Ефективність імпорту зернозбиральних комбайнів

 

2.4                  Аналіз встановлення цін на імпортну продукцію фірми

Методика розрахунку цін на товари, як правило, складається з наступних етапів: постановка задач ціноутворення, визначення попиту, оцінка витрат, аналіз цін і товарів конкурентів, вибір методу ціноутворення,встановлення остаточної ціни.

Для визначення залежності між ціною, попитом та пропозицією вринковій економіці застосовуються такі методи вимірювання попиту і пропозиції:

• Проведення опитування споживачів;
• Прямий ринковий експеримент на основі пробного продажу на ринку товару за новими цінами;
• Статистичні методи, що оцінюють криві попиту та пропозиції на основі динаміки зміни цін за певний період часу.

Аналіз попиту дозволить визначити максимальну ціну, яку можезапросити фірма за свою продукцію.

При стратегії цінового лідерства підприємство встановлює і змінюєціни на свої товари в залежності від поведінки підприємства – цінового лідера на ринку; при стратегії конкурентних цін підприємство знижує абозалишає без змінення свої ціни в разі зниження або підвищення цінконкуруючими підприємствами.

Серед найбільш поширених в ринковій економіці методів ціноутворення слід виділити:

 Прайсингові методи; Базуються на різних способи розрахунку складових ціни - витрат іприбутку. Серед них виділяється

1) метод повних витрат - грунтується на повних витратах виробництва та реалізації продукції, і прибутку;

2) метод усереднених витрат - грунтується  на розрахунку витрат як складової  ціни;

3) метод граничних витрат - застосовується  при передбачуваному розширення  виробництва і збуту.

4) метод стандартних витрат - грунтується  на калькуляції собівартості  продукції;

5) метод цільової прибутку - передбачає  використання заздалегідь визначеного  розміру прибутку.

 Методи поелементного  розрахунку ціни;

Методи, засновані на встановленні фіксованої ціни;  
До них відносяться:

1) метод твердої фіксованої ціни - припускає її незмінність незалежно  від фактичних витрат продавця  при виконанні контракту.

2) метод фіксованої ціни з  можливістю її подальшого перегляду;

3) метод фіксованої ціни за ковзної шкалою - припускає відповідну фіксацію цін за періодами часу.

 Метод визначення  ціни, засновані на компенсації  витрат виробництва;  
Передбачає зобов'язання виробників виконувати умови контрактуза умови відшкодування всіх витрат.

         Заохочувальні методи визначення ціни.

Передбачає особливий облік в ціні винагороди для виконавця робіт.  
Серед цих методів слід зазначити:

1) метод фіксованої ціни з  заохоченням - передбачає заохочення  в ціні. Встановлюється в межах 7,5 - 15%.

2) метод витрат виробництва з заохочувальним винагородою - розмір винагороди поставлено в залежність від дотримання термінів та якості виконання робіт.

3) метод відшкодування витрат  з преміальних винагородою - використовується  у проектуванні і передбачає  визначення ціни проекту виходячи з мінімального рівня витрат та премії за якість роботи.

Встановлення остаточної ціни товару проводиться проводиться з урахуванням більшості факторів наведених вище.

У цінах на кожному етапі їх формування враховуються витратиорганізації, прибуток, податок на додану вартість (ПДВ). На ряд товарівв ціни включаються також суми акцизів за встановленими ставками.

 Встановлення цін  на імпортну продукцію.

Одна з найважливіших частин будь-якого контракту - ціна на продукцію. Привизначенні цін у контракті, перш за все, необхідно визначити базисні умови поставок товару, які істотно впливають на рівень ціни.

Базисні умови поставок товару - це комплекс спеціальних умов, які чітко визначають обов'язки обох сторін з доставкитовару і встановлюють момент переходу ризику випадкового псування або загибелітовару з продавця на покупця. В ціну товару включаються всі ті витрати,пов'язані з доставкою товару і супутніми їй операціями, які несепродавець.

У міжнародній практиці торгівлі розрізняють кілька видів цін,фіксованих у контракті.

Тверда (постійна) ціна не змінюється протягом всього термінупоставки товару по даній угоді.

