Криміналістична характеристика злочинів

Аналіз викладених у юридичній літературі поглядів на загальне поняття криміналістичної характеристики злочинів дозволяє зробити висновок, що під криміналістичною характеристикою злочинів слід розуміти певним чином упорядковану сукупність даних (відомостей) про криміналістично значимі ознаки злочинів.

Криміналістична характеристика - це загальна категорія  методики розслідування окремих видів злочинів, вона входить першим елементом в її структуру і тому має принципове значення. [5,с.111].

Ще одним з дискусійних питань є погляд на конструювання визначення (дефініції) криміналістичної характеристики злочинів. Автори запропонованих дефініцій криміналістичної характеристики по-різному розглядають зовнішню будову і внутрішній зміст визначення.

Можна навести поняття криміналістичної характеристики, які зустрічаються в літературі в інтерпретації різних авторів.

Криміналістична характеристика - це сукупність взаємопов'язаних загальних, індивідуальних рис злочину, які виявляються головним чином у способі, механізмі та обстановці його вчинення, в окремих рисах особи, його суб'єкта, а інколи і в інших ознаках злочинної дії (М. П. Яблоков, 1980). . [12,с.278].

Криміналістична характеристика становить систему  опису криміналістично важливих ознак виду, групи та окремого злочину, які виявляються в особливостях способу, механізму та обстановки їх вчинення, що складають уяву стосовно злочину, особи його суб'єкта та інших обставин щодо певної злочинної діяльності та яка має своїм призначенням забезпечити успішне вирішення завдань розкриття, розслідування, попередження злочину (І. Ф. Герасимов, 1990).

Криміналістичною  характеристикою є сукупність таких  даних, які сприяють розкриттю злочину, мають криміналістичне значення (І. Ф. Пантелеев, 1988). . [14,с.365].

Криміналістична характеристика, на думку В. Г. Танасевича та В. О. Образцова,- це сукупність даних стосовно механізму вчинення злочину, засобів відображення, відображуваних, відображаючих об'єктів, які взаємодіють між собою, особливостей та джерел інформації, яка має значення для розкриття певних категорій злочинів шляхом застосування обумовлених ними криміналістичних засобів, прийомів та методів, а також розробки наукових рекомендацій щодо оптимального вирішення даного завдання (1977). [10,с.592].

Криміналістична характеристика, на думку Р. С. Бєлкіна, повинна включати характеристику вихідної інформації, системи даних стосовно способу вчинення та розкриття злочину та типових умов його застосування, особи очевидного злочинця, очевидних мотивів і мети злочину, окремих обставин здійснення злочину (місце, час умови).

В. К. Гавло криміналістичну  характеристику визначає як поняття  різного ступеня абстракції, які  містять різні рівні інформації стосовно злочину (1979). В. Н. Шиканов  у криміналістичній характеристиці вбачає вірогідну модель, що використовується слідчим як об'єктивна інформація (1983).

«Криміналістична  характеристика (як вважає О. М. Колесніченко), це система відомостей про криміналістично значимі ознаки злочинів даного виду, що відображає закономірні зв'язки між ними і служить побудові і перевірці слідчих версій для вирішення основних завдань розслідування»;

М. В. Салтевський - «Криміналістична характеристика - це інформаційна модель, що становить собою якісно-кількісний опис типових ознак конкретного виду (групи) злочинів»

 В. Г. Гончаренко, Г. А. Кушніро, В. Л. Подпалий: «Криміналістична характеристика - ідеальна сукупність криміналістично значимих елементів і їх ознак про закономірності механізму конкретного виду злочинів і закономірностей формування джерел доказової інформації, що сприяють швидкому і ефективному розкриттю та розслідуванню злочинів». . [19,с.416].

Таким чином, криміналістична  характеристика - не просто опис, інформація стосовно криміналістично важливих ознак, а кількісно- якісний опис, який відображає кореляційні зв'язки між ознаками, дозволяє будувати прогностичні моделі подій, що розслідуються, будувати криміналістичні версії стосовно об'єктів, що розшукуються, конкретних осіб, причетних до злочину.

Крміналістична характеристика - це модель системи зведених відомостей про криміналістично значимі ознаки виду, групи або конкретного злочину.

Позитивними рисами запропонованої дефініції є такі положення:

а) запропонована дефініція чітка та лаконічна;

б) інформація про ознаки, упорядкована в модель. Модель - це штучно створений об'єкт у вигляді схеми, малюнка, логіко-математичних знакових формул, фізичної конструкції тощо, який аналогічно об'єкта, що досліджується, відображає і відтворює в більш простому, зменшеному вигляді структуру, властивості, взаємозв'язки і відношення між елементами об'єкта, який досліджується, безпосереднє вивчення якого пов'язано з якими-небудь труднощами, великими витратами засобів і енергії або просто недоступне.

