Криміналістична характеристика злочинів

Криміналістична  характеристика злочинів

План

Вступ………………………………................................................................2-3

 

1.Сутність та зміст  поняття «Криміналістична характеристика  злочинів»..............................................................................................4-13

         2. Структура, класифікація та типові елементи криміналістичної характеристики злочинів...................................................................14-33                          3.Джерела інформації що використовуються при формуванні основних елементів криміналістичної характеристики злочинів..............................................................................................34-38

 

Висновок…………………………………………………………………...39-41

 

Список використаних джерел………………………………….................42-44

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВСТУП

Визначальним  питанням у розвитку криміналістики є розробка методики розслідування  злочинів, особливо її фундаментальних  по ложень. Це є закономірним, оскільки в кінцевому рахунку лише науково обґрунтована методика дозволяє вирішувати системні завдап ня повного і достовірного розслідування злочинів, чого не можна досягти засобами лише самої криміналістичної техніки або тактики навіть найвищого рівня.

Серед криміналістичних вчень, що розвиваються, значне місце посідає вчення про криміналістичну характеристику, без якої методика розслідування як розділ науки у певному відношенні втрачає сенс, перетворюючись нерідко на набір не завжди взаємопов'язаних і найкращих практичних рекомендацій. На основі криміналістичної характеристики, яка розвивається разом і у взаємозв'язку з кримінально-правовою та кримінологічною характеристиками, можуть бти побудовані гносеологічні концепціїї та деталі встановлення істини у кримінальних справах.

Для розуміння  глибинної сутності криміналістичної характеристики та її практичного значення необхідно розглянути її з позицій філософської теорії відображення і масштабних даних фактологічного та статистичного аналізу окремих категорій злочинів, відображених в узагальненні слідчої, оперативно-розшукової і судової практики.

Коли трапляється яка-небудь подія, виникає яке-небудь явище  як прояви об'єктивного світу, вони обов'язково і закономірно відображаються у навколишньому середовищі у вигляді різноманітних матеріальних ідеальних слідів і детермінуючих зв'язків. Ці відображення являють собою сигнали інформації, які створюють зашифровану картину минулого сплеску енергії. Така інформація не с очевидною вона погребує спеціального тлумачення, а творчі пошуки її зв'язків і минулою подією, що розслідується, складають процес встановлення об'єктивної істини у справі.

Така інформація не с очевидною вона погребує спеціального тлумачення, а творчі пошуки її зв'язків і минулою подією, що розслідується, складають процес встановлення об'єктивної ієтшш у справі. Оперування цією інформацією являє со бою пізнавальний стрижень кримінального судочинства, а професійно займаються цим спеціально підготовлені фахівці слідчі, опера тивпі працівники, експерти.

Отже, наявні пенні  сліди у сукупності й у взаємозв'язках і' відобра женням події, що відбулася в минулому, причому кожні клас, тип, рід, вид, різновидність події залишають специфічний для цього класу, типу, роду, виду, різновидності набір, розташування і взаємозв'язки слідів, що дозволяє спочатку уявити, а потім достовірно встановити всі елементи даної події у процесі розслідування. Такого роду ознаки, що відобразились у матеріальному середовищі та в головах людей, які будь-якою мірою були причетні до даної події, в теорії криміналістики прийнято називати криміналістично значущими ознаками, чим підкреслюється їх роль у пізнанні події, що розслідується.

Взявши за основу наших досліджень визначення криміналістики, яка розглядається як наука про  закономірності виникнення доказової інформації (інформації про розслідувану подію) і систему техніч них засобів, тактичних прийомів і методик збирання, дослідження та використання цієї інформації в цілях найбільш ефективного здій снення розслідування, криміналістичну характеристику злочину можна на філософському рівні інтерпретувати як абстрактну іпфор маційну структуру розслідуваної події даного виду, закономірно й детерміновано відображеної в реальному світі, а звідси з правових позицій — як ідеальну модель типових зв'язків і закономірно сформованих джерел доказової інформації, яка дозволяє прогнозувати оптимальний шлях і найбільш ефективні засоби розслідування окремих категорій злочинів.

 

 

 

1.Сутність  та зміст поняття «Криміналістична  характеристика злочинів»

   Злочин вивчається  різними юридичними науками,  його властивості та ознаки описуються, виходячи із потреб конкретної науки, тобто характеристика злочину може бути кримінально-правовою, кримінологічною, кримінально-процесуальною, криміналістичною.

