Судовий процес

Зміст  
Введення  
1. Судовий процес  
2. Правові основи захисту підприємництва  
3. Захист прав і законних інтересів суб'єктів підприємницької діяльності  
3.1. Способи і механізми захисту прав і законних інтересів суб'єктів підприємницької діяльності. Цивільно-правовий захист.  
3.2. Кримінально-правова, адміністративно-правова та нотаріальна захист прав і законних інтересів суб'єктів підприємницької діяльності.  
3.3. Захист прав підприємців при їх порушенні незаконними актами державних органів  
4. Розгляд господарських спорів загальними судами  
5. Розгляд господарських спорів господарськими судами.  
6. Розгляд господарських спорів третейськими судами.  
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Введення  
Проблема забезпечення захисту прав і законних інтересів суб'єктів підприємницької діяльності в даний час набула особливого ​​значення у зв'язку з тим, що в ст. 42 Конституції України вперше закріплено право на підприємницьку діяльність, яка не заборонена законом. На конституційному рівні закріплено зобов'язання держави щодо захисту конкуренції у підприємницькій діяльності і неприпустимість підприємницької діяльності, спрямованої на монополізацію і недобросовісну конкуренцію. Як свідчить практика, підприємці нерідко безпорадні перед незаконними діями державних органів, особливо органів державної податкової служби та податкової поліції, митних, антимонопольних та інших контролюючих органів, а також органів місцевого самоврядування. Невміння або небажання суб'єктів підприємницької діяльності захищати свої порушені права, їхня пасивність негативно впливають на їхні інтереси, а також на сферу підприємництва, сприяють недобросовісності і численним порушенням державних органів. Однак важливе значення має як реальне здійснення підприємцями своїх прав та виконання обов'язків, так і забезпечення здійснення наданих законодавством можливостей щодо припинення порушень прав, їх відновлення, компенсації збитків, заподіяних їх порушенням.  
Необхідним для підприємців є також правильний вибір оптимального засобу захисту порушеного права в певній ситуації, що може реально впливати на забезпечення стабільності і надійності їх положення.  
Для підприємців нерідко проблемою є правильний вибір і ефективне використання та застосування передбачених законодавством засобів захисту - тих правових засобів, за допомогою яких можна запобігти, припинити, усунути порушення прав, вони відновлюються, а також компенсують збитки, завдані їх порушенням. Щоб змусити або спонукати правопорушника припинити дії, які порушують право підприємця, або запобігти такі дії, необхідно знати положення законодавства, що регулює різні засоби захисту, і вміти їх застосовувати. Таким чином, результати діяльності підприємців багато в чому залежать від їх знання законодавство і вміння захистити свої права, забезпечити відновлення порушених прав та їх судовий захист, вміння застосовувати всю сукупність засобів і заходів їх захисту.  
Актуальність захисту прав підприємців зумовлена ​​й тим, що хоча в Україні в цілому створена достатня нормативна база підприємництва, проте вона не забезпечує повною мірою поєднання свободи підприємництва і конкуренції з належним захистом прав підприємців, а також інтересів суспільства і держави. Слабкість і недосконалість правового захисту підприємництва, неврегульованість багатьох його аспектів, неузгодженість нормативних актів негативно впливають на ефективність підприємництва в Україні. Це також сприяє порушенням у сфері підприємництва, зокрема незаконного заняття підприємницькою діяльністю, зростанню економічної злочинності тощо Такі негативні явища, як зловживання монопольним становищем на ринку, ухилення від сплати податків, криміналізація підприємницької діяльності здебільшого пояснюються недосконалістю нормативно-правового режиму підприємництва.  
Деякі з чинних охоронних правових засобів підприємницької діяльності в Україні, у тому числі засоби захисту і відповідальності, недосконалі як у їх визначенні, так і рекомендаціям підстав їх застосування та процедуру реалізації, що в цілому знижує дієвість забезпечення підприємництва. Це і зумовлює необхідність аналізу законодавства про охорону прав підприємців, в тому числі для визначення шляхів його вдосконалення. Часто права підприємців порушуються через незаконне втручання в їхню діяльність державних органів. Трапляються випадки порушення особистих немайнових прав підприємців. Тому аналізу законодавства про засоби захисту від подібних порушень присвячені окремі розділи праці. Враховуючи, що пріоритетне для розвитку підприємницької діяльності в умовах переходу до ринкової економіки в Україні має створення ефективних систем забезпечення доступу підприємців на ринок і вільної, добросовісної конкуренції у підприємців.  
 
2.Правові основи захисту підприємництва  
Права і інтереси, які охороняються законом, суб'єктів підприємницької діяльності гарантуються нормами цивільного матеріального права. Кожен підприємець має право припиняти дії і акти громадян і юридичних осіб і органів державної влади, органів місцевого самоврядування, які порушують або обмежують його права і законні інтереси. Право на підприємницьку діяльність включає можливість захисту від неправомірних дій як інших підприємців, так і з боку державних органів, в тому числі право на оскарження їх діяльності, яке обмежує це право.  
Захист підприємців від порушення їх майнових прав органами державної влади та органами місцевого самоврядування має конституційну основу. Відповідно до ст. 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Відповідно до ст.56 Конституції України кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень. Підприємець має право на відшкодування відповідним державним органом заподіяних йому збитків, яке може бути реалізовано в судовому порядку.  
 
У протоколі судового засідання зазначаються:

рік, місяць, число і місце судового засідання; найменування суду, що розглядає справу, та склад суду; номер справи і найменування сторін; відомості про явку в судове засідання представників сторін, інших учасників судового процесу або про причини їх неявки;

відомості про роз’яснення господарським судом сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, їх процесуальних прав і обов’язків, зокрема, права заявляти відводи, попередження перекладача про відповідальність за завідомо неправильний переклад, судового експерта — за дачу завідомо неправильного висновку або відмові від дачі висновку;

усні заяви і клопотання сторін та інших осіб, які беруть участь у справі;

усні роз’яснення судовими експертами своїх висновків і відповіді на поставлені їм додаткові запитання.