Маркетингова діяльності підприємства

       Потоки  вихідної та управлінської інформації чітко визначені, взаємовідносини  зрозумілі, а тому немає підстав  для конкуренції між менеджерами [6, c.44-45].

       Проте в разі розширення номенклатури товарів  і ускладнення географії ринків важко визначити, який з маркетингових підрозділів максимально відповідальний за успішну діяльність і недоліки в комерційній роботі. Важко оцінити також ефективність рекламних заходів щодо кожного товару; постають проблеми з прийняттям рішення щодо виходу на ринок з новими товарами. Коли кількість товарів і ринків стає надмірною (понад дев'ять на одного працівника), виникає реальна небезпека, що окремим товарам і ринкам не буде приділено достатньої уваги. Тому функціональну структуру перетворюють на товарну.

       Організаційна структура маркетингової служби товарної орієнтації. Полягає в тому, що для кожного товару або групи  схожих товарів призначається спеціальний  маркетинг-менеджер, якому підпорядковуються  менеджери з реклами і стимулювання збуту, з руху товарів і продажу, із сервісного забезпечення. Крім того, менеджер з реклами та стимулювання збуту підпорядковується (у межах загальної політики фірми) головному менеджеру з реклами і стимулювання збуту. Відповідно для кожного товару (групи товарів) призначається менеджер з дослідження ринку, який надає інформацію головному менеджеру з дослідження ринку. Останній підпорядкований маркетинг-директору. Через головного менеджера з дослідження ринку вихідна інформація надходить до маркетинг-менеджерів з окремих товарів (груп товарів) [6, c.45-46].

       У разі такої організації маркетингу працівники спеціалізуються і мають  змогу координувати свої зусилля  на реалізацію загальних цілей і  виконання завдань фірми. Товарну  орієнтацію доцільно застосовувати  тоді, коли вимоги до реклами, організації збуту й обслуговування, пакування та ін. для кожного товару різні. Певним недоліком цієї орієнтації є існування підрозділів, що дублюють один одного. Проте очевидно, що переваг більше, ніж недоліків.

       Організовувати  маркетинг за цим принципом спонукає велика кількість ринків, на які вийшла фірма, а також обмежена номенклатура товарів.

       Регіональна орієнтація дає змогу глибше вивчити  потреби покупців, специфічні для  кожного регіону через національні, політичні, економічні й інші відмінності, адекватніше формувати рекламу й стимулювати збут, ураховувати регіональні особливості в процесі розроблення зовнішнього вигляду товарів, їх упаковки тощо. Недоліки цієї організації маркетингу загалом такі самі, як і за товарної орієнтації.

       Організаційна структура маркетингової служби сегментної (спрямованої на покупця) орієнтації. Полягає в тому, що кожний марке-тинг-менеджер обслуговує певний сегмент потенційних покупців незалежно від того, на якому географічному ринку цей сегмент розміщений. У цьому разі можна краще скоординувати роботу підрозділів і служб фірми. Проте ускладнення спеціалізації співробітників за окремими товарами потребує від працівників універсалізації [10, c.211-212].

       Поділ ринків на сегменти дає змогу приводити  у відповідність місткість ринку (точніше — місткість сегментів усіх ринків) і виробничі потужності підприємств. Достовірнішим стає прогнозування (наприклад, якщо товар розрахований на студентів вищих навчальних закладів, місткість такого сегмента можна визначити досить точно, а також оцінити його перспективи на підставі статистичних звітів і враховуючи політику уряду у сфері просвітництва).

       Збутова організація служби маркетингу. Питаннями  розроблення нових виробів займається головний конструктор, виробничими  питаннями — головний інженер, економічні проблеми розв'язує головний економіст, а відносини з покупцями (замовниками) — компетенція відділу збуту. Збутова орієнтація, що формується за певного перевищення попиту над пропозицією, і монополізація ринку призводять до того, що керівники підприємств розв'язують проблеми виробництва, не зважаючи на споживача: все одно він купить товар.

       Маркетингова  служба підприємств потребує різних видів організації, але для маркетингової  орієнтації характерно, що керівництво  маркетинг-директора поширюється на всі напрями роботи: висування пропозицій щодо випуску нових товарів, доведення цих товарів до покупців, вплив на покупців з метою привертання їхньої уваги до товару.