Рухома (поточна) ціна передбачає можливу змінурівня ціни контракту відповідно до змін, що відбуваються на ринкув даний період часу.

Ковзна ціна встановлюється в торгових угодах на продукцію зтривалим строком виготовлення, протягом якого можуть істотнозмінитися ціни на сировину, матеріали, заробітна плата.

Після відправлення комерційної пропозиції і його попередньогоприйняття угода проходить наступні етапи: переговори, підписання контракту,виробництво продукції (якщо виробляє продукцію сама фірма), відвантаження,поставка товару покупцеві.

 Розрахунок імпортної ціни.

Фірма-імпортер запитує в основних фірм-виробників їхпропозиції щодо поставки товару, вказуючи необхідні техніко-економічнівимоги на товар і цікавлять умови поставки. Отриманікомерційні пропозиції (оферти) заносяться в спеціальну таблицю. Потім зурахуванням спеціальних поправок всі зазначені відомості приводяться до єдиногобазису, і виходить ціна на товар кожної фірми. Ціна, яка дляімпортера найбільш прийнятна, - мінімальна з усіх наявних в таблиці.  
Вона служить основою для вторговування.

Всі залучені для розрахунку ціни конкурентних пропозицій повиннівідповідати єдиним комерційним умовам придбання з урахуванням внесеннякомерційних поправок.

До числа найбільш поширених та важливих поправок належать: a) Поправка на вторговування - це знижки з початкової ціни пропозиції. Її величина залежить від кон'юнктури ринку товару, ступеня освоєності виробником виробництва. Розмір знижки може скласти від 3 до 50% і реально залежить від тактики ведення переговорів. b) Поправки на строки поставки - спосіб обліку у витратах виробництва динаміки ставок номінальної заробітної плати та цін на матеріали за період виготовленні продукції, а також з темпом інфляції в країні. c) Поправки на умови платежу - залежать від того, хто кого кредитує - покупець продавця, даючи аванс, або продавець покупця, надаючи фірмовий кредит у вигляді розстрочки платежу. d) Поправки на ковзання - застосовуються при розрахунку ковзних цін. e) Перерахунок імпортних цін майбутньої угоди - тому що ціни можуть бути вказані в різних валютах, то їх перераховують в єдиний масштаб виміру, за курсом Центрального Банку України на дату продажу.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Розділ 3.Техніко-економічне обґрунтування імпортної операції та розрахунок економічної ефективності імпорту

3.1. Методика розрахунку  показників ефективності імпорту  продукції 

       Ефективність (від  лат. Effectivus – діяльний, творчий) – це відношення результату (ефекту) до витрат, які були затрачені на його отримання. Принципова схема визначення показника ефективності може бути виражена формулою:

Економічна ефективність= Виручка/собівартість(витрати)

       Термін “ефект” (від лат. Effectus – дія, результат) в широкому розумінні означає результат будь-якого процесу. Тому і ефект і результат можна розглядати як синоніми. Однак, як відмічають окремі автори [2], у деяких випадках ці терміни розмежовують. При цьому під умовним поняттям економічний результат мають на увазі загальний результат (зокрема, виручка, дохід), а під поняттям економічний ефект – чистий результат (зокрема, прибуток).

Що стосується категорії “ефективність”, то вона на відмінну від “ефекту” є значно ширшим поняттям і враховує не лише отриманий результат, але й витрати, які були затрачені на його отримання. Разом з цим, при визначенні ефективності потрібно приймати до уваги умови в яких був досягнутий даний результат і як це вплине в подальшому на діяльність підприємства.         

 Ефективність за Мочерним  С.В. – це здатність приносити  ефект, результативність процесу, проекту  тощо, які визначаються як відношення  ефекту, результату до витрат, що  забезпечили цей результат .        

В економічній літературі, характеризуючи ефективність використовують такі економічні категорії як “продуктивність” та “результативність”, які також визначаються співвідношенням результатів та витрат.

Вітчизняний дослідник Мочерний С.В. розглядає економічну ефективність як досягнення найбільших результатів за найменших витрат живої та уречевленої праці .        

