Теорія перекладу

Знання теоретичних основ перекладу і екстралінгвістичних реалій також є дуже важливою і необхідна умовою адекватності перекладу.

Розглянемо тепер, які актуальні проблеми існують при перекладі газетно-інформаційних текстів.

1.2.Проблеми перекладу газетно-інформаційних повідомлень

Перед тим, як почати розгляд газетно-публіцистичного стилю, необхідно одразу зауважити, що газетно-інформаційні тексти рідко перекладаються для друку повністю та в чистому вигляді. При цьому переклад замінюється більш коротким реферативним викладом [23;410].

Матеріали газетно-інформаційного жанру складають основний зміст газетних текстів. Перекладачу суспільно-політичної літератури часто доводиться перекладати статті та замітки інформаційного характеру з англійських та американських газет і перекладач має бути добре ознайомлений зі стилістичними особливостями таких матеріалів.

Газета – засіб інформації, а також засіб впливу на широку та неоднорідну аудиторію читачів. Так як газету зазвичай читають в умовах, коли важко зосередитись (в метро, за обідом, після роботи і т.п.), то існує необхідність подавати матеріал стисло, але повідомивши всю необхідну інформацію.

Загальна картина американської преси досить різноманітна, починаючи від серйозних видань і до "жовтої преси".

Для практичної роботи перекладача найбільш істотними є наступні характерні риси американської преси:

1.     Розмовно-фаміл'ярний характер ряду матеріалів

2.     Емоційна забарвленість шляхом вживання жаргонізмів,перифраз

3.     Офіційність титулів та звернень

4.     Специфічність газетних заголовків

5.     Лексичні особливості газетно-інформаційних матеріалів

6.     Вживання термінів

В газетно-інформаційному стилі дуже широко вживаються власні назви, імена, що роблять повідомлення більш конкретним описуючи якісь події у певній місцевості, або тих, що стосуються певних людей або установ. Через це у рецептора мають бути певні попередні знання, які дозволять йому пов'язати назву з предметом чи об'єктом, що називається [29;161]. Так, наприклад, будь-якому американському читачу добре відомо, що Amtrak –це залізнична компанія, або Frick Collection- художній музей в м. Нью-Йорк.

Особливістю американських газет є звичайно заголовки газетних матеріалів. Автори статей докладають максимум зусиль аби заголовок їх статті складався з якомога меншої кількості слів, при цьому передавав інформацію про яку йдеться і привертав до себе увагу читача так аби читач побачивши заголовок вже був зацікавлений придбати газету і прочитати саме ту статтю, заголовок якої йому видався цікавим з інформаційної точки зору.

Перекладач має гарно розуміти зміст газетного заголовку та вміти гарно та правильно його передати з мови оригіналу на мову перекладу. Адже для заголовків американських газет характерним є і те, що заголовок може мати подвійний зміст, так як комбінація слів підбирається таким чином, що за змістом можна зробити абсолютно протилежні переклади, тому дуже важливо відчувати цей нюанс. Наприклад заголовок " Milk drinkers are turning to powder " можна перекласти як " Люди, що п'ють молоко перетворюються на порошок" хоча, звичайно, правильно перекласти необхідно як " Люди, які полюбляють молоко, починають вживати сухе молоко".

При перекладі англійських заголовків перекладач має враховувати, що для американських газет характерними є дієслівні заголовки. Для української преси дієслівні заголовки не є характерними і перекладач має це враховувати при перекладі. На українську мову вищенаведені заголовки будуть перекладатись як "Смерть Боба Доррела. Повінь у Флориді.". Іноді буває важко при перекладі уникнути дієслова, наприклад воно буде зберігатись, якщо заголовок буде складатись з питального речення: Will price cubs boost export? На українську цей заголовок можна перекласти "Чи підвищить рівень експорту зниження цін?"

Перекладач має постійно пам'ятати про особливості вживання часових форм в заголовках. Сучасні американські газети використовують неперфектні часи. Коли мова йдеться про дію, яка вже відбулась, але в недалекому минулому, тоді використовується теперішній час, така форма ніби наближує читача до певних подій: Mary Grace dies, 80. При перекладі на українську мову таких заголовків, якщо дія на момент публікації закінчилась, то переклад робиться у минулому часі, за виключенням тих заголовків, де необхідно зберегти дієслівну форму. Past Simple використовується в заголовках, якщо в самому заголовку є обставина часу, або читачу добре відомо, що дія відбулась в минулому. Для позначення майбутнього часу в заголовках часто використовується інфінітив.

Ще однією проблемою при перекладі газетних заголовків є різні скорочення. Скорочення, що їх можна зустріти в американській пресі, можна розділити на кілька груп [14;268].

