Формування та аналіз інвестиційного портфелю

      Оцінку  ефективності інвестицій вважають останнім етапом процесу формування портфеля цінних паперів. Насправді це не зовсім так, адже інвестиційний процес є  безперервним, постійно відтворювальним  процесом. На цьому етапі відбувається обчислення реалізованої дохідності портфеля і зіставлення одержаного результату з обраним базисним показником. Базисним показником у цьому разі є певна  кількісна характеристика поведінки  раніше обраного набору цінних паперів. На Заході як базисний показник використовують будь-який загальновідомий фондовий індекс або один з облігаційних індексів, оприлюднюваних провідними консалтинговими компаніями. Останнім часом інституційні інвестори (страхові компанії, пенсійні фонди, інститути спільного інвестування тощо) разом із фірмами, які займаються аналізом фондового ринку, розробили спеціальні індекси, зорієнтовані на конкретні типи клієнтів. 

      2.2. Способи розрахунку доходності  і ризику портфельних інвестицій

      1. Розрахунок очікуваної прибутковості  і ризику окремого цінного  паперу 

      Норма доходу (або дохідність) для окремої  цінного паперу залежить від двох джерел:

• доходів (збитків) на вкладений капітал;
• доходів від дивідендів.

      Прибутковість від вкладень в i-ту акцію за період t можна розрахувати за наступною  формулою:

      (2.1.)

де – ціна i-той акциї на кінец періода ;

– ціна i-той акциї на кінец періода t;

– дивиденди на акцію i-той компаніі за період t.

      За  допомогою формули (2.1) можна розрахувати  фактичну дохідність інвестицій на основі минулих значень цін і дивідендів.

      Для того, щоб розрахувати очікувану  прибутковість, необхідно врахувати  ймовірність її отримання.

      Імовірність, що асоціюється з можливою нормою доходу означає шанс, що ця норма  доходу може мати місце в майбутньому.

      Очікувана норма доходу на цінний папір є  зважене середнє всіх можливих норм доходу, де кожна норма доходу виважена відповідної їй ймовірністю.

      Очікувана норма доходу на цінний папір розраховується за наступною формулою:

      (2.2.)

де – дохідність i-тої цінного папера за період k;

– імовірність отримання;;

N – загальне число можливих норм доходу. 

      2. Дисперсія норми доходу для  окремої цінного папера 

      Дисперсія норми доходу цінного папера є  середньозважене квадратичне відхилення можливих норм доходу від їх очікуваного (або середнього) значення, де ймовірності розподілу норм доходу використовуються як ваги. Чим більше значення дисперсії норми доходу, тим більше ймовірність відхилення фактичного значення від очікуваного, а отже тим більше ризик вкладення коштів в дану цінний папір.

      Дисперсія норми доходу цінного папера розраховується за наступною формулою:

      (2.3.)

де – дохідність i-тої цінного папера за період k;

– імовірність отримання норми доходу;;

N – загальна кількість можливих норм доходу. 

      3.Коваріація  норм доходу цінних паперів 

      Очікуваний  дохід і дисперсія норми доходу резюмують інформацію про ймовірність  розподілу, асоційовану з окремою  цінним папером.

      Однак ці значення не містять інформації про взаємовідносини між нормами  доходу цінних паперів. Щоб розкрити існуючу взаємозв'язок використовується статистична міра ступеня взаємозв'язку - коваріація.

      Коваріація  вимірює ступінь спільної чутливості норм доходу цінних паперів до одних  і тих же подій. Наприклад, дві  фірми електронної промисловості  можуть подібно реагувати на збільшення споживчих витрат на кольорові телевізори.

      Позитивне значення коваріації показує, що норми  доходу цінних паперів виявляють  тенденцію рухатися разом (в одному напрямку), тобто краща ніж очікувана  прибутковість одного цінного паперу повинна, ймовірно, спричинити за собою  кращу, ніж очікувана прибутковість  іншої цінної папери.

      Негативне значення коваріації відображає тенденцію  норм доходу цінних паперів рухатися в протилежних напрямках. Нульове значення коваріації показує, що між нормами доходу цінних паперів зв'язок відсутній.

      Коваріація  між нормами доходу будь-яких двох цінних паперів визначається як зважена  середня продуктів двох різних відхилень: відхилення фактичної норми доходу i-тої цінного паперу від її очікуваного  доходу і відхилення фактичної норми  доходу j-тої цінного паперу від  очікуваного доходу. Ваги визначаються спільної ймовірністю спостережуваних  норм доходу на дві цінні папери.

      (2.4.)

де – коваріація норм доходу i-тої і j-тої цінних паперів;

– спільна ймовірність спостережуваних норм доходу и ;

N – загальне число можливих норм доходу (доходностей).

      Коваріація  норм доходу показує напрям зв'язку між двома змінними. Однак вона не забезпечує будь-якої інформації про  силу взаємозв'язку між ними. Для  цих цілей використовують коефіцієнт кореляції.

      Коефіцієнт  кореляції між нормами доходу будь-яких двох цінних паперів є  відносна статистична міра напрямки і сили взаємозв'язку між нормами  доходу. Знак коефіцієнта кореляції  відображає напрямок зв'язку між нормами  доходу цінних паперів. Значення коефіцієнт відображає силу взаємозв'язку між  ними.

      Коефіцієнт  кореляції змінюється в межах  від -1 до +1. Чим ближче коефіцієнт кореляції  до -1 або 1, тим сильніше позитивна (або  негативна) взаємозв'язку між нормами  доходів цінних паперів.