 Економічна ефективність –  це вид ефективності, що характеризує  результативність діяльності економічних  систем (підприємств, територій, національної  економіки). Основною особливістю  таких систем є вартісний характер засобів (видатків, витрат) досягнення цілей (результатів), а в деяких випадках і самих цілей (зокрема, одержання прибутку) .

           Поділяючи погляди провідних вчених до визначення економічної ефективності, пропонуємо своє бачення цієї категорії. Економічна ефективність – це максимальна вигода, яку можна отримати при мінімальних затратах в процесі економічної діяльності з урахуванням додаткових умов, які мають місце в момент визначення ефективності відповідного господарського заходу. Під господарськими заходами мається на увазі введення нових видів продукції, укладення договорів з постачальниками, покупцями, придбання або модернізація нової техніки, збільшення виробництва продукції тощо.

Визначення економічноъ ефективності та ефекту імпортної діяльності підприємства можна проводити в наступній послідовності:

розрахунок беззбиткової зовнішньоторгівельної ціни імпортного товару відповідно до базисних умов постачання;

розрахунок мінімально доступної вартісної оцінки імпортного товару;

розрахунок економічного ефекту імпорту товару;

розрахунок економічної ефективності імпорту товару;

При розрахунку показників ефективності імпорту товарів необхідно враховувати такі умови:

Ціна на імпортну продукцію зовнішньоторгівельних операторів зафіксована в українській валюті.

Ціна на імпортну продукцію зовнішньоторгівельних операторів зафіксована у валюті експортера або третіх країн

Ціна на імпортну продукцію зовнішньоторгівельних операторів зафіксована у валюті експортера або третіх країн, оплата здійснюється шляхом комерційного кредиту.

1. Розрахунок беззбиткової зовнішньоторгівельної ціни імпортного товару, з врахуванням вимог здійснюється за формулою:

                                Вім.б.ц.=Сім.т.

Вім.б.ц.- беззбиткова імпортна ціна товару

Сім.т.- вартісна оцінка одиниці імпортного товаруна внутрішньому ринку.

2. Розрахунок мінімально доступної вартісної оцінки імпортного товару

                                  Сім.т.= Вім.б.ц.

3. Розрахунок економічного ефекту імпортного товару

                                   Еім.п.=Сім.т/Вім.т.

Показники ефективності ряду імпортних угод доцільно використовувати на підприємстві при закупівлі товарів на зовнішньому ринку, аналізі імпортної діяльності за попередні роки, планування імпортної діяльності,визначення імпортної політики підприємства- технічної або соціальної.

 

3.2 Сертифікація імпортної продукції

Сертифікация - процедура, за допомогою якої визнаний в установленому порядку уповноважений орган документально підтверджує відповідність продукції, систем управління якістю, систем управління навколишнім середовищем, систем управління охороною праці, персоналу, встановленим законодавством вимогам, що діють в Україні.

В Україні існує державна система сертифікації продукції - Система УКРСЕПРО. У даній системі проводиться як обов'язкова, так і добровільна сертифікація. Роботи в Системі УКРСЕПРО організовує Державний комітет України з питань технічного регулювання і споживчої політики - Держспоживстандарт України, який є Національним органом по сертифікації - (раніше називався Держстандарт України).

Необхідною підставою для здійснення митного оформлення імпортної продукції, що підлягає обов'язковій сертифікації в Україні, є сертифікат відповідності (свідоцтво про визнання відповідності). Контроль за наявністю зазначених документів здійснюється при митному оформленні товарів, що підлягають сертифікації, у режимі імпорту за вантажною митною декларацією.

В процесі обов'язкової сертифікації визначається відповідність параметрів продукції вимогам нормативних документів, визначених законодавчими актами України і/або вимогам нормативних документів, вказаних в "Переліку продукції, що підлягає обов'язковій сертифікації в Україні". Як правило, це вимоги безпеки. При цьому, для багатьох видів продукції повинно бути отримано санітарно - епідеміологічний висновок МОЗ України і експертний висновок, використовуваний для отримання Дозволу на експлуатацію продукції в Україні (видається Держпромгірнаглядом).