Аналіз міжнародного ринку меду натурального. Підготовка зовнішньоторговельної угоди з експорту меду натурального

8. ФОРС-МАЖОРНІ  ОБСТАВИНИ.

      8.1. Сторони звільняються від відповідальності  за повне або часткове невиконання  своїх обов’язків по даному  Контракту, якщо воно є наслідком  дії обставин непереборної сили, а саме: пожежі, повені, землетрусу, воєнних дій будь-якого характеру, блокади, ембарго, а також прийняття нових правових актів, якщо ці обставини безпосередньо вплинули на виконання даного Контракту.

      8.2. Сторона, що зіткнулася з такими обставинами непереборної сили, повинна відразу не пізніше трьох днів з моменту настання таких обставин, телефаксом або телеграмою повідомити іншу сторону про факт виникнення, вид та можливу тривалість даних обставин.

      8.3. Доказом наявності вказаних обставин та їх тривалості буде слугувати свідоцтво відповідної торгово-промислової палати, представлене протягом 20 днів з дня їх виникнення. 

9. САНКЦІЇ ТА РЕКЛАМАЦІЇ

9.1. У випадку невиконання договірних обов’язків Продавцем з причин, що залежать від нього, у встановлені в контракті строки, він сплачує пеню у розмірі 0,2% від загальної вартості товару за кожен прострочений день. Загальний розмір штрафу не може первищувати 5% від загальної вартості контракту.

9.2. У  разі, якщо запізнення перевищує  10 днів, нарахування пені зупиняється і Продавець сплачує Покупцю неустойку понад суму нарахованого штрафу в розмірі 4% вартості непоставленого в строк Товару.

9.3. Сплата  штрафу та неустойки не звільняє  Продавця від зобов’язання виконання  контракту.

9.4. У  випадку поставки дефектного  товару і/або невідповідного по  своїй якості умовам контракту, Продавець платить Покупцю неустойку в розмірі 0,2% від початкової вартості забракованого товару, що нараховується на Продавця при пред’явленні йому претензії.

9.5. Сума штрафу утримується з суми, що має бути сплачена за умовами контракту. Якщо Покупець з будь-яких причин не утримав штраф при оплаті товару, то Продавець зобов’язаний сплатити суму штрафу за першою вимогою Покупця.

9.6. Неаргументована  відмова покупця прийняти товар,  що відповідає передбаченим даним  контрактом нормам якості та кількості, зобов’язує його відшкодувати всі збитки Продавця і сплатити штраф у розмірі 2% від загальної вартості даного контракту. 

10. АРБІТРАЖ

      10.1. Всі суперечки, які можуть виникнути у зв’язку з виконанням даного Контракту, вирішуються Сторонами шляхом переговорів.

      10.2. Якщо Сторони не можуть вирішити суперечки шляхом переговорів, компетентним для вирішення суперечки буде Міжнародний комерційний арбітражний суд при Торговельно-промисловій палаті України (м.Київ).

      10.3. Даний Контракт регулюється законодавством України.

      10.4. Сторони згодні вважати рішення  Міжнародного комерційного арбітражного  суду при Торговельно-промисловій  палаті України (м.Київ) остаточним  і зобов’язуються виконати його  у строк, зазначений у рішенні  суду. 

11. ІНШІ УМОВИ

     11.1. Після підписання даного Контракту  усі попередні переговори та  листування по ньому втрачають  силу.

     11.2. Усі зміни та доповнення до  даного Контракту мають силу  лиш у тому випадку, якщо  вони оформлені письмово (телексом, факсом, листом).

     11.3. Даний Контракт складений на українській та російській мовах в чотирьох екземплярах (по два екземпляри на кожній мові). У випадку знаходження протиріч перевага надається тексту контракту, що складений на українській мові.

     11.4. Даний Контракт набуває чинності  з моменту його підписання та діє до повного виконання Сторонами своїх контрактних обов’язків.

     11.5. Сторони зобов’язуються не повідомляти  третім особам інформацію, отриману  при здійсненні зобов’язань за  даним Контрактом, а також інформацію, яка може розглядатися як комерційна таємниця під час і після закінчення дії даного Контракту.

