Судовий розгляд справ

Окрім пізнавальних у стадії судового розгляду застосовують суто процесуальні засоби:

процесуальні дії (роз'яснення  прав учасникам судового розгляду; ознайомлення заінтересованих учасників  із матеріалами кримінальної справи; відкриття судового засідання; перевірка  явкиучасників судового розгляду; видалення свідків із зали судового засідання; встановлення особи підсудного і часу вручення йому копіїобвинувального висновку тощо);

процесуальні рішення (про  відкладення розгляду справи; прообрання запобіжного заходу тощо).

 

 

2. Етапи  стадії.

Етапи стадії        14.;   ;      сг

! Якщо розглядати судовий  розгляд кримінальної справи  як систему процесуальних дій,  що їх провадять у певній  послідовності, то можна виокремити  кілька етапів, які в Кримінально-процесуальному  кодексі та в теорії процесу  називають частинами судового  розгляду.

Завданням 1-го етапу —  підготовчої частини судового засідання  — є остаточна перевірка наявності  умов для:

проведення судового слідства;

належного дослідження та оцінки доказів;

постановлення законного  й обгрунтованого вироку.

Якщо суд встановить перешкоди  для проведення судового слідства, він зобов'язаний вжити заходів  щодо їх усунення.  ;Послідовність (порядок) дій у підготовчій частині:/. Відкриття  судового засідання:— головуючий оголошує, яку справу розглядатимуть;

—           суд з'ясовує у підсудного (якщо слухають справу про злочин,за який передбачено  покарання у вигляді позбавлення  волі строкомбільше, ніж на 10 років), чи погоджується він на розгляд справисуддею одноособово, чи бажає, щоб суд розглядав  справу у складіЗ судців.

2.             Перевірка явки учасників судового  розгляду:

головуючий оголошує, хто  із учасників з'явився, а хто —  ні, іповідомляє про причини неявки відсутніх, якщо вони йому відомі;

після цього учасники процесу  можуть поставити запитанняголовуючому чи секретареві судового засідання  для уточнення оголошеної інформації;

у разі необхідності суд (суддя) вживає заходів до явки учасника до суду (якщо це можливо).

 Роз'яснення перекладачеві  (якщо він бере участь у розглядісправи) його обов'язків і попередження  про кримінальну відповідальність  за ст. 384 КК за завідомо неправильний  переклад.

Встановлення особи підсудного:

 головуючий з'ясовує  анкетні дані підсудного;

ставить підсудному запитання  про те, чи вручено йому і якщотак, то коли, обвинувальний висновок (повістку у справах приватного обвинувачення), постанову прокурора про зміну  обвинувачення;

якщо ці документи не вручено (або вручено менше ніж за Здні до початку судового засідання), то суд вручає їх і відкладаєрозгляд справи на 3 дні (але якщо підсудний  просить про розглядсправи без  її відкладення, то суд може розпочати  розгляд і занесвоєчасного вручення цих документів).

5.             Оголошення складу суду іроз 'яснення  права відводу. Головуючий:

оголошує склад суду (в  тому числі і прізвище запасного  народного засідателя);

називає прізвища прокурора, захисника, перекладача, експерта,спеціаліста, секретаря судового засідання;

роз'яснює сторонам їх право  на відвід цих учасників (у разізаявлення  відводу суд (суддя) вирішує це питання  у нарадчій кімнаті, оформляючи рішення  ухвалою (постановою).

6.             Вирішення питання про можливість  розгляду справи у випадкунеявки  кого-небудь із учасників. Якщо  хтось із учасників судовогорозгляду  або інших викликаних у судове  засідання осіб не з'явився,то  суд:

з'ясовує причини неявки;

вислуховує думку учасників  судового розгляду;

вирішує питання про можливість розгляду справи, тобто пройого продовження  або відкладення.

7.             Видалення свідків із залу  суду. Після того, як суд визнає  можливим почати слухання справи, головуючий:

дає розпорядження про  видалення свідків із зали судовогозасідання  до окремої кімнати;

вживає заходів, щоб допитані свідки не спілкувалися з недо-питаними.

Роз 'яснення прав і обов 'язків учасникам судового розгляду. Головуючий спочатку роз'яснює права  підсудному, а потім потерпілому,цивільному позивачеві, спеціалістові, експертові.

