Криміналістична характеристика злочинів

При вивченні слідчої  практики В. П. Бахін пропонує виділяти таку інформацію про неї:

а) слідча діяльність, при спостереженні і цільовому вивченні якої можливе отримання даних, що її характеризують;

б) учасники цієї діяльності - джерела інформації про зміст, характер і потреби практики;

в) дослідники слідчої діяльності - носії інформації про власні спостереження і отримані при цьому дані;

г) документи, що відображають безпосередні результати і характеристику слідчої діяльності;

д) матеріали, що вміщують дані і думки про стан і характер слідчої діяльності її безпосередніх учасників і дослідників.[20,с.367].

На думку  В. В. Радаєва, інформація, що має значення для розробки криміналістичних характеристик, може бути отримана з вивчення кримінальних справ, анкетуванні слідчих, прокурорів-криміналістів, експертів, на нарадах по обміну передовим досвідом слідчих, прокурорів-криміналістів, експертів, з інформаційних листів, підготовлених методичними апаратами органів прокуратури, внутрішніх справ і інших джерел.

Г. А. Густов вважає, що джерелом інформації для криміналістичної характеристики конкретного злочину є криміналістичні знання слідчого, його життєвий і професійний досвід, матеріали кримінальної справи, інформація органів дізнання, консультації спеціалістів. А джерелом відомостей, що вміщує криміналістична характеристика, є практика правоохоронних органів по боротьбі зі злочинністю і криміналістичні дослідження.

П. М. Кубрак зазначає, що поряд з матеріалами кримінальних справ, важливими додатковими джерелами, що мають значення при розробці елементів криміналістичних характеристик окремих видів і груп злочинів, можуть бути опитування слідчих, працівників кримінального розшуку, дані криміналістичних обліків про мотиви, види вчинення окремих злочинів, висновки криміналістичних, судово-психологічних та інших видів судових експертиз.

О. Н. Колесніченко для побудови криміналістичних характеристик  пропонує такі джерела інформації: а) матеріали кримінальних справ про успішно розкриті злочини; б) матеріали оперативно-розшукової діяльності; в) відомості, отримані від слідчих та оперативних працівників шляхом інтерв'ювання; г) відомості, отримані від засуджених (під час їх опиту і відповідній оцінці).

Вчені, що досліджували процес побудови криміналістичних характеристик злочинів, єдиним джерелом інформації для побудови даного виду характеристик виділяють кримінальні справи.[20,с.367].

Однак, таке звуження джерел інформації для процесу побудови криміналістичних характеристик злочинів недоцільне. Адже в даному випадку інші джерела інформації просто ігноруються, що призводить до побудови менш інформативних криміналістичних моделей злочинів, а це, в свою чергу, зменшує ефективність використання криміналістичних характеристик.

Для побудови криміналістичних характеристик треба використовувати такі джерела інформації:

І. Люди:

1.Працівники правоохоронних органів (слідчі, оперативні працівники кримінального розшуку тощо);

2.Спеціалісти (судмедексперти, експерти-криміналісти, лікарі-психіатри тощо);

1.Підозрювані, обвинувачувані, засуджені за вчинення злочинів;

2.Потерпілі від злочинів.

II. Документи:

1.Письмові (кримінальні справи, книги, періодичні видання тощо);

2.Графічні (план місцевості, де проводився обшук, огляд місця події тощо);

3.Звукові, кіно-, фото-, відео (відеододатки до протоколів огляду місця події або трупа, аудіозаписи допитів тощо);

4.Статистичні (статистичні картки тощо).

З огляду на те, що для побудови криміналістичної характеристики важливими є письмові джерела інформації, можна запропонувати таку класифікацію вказаних джерел інформації:

І. Джерела первинної  інформації':

1.Кримінальні справи;

2.Матеріали підрозділів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність;

3.Книги: а) монографії; б) підручники і навчальні посібники; г) наукові праці і матеріали наукових конференцій;

4.Періодичні видання: а) журнали; б) газети;

5.Спеціальні видання: а) інформаційні бюлетені; б) інформаційні листки;

6.Проміжні види публікацій: а) попередні публікації (друкуються в порядку обговорення до появи основної публікації); б) автореферати дисертацій;

1.Неопубліковані документи:

а) переклади;

б) дисертації;

в) звіти про результати науково-дослідних робіт.

II. Джерела вторинної  інформації:

1.Довідкові видання: а) енциклопедії; б) довідники; в) тлумачні словники;

2.Огляди: а) аналітичні; б) реферативні;

3.Реферативні журнали;

4.Експрес-інформація.[20,с.368].

