Связь с общественностью

МІНІСТЕРСТВО  ОСВІТИ, НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ  ТЕХНОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ФАКУЛЬТЕТ ПРАЦІ ТА СОЦІАЛЬНОГО  УПРАВЛІННЯ

Кафедра управління персоналом та економіка праці

 

 

 

 

 

Шумар Дар’я Андріївна

КУРСОВА РОБОТА

з предмета : «Маркетинг»

на тему: « Зв’язки з громадскісьтю»

Курс 3 Група 315

 

 

 

Науковий керівник: 
викладач:

Койдан Н.С.

 

Робота подана на каферду       Робота допущена до       Робота захищена з 
                                                       захисту                            оцінкою_________  
«____»___________20__р.         _________Науковий        «____»__________20__р. 
                                                      керівник                            ________Голова комісії 
                                                      «____»_________20__р.    ________Члени комісії

 

 

Чернігів 2012

 

ЗМІСТ

ВСТУП…………………………………………………………….………………3

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ПОНЯТТЯ «ЗВ’ЯЗКИ З

ГРОМАДСЬКІСТЮ..……………………………………………………………..6

1. Сутність зв’язків з громадськістю  як інструменту комплексу

просування……………………………………………………….…………...6

2. Функції та завдання зв’язків громадськістю……………………….10
3. Відмінності між зв’язками з громадськістю та рекламою та основні

методи зв’язків з  громадськістю…………………………………………...14

РОЗДІЛ 2. ПРОГРАМА ЗВ’ЯЗКІВ З ГРОМАДСЬКІСТЮ ДЛЯ

ПРОМИСЛОВИХ ПІДПРИЄМСТВ……………………………………………17

РОЗДІЛ 3. ОСНОВНІ РІШЕННЯ У СФЕРІ МАРКЕТИНГОВИХ ЗВ’ЯЗКІВ З 
ГРОМАДСЬКІСТЮ НА ПІДПРИЄМСТВІ………………..…………………..24

ВИСНОВКИ……………………………………………………………………...31

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ………………………………………………………...33

 

ВСТУП

Сьогодні особливо гостро постає потреба не лише у моніторингу  соціального середовища, а й у впливові на свідомість громадян за допомогою інформування через налагоджені канали комунікаційного зв'язку. Саме із цього виникає порівняно нова функція державного управління - зв'язки з громадськістю, адже влада діє ефективно лише у тому випадку, коли її підтримує громадськість. Органи державної влади та місцевого самоврядування зобов'язані інформувати населення про напрями стратегічного розвитку (політику), програми й послуги, що надаються ними, звітувати про свою діяльність і нести перед ним відповідальність. Так, на думку Б. Гурне, «для органів адміністративного управління вкрай необхідно розробляти і систематично застосовувати політику поліпшення своїх зв'язків із громадськістю» [1, с. 77]

Термін «паблік рілейшнз» (Public relations), що перекладається з англійської як зв'язки з громадськістю, є відносно новим для органів державної влади та місцевого самоврядування України. Його почали використовувати лише в останні 8-9 років, із початком економічних перетворень. «Зв'язки з громадськістю» або «громадські зв'язки» (надалі ГЗ) відіграють дедалі більшу роль у діяльності органів державного управління, місцевого самоврядування, громадських об'єднань, у сфері підприємництва. ГЗ, що налічують більш як 90-річну історію існування в демократичних країнах, усе впевненіше входять у життєвий простір сучасної України, поступово усвідомлюється важливість і необхідність цієї функції у процесі здійснення державного управління.

Створення підрозділів  зв'язків з громадськістю в  органах державної влади та економічно розвинутих підприємствах України  розпочалося на початку 90-х років, як необхідність суспільних зрушень  у напрямі формування економічних і політичних інститутів демократії [2, с. 41]. Але лише з моменту запровадження інституту президентства (1992 p.), коли в структурі Адміністрації Президента України була створена прес-служба глави держави, в Україні розпочався реальний процес налагодження основ зв'язків з громадськістю в органах державної влади. Саме в той період в Законі України «Про інформацію» від 2 жовтня 1992 року була зафіксована норма, відповідно до якої право на інформацію забезпечується «створенням у державних органах спеціальних інформаційних служб або систем, що забезпечували б у встановленому порядку доступ до інформації» [3, с. 74]. На думку В. Бебика, перший етап формування національного корпусу служб зв'язків з громадськістю завершився у 1995 році [4, с 32]. Він характеризувався кількісним насиченням штатів пресових та інших служб, що здійснюють функції зв'язків з громадськістю, фахівцями.

