Автор: Пользователь скрыл имя, 17 Декабря 2012 в 19:40, курсовая работа
Курсова робота дозволяє сформувати та закріпити знання стосовно стратегії та тактики прийняття маркетингових рішень, сформувати навички практичного застосування основних інструментів маркетингу. Курсова робота призначена сформувати у студента комплексний підхід до вирішення маркетингових завдань, що стоять перед підприємством будь-якої форми власності та специфіки діяльності.
Зміст 2
Вступ 2
І. Теоретична частина. Розуміння та класифікація товарів у маркетингу 3
1.1. Поняття товару 3
1.2 Класифікація товарів. 6
1.3 Асортисент 9
1.4 Ринкова атрибутика товару 11
ІІ. Практична частина 14
Задача 1: Комплексна (інтегральна) оцінка об'єктів маркетингу 14
Задача 2:Прогнозування попиту 19
Задача 3: Визначення середньорічного споживання товару 22
Задача 4: Обґрунтування рішення про проведення маркетингового дослідження сторонньою організацією 24
Задача 5: Оцінювання конкурентоспроможності підприємства 27
Задача 6: Визначення ціни на різних етапах життєвого циклу товару. 31
Задача 7: Економічний аналіз нового товару 35
Задача 8:Обґрунтування знижок за обсяг купленого товару 38
Використана література 41
5-й етап Оцінка внутрішньої функціональної значимості характеристик.
Для цієї оцінки використовується метод визначення ентропії – за цим методом спочатку потрібно знайти загальну суму кожного стовпця матриці , потім визначити частку кожного елемента у загальній сумі за формулою:
Таблиця 3
Допоміжна матриця для розрахунку ентропії | Рij |
стика
об’єкт |
Ціна, грн |
Об’єм печі, літр |
Діаметр поворотного столику, мм |
Дизайн, бал. |
Максимальна вихідна потужність, Вт |
1 |
0,30 |
0,37 |
0,36 |
0,45 |
0,34 |
2 |
0,43 |
0,33 |
0,34 |
0,18 |
0,27 |
3 |
0,27 |
0,30 |
0,30 |
0,36 |
0,39 |
Визначаємо значення ентропії для кожного стовпця матриці за формулою:
N – кількість об'єктів
Е1 = - 1/ln 3*(0,30*ln 0,30 + 0,43* ln 0,43 + 0,27* ln 0,27) = 0,981
Е2 = - 1/ln 3*(0,37*ln 0,37 + 0,33* ln 0,33 + 0,30* ln 0,30) = 0,997
Е3 = - 1/ln 3*(0,36*ln 0,36 + 0,34* ln 0,34 + 0,30* ln 0,30) = 0,997
Е4 = - 1/ln 3*(0,45*ln 0,45 + 0,18* ln 0,18 + 0,36* ln 0,36) = 0,943
Е5 = - 1/ln 3*(0,34*ln 0,34 + 0,27* ln 0,27 + 0,39* ln 0,39) = 0,990
Внутрішня функціональна значимість розраховується за формулою:
d1 = 1 – 0,981 = 0,019
d2 = 1 - 0,997 = 0,003
d3 = 1 - 0,997 = 0,003
d4 = 1 - 0,943 = 0,057
d5 = 1 - 0,990 = 0,010
∑d= 0,092
Приведена величина внутрішньої функціональної значимості:
d1 = 0,019/0,092 = 0,207
d2 = 0,003/0,092 = 0,033
d3 = 0,003/0,092 = 0,033
d4 = 0,057/0,092 = 0,620
d5 = 0,010/0,092 = 0,109
∑ d = 1,00
6-й етап. Визначення зовнішньої (суб'єктивної) значимості.
Побудуємо матрицю попарних порівнянь. У цій матриці і рядками і стовпцями є характеристики. Елементи матриці одержуємо, порівнюючи попарно характеристики кожну з кожною. Якщо суб'єктивна значимість даної характеристики більша, ніж та, з якою проходить порівняння, то у відповідну клітинку матриці записуємо цифру „3”, якщо менша – цифру „1”, якщо вони рівнозначні - цифру „2”.