З метою розробки криміналістичних характеристик видів (груп) або конкретних злочинів перспективним є використання кількісних даних. Вони можуть бути взяті з робіт, що належать до суміжних галузей юридичної науки. При відсутності необхідних відомостей криміналісти повинні проводити у цьому напрямі спеціальні дослідження.

Виникає питання  про можливості і доцільність  використання у криміналістичній характеристиці видів (груп) або конкретного злочину так званих кримінологічних даних. Але кримінологічними вони називаються тільки тому, що виявлені кримінологами, і є описом певних сторін злочинів. Такі дані самі по собі не можуть бути ні кримінологічними, ні криміналістичними. Таким є тільки використання цих даних. Наприклад, одні і ті ж дані кримінології можуть використовуватися для проведення профілактичних заходів щодо злочинів, а криміналістами - для побудови версій при розслідуванні злочинів.

Тому одна і  та ж інформація може одночасно знаходитися  у кількох галузевих характеристиках. Так, неповнолітній вік жертви злочину може знаходитися у змісті кримінально-правової (коли він конструктивний елемент складу злочину), кримінально-процесуальної (при вирішенні питання про допуск до участі у кримінальному процесі її законного представника), криміналістичної (при обранні, припустимо, тактики допиту), віктимологічної у рамках кримінологічної (при розробці профілактичних заходів віктимологічного змісту) характеристик. Таке взаємопроникнення обумовлене діалектичною єдністю злочинця, його діяння і жертви у злочинах проти особи.

Слід також  вказати на методи, що використовуються для збору інформації з метою побудови криміналістичних характеристик злочинів.

Найбільш корисними  для проведення подібних досліджень є такі методи:

1.Документальний метод, що полягає у вивченні кримінальних справ та інших документальних джерел.

2.Біографічний метод, який полягає у збиранні і узагальненні відомостей біографічного характеру (при цьому інформаційними джерелами є автобіографії злочинців, щоденники, довідки лікувальних, навчальних і виховних установ тощо).

3.Метод спостереження - найпоширеніший метод збору інформації шляхом безпосереднього сприйняття і реєстрації важливих з погляду дослідника явищ, процесів і подій. Полягає, наприклад, у цілеспрямованому сприйнятті психічних явищ з метою вивчення злочинця (може використовуватися при перебуванні злочинця у виправно-трудових установах, під час проведення слідчих дій тощо).

4.Метод аналізу результатів діяльності, що полягає у дослідженні суспільних результатів діяльності особи, що вивчається. За допомогою цього методу збирають інформацію про інтереси, здібності, вміння і навички злочинця, при цьому необхідно аналізувати письмові документи, залишені злочинцем, продукти його художньої творчості, виробничої діяльності тощо.

5.Метод експертних оцінок, який застосовують, для вирішення найскладніших завдань. При цьому велику допомогу надають судові психологи, психіатри та медики.

6.Метод вивчення груп і колективів, що застосовують, наприклад, для з'ясування умов, за яких у злочинця з'явилися певні нахили і психічні відхилення тощо.

7.Опитування - метод збору криміналістичних даних, який ґрунтується на зверненні особи, що опитує, до респондента із запитаннями. Найбільш значимим видом опитування є анкетування засуджених, працівників правоохоронних органів тощо. [20,с.369].

 

 

 

 

 

 

ВИСНОВОК

 

Криміналістична характеристика – сукупність взаємозалежних даних  про криміналістично вагомі ознаки злочинів даного виду (групи), які сприяють їх розкриттю і розслідуванню шляхом побудови версій та їх перевірки в результаті проведення запланованих слідчих дій і оперативно-розшукових заходів.

Криміналістична характеристика — це інформативно-абстрактна система відомостей про відображення окремих особливостей певного виду злочину, який містить сліди, окремі елементи та ознаки складу злочину, шо мають значення для виявлення і розкриття таких діянь криміналістичними засобами, прийомами та методами.

Це своєрідний типовий «портрет» злочину, наукова  абстракція, що спирається нате загальне, що об'єднує велику кількість конкретних злочинів. Її можна вважати інформаційною моделлю типового злочину конкретного виду чи роду.

А оскільки криміналістична характеристика злочину являє собою відображення типового, то не має і не може бути характеристики окремого, конкретного злочину. Опис одного окремого злочину - це не криміналістична характеристика, оскільки він не може бути спроектований на всі подібні злочини саме в силу своєї індивідуальності. На основі таких описів значної кількості злочинів розробляється абстрактна модель, що відображає лише типове для всього масиву описаних ситуацій.