в) у модель зведена, не будь-яка сукупність відомостей про криміналістично значимі ознаки, а їх система, тобто об'єднання взаємопов'язаних і розміщених у відповідному порядку елементів (частин) цілісного утворення;

г) дотримано інформаційний підхід;

д) запропоноване визначення у наочній і стислій формі формулює основний зміст поняття криміналістичної характеристики злочинів.

Криміналістична характеристика має такі особливості:

По-перше, криміналістична  характеристика - це упорядкована сукупність інформації про криміналістично  значимі ознаки злочину, а не процесу розслідування, тому недоцільно деталізувати дані про виявлення злочинів, етапи розслідування, шляхи доказування, напрями розслідування, особливості перевірки версій тощо, які належать саме до процесу розслідування.

По-друге, не слід виокремлювати такі елементи криміналістичної характеристики як дані, що не належать до предмета дослідження криміналістики, а досліджуються іншими науками, зокрема кримінологією, кримінальним правом, кримінальним процесом та іншими. А тому недоцільно виділяти дані про динаміку, структуру і суспільну небезпеку злочину; про причини і умови, що сприяють вчиненню злочину; про стан і особливості боротьби з окремими категоріями злочинів; про політичні, соціальні і кримінально-правові наслідки злочинних дій і т. п.

По-третє, не слід також виділяти криміналістичну  класифікацію злочинів, слідчі ситуації, предмет доказування, оскільки в  даному випадку розглядається справа з різноплановими поняттями, непорівнюваними між собою. На це наголошували В. О. Образцов, В. П. Анцифиров, Л. Я. Драпкін, М. О. Селіва- нов, 0. Г. Філіппов, Р. С. Бєлкін.

По-четверте, недоцільно також до криміналістичної характеристики відносити сукупності відомостей про дії злочинців, направлені на маскування злочинів і їх слідів; умови охорони предметів, на які вчинено замах; склад учасників злочинних груп і наявність у них професійних або злочинних навичок; хитрощі поведінки злочинців; механізми слідоутворення тощо, які є частинами сукупностей відомостей, що характеризують відповідно способи вчинення злочину. . [3,с.58-61].

Отже, Сутність криміналістичної характеристики полягає в тому, що вона розглядається як система, що містить ознаки і дані про закономірні зв’язки слідів, які виражені відповідним ступенем вірогідності, встановленої на підставі узагальнення даних матеріалів кримінальних справ, та апробованих слідчою практикою. Такі дані є основою для побудови систем типових версій, що використовуються при вирішенні конкретних слідчих завдань, висуненні робочих версій. У криміналістиці вживались заходи щодо розробки систем визначення характерних особливостей особи, яка вчинила злочин, на підставі аналізу типових слідів, особливостей обстановки в аналогічних випадках.

У загальнотеоретичному плані можна говорити про криміналістичну  характеристику злочинів як про систему, що містить сукупність криміналістично значущих ознак. Такий висновок базується на аналізі вже розроблених криміналістичних характеристик злочинів окремих видів, їх науковому узагальненні, що становить основу для розвитку загального вчення про криміналістичну характеристику злочинів.

Практичне значення криміналістичної характеристики злочинів розкривається  у рекомендаціях із встановлення і застосування криміналістично  значущих множинностей ознак злочинів різного ступеня спільності, які характеризують:

а) найширші множинності  злочинів (наприклад, злочини проти  життя та здоров’я особи, злочини  проти власності тощо);

б) групи злочинів (наприклад, вбивства, розкрадання тощо);

в) види злочинів (наприклад, вбивства (при виявленні трупа), привласнення, розтрати майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем тощо);

г) різновиди злочинів (наприклад, вбивство (коли особа потерпілого  не встановлена).

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

    2. Структура,  класифікація та типові елементи криміналістичної характеристики злочинів   

           Як і будь-яка система, криміналістична характеристика складається з взаємопов’язаних складових частин — елементів. У літературі по-різному визначаються види таких елементів та їх кількість: від прямого слідування системі елементів складу злочину до переліку криміналістично значущих елементів, які не завжди структурно узгоджуються з системою кримінально-правової характеристики певного виду злочину.

Криміналістичний аспект характеристики злочинів підпорядкований завданням доказування з кримінальної справи. Саме тому структура криміналістичної характеристики будується на підставі системи обставин, які входять до предмета доказування (ст. 64 КПК), і елементів складу злочину, передбачених відповідними статтями КК.