       Товарно-ринкова  організація служби маркетингу. Реалізується переважно у матричній формі. На підприємстві є менеджери з окремих товарів та ринків [10, c.215-216].

       Менеджери з товарів планують обсяги продажу  та прибутки, визначають методи просування товарів на ринок. При цьому вони контактують із менеджерами з  ринків для визначення можливих обсягів продажу і врахування специфіки конкретних ринків.

       Менеджери з ринків відповідають за розвиток прибуткових ринків для існуючих і потенційних товарів. Така організаційна  структура маркетингу застосовується на підприємствах, що випускають різноманітну продукцію та реалізують її на багатьох ринках, які суттєво різняться. Перевагою такої організації є можливість приділити увагу кожному товару та кожному ринку.

       Проте існують і недоліки:

• значні управлінські витрати;
• відсутність достатньої організаційної гнучкості;
• конфлікти серед персоналу маркетингових служб.

       Обираючи  організаційну структуру маркетингу, доцільно дотримуватись основних принципів:

• наявність чітко сформульованих цілей і завдань підприємства;
• забезпечення оперативного обміну інформацією між службами маркетингу;
• відсутність подвійного підпорядкування;
• обмеження кількості персоналу;
• обмеження кількості ланок управління;
• чітке визначення та координація завдань лінійного керівництва і функціональних служб;
• загальна координація дій вищого керівництва.

       Дотримання  цих принципів дасть змогу  вибрати найприйнятнішу організаційну  структуру управління маркетингом  і забезпечити ефективність її подальшої  роботи [10, c.221-222].

       На  більшості підприємств перебудова організаційної структури управління починається з посилення ролі відділу збуту і надання йому широких повноважень, а саме: крім збутової діяльності він повинен займатися рекламною діяльністю, надавати певні послуги, здійснювати маркетингові дослідження.

       Підприємства  України мають невеликий практичний досвід створення маркетингових підрозділів. На промислових підприємствах, де вже реорганізовано існуючі відділи і сформовано маркетингові структури, постають певні проблеми. На деяких підприємствах, незважаючи на нетривале за часом функціонування маркетингових служб, виникають конфліктні ситуації між працівниками служб маркетингу та інших функціональних підрозділів. Щоб посилити вплив керівника маркетингових служб на діяльність підприємства, необхідно підвищити його статус до рівня віце-президента компанії. Оскільки функції маркетингу значно ширші й охоплюють функції збуту, посада віце-президента зі збуту часто ліквідується. У цьому зв'язку віце-президент з маркетингу відчуває опір з боку інших віце-президентів компанії. Так, віце-президент з виробництва може не погоджуватись із пропозиціями щодо оновлення товарного асортименту, негативно ставитись до перебудови виробничого процесу. Щоб уникнути конфліктних ситуацій на підприємстві, рекомендується підвищити статус віце-президента з маркетингу до рівня першого віце-президента. 
В окремих фірмах маркетингові підрозділи перетворились на торговельні структури при підприємствах, за допомогою яких отримують "додаткові" прибутки для вищої ланки управління. Багато новостворених маркетингових служб працюють недостатньо ефективно, виконують не маркетингові функції, а дублюють діяльність інших відділів.

       Як  свідчить досвід вітчизняних підприємств, процес формування маркетингових структур ще не означає, що економічний стан фірми швидко поліпшиться. Тому перебудова організаційних структур управління має супроводжуватися розробленням стратегії маркетингової орієнтації в управлінні підприємством.

       В умовах формування ринкового середовища в Україні вагомим фактором впливу на ефективність підприємництва є утримання  організаційних структур управління. Нині це актуально для нових підприємств з недержавною формою власності; для реформованих (акціонерних, викуплених, приватизованих та ін.) колишніх державних підприємств; для підприємств (об'єднань), що перебувають у державній власності. Орієнтація на ринок споживання, поява елементів конкуренції, інтеграція у світовий економічний простір потребують від національного підприємництва якнайшвидшого руху до ринку, а це значною мірою залежить від організаційної структури управління підприємством. З метою адаптації організаційних структур управління до ринкового середовища потрібно розробити відповідну прикладну теорію оптимізації організаційних структур управління. 
 