Криміналістична характеристика злочину - це ймовірна модель події злочину, що може бути основою для правдоподібних висновків, тобто слідчих версій.

Криміналістична характеристика при цьому грає роль своєрідної матриці: вона ніби «накладається» (примірюється) на конкретний випадок і дозволяє побудувати його ймовірну модель. У цьому й полягає її практичне значення, яке не слід перебільшувати, оскільки знання, які містяться в криміналістичній характеристиці носять не достовірний, а ймовірний характер. Але па початковому етапі розслідування будь-яке знання, навіть імовірне, має високу ціну, оскільки дозволяє слідчому знизити інформаційну невизначеність.

При побудові криміналістичних характеристик злочинів слід використовувати такий алгоритм:

1. Підготовка до побудови криміналістичної характеристики:

а) визначення виду (групи) або конкретного злочину;

б) виділення криміналістично значимих ознак;

в) вибір джерел інформації та методів дослідження;

г) розробка програми та плану дослідження;

д) розробка комплексу методичних документів;

є) вирішення  завдань організаційного і матеріально-технічного забезпечення.

2. Збирання інформації:

а) безпосереднє дослідження із застосуванням різних методів: анкетування, інтерв'ювання, експертних оцінок тощо;

б) підбір документальних джерел інформації, в яких є відомості про проведення подібних досліджень (монографії, доповіді на наукових конференціях, дисертації тощо);

в) підготовка зібраної інформації до обробки (на ЕОМ тощо).

3. Обробка і оцінка зібраної інформації:

а) аналіз і оцінка отриманої інформації;

б) вибір найдоцільніших способів вираження криміналістичної характеристики;

в) підготовка підсумкового документа з викладенням криміналістичної характеристики у вигляді опису, схеми, комп'ютерної програми, графіків тощо.

Прогнозуючи розвиток творів криміналістичних характеристик  злочинів, слід відзначити три взаємопов'язані тенденції.

Перша - формування особливих криміналістичних характеристик: убивство на замовлення; убивство, пов'язане з розчленуванням трупа; убивство із застосуванням вибухових пристроїв тощо. Зазначені криміналістичні характеристики злочинів сприятимуть розслідуванню цих злочинів (зараз вони шаблонно дотримуються характеристик, побудованих згідно з кримінально-правовою класифікацією злочинів).

Друга - поглиблене вивчення окремих структурних елементів, що складають особливі криміналістичні характеристики, їх зв'язки і співвідношення.

Третя - міждисциплінарний підхід до розробки концепції криміналістичних характеристик злочинів. Такий підхід передбачає створення інформаційних систем більш високого рівня спільності, до якого криміналістична характеристика злочинів увійде як одна із підструктур поряд з кримінально-правовою, кримінологічною та ін.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Список використаних джерел

 

1.Басалаев А Н., Гуляев В. А. Криминалистическая характеристика преступления Методика расследования преступлений (обшие положения). М., 1976

 

2.Герасимов И.Ф. Криминалистические  характеристики преступлений в  методике расследования /М., 1976

 

3.Гуняев В.А. Содержание и значение криминалистической характеристики преступлений // Криминалистическая характеристика преступлений: Сб.науч.трудов / Всесоюзный институт по изучению причин и разработке мер предупреждения преступности. – М., 1984.

 

4.Клименко Н.И. Кириченко А.А. Криминалистика как наука и учебная дисциплина.- Днепропетровск, 1994.- 200с.

 

5.Колесниченко А.Н., Коновалова  В.Е. Криминалистическая характеристика  преступлений: Учебное пособие. –  Х.: Харьк.юрид.ин-т, 1985.

 

6. Лузгин И.М. Некоторые  аспекты криминалистической характеристики  и место в ней данных о  сокрытии преступлений // Криминалистическая характеристика преступлений: Сб.научных трудов / Всесоюзный институт по изучению причин и разработке мер предупреждения преступности. – М., 1984.

 

7. Матусовский Г.А.  Проблемы совершенствования методики  расследования преступлений //Актуальные  проблемы формирования правового  государства: Краткие тезисы докл. и науч. сообщ. респ. науч. конф. 24-26 окт. 1990. - X., 1990

 
8. Образцов В.А. Криминалистическая класификация преступлений.- М., 1988.

 

9. Танасевич В.Г., Образцов  В.А. О криминалистической характеристике  преступлений // Вопросы борьбы с  преступностью. – М., 1976. – Вып.25. – С.