Криміналістична характеристика за змістом і призначенням відрізняється від інших характеристик, наприклад, кримінально-правової, кримінологічної, судово-психологічної та інших.

Кримінально-правова  характеристика формується на основі аналізу ознак  що мають значення для вирішення питання про  наявність складу злочину, правильної його кваліфікації і з'ясування інших кримінально-правових питань.

Кримінологічну  характеристику складають систематизовані  відомості про динаміку злочинів, що мають значення при встановленні їх причин і умов, що сприяють вчиненню злочинів і прийняттю заходів щодо їх усунення. Сюди також входять відомості про типовий механізм злочинної поведінки, які дозволяють розробляти типологію правопорушників та інші відомості, що мають значення для практики попередження злочинів.

Основу кримінально-процесуальної характеристики складає предмет доказування (ст. 64 КПК України) - процесуальний інститут, зміст якого розкриває вимоги закону про всебічне, повне і об'єктивне дослідження обставин справи і створює передумови для того, щоб у кожному випадку з'ясувати, яке коло конкретних обставин треба встановити. Ця характеристика також включає й інші положення процесуального закону, зокрема ті, що характеризують особливості порушення справ даної категорії і прийняття тих або інших процесуальних рішень.

Судово-психологічна характеристика відображає найбільш суттєві  психологічні дані стосовно злочинців  і потерпілих, типових груп свідків за окремими видами злочинів тощо.

Криміналістична характеристика відображає переважно  на статистичному (ймовірному) рівні дані про окремі елементи злочину: особу злочинця і потерпілого, прийоми підготовки, вчинення і приховування окремих видів злочинів; ситуаційно обумовлені, причинно або іншим чином пов'язані з подією злочину результати відповідних змін у навколишньому середовищі, що мають доказове значення; спроби до приховування слідів злочинів, що вживаються злочинцями, а також інформацію про інші обставини, що можуть бути корисними для повного, всебічного і об'єктивного розслідування кримінальних справ. Важливим чинником формування криміналістичних характеристик злочинів є прогнозування нових способів їх вчинення, виявлення типових хитрощів з боку злочинців. І як зазначив О. О. Ейсман, криміналістична характеристика злочину є науково обґрунтований типовий перелік обставин, що підлягають встановленню по справі, як юридично релевантних, так і проміжних (доказових) з виділенням серед них прихованих, неочевидних обставин, що характеризують злочин даного виду (групи) на момент початку розслідування і служать ефективній організації розслідування.

Криміналістична характеристика інформаційно наповнює коло конкретних обставин, які потрібно встановити по кримінальній справі. Вона заповнює інформацією проміжки між цими обставинами, а тому завдання, що стоять перед кримінально-процесуальною характеристикою, вирішуються через криміналістичну характеристику злочинів, особливо на початковому етапі розслідування.

По відношенню до криміналістичної і кримінологічної  характеристик злочинів кримінально-правова виступає своєрідним несучим каркасом, який визначає основу їх структури і змісту.

Визначаючи криміналістичну  характеристику злочинів як сукупність даних про злочин, що сприяють його розкриттю, варто зазначити , що для успішного розкриття злочинів використовуються також дані, які відносяться до кримінально- правової, судово-психологічної та інших видів характеристик злочинів. Так, деякі дані кримінологічного аналізу злочинів, що використовуються з метою профілактики, враховуються і в ході розкриття злочинів. Наприклад, із кримінологічної характеристики убивств відомо, що більшість злочинів скоюється в стані алкогольного сп'яніння, а серед осіб, що скоїли вбивство із хуліганських спонукань, досягає 90 відсотків і вище. Середній вік осіб, що скоїли зґвалтування, коливається в межах 25-30 років. Звичайно, що під час розслідування вбивств і зґвалтувань дані елементи кримінологічних характеристик повинні враховуватися в ході висунення слідчих версій стосовно суб'єкта злочину. Обгрунтоване вказаною кримінологічною характеристикою передбачення слідчого (якщо воно не спростовується іншими даними), що вбивство скоєно особою, що перебувала в стані алкогольного сп'яніння, повинно бути перевірено. Точно так само перевірка версії про скоєння зґвалтування особою і віці 25-30 років, і, можливо неодруженим, може прискорити встановлення і затримання злочинця. [5,с.93].

