iнвестиційна активність в Україні

     2. Правове середовище характеризується  наявністю стабільного законодавства,  конституційних законів, кодексів, законів, що захищають права  власності та права інвесторів, їх несуперечливістю, простотою  та чіткістю, що передбачає наявність  прямої дії і механізмів виконання, а також ефективністю судової системи [15, c.97].

     3. Економічні фактори характеризуються  динамікою грошово-кредитної сфери,  банківської системи та інших  складових інфраструктури економіки,  експортно-імпортних операцій, рівнем інфляції, стабільністю національної валюти, станом внутрішнього ринку та його довгостроковим потенціалом, рівнем ресурсної забезпеченості та інвестування, показниками фінансової стабільності, наявністю вільних трудових ресурсів, рівнем їхньої професійної кваліфікації та вартості та іншим.

     4. Податкове оточення характеризується  розподілом податкового тиску,  рівнем податкового навантаження, наявністю податкових стимулів  до інвестування.

     5. Регуляторний вплив характеризується  прозорістю та послідовністю  державної політики, здатністю досягати поставлених стратегічних цілей і дотримуватися поточних зобов'язань, рівнем впливу на інвесторів з боку органів державної влади різного рівня у вигляді вимог щодо реєстрації, ліцензування, сертифікації підприємницької діяльності тощо [17].

     Існують  різні  підходи  до  оцінки  інвестиційного  клімату  національної економіки, які розрізняються в  залежності від цілей дослідження, за кількістю аналізованих показників і їх якісними   характеристиками,  за  вибором  самих показників.

     Універсальна  методика  оцінки  інвестиційного  клімату,  що  охоплює максимальну  кількість  економічних  характеристик,  показників  торгівлі, характеристик  політичного клімату, законодавчої  бази для інвестицій (автори Б.Тойн, П.Уолтерс  й ін.), дозволяє глибоко й всебічно оцінити ситуацію в країні в існуючий момент, і спрогнозувати можливості її розвитку.

     Зокрема, на макроекономічному рівні інвестиційний  клімат характеризується показниками  політичного (включаючи законодавство), економічного й соціального середовища для інвестицій.

     Для оцінки сучасного інвестиційного клімату  в Україні звернемо увагу на міжнародні рейтинги ведення бізнесу та конкурентоспроможності  вітчизняної економіки нашої  країни за основними показниками (табл. 2) [21].

     Таблиця 2

     Показники України у міжнародних  економічних рейтингах

     Проаналізувавши дані таблиці можна констатувати, що тенденції України щодо своїх  позицій у міжнародних рейтингах  є доволі суперечливими. Зокрема, прослідковуються позитивні зрушення щодо таких показників як корупційний індекс та рейтинг ведення бізнесу, однак їх не варто вважати відчутним покращенням у інвестиційному середовищі, адже вони у першу чергу пов’язані із політичними змінами в Україні, а багато науковців вважають, що такі зрушення у рейтингах є не що іншим як “топтанням на місці”.

     Найбільш  впливовим міжнародним рейтингом  вважають рейтинг Світового Економічного Форуму (World Economic Forum),  який щороку проводить  світовий огляд конкурентоспроможності та оприлюднює глобальний індекс конкурентоспроможності країн (Global Competitiveness Index, GCI). GCI  охоплює 12  складових конкурентоспроможності,  які детально характеризують даний показник країн світу,  що знаходяться на різних рівнях економічного розвитку. Оцінка складових глобального індексу конкурентоспроможності України, кожна з яких варіюється в межах від 0 до 7 подана на рис. 3.

     Рис. 3. Оцінка складових глобального індексу конкурентоспроможності України [22]

     Проаналізувавши дані, можна з упевненістю стверджувати, що показники, які характеризують розвиток інвестиційної діяльності України, знаходяться на досить низькому рівні. Цьому безперечно “сприяє” низка факторів. Відповідно до щорічного опитування, яке проводить Світовий економічний форум, серед факторів, що найбільше заважають розвитку підприємництва, бізнесу і загалом формуванню сприятливого інвестиційного клімату в Україні визначено наступні (уся сукупність факторів становить 100%):

     Рис. 4. Негативні фактори економічного розвитку України [22]

     Як  можна побачити з рис. 4, негативні  тенденції щодо економічного розвитку України, а відтак і її інвестиційної  діяльності, насамперед пов’язані  з політичною нестабільністю та корупцією, які, на жаль, впродовж тривалого часу залишаються “візитною карткою” України.  
 
 
 
 
 
 
 
 

     3. Інвестиційна активність  України та її  вплив на макроекономічні  показники країни 

     Важливу роль у забезпеченні стабільного  розвитку економіки України відіграють капітальні інвестиції, які є витратами  на придбання або створення матеріальних і нематеріальних необоротних  активів.  Це  інвестиції,  які  спрямовуються у  будівництво,  виготовлення,  реконструкцію, модернізацію, придбання, створення необоротних активів (враховуючи необоротні матеріальні активи, призначені для заміни діючих,  і устаткування для здійснення монтажу), а також авансові платежі для фінансування капітального будівництва [13, с. 228].

       Проаналізуємо динаміку капітальних інвестицій за допомогою таблиці 3.

