Шпаргалка по "Криминалистике"

6) вчинення злочину під  впливом погрози, примусу або  через матеріальну, службову чи  іншу залежність;

7) вчинення злочину під  впливом сильного душевного хвилювання, викликаного неправомірними або  аморальними діями потерпілого;

8) вчинення злочину з  перевищенням меж крайньої необхідності;

9) виконання спеціального  завдання з попередження чи  розкриття злочинної діяльності  організованої групи чи злочинної  організації, поєднане з вчиненням  злочину у випадках, передбачених  цим Кодексом.

При призначенні  покарання обставинами, які його обтяжують, визнаються:

1) вчинення злочину особою  повторно та рецидив злочинів;

2) вчинення злочину групою  осіб за попередньою змовою (частина  друга або третя статті 28);

3) вчинення злочину на  ґрунті расової, національної  чи релігійної ворожнечі або  розбрату;

4) вчинення злочину у  зв'язку з виконанням потерпілим  службового або громадського  обов'язку;

5) тяжкі наслідки, завдані  злочином;

6) вчинення злочину щодо  малолітнього, особи похилого віку  або особи, що перебуває в  безпорадному стані;

7) вчинення злочину щодо  жінки, яка завідомо для винного  перебувала у стані вагітності;

8) вчинення злочину щодо  особи, яка перебуває в матеріальній, службовій чи іншій залежності  від винного;

9) вчинення злочину з  використанням малолітнього або  особи, що страждає психічним  захворюванням чи недоумством;

10) вчинення злочину з  особливою жорстокістю;

11) вчинення злочину з  використанням умов воєнного  або надзвичайного стану, інших  надзвичайних подій;

12) вчинення злочину загальнонебезпечним  способом;

13) вчинення злочину особою, що перебуває у стані алкогольного  сп'яніння або у стані, викликаному  вживанням наркотичних або інших  одурманюючих засобів.

33. Призначення  більш м’якого покарання, ніж  передбачено законом

Стаття 69. Призначення більш м'якого покарання, ніж передбачено законом

1. За  наявності кількох обставин, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, з урахуванням особи винного суд, умотивувавши своє рішення, може призначити основне покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, або перейти до іншого, більш м'якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу за цей злочин. У цьому випадку суд не має права призначити покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої для такого виду покарання в Загальній частині цього Кодексу. За вчинення злочину, за який передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, суд з підстав, передбачених цією частиною, може призначити основне покарання у виді штрафу, розмір якого не більше ніж на чверть нижчий від найнижчої межі, встановленої в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу.  

2. На  підставах, передбачених у частині першій цієї статті, суд може не призначати додаткового покарання, що передбачене в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу як обов'язкове, за винятком випадків призначення покарання за вчинення злочину, за який передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

34. Умовно-дострокове  звільнення від відбування покарання

Стаття 81. Умовно-дострокове звільнення від відбування покарання

1. До осіб, що відбувають покарання у виді виправних робіт, службових обмежень для військовослужбовців, обмеження волі, тримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців або позбавлення волі, може бути застосоване умовно-дострокове звільнення від відбування покарання. Особу може бути умовно-достроково звільнено повністю або частково і від відбування додаткового покарання.

2. Умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване, якщо засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення.

3. Умовно-дострокове звільнення  від відбування покарання може  бути застосоване після фактичного відбуття засудженим:

1) не менше половини  строку покарання, призначеного  судом за злочин невеликої або середньої тяжкості, а також за необережний тяжкий злочин;

2) не менше двох третин  строку покарання, призначеного  судом за умисний тяжкий злочин чи необережний особливо тяжкий злочин, а також у разі, якщо особа раніше відбувала покарання у виді позбавлення волі за умисний злочин і до погашення або зняття судимості знову вчинила умисний злочин, за який вона засуджена до позбавлення волі;

3) не менше трьох чвертей  строку покарання, призначеного  судом за умисний особливо тяжкий злочин, а також покарання, призначеного особі, яка раніше звільнялася умовно-достроково і знову вчинила умисний злочин протягом невідбутої частини покарання.

