iнвестиційна активність в Україні

     - забезпечення розвитку ринку цінних паперів;

     - забезпечення підвищення ефективності  та посилення прозорості функціонування  механізмів державно-приватного  партнерства (концесії, спільна діяльність, угоди про розподіл продукції  тощо);

     - налагодження на державних підприємствах (окрім казенних) внутрішньогосподарських відносин, які сприятимуть створенню організаційних форм господарювання ринкового типу.

     Строк виконання  даної концепції −  п'ять років.

     Попри запропоновані заходи Уряду України  слід звернути увагу на рекомендації міжнародних організацій та досвід зарубіжних країн. Зокрема, Європейський банк реконструкції та розвитку ухвалив 13 квітня 2011 р. нову стратегію діяльності для України. Основними заходами щодо покращення інвестиційної активності є наступні: рівень інвестиційної діяльності повинен залежати від впровадження реформ у всіх основних сферах економіки; банк надалі надаватиме приватні інвестиції у всі сегменти сектору сільського господарства відповідно до потенціалу України великого виробника і експортера даного виду продукції; банк готовий здійснювати значні інвестиції у модернізацію комунальних підприємств, зокрема, в підприємства централізованого теплопостачання, з метою реалізації значного потенціалу підвищення енергоефективності за допомогою міжнародного донорського фонду "Енергетична ефективність і партнерство в сфері охорони навколишнього середовища в Східній Європі" (E5P) [19].

     Для забезпечення основних потреб у державних  інвестиціях в різних країнах  обираються різні підходи. Наприклад, у Великій Британії стурбованість низьким, впродовж останніх років, рівнем державних інвестицій у довгостроковій перспективі, призвела в середині 1990-х років до прийняття так званого «золотого правила», яке дозволяє залучати позикові кошти для фінансування інфраструктурних та інших капітальних проектів. Бразилія дозволила незначне коректування своїх цільових податково-бюджетних показників (до 0,15 відсотка ВВП) для пріоритетних проектів інвестицій в інфраструктуру, включених до програми для вдосконалення оцінки та відбору проектів та управління ними. Загалом, на підставі пілотних досліджень було зроблено наступний основний висновок, який є актуальним для України: у країнах з високими податками зростання державних заощаджень в першу чергу повинно забезпечуватися шляхом скорочення поточних витрат. У Бразилії, наприклад, структурні реформи пенсійної системи та державної служби мають ключове значення для збільшення державних заощаджень [18, с. 12]. 
 
 

Висновки

     У курсовій роботі з’ясовано сутність макроекономічного аналізу інвестування в економіці України, що виявилося в обґрунтуванні теоретичних, організаційних та методологічних засад покращення інвестиційної діяльності для стабільного зростання національної економіки.

     Для всебічної характеристики інвестиційної  діяльності уточнено тлумачення таких понять: “інвестиції”, “інвестування”, “інвестиційний процес”. Характерними ознаками макроекономічного підходу до розуміння сутності інвестицій є: їх зв’язок з отриманням доходу як мотиву інвестиційної діяльності; розгляд інвестицій в єдності двох сторін – ресурсів (капітальних цінностей) і вкладень (витрат), що дає змогу об’єднати в межах категорії “інвестиції” – ресурси, вкладення і віддачу вкладених коштів як мотиву цього об’єднання.

     Обґрунтовано  необхідність використання макроекономічного інструментарію дослідження інвестування для виявлення стимулів до інвестиційної діяльності у інвесторів і впливу інвестицій на економіку країни.

     Ретельний аналіз макросередовища є першим необхідним етапом у           розробленні напрямків інвестиційної  політики. Особливої уваги при цьому заслуговує дослідження складових інвестиційного клімату, до якого входять політична ситуація, правове середовище, макроекономічні чинники, податкове оточення, регуляторний вплив.

     Комплексність впливу найважливіших мотивів сучасного інвестування вимагає застосування багатофакторного підходу до його дослідження. При реалізації інвестиційної політики необхідно враховувати наявність взаємозалежності спонукальних мотивів з базовими економічними параметрами (політична та макроекономічна стабільність, економічне зростання, науково-технічний прогрес, портфельне інвестування, структура економіки, зайнятість, експорт, платіжний баланс, валютний курс, реальні процентні ставки, інфляція тощо).

              Одним з ключових напрямів  економічної політики є створення сприятливих економічних умов для підвищення інвестиційної активності. Формування сприятливого інвестиційного макросередовища передбачає поліпшення загальних умов господарювання, захист прав власності, вдосконалення корпоративного управління, вирівнювання умов конкуренції, дерегулювання економіки, поліпшення інформаційного забезпечення бізнесу, реформування бухгалтерського обліку, звітності та статистики, розвиток фінансових ринків і інститутів, у тому числі фондового ринку, банків, страхових та інвестиційних інститутів. Дослідження інвестиційного макросередовища в Україні свідчить про те, що з одного боку, ключову роль у його формуванні відіграє уряд, який визначає амортизаційну, грошово-кредитну, бюджетну, податкову політику тощо. З іншого, істотний вплив на нього справляє ступінь розвитку фінансової, фондової інфраструктури вітчизняної економіки.

       Досліджено місце України в  міжнародних економічних рейтингах.  При цьому, за даними Світового  Економічного Форуму (World Economic Forum), найбільш негативними факторами, які впливають на інвестиційне середовище є політична нестабільність, корупція, складність доступу до фінансових ресурсів та податкове законодавство.

