починаючи з 2004 р., він не перевищив 2,6 %. Цікавим фактом є те, що у 2009 р. в обох досліджуваних країнах було стримано інфляційні процеси. У 2009 р. в Ірландії, як і в Люксембург, мала місце дефляція, індекс цін становив 95,5 % (це був один з найкращих показників у світі) та 99,2 %, відповідно.

      Безперечним є той факт, що боргова криза, яка охопила Люксембург та Ірландію, мала істотний негативний вплив на інвестиційну діяльність. Внаслідок погіршення інвестиційного клімату, підвищення інвестиційного ризику в цих країнах знизився обсяг інвестицій. У 2004-2006 рр. до початку кризи потік інвестицій в економіку Люксембург перевищував 50 млрд дол., обсяг інвестицій у 2005-2007 рр. становив 20-21 % від ВВП. У 2009 р. обсяг інвестицій зменшився більш як а 4 млрд дол. до рівня 2002-2003 рр., або майже на 10 % порівняно з 2008 р., а їх частка у ВВП становила менш 20 % – найнижчий показник за увесь досліджуваний період. Люксембург за рівнем інвестицій відносно ВВП у 2004 р. посідала 54 місце, з кожним роком ранг знижувався, у 2006 р. він опустився до 65 місця, у 2007-2008 р. місце знаходилося у 8 десятку, у 2009 р. опустився на 100 місце.

      Погіршення  інвестиційної діяльності Ірландії було більш істотним. Найкращим інвестиційним роком для неї був 2006 р.: обсяг інвестицій перевищив 52,5 млрд дол., а їх рівень становив 28 %. Вже у 2007 р. їх обсяг скоротився на 7,5 %, хоча частка залишалася досить високою – понад 26 %. У 2008 р. негативна тенденція посилилася, обсяг інвестицій скоротився більш як на 12 млрд дол., що становило 25 %. Наступного року ситуація ще погіршилася, спад інвестицій на 26,5 % до 27 млрд дол. був найбільш істотним навіть за часів фінансово-економічної кризи. Загалом обсяг інвестицій в економіку Ірландії у 2009 р. у 2 рази менший порівняно з докризовим періодом.

      Якщо  у 2006-2007 рр. за рівнем інвестиційної діяльності Ірландія знаходилася у першій двадцятці, то криза сприяла її спаду спочатку на 94 місце у 2008 р., а потім на 128 – у 2009 р.

      Відобразилася фінансово-економічна криза й на соціальній сфері Португалії та Ірландії. За даними статистичного управління Ірландії, валові доходи домогосподарств знизилися у 2009 р. на 6,7 %, дохід на одного члена родини – на 4,3 %. Досягнутий у 2008 р. рівень бідності у 4,4 % підвищився у 2009 р. – до 5,5 %. Обсяг роздрібного продажу у 2008 р. знизився на 7,4 %, у 2009 р. – ще на 6,6 % [4]. Заробітна платня від 8,65 євро за годину впала до 6,65 євро за годину. Якщо дивитися на фінансову допомогу безробітним, то якщо особа, працюючи, отримувала понад 300 євро щотижня, допомога надається 196 євро на тиждень. Якщо у нього на утриманні жінка, тоді ще 130 євро плюс допомога на дітей, безкоштовна медицина та допомога на оренду житла. Для зменшення бюджетних витрат в Ірландії передбачається скорочення рівня мінімальної заробітної плати, скорочення допомоги на дітей [23].