Судовий розгляд справ

1. Суть, завдання і значення стадії розгляду кримінальнї справи судом першої інстанції.

 

Судовий розгляд — це стадія кримінального процесу, наступна після  таких важливих стадій, як досудове слідство та попередній розгляд справи суддею. Під час судового розгляду суддя, відправляючи правосуддя, розглядає  справу в судовому засіданні, досліджує  всі істотні обставини справи, перевіряє докази і постановляє  вирок. Лише цим процесуальним актом  особу може бути визнано винуватою  у вчиненні злочину і призначено покарання, або ж визнано невинуватою  у вчиненні злочину, і тоді особу  звільняють від кримінального покарання. Отже, під час судового розгляду, на основі суворого дотримання демократичних  принципів правосуддя, суд першої інстанції постановляє вирок  — найважливіший акт правосуддя.

Завдання цієї специфічної  процесуальної форми здійснення правосуддя збігаються з завданнями правосуддя. Судовий розгляд повинен  забезпечити встановлення обставин справи відповідно до тих, які мали місце в дійсності, правильно  оцінити ці обставини з точки  зору кримінального закону. В судовому розгляді є великі можливості для  всебічного, повного та об'єктивного  дослідження всіх обставин кримінальної справи. Це зумовлено тим, що на цій  стадії найбільш повно втілюються всі  принципи кримінального процесу, що гарантують максимально можливу  достовірність результатів дослідження  та охорону прав громадян при вирішенні  кримінальної справи.

Завдання судового розгляду, коло питань, що розглядаються, характер рішень, які приймаються, та сама його проце­дура свідчать про те, що це —  основна, центральна стадія кримінального  процесу.

Загальні положення судового розгляду визначено в главі 24 КПК. Це закріплені в законі правила, що відображають характерні риси судового розгляду та забезпечують здійснення та реалізацію на цій стадії всіх принципів  кримінального процесу. До загальних  положень судового розгляду належать правила про його безпосередність, усність та незмінність складу суду, про роль головуючого .в судовому розгляді, та його учасників, розпорядок судового засідання, межі судового розгляду, вирішення питання про запобіжні  заходи, про зміну обвинувачення  в суді та про заходи, які застосовуються до порушників порядку в судовому засіданні тощо.

Правильне здійснення правосуддя є основним завданням судового розгляду, яке реалізується в процесі розгляду судом кримінальної справи.

Завдання судового розгляду в суді першої інстанції є загальними як при одноособовому, так і колегіальному  розгляді кри­мінальної справи.

Судовий розгляд має велике виховне і запобіжне значення. Застосовуючи заходи кримінального  впливу, суд не лише ка­рає злочинців, а й має на меті їх виправлення  і перевиховання, а також запобігання  злочинам.

 

2. Сторони у судовому розгляді.

КНИГА СТ.189-190.

3. Процесуальні права і обов’язки учасників судового розгляду.

КНИГА СТ.189-190.

4. Межі судового розгляду.

КНИГА СТ.195.

5. Змагальність у кримінальному судочинстві на стадії судового розгляду.

 

Судовий розгляд - це четверта, основна і найважливіша стадія кримінального  процесу. У попередніх стадіях обставини  справи з'ясовуються для того, щоб  вирішити питання, чи є законні приводи, і достатні підстави для порушення  кримінальної справи, пред'явлення  обвинувачення конкретній особі  і ведення її до суду. У цій  стадії суд, здійснюючи правосуддя, розглядає  і вирішує справи по суті, тобто  остаточно досліджує всі її важливі  обставини, перевіряє докази і виносить вирок - процесуальний акт; яким підсудний  визнається винним у вчиненні злочину  і йому призначається покарання, чи невинним. Зазначені питання є  основними в процесі всього провадження  в справі. Тому стадія судового розгляду і займає центральне місце в системі  стадій кримінального процесу. Судовий  розгляд є однієї з 8 основних стадій кримінального процесу, саме в ній  найбільш повно реалізуються принципи правосуддя в кримінальних справах  і весь комплекс його процесуальних  гарантій.

Усі 8 стадій кримінального  процесу є взаємозалежними, тому стадії: порушення кримінальної справи, що передує розслідування і попередній розгляд справи суддею служать необхідними  етапами для підготовки до судового розгляду і вирішення справи по суті, а всі наступні стадії (апеляційне проведення, виконання вироку, касаційне  провадження, перегляд судового рішення  в порядку виключного провадження  за нововиявленними обставинами) є  засобами контролю за вірністю винесеного вироку й організація його виконання.

Сутність стадії судового розгляду полягає в тому, що суд  детально розглядає всі обставини  конкретної справи і приймає по ньому  кінцеве рішення відповідно до закону. Суд безпосередньо досліджує  наявні докази й оцінює їх, встановлює факт вчинення злочину чи наявність  відсутність складу злочину в  діях підсудного.

Його винність чи невинність, призначає чи покарання закриває справа.

