Аналіз характеристики вантажів

6. Промислові товари, що  упаковані в коробки, пакети, в'язки, тюки, кіпи (швейні вироби, галантерея, предмети санітарії та гігієни,  книги тощо) та подаються для  перевезення вантажовідправником,  повинні мати обв'язку, яка забезпечує  цілість упаковки і виключає  можливість доступу до вантажу  без порушення обв'язки або  упаковки.

Ящики, коробки тощо з  дрібноштучними промисловими товарами повинні подаватися вантажовідправником  обандероленими (опечатаними).

Матеріали, якими виконується  обандеролювання (паперова стрічка, тасьма тощо), повинні являти собою єдине  ціле (без вузлів і нарощування) та скріплюватись в місцях з'єднання  печаткою (штампом) виготовлювача чи вантажовідправника шляхом наклеювання  етикетки, що з'єднує обидві частини  коробки.

Обандеролювання слід провадити  так, щоб доступ до вантажу був  неможливим без розривання матеріалу (паперової стрічки, тасьми тощо).

Промислові товари, які  подаються для перевезення в  рулонах (тканини, килимові вироби тощо), вантажовідправник повинен опломбувати.

7. При поданні для перевезення  на одному автомобілі промислових  товарів різної номенклатури  на адресу одного або декількох  вантажоодержувачів вантажовідправник  зобов'язаний заздалегідь, до  прибуття автомобіля під завантаження, підгрупувати вантаж за вантажоодержувачами  і виписати товарно-транспортні  накладні кожному вантажоодержувачу. 

8.Для перевезення промислових товарів Перевізники повинні надавати автомобілі-фургони або автомобілі з бортовою платформою.

9.Приймання для перевезення від вантажовідправника і здача вантажоодержувачу промислових товарів у тарі здійснюються Перевізником за найменуванням вантажу, кількістю і стандартною масою вантажних місць або за масою, зазначеною на вантажних місцях.

 

1.2 Аналіз вантажів  на можливість сумісного перевезення

Допускається сумісне  перевезення в одному автомобілі різних видів швидкопсувних вантажів, що входять в одну групу або  підгрупу, з однаковим температурним  режимом на протязі терміну доставки, який установлений для перевезення  найменш стійкого вантажу.

Забороняється перевезення  продовольчих і промислових товарів  після перевезення м'яса і м'ясних  виробів, риби, оселедців і виробів  з риби без попередньої санітарної обробки кузова автомобіля.

Ступінь сумісності перевезення  окремих вантажів представлена у таблиці 1.2

 

Таблиця 1.2 – Таблиця сумісності перевезення вантажів

Номер відправника	Вантаж	Номер кластеру
В1	Ковбаса	1
В2	Торф	2
В3	Вата	1

 

Виходячи з цього можна  зробити висновок, що ковбаса та вата перевозяться  сумісно, а торф перевозиться окремо. Тому для відправника В₂ формуються маятникові маршрути з порожнім зворотним пробігом.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2 ВИЗНАЧЕННЯ ВІДСТАНЕЙ  МІЖ УЧАСНИКАМИ ТРАНСПОРТНОГО

ПРОЦЕСУ

 

Вихідними даними є схема  транспортної мережі яка становить  собою графічне зображення основних шляхів між учасниками транспортного  процесу.

 

Таблиця 2.1 – Вихідні данні  для визначення обсягів вивезення  вантажів

Напрямок переве-зень	Об'єм пере-везнь, т	Напрямок переве-зень	Об'єм перевезнь, т	Напрямок перевезень	Об'єм перевезнь, т	Напрямок переве-зень	Об'єм перевезнь, т
В1З1	24	В2З5	7	В4З1	0,7	В4З5	0,6
В1З2	19	В3З6	16	В4З2	0,5	В4З6	0,8
В1З3	21	В3З7	19	В4З3	0,4	В4З7	0,7
В2З4	17	В3З8	21	В4З4	0,8	В4З8	0,5

 

Відправки відносяться до постійних. Відправки від відправників (В₁, В₂, В₃) відносяться до масових, відправки від відправника (В₄) відносяться до дрібних партій.

Схема транспортної мережі приведена на рисунку 2.1.

 

Рисунок 2.1 – Схема транспортної мережі

Найкоротші відстані визначаються за допомогою методу потенціалів [3]. Нижче приведено розрахунок для  першого відправника, схема представлена на рисунку 2.2.

 

Р(В1)=0 Р(З1)=3,3 Р(З4)=4,1 Р(З5)=4,1	Р(З1)=3,3 Р(З6)=6,9 Р(В2)=7,5	Р(З5)=4,1 Р(В3)=8,1	Р(З4)=4,1 Р(В2)=7,2 Р(З8)=8,1 Р(В3)=8,9
Р(З6)=6,9 Р(В2)=11,1 Р(З2)=12,8	Р(В2)=7,2 Р(З2)=12,4 Р(З8)=10,9 Р(З3)=10,1	Р(В3)=8,1 Р(З8)=12,4	Р(З8)=8,1 Р(З3)=11,4
Р(З3)=10,1 Р(З2)=13,4 Р(З7)=14,8	Р(З2)=12,4 Р(В4)=15,8 Р(З7)=16,2	Р(З7)=13,3 Р(В4)=17,8	Р(В4)=14,6

 

 

Рисунок 2.2 – Схема розрахунку найкоротших відстаней для першого  відправника

 

Розрахунки інших відстаней  між учасниками процесу перевезень вантажів представлені в таблиці 2.2.