       

2. ОРГАНІЗАЦІЙНО-ЕКОНОМІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА КОМПАНІЇ «ВІКТОРІ»

 

       Учбовий центр «Компанія ВІКТОРІ» – один з провідних нігтьових навчальних центрів Росії та України. Із перших днів свого існування (1996 р.) компанія готує висококваліфікованих майстрів нігтьового сервісу. Якісне навчання забезпечують високопрофесійні викладачі, офіційно атестовані компаніями EzFlow Nail Systems та .ibd. Professional Nail Systems, які щорічно підтверджують свою кваліфікацію. Викладачі компанії постійно беруть участь у конкурсах і чемпіонатах Росії, України, країн Балтії, Європи та світу, а також є незмінними членами журі багатьох російських, українських і міжнародних конкурсів.

       Навчання  проводиться за ексклюзивними освітніми  програмами фірм EzFlow Nail Systems та .ibd. Professional Nail Systems у невеликих групах, на матеріалах і моделях, наданих компанієй. По закінченні навчання видається міжнародний диплом з правом роботи в Росії та за кордоном, а також надається постійна знижка на придбання продукції в офісах компанії. Постійно пропонується широкий асортимент професійної продукції фірм EzFlow Nail Systems, .ibd. Professional Nail Systems, Lash beLong– матеріали для нарощування (акрил, гель, файберглас), дизайну нігтів (кольорові акрили, акрили з блискітками, кольорові гелі, гелі-лаки, фарби, лаки, аксесуари), манікюру, матеріали для нарощування вій та багато іншого.

       Засновник компанії Олена Матвієнко та викладацький склад навчального центру не тільки адаптували міжнародні навчальні програми EzFlow і. Ibd., а й значно розширили їх. Далі розвиток отримали і дизайнерські напрями: акриловий та гелевий дизайн, ручний розпис нігтів, суміщення технологій використання акрилу і гелю, внутрішній і барельєфний дизайн, тривимірний дизайн і Mix Media.

       У 2011 році в асортименті EzFlow і. Ibd. з'явилися  інноваційні гелеві лаки, які змінили  уявлення про бездоганний манікюр. Двотижневе покриття, яке не сколюється, не відшаровується і не змінює колір - це сучасна та безпечна альтернатива лакам для нігтів.

       Уже 15 років двері навчального центру компанії «ВІКТОРІ» відкриті для  всіх: новачків, досвідчених майстрів, що тренуються перед чемпіонатом, професіоналів, що підвищують свою кваліфікацію, а також для тих, хто зацікавився цією професією, але ще не визначився з вибором навчального центру.

       Навчальний  центр компанії «ВІКТОРІ» сьогодні:

       Більше 18500 випускників з 1996 року.

       Регіональна мережа навчальних центрів: навчання ідентично  тому, що дається в школі «ВІКТОРІ».

       Сьогодні  на території Росії та країн СНД  відкрито понад 30 навчальних центрів  компанії «ВІКТОРІ».

       Викладачі, які пройшли міжнародну атестацію.

       Ексклюзивні американські освітні програми.

       Міжнародні  дипломи для випускників.

       Знижка 7% на більш ніж 4000 найменувань продукції  для кожного навчитися.

       Допомога  в працевлаштуванні.

       Випускники  компанії - неодноразові переможці  чемпіонатів Росії, Олімпійських Ігор і міжнародних конкурсів.

       Компанія - володар нігтьових Оскарів (2005, 2006) за кращий освітній центр, викладачів, маркетингову та рекламну політику компанії.

       Компанія - триразовий володар золотої медалі INTERCHARM: «За динамічний розвиток і  вагомий внесок у становлення ринку нігтьових послуг в Росії» (2005), «За значні досягнення в бізнесі і миротворчість на ринку нігтьових послуг в Росії» (2006) і «За значні досягнення в розвитку нігтьового мистецтва в Україні »(2008);.); володар професійної премії журналу «Ногтевой сервіс» - «Прорив десятиліття: Прагнення до досконалості» (InterCHARM-2010).