     11.6. Будь-які зміни й доповнення  до цього Контракту дійсні  тільки тоді, коли вони письмово  підтверджені й підписані повноважними  членами обох сторін. Жодна зі  сторін не має права передавати свої права і обов’язки третій стороні без письмового на те узгодження з другою стороною.  

     11.5 Усі Додатки і додаткові угоди  до цього Контракту є його  невід'ємною частиною.  
 
 
 
 
 
 
 

12. ЮРІДИНІ АДРЕСИ І РЕКВІЗИТИ СТОРІН 

 

ПІДПИСИ СТОРІН 

 
 
 
 

РОЗДІЛ 4

ОЦІНКА  ЕФЕКТИВНОСТІ ЗАПРОПОНОВАНОГО ПРОЕКТУ 
 

      4.1. Умови експорту товару

а) Закупівельна вартість меду для експорту становить 3100 USD за 1 тонну.

б) Фірма буде залучати власні кошти, без використання кредитних ресурсів.

Умовами організації розрахунку за авансовим платежем передбачено сплату Покупцем банку, що його обслуговує 0,1 % від суми за переказ коштів та його рахунку на рахунок Продавця в доларах США.

в) Перевезення вантажу від заводу виробника до пункту призначення буде здійснювати російська компанія - перевізник ЗАТ "РосЗовнішТранс" м. Санкт-Петербург. Для перевезення буде використаний 10 вантажних автомобілів, вантажомсткість кожного з яких становить 20 тонн. Послуги одного автомобіля по перевезенню, навантаженню та розвантаженню продукції з заводу - виробника у Сумах до пункту перетину митного кордону України коштують 520 грн..

Отже, маємо  наступні витрати, пов’язані з експортом:

- вартість перевезення вантажу – 520 грн;

- оплата навантаження/розвантаження – 500 грн;

- оформлення радіологічного сертифікату - 60 грн;

- оформлення  ветеринарного сертифікату - 200 гривень;

- оформлення  ТПП - сертифікату - 385 гривень.

     4.2. Витрати, повязані з митним  оформленням експорту вантажу

     Митна вартість товару - ціна, що фактично сплачена або підлягає сплаті за товари та інші предмети, як підлягають митному обкладенню, на момент перетину митного кордону України. При визначенні митної вартості до неї включаються ціна товару, а також такі фактичні витрати:

1) на  транспортування, навантаження, розвантаження, перевантаження та страхування до пункту перетину митного кордону України;

2) комісійні та брокерські ;

3) плата  за використання об'єктів інтелектуальної власності , що належить до даних товарів та інших предмет в яка повинна бути оплачена імпортером (експортером) прямо чи побічно як умова їх ввезення (вивезення).

Митна вартість = 620000 USD* 7,96 грн + 520 грн. (транспортні витрати до митного кордону України) + 500 грн (витрати на розвантаження) + 60 грн. (радіологічний сертифікат) + 200 грн. (ветеринарний сертифікат) + 385 грн. (ТПП - сертифікат) = 4936865 грн.

Митний  збір = 4936865 грн.*0,2% = 9873,73 грн – більше 7965,4 грн (еквівалент 1000 USD), отже митний збір становитиме 7965,4 грн.

      Альтернатиний варіант нарахування митного збору

      Також відповідно до Постанови КМУ «Про справляння плати за митне оформлення товарів і транспортних засобів поза місцем розташування митних органів або поза робочим часом, установленим для митних органів» від 18.01.2003 №93 - 20 EUR за одну годину в робочий час, 40 EUR у надурочний, нічний час та вихідні дні, 50 EUR у святкові та неробочі дні.

      Витрати, пов’язані з митним оформленням експортного вантажу та усі інші витрати, пов’язані з експортом, відповідно до контракту покриваються Покупцем, що отримує товар на умовах EXW місто Суми, Україна (у відповідності з "Міжнародними правилами інтерпретації комерційних термінів" у редакції 2010 року).