       Структура криміналістичної характеристики розкриває її зміст, тобто які елементи злочину підлягають опису.

 Найбільш дискусійним у теорії криміналістичної характеристики є питання про якісний та кількісний склад елементів криміналістичної характеристики злочинів.

Л. О. Сергеев  одним з перших виділив такі її елементи: особливості способів і слідів певних видів злочину; обставини, що характеризують учасників злочинів, та їх злочинні зв'язки; об'єктивний бік, час, місце і обстановку вчинення злочинів; об'єкт замаху та інші, а також взаємозв'язок вказаних чинників.

На думку  С. П. Мітрічева: «При вивченні методики розслідування окремих видів  злочинів слід звертати увагу на типові ознаки, що мають криміналістичне  значення, на особливості даного виду злочинів, що виражаються у способах вчинення злочинів, характерних слідах, професіональних і злочинних навиках злочинця, тобто на все те, що є типовим, загальним і включається у криміналістичну характеристику злочинів. Видова криміналістична характеристика повинна мати найбільшу кількість ознак, що мають криміналістичне значення». Таким чином, не розкриваючи загального поняття криміналістичної характеристики, С. П. Мітрічев зробив спробу визначити її зміст і назвав три основні взаємопов'язані елементи: спосіб вчинення злочину; сліди, що залишаються злочинцем, і особа злочинця. При цьому автор вказав, що цими елементами зміст криміналістичної характеристики не вичерпується, тому що вона повинна охоплювати найбільшу кількість ознак, що мають криміналістичне значення.

В. Г. Танасевич  і В. О. Образцов виділили і такі елементи криміналістичної характеристики: а) спосіб вчинення злочину; б) обстановку вчинення злочину; в) умови охорони об'єкта від замаху (включаючи характеристику осіб, пов'язаних із забезпеченням недоторканності благ, на які вчинено замах); г) маскування, направлене на приховання слідів злочину і осіб, що його вчинили; д) особу злочинця і спосіб його поведінки до і після вчинення злочину. [9,с.94-105].

Своє бачення  змісту криміналістичної характеристики запропонував

В. К. Гаврилов виділив такі елементи: а) ситуація, що виникла перед вчиненням злочину; б) спосіб злочину (підготовка, вчинення, приховання); в) слідча реальна ситуація, що склалася на момент порушення кримінальної справи; г) ситуація розслідування на початковому етапі, на момент пред'явлення обвинувачення і після нього.

До елементів  криміналістичної характеристики С. І. Винокуров відніс типові ситуації вчинення злочину, спосіб вчинення злочину; слідчі (типові) ситуації; коло обставин, що підлягають встановленню на першочерговому етапі розслідування.

О. Г. Філіппов до переліку основних елементів криміналістичної характеристики включив: а) безпосередній предмет злочинного замаху; б) спосіб вчинення і приховання злочину; в) обставини, при яких готувався і був вчинений злочин (час, місце, умови охорони об'єкта і т. п.); особливості слідів, що залишаються злочинцем (механізм слідоутворення в широкому розумінні); особа злочинця і потерпілого (включаючи і мотиви злочину).

А. І. Баянов виділив  п'ять елементів криміналістичної характеристики, зокрема,- спосіб підготовки, вчинення і приховання злочину, предмет і наслідки злочинного замаху, особа потерпілого, особа злочинця, мотив і мета вчинення злочину.

На думку  Р. С. Бєлкіна, до криміналістичної характеристики повинні входити: характеристика вихідної інформації, система даних про спосіб вчинення, приховання злочину та типових наслідків його застосування; особу ймовірного злочинця та ймовірні мотиви і мета злочину; деякі обставини вчинення злочину (місце, час, обстановка).

Ще більше коло елементів криміналістичної характеристики виділив І. П. Лузгін: а) типові способи вчинення і приховання злочинів, знаряддя злочину, що використовуються, послідовність дій; б) типові умови кримінальної ситуації (місце, час, погодні та інші умови); в) типові чинники, що детермінують вибір способів і умов підготовки, вчинення і приховання злочинів, мотив і мета діяння; г) стійкі особливості об'єкта (предмета) замаху, що впливають на підготовку, вчинення та приховання злочину; д) типові сліди та документи як матеріальні джерела інформації, особливості їх утворення, знищення, приховання, взаємні зв'язки слідів; е) найбільш ймовірні свідки; є) особливості особи злочинця, потерпілого, свідка, чинники, що впливають на формування їх показань і поведінки під час слідства; ж) характер і розмір збитків. . [6,с.25-30].