Ефективність імпорту зернозбиральних комбайнів

• часто зустрічаються прорахунки при виборі продавця (недостатньо досліджується стан ринку потрібного обладнання, не виявляються усі можливі постачальники тощо);

• погано організовано здавання-прийняття обладнання за кордоном, внаслідок чого ввозиться обладнання, яке не відповідає котрактним умовам;

• мають місце помилки у перспективній оцінці потреб у сировині та напівфабрикатах для завантаження імпортного обладнання, потреб у запасних частинах тощо.

 

1.3. Нормативно законодавча  база обліку операцій з імпорту товарів, робіт і послуг

 

         Усі суб’єкти зовнішньоекономічної діяльності мають право здійснювати будь-які її види, прямо не заборонені законодавством України. Базовим законом, що регламентує зовнішньоекономічну діяльність суб’єктів господарювання є Закон «Про зовнішньоекономічну діяльність» від 16.04.91 р. №959-ХІІ. У ньому визначено:

• принципи зовнішньоекономічної діяльності;
• суб’єкти, види ЗЕД;
• право на здійснення ЗЕД;
• регулювання  ЗЕД;
• спеціальні правові режими ЗЕД;
• відповідальність у ЗЕД;
• порядок розгляду спорів у ЗЕД;

Чинним законодавством України чітко регламентовані питання укладання, оформлення, реєстрації зовнішньоекономічних договорів, крім Закону про ЗЕД під час укладання таких договорів слід керуватися цілим рядом нормативних документів. Це:

• Цивільний кодекс України від 16.01.2003р. №435-IV;
• Господарський кодекс України від 16.01.2003р. №436-IV;
• Декрет КМУ від 19.02.1993р. №15-93 «Про систему валютного регулювання і валютного контролю»;
• Закон України від 23.09.1994р. №185/ 94-ВР «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті»;
• Закон України від 15.09.1995р. №327/95-ВР «Про операції з давальницькою сировиною у зовнішньоекономічних відносинах»;
• Закон України від 23.12.1998р. №351-ХIV «Про регулювання товарообмінних (бартерних) операцій у галузі зовнішньоекономічної діяльності»;[5]

Стаття 189. Умови переміщення товарів у режимі імпорту

Ввезення товарів на митну територію України в режимі імпорту передбачає:

подання митному органу документів, що засвідчують підстави та умови ввезення товарів на митну територію України;

сплату податків і зборів, якими обкладаються товари під час ввезення на митну територію України відповідно до законів України;

дотримання вимог, передбачених законом, щодо заходів нетарифного регулювання та інших обмежень.

Ця стаття МКУ визначає основні умови переміщення товарів у режимі імпорту.

Сформовані у статті умови переміщення товарів у режимі імпорт на практиці створюють складний механізм використання цілої системи заходів регулювання ввезення товарів на митну територію України у цьому режимі. Застосування цих заходів засноване не тільки на нормах митного законодавства, але і нормах іншого (зовнішньоторговельного, валютного, податкового тощо).

Відповідно до ст.45 МКУ при ввезенні товарів на митну територію України в режимі імпорту особою, яка переміщує товари, обов’язково подаються митному органу документи, що засвідчують підстави та умови ввезення товарів, відповідно до переліку, який визначено Кабінетом Міністрів України.

Від сплати податків і зборів, якими обкладаються товари під час ввезення на митну територію України у режимі “імпорт” відповідно до законів України, в основному залежить реалізація фіскальної функції митно-тарифного регулювання.

Порядок сплати податків і зборів встановлено Законами України від 05.02.92 №2097-Х11 “Про Єдиний митний тариф” (із змінами та доповненнями), від 05.04.01 №2371-111 “Про Митний тариф України”, від 03.04.97 №168/97-ВР “Про податок на додану вартість”, Декретом КМ України “Про акцизний збір” від 26.12.92 №18-92.

Випадки надання пільг по сплаті мита (звільнення від сплати, зниження ставок тощо) передбачені у Законі України від 05.02.92 №97-Х11 “Про Єдиний митний тариф” (зі змінами та доповненнями).

В Законі України “Про податок на додану вартість” встановлено, що товари, які ввозяться (пересилаються) в Україну, оподатковуються ПДВ за ставкою 20 відсотків від бази оподаткування, що обчислюється згідно зі статтею 4 цього Закону.