     Досліджено  структуру та динаміку залучення  інвестицій на макроекономічному рівні. Зокрема, з’ясовано складові та обсяги капітальних інвестицій за 2006-2010 рр. та фактори, які впливали на їх динаміку. Простежуються позитивні тенденції щодо інвестицій в основний капітал вперше починаючи з ІІІ кварталу 2008 р.: у 2009 р. спостерігався спад інвестиційної активності на 34,9%, а у 2010 р. лише на 0,7% відповідно, що стверджує про стабілізацію інвестиційної діяльності в Україні. Найбільш пріоритетними видами економічної діяльності щодо вкладення інвестицій є промисловість, операції з нерухомим майном та транспорт і зв'язок. З’ясовано характер інвестицій щодо такої вагомої складової ВВП як валове нагромадження основного капіталу, яке є одним із найважливіших факторів зростання національної економіки, здійснення в ній структурних перетворень і впровадження інноваційних технологій, адже його головною складовою частиною є матеріальні основні засоби, серед яких найбільшу частку становлять будівлі та споруди (60%)  і машини та обладнання (36,2%), а ці види промислової діяльності орієнтовані на виробництво продукції з високої часткою доданої вартості.

     Для забезпечення сприятливого інвестиційного середовища та збільшення обсягів залучення  інвестицій доцільно використовувати  грошово-кредитні, податкові, структурні та інші методи стимулювання інвестування. Переорієнтація грошово-кредитної і фіскальної політики на стимулювання інвестиційної діяльності вимагає активних державних заходів. Водночас, державне регулювання повинно спрямовуватись на створення економічного, інституційного і правового середовища, що забезпечує зростання інвестиційної активності недержавних фінансово-кредитних інститутів і підприємств фізичного сектору. Для здійснення цих зрушень була запропонована Державна цільова економічна програма розвитку інвестиційної діяльності на 2011-2015 роки, у якій відображені положення щодо розв’язання проблем, які є перешкодами для інвестиційної діяльності в Україні.    
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Список  використаних джерел

1. Закон  України «Про  інвестиційну діяльність»  № 1560-XII  від 18.09.1991 року. [Електронний ресурс]. – Режим доступу:

http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=1560-12

2. Аналіз економічного стану України (грудень 2010). Департамент економічного аналізу та прогнозування, 2010. – 7 с.

3. Азаров  чекає інвестицій. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://news.finance.ua/ua/~/1/0/all/2011/04/15/235160

4. Державна  цільова економічна програма  розвитку інвестиційної діяльності на 2011-2015 роки. [Електронний ресурс]. – Режим доступу:

http://www.in.gov.ua/index.php?get=564&id=2875

5. Інвестування  української економіки:  Монографія / За ред. А.І.Сухорукова  − К.: ОІЕ НАН України, 2005. − 263 с.

6. Кириченко О.А., Єрохін С.А. Інвестування: Підручник. К.: Знання, 2009. – 573 с.

7. Концепція  економічного розвитку України   на 2008-2015 рр. – Фонд “Ефективне управління”, 2008. − 66 с.

8. Макроекономічний огляд (березень 2010). – Національний банк України, 2010. – 27 с.

9. Макроекономічний  прогноз України. − Інститут  економічних досліджень та політичних  консультацій, 2008. – 22 с.

10. Моніторинг інфраструктури України (МІУ). − Інститут економічних досліджень та політичних консультацій, 2008. – 57 с.

11. Пересада А.А. Управління  інвестиційним процесом / А.А.Пересада. – К.: Лібра, 2002. – 472 с.

12. Покотило Т.В. Науково-методологічні засади державного регулювання інвестиційного процесу в перехідній економіці України / Т.В.Покотило // Актуальні проблеми державного управління. Збірник наукових праць. – 2008. − №2. − С. 1-7.

13. Ривак О. С. Інвестиційна діяльність в Україні / О.С.Ривак // Науковий вісник НЛТУ України. – 2010. − Вип. 20.13. – С. 228-241.

  14. Річний звіт 2007. – Національний банк України, 2008. – 204 с.

15. Рогач О.І. Міжнародні інвестиції: теорія та практика бізнесу транснаціональних корпорацій / О.І.Рогач. − К.: Либідь, 2005. − 720 с.

16. Рудь Л.П. Механізм державного регулювання інвестиційної діяльності в Україні / Л.П.Рудь // Науково-технічний збірник. – 2010. – № 36. – С. 143-148.

17. Самойлова Т. Інвестиції капіталу та інвестиційний клімат в Україні / Т.Самойлова // Галицький економічний вісник. − 2009. − № 1. − С. 95-100.

18. Государственные  инвестиции и государственно-частные  партнерства / Б. Акитоби, Р. Хемминг, Г. Шварц. − Международный Валютный Фонд, 2007. – 30 с.

19. ЕБРР  одобрил новую стратегию деятельности  в Украине. [Електронний ресурс]. – Режим доступу:

http://www.ebrd.com/english/pages/news/press/2011/110415a.shtml

20. Маренков  Н.Л. Основы управления инвестициями: Учебник / Н.Л.Маренков – М.: Едиториал, 2003. – 440 с.

21. Украина в международных экономических рейтингах. [Електронний ресурс]. – Режим доступу:

http://www.inventure.com.ua/main/analytics/barometer/mesto-ukrainy-mezhdunarodnyh-ekonomicheskih-reitingah

22. The Global Competitiveness Report 2010-2011 / Klaus Schwab. − Geneva, Switzerland, 2010.