Основи організаціїї роздрібної торгівлі продобольчими товарими

Безпосередні відпуск товарів  покупцям на підприємствах роздрібної торгівлі може здійснюватися різними  методами.

Метод продажу товарів  – це сукупність способів і прийомів, за допомогою яких забезпечується обслуговування покупців у процесі продажу товарів. Існує значна кількість методів продажу товарів, вибір яких визначається такими чинниками, як форма продажу товарів, фізико-хімічні властивості товарів, стан матеріально-технічної бази тощо [http://pidruchniki.ws/15440113 ].

Сучасні умови ринкової економіки пов’язані з підсиленням  впливу споживачів на виробництво товарів, загостренням конкурентної боротьби  за споживача, переходом від ринку  продавця до ринку покупця  [3,с.61].

Найбільш поширеними методами пролажу товарів у сучасних умовах є продаж через прилавок, з індивідуальним обслуговуванням, самообслуговування, продаж за зразками, попередніми замовленнями тощо.

Продаж товарів через  прилавок обслуговування здійснюють продавці. У магазинах, які застосовують цей метод, завершальний етап торгово-технологічного процесу складається з таких операцій (табл.1.1).

Таблиця 1.1 - Елементи процесу продажу товарів і обслуговування покупців за традиційним методом продажу товарів через прилавок обслуговування

Складові елементи продажу	Характеристика умов виконання елементів продажу
Зустріч покупців; виявлення  попиту	Приваблива вітрина; естетично  оформлений інтер'єр торгового залу; раціональні викладка та розміщення товарів; уважне, ввічливе ставлення  торгового персоналу до покупців
Пролежування і показ  товарів; допомога у виборі та консультування	Чітка, достовірна характеристика товару; поступовий, продуманий показ; приміряння, допомога, порада; консультування щодо моди, властивостей, якості, способів застосування, догляду
Пропонування супутніх товарів і новинок	Додаткове пропонування товарів, які характеризуються спорідненістю  споживання стосовно основної покупки; пропонування товарів до свят; пропонування товарів для подорожі; пропонування товарів-новинок
Відміряння, нарізання, і зважування	Повна міра, точна маса, можливість перевірки, нарізання за бажанням покупця
Підрахунок вартості покупки	Швидкість, точність
Розрахунок з покупцем	Називання вголос суми, яку  необхідно сплатити за товар, підрахунок отриманих грошей, видавання здачі, чека
Упаковування і вручення покупки	Упаковування в присутності  покупця у фірмову упаковку (пакет  з полімерних матеріалів), обв'язування шпагатом, пропонування сформувати загальний  пакет з кількох покупок

 

Позамагазинні форми продажу товарів більше спрямовані на покупців: практично не покупець шукає потрібний йому товар, а товар максимально наближується до покупця, шукає його. Підприємства цієї форми продажу товарів характеризуються високою мобільністю, що дозволяє значно наблизити їх до покупців і скоротити затрати часу на придбання товарів. Однак відсутність у них торговельного залу не дозволяє запропонувати покупцям широкого асортименту товарів, тобто торгівля здійснюється товарами простого, найбільш частого попиту. Ці підприємства, як правило, не можуть також запропонувати покупцям додаткових послуг, що значно знижує рівень торговельного обслуговування.

У більшості підприємств  даної форми продажу товарів  при обслуговуванні покупців використовуються магазинні методи продажу. Однак відсутність торговельного залу в більшості дрібно-роздрібних підприємств спонукає до використання безпосереднього відпуску товарів продавцями. При реалізації ж товарів вдома у покупців продавці виконують роль комівояжерів.

Особливі форми продажу  товарів представлені як традиційними, так і відносно новими формами продажу товарів їх наявність зумовлюється різними причинами: особливостями формування товарних ресурсів (комісійний продаж, продаж на аукціонах), специфікою організації торгово-технологічного процесу (продаж на аукціонах, електронна торгівля) тощо [http://ukr.vipreshebnik.ru/торgоvа-сpраvа ].

Розвиток ринкових відносин сприяв відродженню втраченої за планової економіки аукціонної форми  продажу товарів. Дана форма продажу  товарів дуже поширена за кордоном. Всесвітньо відомим є аукціон Крісті в Лондоні та ін.

Впровадження протягом останніх десятиліть у практику торгівлі новітніх досягнень НТП привело  до значного поширення відносно нової  особливої форми організації  продажу товарів і послуг —  електронної торгівлі з відповідною їй матеріальною базою — електронними магазинами й електронними торговельними центрами.