У літературі сьогодні налічується  близько півтисячі визначень «паблік рілейшнз». Американський фахівець Рекс Харлоу на їх основі запропонував таке:

«Зв'язки з громадськістю - це одна із функцій управління, яка сприяє встановленню та підтримці спілкування, взаєморозуміння і налагодженню співробітництва між організацією та громадськістю. Вона включає в себе вирішення різних проблем: забезпечення керівництва інформацією про громадську думку та надання допомоги у розробці відповідних заходів; забезпечення їх діяльності в інтересах громадськості; підтримання управлінців у стані готовності до різних змін шляхом своєчасного передбачення тенденцій; використання досліджень та відкритого спілкування як основних засобів діяльності [с 289].»

Актуальність даної теми полягає у проблемі встановлення дійових зв'язків з громадськістю, що передбачають чесні, відкриті, доброзичливі взаємовідносини між компаніями, які мають на меті прорекламувати свій товар для збуту, та населенням.

Предмет дослідження. Предметом дослідження даної курсової роботи виступає поняття «Зв’язки з громадськістю» та класифікація, напрями, інструменти та методи цього поняття

Об’єкт дослідження. Об’єктом дослідження даної курсової роботи є діяльність управлінських структур, які пов'язані відносинами взаємодії і взаємозалежності з різними соціальними групами.

Мета  дослідження. Метою роботи є дослідження змісту терміна «громадські зв'язки», а також узагальнення висновків і результатів дослідження та розробка програми щодо ефективного застосування основних рішень у сфері маркетингових зв’язків з громадськістю.

Мета передбачає виконання  таких завдань:

1. Розкрити сутність поняття «Зв'язки з громадськістю»
2. Визначити основні цілі і напрямки Зв'язків з громадськістю.
3. Охарактеризувати моделі та методи впливу на громадськість.
4. Дослідити та оцінити доцільність використання зв'язків з громадськістю  деяких підприємств.
5. Розробити програму  зв’язків з громадськістю на підприємстві.

 

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ПОНЯТТЯ «ЗВ’ЯЗКИ З ГРОМАДСЬКІСТЮ»

1.1. Сутність зв’язків з громадськістю  як інструменту комплексу просування

У вітчизняній науці  та практиці часто ототожнюють категорії  паблік рилейшнз та зв'язки з громадськістю. Але ж доскональне вивчення вживання термінів “пабілк рилейшнз”(PR) та “зв'язки з громадськістю” в науковій літературі, в офіційних документах щодо інформаційної політики держави в практиці комунікативної діяльності органів влади дозволяє зробити висновок, що є певна різниця в змісті цих категорій.

Поняття “зв'язки з громадськістю” входить як складова в більш широкий  термін, яким є PR. Зв'язки з громадськістю  можуть здійснюватись з використанням PR-технології, або без неї. Зв'язок з громадськістю як необхідний контакт органів влади з громадянським суспільством є необхідною базою. Тоді як PR надає контактові певний відтінок, значення, сенс. Застосування PR передбачає такий спосіб представлення населенню інформації, який повинен показати соціальне значення дій суб'єкта управління, підкреслити значущість самих дій, організації, лідерів в очах громадськості, привернути до них увагу суспільства. Крім того, “зв'язки з громадськістю” можуть здійснюватись не тільки за допомогою ЗМК (засобів масової комунікації), але й мати характер індивідуальних контактів, звернень громадян та їх прийому посадовими особами. Але ж на жаль, в сучасному українському дискурсі категорії “паблік рилейшнз” і “зв'язки з громадськістю” набувають однакового змісту. Це й зумовлюється тим, що слід зупинитись головним чином на розкритті та тлумаченні саме терміну “паблік рилейшнз”.

Проблема визначення поняття PR (зв'язки з громадськістю) досить складна тому, що: по-перше, існує  багато підходів та тлумачень цього  феномену; по-друге, метод PR розглядається досить часто як інформаційний вплив на громадськість для досягнення певної мети. Тобто часто PR ототожнюється з рекламою товарної продукції.

Необхідність урахування та цілеспрямованого впливу на громадську думку, формування і просування позитивного образу тієї чи іншої організаційної структури в суспільстві зумовило виникнення спеціальної системи управління інформацією (PR), паблік рилейшнз, як філософії та технології сучасного менеджменту і паблісіті (комерційна пропаганда), важливого інструменту діяльності PR.

Існує понад 500 визначень  поняття «паблік рилейшнз». Кожне  з них акцентує на різних характеристиках, але їх об’єднує найсуттєвіше положення  про те, що паблік рилейшнз — це відносини  між певною організацією (державною, громадською, приватною) та громадськістю[5,с.10].

