Роль гротеска в романе Франсуа Рабле «Гаргантюа и Пантагрюэль»

     З огляду на досліджувану проблему привертає  увагу той факт, що у світовий литературі Рабле − один з найбільших геніїв комічного. Подібно до сюжету його роману, продовженню народної книги, сміх Рабле за своїми джерелами і прийомами, як і за своїм духом у цілому, уходить коріннями в народну творчість. Жанри фольклору − казки, фабліо, жарти, приказки, прийоми гротеску у мові і образотворчості − усе це ввійшло в роман. Головне джерело сміху Рабле − матеріалізація духовного в смаку народної поезії, гра на двозначному характері "спраги" у його героїв − спраги вина і спраги знань: заперечення середньовічного ідеалу аскетизму і самообмеження, прославляння всебічного, тілесного і духовного, задоволення потреб і безмежного розвитку особистості, "...тому що між тілом і духом існує згода нерушима" [18, 181]. Як визначають науквці, улюблений прийом комічного мистецтва Рабле − утрирування пороків ("породжень Антифізиса"-Протиприроди)

     Зауважимо, що у цілому глибоко життєрадісний і різноманітний сміх Рабле − не сатира, до якої він часто близький лише за матеріалом (порокам), а не за тоном, веселим і звеселяючим, що глумиться над злом, але позбавленому страху перед ним, як і тривоги за хід життя і результат комічного конфлікту. Це багатозначний за відтінками, але завжди бадьорий, радісний, "чисто комічний" (без властивих гумору чи смутку розчулення перед слабістю людською) святковий сміх, як на карнавалі; у його основі споконвічне народне почуття сміху як симптому щастя, достатку, безтурботності, здоров'я. Але сміх, відповідно до доктора медицини Рабле, володіє і зворотною силою, що зціляє і що відроджує, розсіюючи скорботу, почуття розладу з життям, хворобливий стан духу. Сміх свідчить про здоровий, ясний духовний зір і дарує його. "Звільняючи від всяких ефектів", які збаламучують нашу свідомість, сміх грає для пізнання життя "терапевтичну" роль. Вплив комічного у Рабле на наступний розвиток французької літератури − від Лафонтена і Мольера до Ромена Ролана ("Кола Брюньон") − величезний.

     Як  зазначають науковці, Рабле − творець французької прозової літературної мови. Митець постійно орієнтувався на традиції попередньої культури; джерелом його мовного багатства була усна народна мова. Він широко послугувався фольклорним матеріалом - прислів'ями, примовками, казками і піснями, а також мовою провінціального дворянства, селянства, духівництва, ввів у твір жаргон учених схоластів, термінологію філософську, богословську, медичну, архітектурну, філологічну, військову, спортивну, морську, терміни різних видів ремесла. Рабле, як ніхто в той час, виявив і можливості розвитку літературної національної мови. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

     СПИСОК  БІБЛІОГРАФІЧНИХ ДЖЕРЕЛ 

1. Артамонов С.Д. Франсуа Рабле / С.Д. Артамонов. –  М.: Правда, 1998. – 256 с.
2. Бахтин М.М. Творчество Франсуа Рабле и народная культура Средневековья и Ренесанса / М.М. Бахтин. – М.: Художественная литература, 1990. – 628 с.
3. Бахтин М. М. Вопросы литературы и эстетики / М.М. Бахтин. – М.: Художественная литература, 1975. – 590 с.
4. Галич О. Теорія літератури: підручник / О. Галич, В. Назарець, Є. Васильєв; за наук. ред. О. Галича. – К.: Либідь, 2001. – 488 с.
5. Давыдова Т.Т., Пронин В.А. Теория литературы / Т. Давыдова, В. Пронин. – М.: Логос, 2003. – 390 с.
6. Евнина М.Е. Франсуа Рабле / М.Е. Евнина. – М.: Художественная литература, 1948. – 316 с.
7. Жирмунский В.М. История зарубежной литературы: Раннее Средневековье и Возрождение / Жирмунский В.М. – М.: Учпедгиз, 1959. – 420 с.
8. Гачев Г.Д. Национальные образы мира / Г. Гачев. – М.: Сов. писатель, 1988. – 446 с.
9. Горідько Ю.Д. Філологічний аналіз тексту / Ю. Д. Горідько. // Всесвітня література в середніх навчальних закладах України. – 2004. – 3 6. – С. 36 – 39.
10. Ковалів Ю.І.  Літературознавча енциклопедія. У 2 т. / Ю. І. Ковалів. – К.: Видавничий центр «Академія», 2007.
11. Лексикон загального та порівняльного літературознавства. / [За ред. А. Волкова, О. Бойченка, І. Зварила, Б. Іванюка, П. Рихла]. – Чернівці: Золоті литаври, 2001. – 636 с.
12. Михальська Н.П. Франсуа Рабле / Н. П. Михальська // Зарубіжні письменники. Енциклопедичний довідник. У 2 т. / [За ред. Н. Михальської та Б. Щавурського]. – Тернопіль: Богдан, 2005. − Т. ІІ. – 2005. – 824 с.
13. Моруа А. Литературные портреты / А. Моруа. – М.: Радуга, 1970. – 364 с.
14. Пащенко В. Титан Відродження / В. Пащенко // Рабле Ф. Гаргантюа і Пантагрюель / Ф. Рабле. – К.: Веселка, 1990. – С. 227 – 230.
15. Поэтика: словарь актуальных терминов и понятий / [Гл.науч.ред. Н.Д.Тамарченко]. – М.: Издательство Кулагиной, Intrada, 2008.
16. Пинский Л.Е. Реализм эпохи Возрождения / Л. Пинский. – М.: Художественная литература, 1961. – 367 с.
17. Пуришев Б.И. Литература эпохи Возрождения. Курс лекций / Б.И. Пуришев. – М.: Высшая школа, 1996. – 465 с.
18. Рабле Ф. Гаргантюа і Пантагрюель / Ф. Рабле. – К.: Веселка, 1990. – 246 с.
19. Рабле Ф. Гаргантюа и Пантагрюэль / Ф. Рабле. – М.: Художественная литература, 10981. – 786 с.
20. Сент-Бёв Ш.-О. Литературные портреты. Критические очерки / Ш.-О. Сент-Бёв. – М.: Радуга, 1970. – 387 с.
21. Хализев В.Е. Теория литературы / В. Е. Хализев. – М.: Высшая школа, 2000. – 398 с.
22. Штейн А.Л., Черневич М.Н., Яхонтова М.А. История французской литературы. – М.: Высшая школа, 1988. – 478 с.