Знайшовши спочатку суму кожного рядка, потім суму цих сум, визначаємо зовнішню (суб'єктивну) значимість за формулою:
Таблиця 4
Матриця попарних порывнянь
Характеристика |
Цінагрн |
Об’єм печі, літр |
Діаметр поворотнього столику, мм |
Дизайн бал |
Макс. вихідна потужність, Вт |
Сума |
|
|
Kj |
|
Ціна,грн |
Х |
2 |
2 |
1 |
2 |
7 |
0,18 |
0,207 |
0,10 |
0,263 |
Об’єм печі, літр |
2 |
Х |
1 |
1 |
2 |
6 |
0,15 |
0,033 |
0,03 |
0,079 |
Діаметр повор. сто- лику,мм |
2 |
3 |
Х |
3 |
2 |
10 |
0,25 |
0,33 |
0,03 |
0,079 |
Дизайн, бал |
3 |
3 |
1 |
Х |
1 |
8 |
0,20 |
0,620 |
0,15 |
0,395 |
Макс. вихідна потужністьВт |
2 |
2 |
2 |
3 |
Х |
9 |
0,23 |
0,109 |
0,07 |
0,184 |
Разом |
40 |
0,38 |
7-й етап Визначення узагальненої значимості та її приведеної величини.
При необхідності врахувати одночасно обидві значимості визначають узагальнену значимість та її приведену величину.
Узагальнена значимість розраховується по формулі:
k1 = 0,207*0,18/ (0,207+0,18) = 0,10
k2 = 0,033*0,15/ (0,033+0,15) = 0,03
k3 = 0,033*0,13/ (0,033+0,13) = 0,03
k4 = 0,620*0,20/ (0,620+0,20) = 0,15
k5 = 0,109*0,23/ (0,109+0,23) = 0,07
∑k = 0,38
Приведена величина узагальненої значимості розраховується по формулі:
k1 = 0,10/0,38 = 0,263
k2 = 0,03/0,38 = 0,079
k3 = 0,03/0,38 = 0,079
k4 = 0,15/0,38 = 0,395
k5 = 0,07/0,38 = 0,184
8-й етап Загальна інтегральна комплексна оцінка кожного об'єкта.
Загальна інтегральна комплексна оцінка кожного об'єкта визначається за формулою:
Для розрахунку використовують дані таблиці 2
Q1 = 0,263*0,71+0,079*1+0,079*1+0,
Q2 = 0,263*1+0,079*0,88+0,079*0,93+
Q3 = 0,263*0,64+0,079*0,79+0,079*0,
Кращим вважається об'єкт, який має максимальне значення Q.
Висновок: Після комплексної інтегральної оцінки трьох товаровиробників по отриманим результатам можна зробити висновок, що кращим виробником мікрохвильових печей є компанія SAMSUNG, тому що вона має найкращи показники серед трьох поданих виробників.