Електронна торгівля — це форма роздрібної реалізації товарів і послуг кінцевим споживачам з електронних магазинів згідно з отриманими від них замовленнями через локальні і глобальні комп'ютерні мережі відповідно до попередньо розповсюджених у цих мережах комерційних публікацій (каталогів, прайс-листків, специфікацій тощо). Отже, поряд із реальними суб'єктами — продавцями і покупцями, які оперують через матеріальні засоби комунікації — комп'ютерні пристрої, для електронної торгівлі притаманним є також елемент віртуальності, адже сам процес комунікації, встановлення комерційних взаємозв'язків між контрагентами відбувається не особисто, а за допомогою обміну електронними повідомленнями [http://uk.wikipedia.org/wiki].

Застосування тих чи інших форм і методів продажу  товарів визначається багатьма чинниками: ринковою стратегією і тактикою підприємств, наявною матеріально-технічною базою, особливостями товарів та ступенем їх підготовки до продажу тощо.

Отже, основним завданням роздрібних торговельних підприємств в умовах посилення конкуренції на споживчому ринку товарів і послуг за залучення і розширення контингенту клієнтів і їх грошових доходів є вдосконалення організації продажу товарів і підвищення якості обслуговування покупців.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

3. Основи організації роздрібної торгівлі продовольчими товарами

 

Оскільки об’єктом дослідженя є підприємство, видом діяльності якого є роздрібний продаж продовольчих товарів, тому розглянемо більш детальніше особливості організації роздрібної торгівлі продовольчими товарами.

Ринок продовольчих товарів  завжди відрізнявся своєю головною особливістю – здатністю задовольняти першочергові, життєво необхідні  потреби людини у продуктах харчування. Від його стану багато в чому залежить не лише розвиток держави з економічної точки зору, але й виживання нації взагалі, її подальший розвиток та процвітання, чи, навпаки, занепад та поступове вимирання.

Продовольчий ринок являє собою єдність його суб’єктів (продавців та покупців), необхідних один одному, незважаючи на значний конфлікт інтересів. У більш широкому розумінні, ринок продовольчих товарів – це сукупність економічних взаємовідносин щодо виробництва, розподілу, обміну та споживання харчових продуктів із метою задоволення в них суспільних потреб та отримання доходу усіма його суб’єктами у відповідності з роллю і значенням виконуваних ними функцій [http://vlasnasprava.pp.ua/economy].

Серед існуючих підходів до характеристики структури продовольчого ринку можна виділити три основні: функціональний, територіальний і продуктовий.

З функціональної точки зору продовольчий ринок – це сукупність галузей, які  виконують певні завдання для  вдалого функціонування ринку (виробництво  сировини, її переробка, зберігання, збут, транспортування та інше).

За територіального  підходу продовольчий ринок є  сукупністю адміністративно-територіальних утворень, які залежно від існуючих природно-кліматичних умов та наявності  ресурсно-сировинної бази спеціалізуються  на певному виробництві.

Продуктовий підхід розглядає елементи продовольчого ринку як окремі товарні галузі. Так Т. М. Лозинська, згідно з даним підходом, поділяє продовольчий ринок на ринок сировини та продуктів переробки і виділяє субринки оборотних засобів (насіння, кормів, молодняку, саджанців), хлібопродуктів, молока, м’яса, цукру, олії, фруктів, овочів, напоїв.

Дослідження сучасного  стану, динаміки, умов та тенденцій  розвитку споживчого ринку продуктів  харчування, його місця та значущості в життєзабезпеченні населення  країни формується на підставі аналізу статистичної інформації відносно споживання продуктів харчування населенням, окремих продовольчих ринків, умов і факторів їх формування. Особливу увагу при цьому слід приділити вивченню та аналізу окремих субринків, а також залежності покупної спроможності споживачів від доходів та цін на продовольчому ринку.

Формування продовольчого  ринку та його стан залежать, насамперед, від двох типів чинників: пропозиції та попиту. До першого типу чинників належить, перш за все, показники обсягів  виробництва сільськогосподарської продукції та продуктів її переробки.

Визначальним елементом  продовольчого ринку, активною силою, що рухає весь ринковий механізм, є  попит. Споживчий ринок продуктів  харчування був і буде завжди через  те, що попит на продовольство є  невід’ємним атрибутом життєдіяльності населення. У макроекономічному плані до основних факторів формування попиту на продовольство належать такі: чисельність населення, тенденції розвитку демографічних процесів; рівень доходів населення; професійна структура зайнятих у галузях господарства [http://books.br.com.ua/44112].

