Ефективність імпорту зернозбиральних комбайнів

В Системі УКРСЕПРО сертифікати і їх копії видаються на офіційних бланках, що мають голограму і інші ступені захисту. На цих же бланках можуть бути видані сертифікати на продукцію, що не увійшла до "Переліку продукції, що підлягає обов'язковій сертифікації в Україні".

Роботи по сертифікації продукції і систем управління якістю в Українській державній системі сертифікації УКРСЕПРО виконуються відповідно до вимог серії стандартів Системи УКРСЕПРО.

Продукція, що підлягає обов'язковій сертифікації в Україні (у системі УКРСЕПРО), включена в офіційний "Перелік продукції, що підлягяє обов'язковій сертифікації в Україні". У Переліку продукції приведені коди УКТ ЗЕД і перелік нормативних документів, які повинні бути підтверджені при сертифікації. Згаданий Перелік може бути використаний іноземним Заявником як довідковий, для визначення за кодом УКТ ЗЕД, чи потрапляє його продукція в даний перелік. Для продукції, включеної в Перелік, при перетині кордону України необхідний сертифікат відповідності (сертифікат про визнання), виданий в Системі УКРСЕПРО. Без сертифікату відповідності (сертифікату про визнання) перетин продукцією межі України не допускається.

Порядок проведення сертифікації продукції відповідно до прийнятої моделі (схемою) в загальному вигляді передбачає:

• подачу в орган по сертифікації заявки на сертифікацію продукції;
• подачу документації для сертифікації, що додається до заявки;
• розгляд в органі по сертифікації заявки на сертифікацію продукції і аналіз наданої документації;
• ухвалення рішення по заявці з вказівкою схеми (моделі) сертифікації;
• для продукції, що сертифікується, випускається серійно: обстеження виробництва / або атестацію виробництва) / або сертифікацію (оцінку) системи управління якістю виробництва;
• відбір і ідентифікацію зразків продукції для проведення сертифікаційних випробувань;
• проведення сертифікаційних випробувань зразків продукції;
• аналіз отриманих результатів і ухвалення рішення про можливість видачі сертифікату відповідності;
• занесення сертифікованої продукції в реєстр Системи УКРСЕПРО, видачу сертифікату відповідності;

технічний нагляд за сертифікованою продукцією.

Слід зазначити, що признаватися можуть сертифікати відповідності, в основному для партії продукції, що поступає на митну територію України, при цьому оформляється Свідоцтво про визнання.

Можуть признаватися протоколи сертифікаційних випробувань, тоді провівши обстеження виробництва або сертифікацію (оцінку) системи управління якістю виробництва можна видати сертифікати відповідності на продукцію на термін 2 або 5 років, не проводячи сертифікаційні випробування.

У всіх випадках визнання можливе і проводиться у разі збігу нормативних документів. За даним контрактом контроль відповідності сертифікованої продукції вимогам нормативних документів під час випуску з виробництва не здійснюється.

Разом із заявкою заявник також подає пакет документів та заповнену опитну анкету з початковими даними для проведення попередньої оцінки системи управління якістю, перевірки і оцінки стану виробництва підприємства - заявника.

 

3.3.  Документи при імпортних операціях

 

       Для відображення руху товарів при здійсненні імпортних операцій використовуються такі документи:                                           

1) технічна документація  — технічні паспорти машин  і обладнання, формуляри і опис  виробів, інструкції з монтажу, налагоджування, управління і ремонту;

2) товарно-супровідна документація — сертифікат про якість товару;

3)  транспортна, експедиторська і страхова документація — залізнична накладна та ЇЇ копія, страховий поліс або сертифікат;

4) складська документація — документ іноземного комерційного складу, що містить розписку про прийняття товару на зберігання і заставне свідоцтво;

5) митна документація — вантажна митна декларація, сертифікат про походження товару, довідки про сплату мита, акцизів і зборів, податку на додану вартість;

6) документи по нестачах і псуванню товару — комерційний акт про нестачі, аварійний сертифікат;

7)  розрахункова документація — рахунок-фактура, розрахункова специфікація, перевідний вексель (тратта);

8) банківська документація — заява про переказ валюти, інкасові доручення, доручення про відкриття акредитиву, чек, доручення на розподіл експортної виручки; виписки операцій по розрахунковому і валютному рахунках;

9) контракт і копія контракту (мовою оригіналу та в перекладі), нотаріально засвідчена;

10) ліцензія на експорт (якщо товар підлягає ліцензуванню);

11) претензійно-арбітражна документація — претензійний лист, позовна заява, постанова суду про задоволення або відхилення позову.