Перша і найбільш чисельна група включає до себе скорочення назв партій, організацій, різних посад: (FBI-Federal Bureau of Investigation = ФБР, NAM = National Association of Manufacturers – Національнаяасоціаціяпідприємців = НАП. Gov == Governor; D. A, == District Attorney; Sen. = Senator; Rep. = Representative.

Також дуже часто зустрічаються скорочення назв міжнародних організацій: U.N. == United Nations; NATO == North Atlantic Treaty Organization та багато інших. При перекладі таких скорочень перекладач має дотримуватись таких правил, по-перше, багато скорочень назв міжнародних організацій мають свій еквівалент в українській мові, а якщо назва організації не відома реципієнту, то перекладач може подати скорочення перекладу назви, але в дужках подати повний варіант. Також перекладач має враховувати і те, що деякі скорочення можуть мати однакове написання, але в повному варіанті будуть стосуватись різних організацій: РМ = Prime Minister або ж Police Magistrate [14;268].

Дослідники відмічають, що в газетній лексиці є велика кількість власних назв: назв організацій, закладів, топонімічних назв. А також широко використовуються газетні кліше [3;384]. Це "готові формули", які або вказують на джерело інформації: according to well-informed sources, або є просто політичними штампами: generation gap; vested interests.

Специфіку газетно-інформаційних матеріалів складають вже вищезгадані кліше, а також фразеологізми. Суспільно-політичний стиль більше ніж будь- який інший стиль є наближеним до художньої літератури. В суспільно-політичних текстах, статтях, оглядах широко використовується образна фразеологія. Характеризуючись метафоричністю, вона надає висловлюванню выразності, яскравості, своєрідності.

По способу перекладу на українську мову образну фразеологію можна умовно розділити на чотири групи:

1) Фразеологізми, що мають повний відповідник в українській мові і повністю калькуються при перекладі: a domino effect – ефект доміно;

2) Фразеологізми, які частково не співпадають по образності з українськими: to buy a pig in a poke – купити кота в мішку;

3) Фразеологізми, при перекладі яких образ повністю змінюється: to hang fire – призупинити роботу;

4) Фразеологізми, які перекладаються нейтральною лексикою: to cut no ice – нічого не досягати.

1.2.Переклад фразеологізмів

Переклад фразеологізмів – це особлива проблема, адже передати їх слово в слово зазвичай неможливо, через те, що вони являють собою єдиний образ, звідси – необхідність їх розгляду, як єдине семантичне ціле; а заміна їх словами в прямому значенні може спричинити зникнення атмосфери звичних читачу образів. Техніка передачі фразеологізмів вже давно розроблена, перекладач має їх розглядати, як єдине семантичне ціле і намагатись відшукати в мові перекладу відповідник-фразеологізм, бажано з тим же ступенем семантичної зв'язаності. Якщо такого еквіваленту в мові перекладу не існує, перекладач має знизити ступінь семантичної єдності і замінити ідіому на фразеологічну єдність, де образність зберігається. При перекладі фразеологізмів в сучасному газетно-інформаційному тексті перекладач має бути дуже уважним та враховувати такий феномен, як деформація і контамінація фразеології. Один з найпростіших прикладів деформації є неповнота складу. В такому разі при перекладі, якщо перекладач віднайшов еквівалент, він має відновити принцип неповноти, інакше кажучи, обірвати приказку в тексті перекладу таким чином, щоб зберігти семантику оригіналу [2;288].

В газетно-інформаційних матеріалах часто зустрічаються багатозначні терміни, терміни-синоніми, скорочені терміни. Один і той же термін може бути перекладений по-різному, в залежності від ідейної направленості тексту, в якому його було вжито [21;161]. Терміни, що зустрічаються в газетно-інформаційному матеріалі, відносяться, в першу чергу, до політичної номенклатури, економіки та міжнародних відносин, а обсяг речення направлений на те, щоб не ускладнювати сприйняття читача, тобто зазвичай довгі та розгорнуті складнопідрядні конструкції уникаються [23;416].

Серед всіх текстів газетно-публіцистичного стилю найбільш сухими та діловими по стилю є повідомлення та статті інформаційного характеру. Точність при перекладі таких статей досягається шляхом синтаксичної перебудови речень [21;136].

Розділ2.ВИЗНАЧЕННЯ ПЕРЕКЛАДАЦЬКОЇ ЕКВІВАЛЕНТНОСТІ В ГАЗЕТНИХ ТЕКСТАХ

2.1. Специфіка перекладу газетних заголовків

Перейдемо тепер до розгляду особливостей інформаційно-описових матеріалів. Оскільки газетні заголовки представляють для перекладача особливу складність, ми зупинимося на них детальніше [14;216 ].