Перелік операцій з ввезення (пересилання) на митну територію України товарів, що звільненні від оподаткування, визначається відповідно до законодавства.

Крім сплати податків і зборів третьою умовою ввезення товарів в режимі імпорту є дотримання вимог щодо заходів нетарифного регулювання та інших обмежень.

Заходи нетарифного регулювання передбачають встановлення режимів квотування та ліцензування зовнішньоторговельних поставок, а також інших обмежень відповідно до законодавства України (встановлення мінімальних та максимальних цін, заборона та обмеження експорту і (або) імпорту товару, послуг, робіт, результатів інтелектуальної діяльності тощо).

Рішення про встановлення заборон та обмежень у зовнішній торгівлі, виходячи із національних інтересів, оформлюється через прийняття відповідного законодавчого акту.

Товари, які визнані забороненими до ввезення на митну територію України, повинні бути вивезені за межи митної території або знищені у порядку, встановленого законодавством України.

Обмеженням на ввезення товарів є встановлення особливих вимог до переміщення через митний кордон України окремих товарів. Обмеження на ввезення можуть бути встановлені у вигляді кількісних обмежень (квотування імпорту) або у вигляді особливого порядку митного оформлення ввезених товарів (Закон України “Про зовнішньоекономічну діяльність” від 16.04.91, постанови КМ України “Про квотування і ліцензування товарів”, постанова КМ України від 29.03.02 №390 “Про ввезення на митну територію України окремих видів товарів”).

Кількісні обмеження можуть вводитись з метою:

забезпечення національної безпеки України;

виконання міжнародних обов’язків України;

захисту внутрішнього ринку України, коли який-небудь товар імпортується в такій кількості, що наносить збиток державі або виникає загроза спричинення збитку виробникам подібних товарів на території України.

Особливе місце серед заходів нетарифного регулювання обмежувального характеру займає сертифікація товарів: сертифікат відповідності (свідоцтво про визнання), гігієнічний сертифікат, фітосанітарний сертифікат, ветеринарний сертифікат тощо. Сертифікація товарів проводиться з метою забезпечення відповідності ввезених товарів стандартам та іншим національним документам, які встановлюють обов’язкові вимоги до товарів – бути безпечними для навколишнього середовища, життя, здоров'я громадян.

Митне оформлення товарів, які підлягають сертифікації здійснюється тільки при пред’явленні всіх необхідних сертифікатів та інших документів, підтверджуючих безпеку та якість ввезених товарів.

Відповідно до ст.18 Закону “Про зовнішньоекономічну діяльність” дозволяється імпорт товарів на митну територію України, які відповідають по своїм технічним, фармакологічним, санітарним, ветеринарним, фітосанітарним і екологічним характеристикам відповідним стандартам та вимогам, діючим на території України.

Забороняється імпорт товарів, що здійснюється з порушенням прав інтелектуальної власності, любих товарів, про які наперед відомо, що вони можуть спричинити збитки здоров’ю або представляти загрозу життю населення та тваринного світу, або привести до зруйнування навколишнього середовища, а також імпорт продукції та послуг, які пропагують ідеї війни, расизму та расової дискримінації, геноциду тощо, що суперечить нормам Конституції України (ст.17 Закону України “Про зовнішньоекономічну діяльність”).

Ще одним заходом нетарифного регулювання імпорту є ліцензування ввезення товарів на територію України шляхом видачі компетентним державним органом спеціального дозволу – ліцензії. Ліцензування може вводитись по окремим товарам або країнам. На території України діє єдиний порядок ліцензування експортно-імпортних операцій, основою якого є перелік ліцензуємих товарів та загальний порядок видачі ліцензій.

2. Організація імпорту  зернозбиральних комбайнів

2.1. Дослідження кон’юнктури  зовнішнього ринку продукції

Огляд (моніторинг) ринку зернозбиральних комбайнів проводиться щомісяця для визначення основних тенденцій, динаміки та ємності ринку. Маркетингове дослідження ринку зернозбиральних комбайнів дозволяє виявити канали (дистриб'юторська мережа) просування товару на ринку, стан конкурентного середовища, домінуючих фінансово-економічних показників і основних споживчих переваг на користь існуючих торгових марок (брендів), а також відобразити асортимент товару, представленого в даному сегменті ринку.