     4.3. Розрахунок валютної виручки:

4935200 грн. + 987040 грн. (20% норма прибутку) + 60 грн. (радіологічний сертифікат) + 200 грн. (ветеринарний сертифікат) + 385 грн. (ТПП - сертифікат) = 5922885 грн.

     4.4. Розрахунок валового доходу

Валовий дохід = валютна виручка - витрати на експорт.

5922885 грн. – 4935200 грн. - 60 грн. (радіологічний сертифікат) - 200 грн. (ветеринарний сертифікат) - 385 грн. (ТПП - сертифікат) = 987040 грн.

     4.5. Сплата податку на прибуток за діючою ставкою

987040 грн.*0,23 = 227019,2 грн.

     4.6. Розрахунок чистого прибутку

987040 – 227019,2 = 760020,8 грн.

     4.7. Розрахунок рентабельності зовнішньоторговельної угоди

Рентабельність  зовні зовнішньоторговельної угоди = чистий прибуток/валютна виручка = 760020,8 грн./5922885 грн.*100% = 12,83%

      Даний експортний проект є прибутковим, виходячи з показника рентабельності у 12,83%. Основними причинами високої рентабельності є більш високі ціни на світовому ринку меду, зокрема в Російській федерації, дефіцит меду власного виробництва та неможливість задоволення внутрішніх потреб в розвинених країнах.  

 

ВИСНОВКИ 
 

     Сприятливі  кліматичні умови та давні традиції українських бджільників сприяють збільшенню обсягів виробництва натурального меду, а здатність галузі задовольнити внутрішні потреби та зниження обсягів виробництва і експорту меду на світовому ринку створює сприятливі умови для збільшення вітчизняного експорту.

     В процесі аналізу світового медового ринку було визначено основні  його тенденції (підвищення цін, зниження виробництва та експорту через несприятливі погодні умови та захворювання бджолиних сімей, проблема фальсифікації продукту тощо). Основними виробниками та експортерами меду є країни, що розвиваються, а імпортерами – країни ЄС та інші розвинуті країни. З настанням світової фінансової кризи 2007 – 2009 рр. суттєвих змін у цій галузі не відбулося, тим не менш є перспектива того, що деякі країни – крупні виробники та експортери меду (США та Російська Федерація) через несприятливу ринкову кон’юнктуру можуть стати імпортерами цього продукту. Основними проблемами цих країн в контексті факторів виробництва меду є масова загибель бджіл та несприятливі погодні умови.

     Деякі позитивні зрушення на українському ринку меду обумовлені перш за все  тим, що Україна утримує першість з валового виробництва меду Європі. Також є тенденції до посилення вітчизняних позицій на світовому ринку: в України нараховується 400 тис. бджолярів, що є найвищим показником у світі, а український соняшниковий та гречаний мед був визнаним найкращим у світі. Експорт меду є своєрідним індикатором того, що національне бджільництво є конкурентоспроможним, здатне успішно реагувати на тенденції глобалізації та його технологія виробництва і якість відповідають світовим стандартам.

     Основною  проблемою галузі, яка несе за собою  певні наслідки є нерозвиненість медової інфраструктури, тобто дуже невисока питома вага великих підприємств, що займаються фасуванням, пакуванням та продажем меду, адже колективні агропідприємства представляють всього навсього 10% від загальної кількості виробничих сил галузі. Результатом цього є те, що Україна експортує мед не в якості кінцевого продукт, а як сировину, а це означає, що продаж відбувається за нижчою ціною (нижче – лише ціна експорту китайського меду). Тобто необхідно докласти зусиль, щоб ціна вітчизняного меду врешті решт виправдовувала його якість.

     Для того, щоб підвищити конкурентоспроможність українського меду необхідна держана підтримка галузі, створення національного бренду українського меду, збільшення кількості середніх та крупних медових компаній, розширення ринків збуту. Ще одним досить перспективним напрямком збільшення прибутку бджолярів є так зване широко відоме у світовій практиці комерційне запилення, коли отримуються кошти за кожен вулик.