Порядок відносин між замовником та виконавцем регулюється укладеним договором (контрактом).

Для розрахунків з іноземними контрагентами за придбані необоротні активи доцільно використовувати (рахунок 685 "Розрахунки з іншими кредиторами", облік на якому ведеться аналогічно до попереднього випадку.

Але курсова різниця по такій заборгованості, що буде погашатись іноземною валютою або її еквівалентами, відображається на рахунках 974 "Втрати від не операційних курсових різниць" та 744 "Дохід від поопераційної курсової різниці" відповідно.

       Синтетичний облік розрахунків з контрагентами по всіх послугах, пов'язаних з доставкою товарно-матеріальних цінностей до місця призначення, (транспортних, експедиторських, страхових) ведеться на рахунку 68 "Розрахунки по інших операціях". Ці послуги в залежності від місця розташування їх виконавця можуть бути оплачені як в національній, так і в іноземній валюті. В останньому випадку облік по рахунку слід вести в порядку, передбаченому для відображення в обліку імпортних операцій.

Аналітичний облік розрахунків по імпортних операціях рекомендується здійснювати в розрізі країн, а всередині їх - в розрізі постачальників, номерів контрактів та документів (рахунків) до сплати. В будь-якому випадку повинен бути забезпечений чіткий контроль своєчасності розрахунків за кожною поставкою товарів. Аналітичний облік імпортних поставок ведеться за місцями зберігання і обліковими (товарними) партіями, при визначенні ознак яких береться до уваги: характер товару.

 

3.4 Митне оформлення імпортної операції

 

 Відповідно до законодавства України при здійсненні митного оформлення тракторів та зернозбиральних комбайнів сплачуються такі податки та збори:

- ввізне мито; 
- податок на додану вартість; 
- плата за митне оформлення товарів і транспортних засобів поза місцем розташування митних органів або поза робочим часом, установленим для митних органів. 
       Оподаткування ввізним митом товарів, які імпортуються на митну територію України, здійснюється за ставками, установленими Митним тарифом України, затвердженим Законом України від 05.04.01 № 2371-ІІІ „Про Митний тариф України” (зі змінами та доповненнями).

      Водночас, у зв’язку із вступом України до Світової організації торгівлі (далі – СОТ), починаючи з 16 травня 2008 року, до прийняття Верховною Радою України Закону України „Про внесення змін до Закону України „Про Митний тариф України”, під час митного оформлення товарів застосовуються ставки ввізного мита, що відповідають міжнародним зобов’язанням України, встановленим Законом України „Про ратифікацію Протоколу про вступ до Світової організації торгівлі” від 10.04.08 № 250-VI. 
Також повідомляємо, що ввізне мито на товари, які імпортуються на митну територію України, є диференційованим. Митним тарифом України на товари встановлені пільгові та повні ставки ввізного мита. Згідно зі статтею 8 Закону України від 05.02.08 № 2097-ХІІ „Про Єдиний митний тариф” до товарів та інших предметів, що походять з країн або економічних союзів, які  
користуються в Україні режимом найбільшого сприяння, застосовуються пільгові ставки ввізного мита.[8]

  В Україні згідно із статтею 7 Закону України від 16.04.91 № 959-XII „Про зовнішньоекономічну діяльність” для товарів, що імпортуються з держав - членів Світової організації торгівлі, запроваджений режим найбільшого сприяння, який стосується мит, методів їх стягнення, правил і формальностей у зв’язку з імпортом і означає, що будь-яка перевага, сприяння, привілей чи імунітет, які надаються стосовно будь-якого товару, що походить з будь-якої держави, повинні негайно і безумовно надаватися аналогічному товару, який походить з території держав - членів СОТ або держав, з якими укладено двосторонні або регіональні угоди щодо режиму найбільшого сприяння. 
Відповідно до положень підпункту 3.1.2 пункту 3.1 статті 3 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.97 № 168/97-ВР об'єктом оподаткування податком на додану вартість є операції з ввезення товарів у митному режимі імпорту або реімпорту.