Заявленая і розв'язання клопотань  учасників. Головуючий опитує учасників  судового розгляду, чи не мають вони клопотань провиклик нових свідків  і експертів та витребування і  приєднання досправи нових доказів (документів, речових доказів та ін.).

Якщо клопотання заявлено, то учасник, який їх заявив, має пояснити, на встановлення яких обставин вони спрямовані.

Після цього суд (суддя) вислуховує думку прокурора та інших учасників  судового розгляду з приводу заявлених  клопотань і розв'язує їх своєю  ухвалою (постановою). Відхилення клопотання не позбавляє учасника розгляду справи права заявити його під час  судового слідства. Заявлені клопотання не можна залишати "відкритими" або відкладати їх вирішення. Своєчасне  вирішення клопотань є гарантією:

забезпечення прав учасників  стадії судового розгляду;

повного, всебічного й об'єктивного  дослідження обставинсправи.

Суд може і з власної  ініціативи винести ухвалу про виклик у судове засідання нових свідків, витребування документів та інших доказів, про призначення експертизи тощо.

2-й етап стадії судового  розгляду — судове слідство.

Судове слідство — це частина  судового розгляду, в ході якої суд  з участю сторін досліджує докази, необхідні для вирішення питання  про винність і покарання підсудного. Це найбільша за обсягом виконуваної  роботи частина судового розгляду, в ході якої формуються підвалини  майбутнього вироку.

Судове слідство є самостійним  глибоким, повним, всебічним, об'єктивним дослідженням обставин справи. Воно відрізняється  від досудового за змістом і за обсягом.

Відмінність судового слідства від досудового за змістом полягає  в тому, що перше:

не є повторенням дослідження, проведеного в стадії досудового слідства;

не можна розглядати як просту перевірку матеріалів досудового слідства;

відбувається у зовсім нових, відмінних від тих, що існували вдосудовому слідстві, умовах (активна  участь сторін — право допитувати підсудного, свідка, потерпілого має  не тільки суд, а й

представники сторін; відкритий  судовий розгляд; повне фіксування судового процесу технічними засобами тощо).

Судове слідство не збігається з досудовим і за обсягом. У  суді зазвичай не досліджують:

версії, що відпали на досудовому слідстві;

окремі докази, які "відсіялися" в цій стадії.

Однак в окремих випадках судове слідство може вийти за межі досудового. Це має місце у разі, якщо:

1)            у суді з'являться нові дані  на підтвердження версій, що уже,здавалося  б, відпали (тоді їх піддають  повній, глибшій перевірці іззалученням  як тих доказів, що "відсіялися", так і нових);

2)            виникають нові версії, нові обставини,  нові докази.Судове слідство охоплює  багато судових (процесуальних)  дій,

які об'єднують у три  порівняно самостійні групи. Оскільки кожна наступна група дій послідовно змінює попередню, їх можна вважати  підетапами етапу судового слідства.

1-й підетап. Початок  судового слідства.

Початок судового слідства —  це його підетап, на якому визначають:

дослідницькі завдання, що ставляться перед судом і сторонами;

порядок дослідження доказів.Послідовність  дій у цьому етапі:

1)            початковий момент:

оголошення прокурором обвинувального висновку (за згодоюсторін — тільки його резолютивної частини) або

потерпілим чи його представником  — скарги у справах приватного обвинувачення;

цивільним позивачем чи його представником — позовної заяви;

2)            роз 'яснення підсудному сутності  обвинувачення і з 'ясування  у нього:

чи зрозумів сутність обвинувачення;

чи визнає себе винним;

чи бажає давати показання.

Якщо у справі заявлено цивільний позов, то суд з'ясовує у цивільного позивача, чи підтримує  він його, а у підсудного і цивільного відповідача — чи визнають вони цей позов;

3)            з 'ясування думки учасників  судового розгляду щодо того, які докази та в якому порядку  треба дослідити. Обсяг доказів  і порядок їхДослідження визначаються  постановою судді (ухвалою суду).

Суд вправі, якщо проти цього  не заперечують учасники судового розгляду, визнати недоцільним дослідження  доказів щодо тих фактичних обставин справи та розміру цивільного позову, які ніхто не оспорює. При цьому  суд з'ясовує, чи правильно розуміють  підсудний та інші учасники судового розгляду зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності та істинності їх позиції, а також  роз'яснює їм, що у такому випадку  вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини справи та розмір цивільного позову в апеляційному порядку.