     Таблиця 3

     Капітальні  інвестиції у фактичних цінах, млн. грн. [складено автором]

     Можна прослідкувати позитивну тенденцію зростання капітальних інвестицій впродовж 2006-2008 рр. Цьому слугували сприятлива кон’юнктура на світових ринках, покращення фінансового стану підприємств, зростання заощаджень населення та збільшення обсягу наданих банками України кредитів у реальний сектор. Відповідно інвестиції у 2007 р. зросли на 73707 млн. грн., що становить 49,5% у порівнянні до попереднього року, у 2008 р. – на 49395 млн. грн. (22,2%). З ІІІ кварталу 2008 р. прослідковується спад інвестиційної активності щодо капітальних інвестицій. Зокрема, у 2009 р. їх обсяг катастрофічно скоротився на 79196 млн. грн. (29,1%), а у 2010 р. продовжилося зменшення інвестицій на 3817 млн. грн. (2%) відповідно до 2009 р. Різке зменшення капітальних інвестицій перш за все пов’язане із світовою фінансовою кризою, яка негативно вплинула не лише на інвестиційну активність, а й загалом на економічний стан України, а також спостерігався обмежений доступ до капіталу для фінансування  інвестиційних  проектів та звуження внутрішнього ринку. Обмежені  кошти  для  інвестицій  є  результатом  кризи  на міжнародних фінансових ринках, яка призвела до подорожчання кредитів  для  українських  банків та підприємств. Нестача фінансових ресурсів призвела до  заморожування багатьох інвестиційних проектів у житловому та комерційному будівництві [9, с.5-6].

     У 2009 році відбувалося суттєве падіння  обсягу капітальних інвестицій –  зниження становило 29,1% в річному  вимірі. Основними чинниками негативної динаміки виступали:

     -   зростання збитковості підприємств  (збитки за 2009 рік зросли в 1,6 рази при падінні прибутків на 30%);

     -   майже дворазове скорочення державного  фінансування внаслідок обмеженості  бюджетних коштів (зниження капітальних   видатків за ІV кв. становило 56,7% в річному вимірі);

     -   суттєве зростання негативних ділових очікувань, що  призвело до зниження кредитної інвестиційної активності;

     - призупинення діяльності підприємств  внаслідок відсутності замовлень  або банкрутства [8, с.12].

     У 2010 р., попри падіння обсягу капітальних  інвестицій в порівнянні з 2009 р. на 2%, починаючи з ІІІ кварталу спостерігалися позитивні тенденції. Завдяки суттєвому нарощуванню державного фінансування зростання валового нагромадження основного капіталу в IV кварталі прискорилось до 13% в річному вимірі (3,6% в ІІІ кварталі). В структурі фінансування капітальних інвестицій зросла частка бюджетних коштів – з 7,4% в 2009 р. до 9,2% в 2010 р. [2, с.5].

     Отже, як видно із табл. 3, основну частину  капітальних інвестицій становлять інвестиції у матеріальні активи, частка яких становить в середньому 96%. До інвестицій у матеріальні активи відносять інвестиції в основний капітал, які є основною складовою валового нагромадження основного капіталу (близько 83%), а відтак і складовою ВВП. Тому доцільно дослідити динаміку й структуру інвестицій в основний капітал (див. рис. 5).

     Інвестиції  в основний капітал невпинно зростали до ІІ кварталу 2008 р. Найбільше зростання  становило у 2007 р., коли інвестиції в  основний капітал зросли на 50,5% відповідно до попереднього року. Натомість у 2009 р. спостерігався спад інвестиційної активності на 34,9%, а у 2010 р. лише на 0,7% відповідно, що свідчить про стабілізацію інвестиційної діяльності в Україні. Найбільш пріоритетними видами економічної діяльності щодо вкладення інвестицій є промисловість, операції з нерухомим майном та транспорт і зв'язок (див. рис. 6). Порівняно з 2009 р. частка цих галузей становить 90,5%, 127,5% та 101,8% відповідно. Зменшення частки промисловості на 9,5%, насамперед, зумовлено зменшенням (на 11,1%) інвестицій у переробну промисловість, частка яких становила 61,0% від усіх капіталовкладень у промисловість. Негативний вплив на темпи освоєння капіталовкладень у переробній промисловості мало  зменшення  інвестицій в основний капітал у машинобудуванні  (на 13,3%),  у  целюлозно-паперове  виробництво (на 57,7%), металургійне  виробництво (на 36,0%), виробництво харчових продуктів, напоїв та тютюнових виробів  (на 45,0%) [13, с. 230]. Також істотно зросли інвестиції в рибальство і рибництво − на 139,3% (66 млн. грн.), в сферу інформатизації − на 67, 9% (244,6 млн. грн.), наземний транспорт − на 55,7% (10 млрд. 485,8 млн. грн.), державне управління − на 30,2% (1 млрд. 294,8 млн. грн.). Однак, якщо враховувати чинник інфляції, то відбулося серйозне падіння інвестицій в реальних показниках − близько 8-12%. Найбільшою мірою капітальні інвестиції скоротилися в промисловість і будівництво. Основні причини зниження інвестицій − слабкий попит на продукцію підприємств і відсутність кредитних ресурсів. Капітальні інвестиції значною мірою фінансуються за рахунок боргових ресурсів, зокрема, банківських кредитів. Окрім цього, після кризи компанії з обережністю підходили до реалізації будь-яких інвестиційних проектів, переоцінювали потенціал зростання ринку і лише в другій половині 2010 р. пожвавили свою активність [3].