У Великій Британії, Франції, Німеччині, Нідерландах та інших  розвинених країнах цією проблемою  займалися відомі вчені та державні діячі, такі як П. Харлоу, Ф. Буарі, М. Матр, М. Кольєр і М.Томас.

На жаль, свого досвіду  з паблік рилейшнз вітчизняні підприємста, організації, особи не мають і тому спираються на чужий досвід. Між тим, професор Сем Блек (Велика Британія), який стояв у витокі PR, є нашим співвітчизником.С.Блек віддає перевагу наступному трактуванню: ”Діяльність у галузі паблік рилейшнз - це мистецтво й наука досягнення гармонії із зовнішнім оточенням на основі взаєморозуміння та достовірної і повної інформації”[6,с.16].

Вивченням феномену “паблік  рилейшнз” в Україні та Росії  займаються Г.Почепцов, В.Королько, В.Бебик, В. Іванов, Р.Мендісабаль, Є.Ромат, В.Моісеєв, І.Альошина, Є. Блажнов, І.Синяєва, Т.Лебедєва, І. Вікентьєв, А.Ульянич та багато інших вчених.

Так, Г.Почепцов вважає, що PR - це, насамперед, комунікативна дисципліна, спрямована на організацію комунікативного простору в сприятливому режимі для об'єкта PR. Паблік рилейшнз покликані управляти позитивним іміджем фірми або людини [7,c.16].

Своє визначення PR пропонує В. Моісеєв: “PR - це такий різновид соціально-технологічного менеджменту, в якому на основі точної та повної інформації, отриманої за результатами аналізу тенденцій політичного, соціально-економічного розвитку (країни, регіону, або окремих галузей, підприємств), і додержання загальновизначених етичних норм та суспільних інтересів планомірно й безперервно здійснюється комплекс заходів спрямованих на досягнення взаємної довіри, гармонійних і взаємокорисних відносин між фірмою і суспільством (його окремими групами), між ними і владою” [8,c.460].

Спираючись на сучасну  теорію комунікації В. Королько пише: “Паблік рилейшнз - це функція управління, покликана оцінювати ставлення публіки, ідентифікувати політику і дії приватної особи або організації стосовно до громадських інтересів і виконану програму діяльності, спрямовану на досягнення розуміння і сприйняття її масами”[9,c.120].

Є.Ромат, український  дослідник маркетингових комунікацій, окреслює предметне поле PR як формування системи гармонійних комунікацій  організації з її цільовими аудиторіями  на основі повної та об'єктивної поінформованості в межах досягнення маркетингових цілей комунікатора.

Є. Блажнов, російський фахівець теорії PR, визначає їх як структурний  аспект суспільних відносин, що тісно  пов'язаний з особливостями формування і функціонування громадської думки, з механізмом паблісіті, популярності, привабливості конкретних особистостей у зв'язку з їх діяльністю: громадсько-політичною, виробничою, комерційною, в галузі культури в тому числі масової культури.

Товари підприємства повинні бути якісними, доступними споживачу та приваблювати його рівнем цін. Однак, крім цього, підприємству слід встановлювати зв'язки зі споживачем і забезпечувати просування товару. Зв'язки з громадськістю — це сприяння встановленню взаєморозуміння і доброзичливих стосунків між особою, організацією та іншими людьми, групами людей або суспільством загалом за допомогою розповсюдження роз'яснювального матеріалу, розвитку обміну інформацією та оцінки реакції громадськості.

Підприємства встановлюють і підтримують зв'язки з групами  громадськості: споживачами, службовцями, конкурентами, урядами, акціонерами та кредиторами, місцевим населенням, населенням країни, міжнародною спільнотою.

Кожна з таких груп може бути визначена як громадськість  певної організації (підприємства). Для  управління відносинами з громадськістю  використовують процес, який визначається як зв'язки з громадськістю.

Метою зв'язків з громадськістю  є встановлення двостороннього спілкування  для виявлення спільних уявлень  або спільних інтересів і досягнення взаєморозуміння, що ґрунтується на достовірній та повній інформованості. 
      Теорія маркетингу визначає головну мету зв'язків з громадськістю як досягнення взаєморозуміння підприємства з думкою суспільства щодо його діяльності. Це означає, що метою діяльності підприємства повинно бути задоволення потреб споживачів через виробництво та продаж товарів (послуг), які відповідають сучасним вимогам суспільства, а не отримання запланованого прибутку.