4. У разі вчинення особою, до якої було застосовано умовно-дострокове звільнення від відбування покарання, протягом невідбутої частини покарання нового злочину суд призначає їй покарання за правилами, передбаченими статтями 71 і 72 цього Кодексу.

35. Амністія  та помилування

Стаття 86. Амністія

1. Амністія оголошується законом України стосовно певної категорії осіб.

2. Законом  про амністію особи, визнані винними у вчиненні злочину обвинувальним вироком суду, або кримінальні справи стосовно яких розглянуті судами, але вироки стосовно цих осіб не набрали законної сили, можуть бути повністю або частково звільнені від відбування покарання.

Стаття 87. Помилування

1. Помилування здійснюється  Президентом України стосовно  індивідуально визначеної особи.

2. Актом про помилування  може бути здійснена заміна  засудженому призначеного судом  покарання у виді довічного позбавлення волі на позбавлення волі на строк не менше двадцяти п'яти років.

36. Погашення  та зняття судимості

Стаття 108. Погашення  та зняття судимості

1. Погашення та зняття  судимості щодо осіб, які вчинили злочин до досягнення ними вісімнадцятирічного віку, здійснюється відповідно до статей 88 - 91 цього Кодексу з урахуванням положень, передбачених цією статтею.

2. Такими, що не мають  судимості, визнаються неповнолітні:

1) засуджені до покарання,  не пов'язаного з позбавленням волі, після виконання цього покарання;

2) засуджені до позбавлення  волі за злочин невеликої або середньої тяжкості, якщо вони протягом одного року з дня відбуття покарання не вчинять нового злочину;

3) засуджені до позбавлення  волі за тяжкий злочин, якщо вони протягом трьох років з дня відбуття покарання не вчинять нового злочину;

4) засуджені до позбавлення  волі за особливо тяжкий злочин, якщо вони протягом п'яти років з дня відбуття покарання не вчинять нового злочину.

3. Дострокове зняття судимості  допускається лише щодо особи,  яка відбула покарання у виді позбавлення волі за тяжкий або особливо тяжкий злочин, вчинений у віці до вісімнадцяти років, за підставами, передбаченими в частині першій статті 91 цього Кодексу, після закінчення не менш як половини строку погашення судимості, зазначеного в частині другій цієї статті.

 

1. Поняття  кримінального права, його предмет  та метод

3. Принципи  кримінального права

4. Система  кримінального права

5. Співвідношення  кримінального права з іншими  галузями права

6. Кримінальне  право як наука і я навчальна  дисципліна

7. Поняття  та ознаки кримінальної відповідальності

8. Підстави  кримінальної відповідальності

9. Структура  Кримінального кодексу

10. Чинність  закону про кримінальну відповідальність  у часі, просторі та за колом  осіб

11. Поняття  злочину і його ознаки

12. Класифікація  злочинів

13. Елементи  й ознаки складу злочину

14. Види  складів злочинів

15. Предмет  злочину

16. Види  об’єктів злочинів

17. Поняття  і значення об’єктивної сторони  злочину

18. Поняття  і види суб’єктів злочинів

19. Поняття  неосудності та її критерії

20. Обмежена  осудність

21. Поняття  і значення суб’єктивної сторони  злочину

22. Поняття  і значення вини

23. Умисел  та його види

24. Необережність  та її види

25. Закінчений  злочин

26. Незакінчений  злочин і його види

27. Поняття  й ознаки співучасті та види  співучасників

28. Повторність  та рецидив злочинів

29. Необхідна  оборона

30. Поняття  і види звільнення від кримінальної  відповідальності

31. Система  покарань

32. Обставини,  що пом’якшують та обтяжують  покарання

33. Призначення  більш м’якого покарання, ніж  передбачено законом

34. Умовно-дострокове  звільнення від відбування покарання

35. Амністія  та помилування

36. Погашення  та зняття судимості