На відміну від інших  стадій кримінального процесу при  судовому розгляді дослідження матеріалів ведеться судом з одночасною й  активною участю прокурора, підсудного, захисника, потерпілого, інших учасників  судового засідання. Суд має можливість вислухувати і враховувати при  ухваленні рішення думки і  пропозиції інших учасників судового розгляду, що висловлюються в судових  дебатах. Маючи матеріали попереднього розслідування суд зобов'язаний перевірити всі зібрані докази, правомірність  дій по їхньому збиранню. В умовах гласності судового засідання він  досліджує також ті докази, що отримані за клопотаннями учасників судового розгляду ( підсудного, захисника, потерпілого, цивільного позивача, прокурора і  т.д. ) чи за ініціативою суду .

Умовами винесення законного  й обґрунтованого акта правосуддя є  забезпечення під час судового розгляду всіх обставин кримінальної справи і  всіх доказів.

Ідея судового розгляду пов'язує всі стадії процесу в єдину  систему кримінального судочинства.

Попередні стадії кримінального  процесу виконують задачі підготовчого характеру. Попереднє розслідування  і доведення злочинних дій  обвинуваченого, залучення винного  до кримінальної відповідальності, а  також підготовчі дії до розгляду справи в судовому засіданні здійснюються для того, щоб зібрати для суду необхідні матеріали по яких він  міг би більш глибоко розібратися  і прийняти відповідне рішення.

Судовий розгляд проводиться  не для підтвердження матеріалів і висновків органі попереднього розслідування чи прокурора, а для  встановлення об'єктивної істини в  справі і винесення законного, обґрунтованого вироку. Досліджуючи матеріали кримінальної справи, суд може погодитися з висновками органів попереднього розслідування, чи може скасувати їх. Судження цих органів виражені в процесуальних документах (актах), не повинні впливати на суд. Суд незалежний від їхніх висновків. Він зобов'язаний ретельно перевірити обґрунтованість рішень прийнятих слідчим чи органом дізнання, законність усіх проведених процесуальних дій і складених по них документів.

У такий спосіб судовий  розгляд при рішенні справи по суті є єдиним способом здійснення правосуддя, одним з найважливіших  засобів рішення, задач кримінального  судочинства, ефективною гарантією  права і законних інтересів громадян. У стадії судового розгляду найбільшою мірою виявляється попереджувально-виховне  значення кримінального судочинства  і формування правосвідомості громадян. Усе це жадає від суду неухильного  дотримання норм кримінально-процесуального законодавства, що регламентують судовий  розгляд, високої професійної і  загальної культури його проведення.

Сам процес судового розгляду строго регламентований у кримінально-процесуальному законодавстві з урахуванням  необхідності забезпечення умов для  вірного й об'єктивного рішення  справи судом. В інтересах встановлення істини в справі й ухвалення вірного  рішення повинні точно дотримувати  усі вимоги законодавства при  проведенні судового розгляду; також  необхідна відповідна організація  і висока культура судового розгляду. У кримінально - процесуальному законодавстві  сформовані загальні умови судового розгляду . Усі вони цілком відповідають принципам кримінального процесу, загальні умови судового розгляду до винесення вироку.

Загальні умови відображають особливості судового розгляду, вони постійні і незмінні при провадженні  по будь-якій кримінальній справі й  у будь-якому суді 1-ї інстанції.

 

 

6.Підстави та порядок зміни обвинувачення в суді.

КНИГА СТ.206

 

7.Протокол судового засідання, його зміст та значення.

Протокол судового засідання, його складання і зміст. Зауваження на протокол судового засідання.

 Вимоги, яким повинен  відповідати протокол судового  засідання щодо складання, оформлення, змісту, подання зауважень на  протокол та їх вирішення регулюються  гл.21 ЦПК (ст.198-201). Протокол веде  секретар судового засідання.  Протокол ведеться тільки у  судах, які розглядають справу  у суді першої інстанції.