Якщо для визначення обсягу доказів, які досліджуватимуть, необхідно  допитати підсудного, суд вирішує  це питання після такого допиту. Підсудного допитують обов'язково, якщо тільки він не відмовляється  від дачі показань.

2-й підетап. Дослідження  доказів.

Порядок дослідження доказів  кримінально-процесуальним законом  не встановлено. Законодавець надає  судову можливість самостійно після  з'ясування думки учасників судового розгляду визначити порядок дослідження  доказів. Однак практика йде таким  шляхом:

якщо підсудний визнає себе винним і бажає давати показання,то дослідження доказів починають  із його допиту;

якщо ж не визнає себе винним і показань давати не бажає, тосуд  починає дослідження з допиту потерпілого, потім досліджує іншідокази, а вже потім заслуховує показання  підсудного, якщо він побажає їх давати;

—           у складних, багатоепізодних справах  дослідження доказівпровадять поепізодно (за хронологічною, предметною або іншимиознаками);

—           у справах із кількома підсудними першими зазвичай допитуютьтих, хто  визнає вину і бажає давати показання.

Суд досліджує докази із застосуванням  пізнавальних засобів процесуальної  діяльності (див. вище).

3-й підетап. Закінчення  судового слідства.

Суд (судді), закінчуючи судове слідство, діють у такій послідовності:

головуючий запитує в  учасників судового розгляду, чи бажаютьвони  доповнити судове слідство і чим  саме;

у разі заявлення клопотань  суд (суддя) обговорює їх і вирішує,про  що складає ухвалу (постанову);

після виконання додаткових дій із вирішення клопотань головуючий оголошує судове слідство закінченим.

3-й етап стадії судового  розгляду — судові дебати.

Судові дебати — це самостійна частина судового розгляду кримінальної справи, в якій його учасники дають  оцінку діям підсудного, аналізують досліджені в суді докази, висловлюють висновки щодо винуватості чи невинуватості  підсудного, щодо кваліфікації дій, міри покарання та інших питань, що їх повинен вирішити суд при постановленні  вироку.

Судові дебати провадять  за такими правилами:

1 Учасники судових дебатів  виступають у визначеному порядку,  що передбачений ст. 318 КПК: прокурор, потерпілий і його представник,  цивільний позивач, цивільний  відповідач або їх представ-

ники, захисник, підсудний. Порушення  цього порядку, так само, як і позбавлення  учасника судового розгляду (підсудного) слова у дебатах, є істотним порушенням процесуального закону і зумовлює скасування вироку (п. 13 ч. 2 ст. 370 КПК).

Якщо у справі беруть участь кілька захисників, то послідовність  їх виступів у дебатах визначають ці особи за домовленістю між собою. Якщо такої домовленості не досягнуто  — це питання вирішує головуючий.

Учасники судового розгляду мають право в судових дебатахпосилатися  тільки на ті докази, які було досліджено в судовомузасіданні. Якщо під час  судових дебатів виникне потреба  податинові докази, суд за клопотанням  учасника судового розгляду або звласної ініціативи відновлює судове слідство. Останнє провадитьтільки в межах  дослідження того доказу, у зв'язку із яким його буловідновлено (провадити  додаткову перевірку інших доказів  суд невправі). Після закінчення відновленого судового слідства суд  зновувідкриває судові дебати з приводу  додатково досліджених обставин інадає можливість виступити із промовою всім учасникам судовогорозгляду (як тим, що вже виступили раніше, так  і тим, які не встиглицього зробити).

Суд не вправі обмежувати тривалість судових дебатів певнимчасом. Головуючий зупиняє учасників судових дебатів  лише у разі,якщо вони:

у промовах виходять за межі розглядуваної справи;              '

неетично висловлюються  на адресу окремих осіб;

розголошують інтимні  сторони життя тощо.

Закон не дозволяє встановлювати  регламент судових дебатів. Однак  їх учасники у значних за обсягом  справах вправі повідомити головуючому  для планування проведення наступних  частин судового розгляду свою думку  про час, який потрібен для їхньої промови.

4.             Підсудний, якого видалили із  зали судового засідання за  порушення його розпорядку, у  судових дебатах участі не  бере.

5.             Після закінчення промов учасники  судових дебатів маютьправо обмінятися  репліками.