Визначити загальний прогноз попиту на кондитерські вироби в регіоні у сьомому році спостереження, якщо чисельність населення регіону становить 565000 чоловік при наступних вихідних даних:
Таблиця 5
Вихідні дані
Рік спостереження |
Попит |
1 |
14 |
2 |
10 |
3 |
9 |
4 |
8,5 |
5 |
8,2 |
6 |
7,9 |
Розв’язання:
Маркетингове прогнозування можна виконувати, використовуючи різні математичні моделі. Розглянемо дві моделі:
1. Однофакторна модель Брауна
n, t – кількість років спостереження;
Рі - величина показника у відповідному році спостереження;
- приведена питома вага
Приведена питома вага показника відповідного року розраховується по формулі:
Аі - питома вага показника відповідного року
Питома вага показника відповідного року розраховується по декількох формулам:
А6 = 2/(6+1) = 0,29
А5 = A6 * (1 – A6) = 0,29 * (1 – 0,29) = 0,206
А4 = A6 * (1 – A6)2 = 0,29 * (1 – 0,29)2 = 0,266
А3 = A6 * (1 – A6)3 = 0,29 * (1 – 0,29)3 = 0,283
А2 = A6 * (1 – A6)4 = 0,29 * (1 – 0,29)4 = 0,288
А1 = А6 * (1 – А6)5 = 0,29* (1 – 0,29)5 = 0,289
В загальному вигляді Аі розраховується по формулі:
∑Аі = А4+ А3+ А2+
А1+ А0 = 0,29+0,206+0,266+0,283+0,288+
А4 = А4/∑Аі = 0,29/1,622 = 0,179
А3 = А3/∑Аі = 0,206/1,622 = 0,127
А2 = А2/∑Аі = 0,266/1,622 = 0,164
А1 = А1/∑Аі = 0,283/1,622 = 0,174
А0 = А0/∑Аі = 0,288/1,622 = 0,178
А0 = А0/∑Аі = 0,289/1,622 = 0,178
Р5=0,179*14+0,127*10+0,164*9+
Загальний попит на кондитерські вироби в регіоні = 9,69*565000 = 5474850 шт виробів.
2. Модель апроксимації даних відповідною функцією
Для прогнозування за допомогою різних моделей апроксимації заданих відповідною функцією спочатку зображуємо точками значення показників в осях координат і визначаємо за якою функцією будемо проводити апроксимацію.
Рис.1 Зміна попиту на протязі шести (семи) років спостереження
Обираємо апроксимацію прямою лінією, рівняння якої має вигляд:
Ý = а0 + а1 * t, де
Ý – прогнозоване значення показника;
а0, а1 – коефіцієнти лінії тренду;
t – порядковий номер року спостереження.
Коефіцієнти а0, а1 невідомі, визначаємо їх із системи рівнянь:
∑Y = а0 *n + а1*∑t
∑Y*t = а0 *∑t + а1*∑t2
Для розв’язання даної системи рівнянь будуємо допоміжну таблицю.
Таблиця 6
Допоміжна таблиця
t |
Y |
Yt |
t2 |
Ý |
1 |
14 |
14 |
1 |
12,20 |
2 |
10 |
20 |
4 |
11,16 |
3 |
9 |
27 |
9 |
10,12 |
4 |
8,5 |
34 |
16 |
9,08 |
5 |
8,2 |
41 |
25 |
8,04 |
6 |
7,9 |
47,4 |
36 |
7,00 |
21 |
57,6 |
183,4 |
91 |
57,6 |
57,6 = а0 *6 + а1*21
183,4 = а0 *21 + а1*91
Розв'язавши системи двох рівнянь з двома невідомими отримали :
а0 = 13,24
а1 = -1,09
Тоді рівняння прямої лінії даної задачі :
у = 13,24 + (-1,04) * t
Наносимо дану пряму лінію на графік (рисунок 1)
Для визначення загальний прогноз попиту трикотажних виробів у п'ятому році спостереження в рівняння прямої лінії підставляємо t = 7
Ý7 = 13,24 + (-1,04)*7 = 5,69 шт кондитерських виробів на 1 людину.
Загальний попит на кондитерські вироби в регіоні = 5,69 * 565000 = 3367400 шт
Висновок: Ми визначили загальний прогноз попиту кондитерських виробів в регіоні в сьомому році спостереження за наступними методами:
- за методом однофакторної моделі Брауна попит складає - 5474850 шт
- за методом апроксимації даних попит складає – 3367400 шт
Умова: У місті, де було проведено дослідження споживання товару фірми «А», проживає 542 тис. населення. Дослідною компанією було вирішено використати гніздовий безповторний метод відбору. Для цього територію міста поділили на 15 районів, у яких проживають приблизно по 1000 потенційних споживачів однорічного віку; дослідженню підлягалися окремі райони. Результати опитування наведені в таблиці 7. Необхідно визначити середньорічне споживання товару фірми «А», якщо встановлено похибку 1,7%.
Информация о работе Розуміння та класифікація товарів у маркетингу