 

Діаграма 1 Аналіз ринку зернозбиральних комбайнів за період 2005-2010 рр.

 

Тенденції розвитку ринку зернозбиральних комбайнів. Грудень 2010 рік.

У грудні 2010 р. по відношенню до листопада цього ж року імпорт зернозбиральних комбайнів на територію України скоротився на 6%. Однак у порівнянні з груднем 2009 р. спостерігається 2-кратне збільшення імпорту даного виду продукції.

Обсяг виробництва зернозбиральних комбайнів у грудні 2010 р. по відношенню до листопада збільшився в 3,5 рази. У порівнянні з груднем 2009 р. спостерігається більш ніж 4-кратне збільшення даного показника.

 

Таблиця 2. Придбання сільськогосподарської техніки за бюджетними програмами у 2009 році

Рік	Усього		у тому числі:
			з частковою компенсацією		на умовах лізингу		за пільговими кредитами		ввезено іноземної техніки
	од.	млн грн	од.	млн грн	од.	млн грн	од.	млн грн	од.	Млн.грн
Трактори	25031	3009	1065	157	340	56	856	436	22770	2360
Зернозбиральні комбайни	4845	3016	155	99	188	128	630	713	3872	2076
Інша техніка	203626	3852	1661	202	1158	84	1583	678	199224	2888
Усього	233502	9877	2881	458	1686	268	3069	1827	225866	7324

 

Звичайно, зарубіжні машини значно кращі від вітчизняних аналогів за багатьма техніко-економічними показниками. Вони надійніші, потужніші, універсальніші, комфортніші та оснащені електронними системами керування вузлами і агрегатами. Проте вони значно дорожчі. Наприклад, ціни на трактори, комбайни та інші сільськогосподарські машини у 3–7 разів перевищують вартість вітчизняних аналогів, а також російських та білоруських зразків. Експлуатаційні витрати по тракторах і комбайнах зарубіжного виробництва (крім СНД) вищі за вітчизняні аналоги в 1,5–2 рази. [13] Для зарубіжної сільськогосподарської техніки завжди використовуються високоякісні, а, значить, дорогі метал та пально-мастильні матеріали. Ця техніка потребує також високого рівня технічного обслуговування. Для досягнення високої продуктивності і економічності зарубіжних машин необхідні відповідна підготовка полів, застосування сучасних технологій вирощування високоврожайних культур, належна організація праці. В Україні ще не створені у достатній кількості відповідні сервісні структури для її обслуговування. Усе це необхідно створювати.

 Безоглядна ставка на імпортну сільськогосподарську техніку є недоцільною з економічної та соціальної позицій, оскільки призведе до втрати виробничого та науково-технічного потенціалу, безробіття, послабить позиції продовольчої безпеки та значно зменшить надходження до державного бюджету. Проте співпраця вітчизняних і зарубіжних підприємств можлива і бажана. Україні потрібні вітчизняні високоякісні трактори і сільськогосподарські машини.

    Таблиця 3.        Придбання сільськогосподарської техніки

за бюджетними програмами державної підтримки

та ввезення іноземної, млн.грн

Рік	Усього		У тому числі:
			з частковою компенсацією		на умовах лізингу		за пільговими кредитами		ввезено іноземної техніки
	Од.	млн грн	од.	млн грн	од.	млн грн	од.	млн грн	од.	млн грн
2001	5384	501	0	0	1920	144	0	0	3464	357
2002	4773	503	312	80	963	56	0	0	3498	367
2003	6547	527	853	85	1922	115	0	0	3772	327
2004	12076	1430	783	146	2765	324	2519	432	6009	528
2005	14304	2319	1852	503	1289	161	4452	876	6711	779
2006	15054	2573	626	106	327	53	3701	829	10400	1585
2007	29860	7252	3137	430	1505	247	3803	1018	21415	5557
2008	232461	9794,6	2881	458	645	185,6	3069	1827	225866	7324
2009	92176	2632,8	0	0	851	185,1	13	15,7	91312	2432
Усього	412635	27532,4	10444	1808	12187	1470,7	17557	4997,7	372447	19256