       При ввезенні товарів на митну територію України цим Законом встановлена ставка податку на додану вартість, яка становить 20 відсотків від бази оподаткування.        Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 18.01.03 № 93 „Про справляння плати за митне оформлення товарів і транспортних засобів поза місцем розташування митних органів або поза робочим часом, установленим для митних органів”, справляється плата за митне оформлення товарів і транспортних засобів поза місцем розташування митних органів або поза робочим часом, установленим для митних органів, за розмірами, наведеними у таблиці.

                   Назва операції За одну годину роботи (незалежно від кількості посадових осіб митного органу, залучених до такого оформлення) під час митного оформлення однієї партії товару або одного транспортного засобу, доларів США  
1 Митне оформлення товарів і транспортних засобів поза місцем розташування митних органів:

у робочий час 20  
у надурочний, нічний час і вихідні дні 40  
у святкові та неробочі дні 50  
2 Митне оформлення товарів і транспортних засобів у місцях розташування митних органів поза робочим часом, установленим для митних органів:  
у надурочний, нічний час і вихідні дні 40

у святкові та неробочі дні 50

 

3.5 Розрахунок ефективності імпортної операції

 

Визначемо економічну ефективність імпорту зернозбиральних комбайнів.За умовами контракту германська компанія імпортує зернозбиральний комбайн в Україну на умовах СРТ – Дрозди Ціна подана в даному контракті включає всі оформлення та витрати по перевезенню товару спеціальним грузовим транспортом до с. Дрозди Білоцерківського району.

                                                                  Таблиця 5   Умови розрахунку:

Сума контракту	80900 €
Кількість товару	1
Ціна реалізації	1340500 грн
Курс НБУ	11.5 за 1 €
Податок на прибуток	25%

 

Для визначення економічної ефективності імпорту зернозбирального комбайна використаємо наступну  формулу:

Економічна ефективність = Виручка/Собівартість(витрати)

Потім визначимо рентабельність за формулою:

Рентабельність = Чистий прибуток/Собівартість(витрати)

Чистий прибуток = Прибуток - Податок на прибуток(ПДВ)

Прибуток = Виручка - Собівартість(витрати)

Виручка = Ціна реалізації

Розрахунки:

Ке= 1340500/930350*100% = 144.08%  44.08% це % ефективності здійснення даної імпортної операції тобто імпорту зернозбиральних комбайнів.

П= 1340500 – 930350 = 410150 грн. додатнє значення цього числа показує, що при здійсненні імпорту зернозбирального комбайна ми отримуємо прибуток 410150 грн.

ПДВ = 410150*0.20=82030 грн. сума податку, яким обкладається отриманий прибуток.

ЧП=410150 - 82030=328120 грн. Чистий прибуток, який отримала фірма.

Р= 328120/930350*100%=35.27 % рентабельність здійснення імпортної угоди.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Висновки:

      Імпортна операція - комерційна діяльність, що пов'язана з закупівлею та ввезенням в Україну іноземних товарно-матеріальних цінностей для їх наступної реалізації на внутрішньому ринку або використання у виробничо-господарській діяльності.

Основними завданнями бухгалтерського обліку імпортних операцій є: перевірка    правильності документального оформлення товарних та розрахункових операцій; дотримання вимог валютного та митного законодавства; формування достовірної інформації про рух імпортних товарів (купівля, зберігання, реалізація); формування достовірної інформації про курсові різниці.

Українські підприємства відповідно до чинного законодавства можуть ввозити з-за кордону необоротні  засоби, матеріали, сировину, товари та інші товарно-матеріальні цінності щодо яких немає обмежень.

 В даній курсовій  роботі  ми імпортуємо зернозбиральний  комбайн з Германії в Україну  ТОВ Агрофірма «ДіМ» с. Дрозди, Білоцерківського р-н. Київської області на умовах CPT. За умовами терміну СРТ на продавця покладається зобов'язання по митному очищенню товару для експорту, а  всі ризики несе покупець Даний термін може застосовуватися під час перевезення товару будь-яким видом транспорту, включаючи змішані перевезення.