 Гл.21. Протоколи. Ст.198. Складання протоколів та їх  зміст. Про кожне судове засідання  і про кожну окрему судову  дію, проведену поза засіданням, складається протокол. У протоколі  судового засідання зазначається: 1) рік, місяць, число і місце,  а також час початку судового  засідання; 2) найменування і склад  суду; 3) прізвища секретаря, прокурора,  сторін та інших осіб, які беруть  участь у справі, представника  громадської організації або  трудового колективу, свідків,  експерта і перекладача; 4) розглядувана  справа; 5) відомості про вручення  повісток і причини неявки  викликаних до суду сторін  та інших осіб, які беруть участь  у справі, свідків, експерта, перекладача; 6) всі розпорядження головуючого; 7) роз'яснення судом сторонам  та іншим особам, які беруть  участь у справі, їх процесуальних прав і обов'язків, зокрема права заявляти відводи, а також роз'яснення представникові громадської організації або трудового колективу його процесуальних прав (ст.161 цього Кодексу); 8) заяви і клопотання сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, а також представника громадської організації або трудового колективу; 9) основний зміст пояснень сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, думка громадської організації або трудового колективу, викладена їх представником, а також показання свідків, усне роз'яснення експертом свого висновку і відповіді на поставлені йому додаткові запитання; 10) подані в судовому засіданні письмові і речові докази, про їх огляд, а якщо ці докази не додаються до справи - номер, дата, зміст письмових доказів, а також ознаки і властивості речових доказів; 11) ухвали суду, постановлені під час розгляду справи без виходу до нарадчої кімнати; 12) зміст судових дебатів; 13) (виключено); 14) про проголошення рішення; 15) час закінчення судового засідання в даній справі. Ст.199. Порядок складання та оформлення протоколів. Протоколи судового засідання веде секретар. По складній справі протокол судового засідання повинен бути остаточно оформлений і підписаний протягом трьох днів після закінчення судового засідання. Протоколи підписують голова судового засідання і секретар. Ст.200. Зауваження на протокол. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають право знайомитися з протоколом судового засідання і протягом трьох днів після підписання протоколу подавати свої зауваження з приводу допущених в протоколі неправильностей або неповноти протоколу. Ст.201. Розгляд зауважень на протокол. Головуючий розглядає зауваження на протокол і, в разі згоди з зауваженнями, посвідчує їх правильність. В разі незгоди головуючого з поданими зауваженнями вони вносяться на розгляд судового засідання у тому ж складі суду, який розглядав справу, а якщо це неможливо, зауваження розглядаються судом, у складі якого повинні бути двоє з суддів, які брали участь у розгляді справи. В необхідних випадках викликаються особи, які подали зауваження на протокол. Розглянувши зауваження, суд постановляє ухвалу, якою посвідчує правильність зауважень або відхиляє їх. В разі пропуску строку для подання зауважень головуючий залишає їх без розгляду, якщо не знайде підстав для поновлення строку. Якщо справа розглядалась суддею одноособово, він розглядає зауваження на протокол одноособово. Зауваження на протокол у всіх випадках приєднуються до справи. Зауваження на протокол повинні бути розглянуті протягом п'яти днів з дня їх подання.

 

 

8. Фіксування судового процесу технічними засобами.

ФІКСУВАННЯ СУДОВОГО ПРОЦЕСУ  ТЕХНІЧНИМИ ЗАСОБАМИ - - процес, форма  закріплення інформації про хід  суд. розгляду відповід. справ. Застосовується поряд з веденням протоколу судового засідання. Передбачено ст. 198 ЦПК  України у ред. Закону України  від 21.VI 2001 і ст. 871 КПК України. Повне  фіксування судового процесу з допомогою  звукозаписувальної апаратури чи ін. тех. засобів здійснюється на вимогу хоча б одного з учасників суд. розгляду справи в суді першої інстанції  при розгляді справи по суті чи в  апеляц. суді або за ініціативою  суду. Таке фіксування процесу здійснює секретар суд. засідання або під  його керівництвом ш. працівник суду. Факт застосування тех. засобів у  процесі з метою його повного  фіксування, а також дані про їх тех. характеристики зазначаються у  протоколі суд. засідання. До протоколу  додається звіт секретаря суд. засідання, в якому зазначаються відомості  про процес, дії, виконані в суд. засіданні. Сторони можуть вимагати відтворення  тех. запису суд. процесу. Таке відтворення  можливе також за ініціативою  суду.

Аудіокасета чи ін. носії  інформації, на якому зафіксовано  суд. процес, зберігається при справі. Фіксування суд. процесу звукозаписувальною апаратурою чи ін. тех. засобами є гарантією  забезпечення принципу гласності суд. процесу, його законності й встановлення істинності обставин по справі та постановлення  справедливого рішення на захист прав гр-н, юрид. осіб і д-ви.

 

 

 

Теоретична частина:

 

1. Процесуальні  засоби діяльності стадії судового  розгляду.

Процесуальні засоби діяльності в стадії

Для вирішення завдань  стадії судового розгляду кримінальної справи законодавець передбачив специфічні процесуальні засоби Діяльності суду. Як і в стадії досудового слідства, стрижнем кри-мінально-процесуальної  діяльності під час судового розгляду є доказування обставин злочину. З огляду на це переважна більшість  процесуальних засобів — це засоби пізнавальної діяльності, а саме:

•              судові слідчі дії:

допит підсудного (ст. 300 КПК);

допит свідка (статті 303—305, 307 КПК);

допит потерпілого (ст. 308 КПК);   '      '

пред'явлення для впізнання (ст. 309 КПК);

проведення експертизи (статті 310, 312 КПК);           ;'

допит експерта (ст. 311 КПК);

огляд (речових доказів  — ст. 313; документів — ст. 314; місцяподії-ст. 315 КПК);

оголошення протоколів та інших документів (ч. 1 ст. 257 КПК);

прийняття доказів, поданих  сторонами (ст. 261 КПК);

витребування доказів (п. 4 ч. 1 ст. 263, ч. 1 ст. 280, частини 1 і 2ст. 296 КПК);

судові доручення органам  розслідування на провадження слідчихдій у порядку, передбаченому главами 11—18 КПК (ст. 315-1 КПК).