До факторів формування попиту на продовольчому ринку належать: скорочення чисельності населення  через перевищення смертності над  народжуваністю та зовнішню міграцію; переважання жінок у структурі  населення країни, потреба яких у харчових речовинах та енергії нижча, ніж у чоловіків; переважання міського населення, тобто споживачів продуктів харчування над сільським, яке переважно їх виробляє; переважання частки населення у віці старшому за працездатний вік у загальній його чисельності, що позначається на продовольчому ринку тим, що в цьому віці знижується енергетичний еквівалент харчового раціону, змінюється його структура, знижується рівень платоспроможного попиту громадян.

Попит залежить, перш за все, від рівня доходів населення. Хоча попит на продовольчому ринку і характеризується низькою еластичністю, зниження доходів населення впливає на його структуру. Відомо, що згідно з законом Енгеля частка витрат населення на продукти харчування обернено пропорційна рівню доходів. В такій ситуації споживачі намагаються купувати дешевші замінники енергомістких продуктів (хліб, олія, картопля та інші)[ http://www.sochin.ru].

В Україні значна кількість  пересічних громадян опинилася за межею  бідності, що зумовлено зменшенням випуску продуктів харчування, які можна придбати за номінальний середньомісячний дохід на душу населення.

В Україні існують певні  законодавчі акти правила продажу продовольчих товарів. Загальні положення :

1.Ці Правила регламентують порядок приймання,  зберігання, підготовки   до   продажу і продаж  продовольчих товарів через роздрібну торговельну мережу,  а також визначають вимоги у дотриманні прав споживачів щодо належної якості і  безпеки товару і рівня торговельного обслуговування.  (  Пункт 1розділу і із змінами, внесеними згідно з Наказом МЗЕЗторгу N 617 (  0634-98  )  
від 23.09.98 ).

2.Правила поширюються на всі господарюючі суб'єкти, незалежно від форм власності,які здійснюють на території України роздрібний продаж продовольчих товарів.

3.Господарюючий суб'єкт зобов'язаний при    продажу продовольчих  товарів  не  порушувати прав споживачів, визначених Законами України "Про захист прав споживачів" (  1023-12  ),  "Про забезпечення санітарного та епідемічного  благополуччя  населення" ( 4004-12 ),   "Про якість  та  безпеку  харчових продуктів   і продовольчої   сировини"   (   771 -97 ВР ),   Порядком   заняття  
торговельною діяльністю і правилами  торговельного  обслуговування  
населення, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від  
08.02.95 N 108 ( 108-95-п),  цими Правилами,  іншими нормативними  
документами, що регламентують торговельну діяльність. (  Пункт  3 розділу I в редакції Наказу МЗЕЗторгу  N  617  (  0634-98)  від 23.09.98 )

4. Роздрібний  продаж продовольчих товарів здійснюється через торговельні   підприємства:    спеціалізовані,   з   універсальним асортиментом продовольчих товарів,  товари  повсякденного  попиту, відділи (секції) підприємств непродовольчих  товарів,  стаціонарну дрібнороздрібну мережу (палатки,  кіоски),  торговельні  автомати, пересувну  торговельну  мережу  (автолавки,  автопричепи,   візки, лотки,  бочки,   цистерни   тощо),  а   також   шляхом   доставки продовольчих  товарів  на  замовлення.  (  Пункт  4  із   змінами, внесеними згідно з Наказом МЗЕЗ N 36 ( 0145-95) від 13.03.95 )

5.Товарний    профіль    та   спеціалізація     роздрібного торговельного підприємства, а також  обов'язковий асортиментний перелік товарів, визначаються в установленому порядку [http://document.ua/pravila-rozdribnoyi-torgivli ].

6.Господарюючий   суб'єкт   зобов'язаний   забезпечити  стан торговельних  приміщень  для  роздрібного   продажу   продовольчих товарів    на    рівні,   що   відповідає   санітарно-гігієнічним, технологічним та протипожежним нормам, установленим для приймання, зберігання та реалізації харчових продуктів.

7. Торговельно-технологічне обладнання, що  використовується при організації роздрібного продажу продовольчих товарів,  повинно забезпечувати збереження їх якості і  товарного вигляду  протягом усього строку їх придатності. Забороняється приймати, зберігати та продавати продовольчі товари, що швидко псуються, без використання холодильного обладнання.