      4. Розрахунок очікуваної прибутковості  і ризику портфеля цінних паперів 

      Розрахунок  ризику і прибутковості портфеля включає ряд особливостей, які  необхідно враховувати. Так наприклад, при розрахунку очікуваної прибутковості  портфеля необхідно враховувати  інвестиційні пропорції вкладення  коштів у кожен цінний папір.

      (2.5.)

– очікувана прибутковість портфеля;

– інвестиційна пропорція вкладення коштів у i-ту цінний папір;

– очікувана прибутковість i-тої цінного паперу;

N – загальне число цінних паперів, що входять до портфеля.

      Портфельний ризик характеризується поняттям дисперсії, також як і ризик вкладення  в окрему цінний папір. Проте розрахунок дисперсії для портфельних інвестицій має свою специфіку. Дисперсія очікуваного доходу портфеля дорівнює сумі дисперсій кожним із цінних паперів, що входять до нього та їх коваріації. Вона може бути розрахована за наступними формулами:

 

      РОЗДІЛ  ІІІ

      ОЦІНКА  ПОРТФЕЛЬНОГО ІНВЕСТУВАННЯ НА ПРИКЛАДІ УК «Лідер» 

      3.1. Характеристика УК «Лідер»

      Управляюча  компанія «Лідер» (Компанія з управління активами пенсійного фонду) була заснована  в 1993 році у формі закритого акціонерного товариства. Відомо, що акціонерами  компанії є Недержавний пенсійний  фонд «Газфонд», Акціонерний банк «Газпромбанк» (ВАТ), Відкрите акціонерне товариство «Страхове товариство газової промисловості»(«  СОГАЗ »).

      Компанія  надає наступні види послуг на ринку  довірчого управління:

      - Довірче управління пенсійними  резервами НПФ; 

      - Управління коштами страхових  компаній;

      - Управління засобами пенсійних  накопичень громадян;

      - Управління активами відкритих  і закритих пайових інвестиційних  
фондів.

      Станом  на 1.04.2009 року УК «Лідер» управляє резервами  наступних недержавних пенсійних  фондів:

      - НПФ «Газфонд»; 

      - НПФ «Добробут»;

      - НПФ електроенергетики; 

      - НПФ «ЛУКОЙЛ-ГАРАНТ»; 

      - НПФ «Газпромбанк-фонд»; 

      - НПФ «Трансстрой»;

      - НПФ «Роствертол»;

      - НПФ «Кооперація»;

      - НПФ Ощадбанку; 

      - НПФ «Професійний незалежний  пенсійний фонд» (ПНПФ).

      Діяльність  УК «Лідер» починалася з управління резервами недержавних пенсійних  фондів. Основне завдання - забезпечення збереження і примноження коштів пенсійних резервів, переданих в довірче управління. Інвестиційна стратегія управління пенсійними резервами розробляється щорічно індивідуально для кожного клієнта і коригується з урахуванням що складається становища на ринку цінних паперів.

      Обсяг пенсійних резервів, переданих в  управління КК «Лідер» недержавними пенсійними фондами, постійно зростає. На 01.10.2009 обсяг пенсійних резервів досяг 271,9 млн.грн. Що проводиться в даний час реформа системи пенсійного забезпечення дозволила громадянам самостійно приймати рішення про те, як буде управлятися накопичувальна частина трудової пенсії з метою захисту її від інфляції. КК «Лідер» управляє накопичувальної частиною пенсії громадян.

      Таблиця 3.1.

      Обсяг коштів пенсійних накопичень, що перебувають  у управлінні ЗАТ «Лідер», тис. грн

 

      Для управління пенсійними резервами характерна консервативна стратегія. Пенсійний  фонд несе зобов'язання перед своїми вкладниками, тому найважливішими якостями для його інвестиційного портфеля є  низький рівень ризику і висока ліквідність. Низький рівень ризику гарантує збереження вкладених коштів, а висока ліквідність дозволяє відповідати за раптово вознікнувшім вимогам вкладників.

      Дані  вимоги ставляться і до управління коштами страхових компаній. У  рамках федерального закону встановлюється строго певний число об'єктів інвестування, в тому числі:

      - Державні цінні папери;

      - Державні цінні папери суб'єктів; 

      - Облігації російських емітентів  (за винятком державних цінних  паперів);

      - Акції російських емітентів, створених  у формі відкритих акціонерних  товариств; 

      - Паї (акції, частки) індексних  інвестиційних фондів, що розміщують  кошти в державні цінні папери  іноземних держав, облігації та  акції інших іноземних емітентів; 

      - Іпотечні цінні папери;

      - Грошові кошти в рублях на  рахунках у кредитних організаціях;

      - Депозити (в рублях) в кредитних  організаціях;

      - Іноземна валюта на рахунках  у кредитних організаціях.

      Не  допускається розміщення коштів пенсійних  накопичень в інші об'єкти інвестування, прямо не передбачені законом.

      Управляюча  компанія «Лідер» управляє 4 відкритими і 2 закритим пайовими інвестиційними фондами, паї яких можуть набувати як інтстітуціональние, так і приватні інвестори. У загальній складності на 31 грудня 2008 під управлінням Компанії знаходиться 241,08 тис. грн. Це сума включає кошти пенсійних фондів, страхових компаній, пенсійні накопичення громадян та засоби пайових інвестиційних фондів.