Таблиця 2.2 – Матриця найкоротших  відстаней

	В1	В2	В3	В4	З1	З2	З3	З4	З5	З6	З7	З8
В1	0	7,2	8,1	15,8	3,3	12,4	10,1	4,1	4,1	6,9	14,8	8,1
В2	7,2	0	7,9	8,7	4,2	5,2	2,9	3,1	11,3	4,2	7,6	3,7
В3	8,1	7,9	0	14,3	11,4	10,9	7,6	4,8	4,0	12,1	12,3	4,3
В4	15,8	8,7	14,3	0	12,8	3,4	6,7	12,7	19,6	9,3	3,0	10,0
З1	3,3	4,2	11,4	12,8	0	9,4	7,1	7,3	7,4	3,6	11,8	7,9
З2	12,4	5,2	10,9	3,4	9,4	0	3,3	8,3	16,5	5,9	3,8	6,6
З3	10,1	2,9	7,6	6,7	7,1	3,3	0	6,0	11,6	7,1	4,7	3,3
З4	4,1	3,1	4,8	12,7	7,3	8,3	6,0	0	8,2	7,3	10,7	4,0
З5	4,1	11,3	4,0	19,6	7,4	16,5	11,6	8,2	0	11,0	16,3	8,3

 

 

Закінчення таблиці 2.2

	В1	В2	В3	В4	З1	З2	З3	З4	З5	З6	З7	З8
З6	6,9	4,2	12,1	9,3	3,6	5,9	7,1	7,3	11,0	0	9,7	7,9
З7	14,8	7,6	12,3	3,0	11,8	3,8	4,7	10,7	16,3	9,7	0	8,0
З8	8,1	3,7	4,3	10,0	7,9	6,6	3,3	4,0	8,3	7,9	8,0	0

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

3 РОЗРОБКА РАЦІОНАЛЬНИХ  МАРШРУТІВ РУХУ АВТОМОБІЛІВ

 

Раціоналізація маршрутної мережі призначена для підвищення ефективності використання рухомого складу, зменшення  часу доставки вантажів та собівартості перевезення, також зберігається моторесурс вантажної техніки, зменшується  необхідна кількість водіїв і  автомобілів. До раціональних маршрутів  відносяться: колові маршрути, маятникові маршрути з вантажним зворотним  пробігом  та збірні (розвізні) маршрути.

 

3.1 Транспортна  задача

Розробка раціональних колових  маршрутів виконується в два  послідовних етапи: вирішення транспортної задачі та формування підсумкових маршрутів.

Основою транспортної задачі є транспортна таблиця. Транспортна  таблиця складається з відстаней  від відправників (В₁, В₂, В₃) до всіх вантажоодержувачів (З₁ - З₈) та відповідних обсягів перевезення.

При формуванні транспортної таблиці обов'язково враховується сумісність окремих вантажів та можливість їх перевезення одним рухомим складом.

 Приведення вантажів  різного коефіцієнту використання  вантажності до першого класу  виконується за допомогою переходу  від наявних тонн до авто-тонн. Перехід виконується за допомогою  залежності

 

      ,       (3.1)

 

де  – добовий обсяг перевезення вантажу в авто-тоннах, авто-тонн;

      – добовий обсяг перевезення вантажу в тоннах, т;

      – статистичний коефіцієнт використання вантажності.

Для двох відправників та п’яти  одержувачів транспортна таблиця  приймає вигляд опорного плану руху автомобілів під навантаження (таблиця 3.1).

 

Таблиця 3.1 – Плану руху автомобілів під навантаження

Відп-рав-ник	Параметри	Одержувач						Обсяг вивезення, авто-тонн
		З1	З2	З3	36	З7	З8
В1	Відстань, км	3,3	12,4	10,1	6,9	14,8	8,1	71,11
	Обсяг, авто-тони	26,67	21,11	23,33
В3	Відстань, км	11,4	10,9	7,6	12,1	12,3	4,3	112
	Обсяг, авто-тони				32	38	42
Обсяг завезення, авто-тони		26,67	21,11	23,33	32	38	42	183,11

 

В додатку А наведено лістинг  програми для математичної оболонки MATLAB для автоматизації процесу  рішення транспортної задачі та результат  рішення транспортної задачі.

План повернення порожніх автомобілів заповнюється у відповідності  до оптимального рішення транспортної задачі (таблиця 3.2). Обидва плани використовуються для наступного формування колових  та маятникових маршрутів.