У зв'язку з цим виникає  питання, чи не потрібно включити в якості складових частин в криміналістичні характеристики злочинів ті елементи кримінологічних, кримінально-правових та інших видів характеристик, які можуть бути використані з метою розкриття злочинів. На~ нього необхідно відповісти негативно, оскільки в протилежному випадку криміналістичні характеристики стали б в якійсь частині дублювати інші види характеристик злочинів, підміняти їх.

Дискусії, що тривають досі відносно криміналістичної характеристики, мають головним чином дві мети: виявити, що є суттєвим для даного поняття і визначити коло основних складових елементів криміналістичної характеристики злочинів.

Криміналістичну характеристику злочинів слід розглядати у теоретичному і прикладному  аспектах.

У теоретичному аспекті криміналістична характеристика - це наукова категорія криміналістики. У зв'язку з цим вона повинна мати своє загальне поняття, визначення (дефініцію), внутрішню структуру, посідати певне місце у системі криміналістики та виконувати певні функції.

У прикладному аспекті  криміналістична характеристика повинна  бути подана у вигляді описів, таблиць, схем, графіків, комп'ютерних програм.

У розвитку криміналістичної характеристики злочинів, як теоретичного поняття науки криміналістики, можна виділити такі етапи:

1. Перша згадка і опис криміналістичної характеристики злочинів у працях О. Н. Колесніченка, С. П. Мітрічева, Л. О. Сергєєва (70-ті роки XX ст.).
2. Розробка теоретичних засад криміналістичної характеристики злочинів (80-ті - початок 90-х років XX ст.). .
3. Розробка криміналістичних характеристик окремих видів і груп злочинів і поглиблення розробки теорії криміналістичної характеристики злочинів (початок 90-х років XX ст,-до нашого часу). [11,с.156].

«Криміналістична  характеристика» - поняття відносно нове, воно введене у криміналістичну  науку порівняно недавно і  знаходиться поки що у стадії становлення.

Вперше про  криміналістичну характеристику як елемент методики згадують Л. О. Сергєєв (1966) та О. Н. Колесніченко (1967 р.). Однак у їхніх роботах вона недостатньо розкрита, спірним виявилися і самі визначення.

З'явившись у  кінці 60-х років поняття «криміналістична характеристика злочинів», привернуло до себе увагу багатьох провідних вчених-криміналістів, що досліджували теоретичні та практичні питання методики розслідування окремих видів злочинів.

У літературі зустрічаються принаймні, три підходи до конструювання визначення криміналістичної характеристики злочинів.

Прихильники першого підходу формулюють поняття характеристики простим переліком ознак і властивостей злочину, однак простий перелік ознак - не кращий показник дефініцій. Такі визначення, як правило, громіздкі і погано розяснені.

Прихильники другого підходу визначення поняття криміналістичної характеристики формулюють не переліком ознак і властивостей, а через підкреслення їх значущості. Такі визначення більш лаконічні. Наприклад, І.Ф. Герасимов визначав криміналістичну характеристику як сукупність відомостей про такі ознаки, обставини та інші характерні риси певного виду (групи) злочинів та мають важливе організаційне і тактичне значення для їх розкриття  .

Прихильники третього підходу переносять акцент на опис механізму вчинення, типових відображуваних у відображуючих і об'єктів, взаємодіючих вчинення злочину. На теперішній час криміналістична характеристика є предметом суперечок та досліджень багатьох учених і практиків. Вперше щодо криміналістичної характеристики та її елементів висловився О. М. Колесніченко. Значну увагу цій проблемі приділяли О. М. Васильєв, Р. С. Бєлкін, І. Ф. Герасимов, М. О. Се- ліванов, М. В. Салтевський, В. Г. Танасевич, О. Г. Філіппов, М. П. Яблоков, І. О. Возгрін та ін.

На теперішній час криміналістична характеристика є предметом суперечок та досліджень багатьох учених і практикі Значну увагу цій проблемі приділяли О. М. Васильєв, Р. С. Бєлкін, І. Ф. Герасимов, М. О. Се-ліванов, М. В. Салтевський, В. Г. Танасевич, О. Г. Філіппов, М. П. Яблоков, І. О. Возгрін та ін.