Характерна концентрична подача інформації, полегшує читачу можливість вибрати в газеті те, що його цікавить. Заголовок дає найзагальнішу орієнтацію. За підрахунками С.П. Суворова, заголовок в Daily Worker складався в середньому з п'яти слів і нерідко на першому місці містив слово, яке повідомляло, про що йде мова. Це слово дається абсолютно самостійно. Підзаголовок, якщо він дається, розширює інформацію, набирається менш крупним шрифтом, але все таки поліграфічно завжди виділений: 28 days strike notice now given. Перші декілька термінів самого тексту (іноді набрані жирним шрифтом) містять виклад суті повідомлення. Далі йдуть подробиці, які частково набираються петитом.

Таким чином, читач може одержати найзагальніше уявлення про головні події дня по заголовках і підзаголовках і прочитати повністю тільки те, що його особливо цікавить [3;189 ].

Велике значення при роботі з інформаційно-описовими матеріалами набуває уміння розуміти і швидко перекладати газетні заголовки англійської і американської преси. Це особливо необхідно при перекладі газетних матеріалів усно, письмово, а також при реферуванні. Якщо письмовий перекладач в тих випадках, коли заголовок важкий для розуміння, може повернутися до проблеми його передачі після того, як він переклав все повідомлення або статтю, тобто з'ясував собі їх зміст, то усний перекладач такої можливості, як правило, не має, його переклад газетного матеріалу звичайно починається з перекладу заголовка, а при реферуванні газетного матеріалу положення ускладнюється ще і тим, що саме по заголовках перекладач повинен визначити, чи відноситься той або інший матеріал до заданої йому теми чи ні. Тим часом, через ряд специфічних особливостей газетних заголовку їх розуміння і переклад представляють значну складність і вимагають великого досвіду.

Ці специфічні особливості пояснюються в основному трьома чинниками. По-перше, основне призначення заголовка в газеті полягає в тому, щоб зацікавити читача, привернути його увагу до публікованого матеріалу. По-друге, заголовок визнаний в короткій формі повинен викласти зміст статті (повідомлення) або виділити найбільш важливі факти. По-третє, заголовок повинен переконати читача, вселити йому основну ідею публікованого матеріалу [14;215 ].

Специфічні особливості газетних заголовків, які представляють для нас особливий інтерес, можна в основному звести до наступних:

1) Прагнення в що б те не стало привернути увагу до публікованого матеріалу і в той же час викласти в короткій формі його зміст призводить до того, що заголовки в англійських і американських газетах звичайно бувають багатоступінчастими. Як правило, вони складаються з "шапки" (власне headline, іноді banner headline), що набирає повністю або частково дуже крупним шрифтом і підзаголовка (lead) з декількох строчок, що набираються менш крупним шрифтом. "Шапка" визнана виділяти найяскравішу думку статті, а часто навіть окрему, найбільш виразну, таку, що б'є в очі або запам'ятовується фразу із статті. У англійських і американських комуністичних газетах "шапка" дуже часто носить характер, гасла, а в буржуазних газетах має чисто рекламно-сенсаційне призначення. Нерідко "шапка" направлена тільки на те, щоб, уразити уяву читача, примусити його прочитати сам матеріал. Тому в більшості випадків вона недостатньо повно розкриває зміст статті, а іноді навіть буває дуже мало з ним пов'язана. Функцію розкриття змісту статті заповнює підзаголовок, який в декількох термінах дає короткий переказ статті, свого роду її узагальнення. Наприклад, "шапка" наступного заголовка в "Дейлі Уоркер". Цей заголовок не дає нам ясного уявлення про зміст статті, бо залишається нез'ясовним, з якого приводу студенти провели демонстрацію.

Якщо говорити про одноступінчаті заголовки, в більшості своїй, вони лише дуже віддалено пов'язані із змістом самих статей або заміток. Особливо цікавий в цьому відношенні наступний заголовок, що абсолютно не розкриває змісту статті. Йдеться про те, що газета "Дейлі Уоркер" одержала на конкурсі премію за краще оформлення. Стаття озаглавлена Makks mocks. Ці два слова вирвані з пропозиції в середині статті: The judges say that the Daily Workеr "continues to make the most of its limited number of pages". Очевидно, що в даному випадку при перекладі неможливо відтворити англійський заголовок, його слід перекласти так, щоб він відображав основний зміст: Присудження премії газеті "Дейлі Уоркер"або Премія, нашій газеті. У всіхвищенаведених випадках для того, щоб правильно зрозуміти і перекласти заголовок, нам слід перш за все прочитати саму статтю. Проте достатньо часто навіть одноступінчаті заголовки достатньо ясно відображають зміст повідомлення. Досить часто існують випадки, коли більш менш довга стаття або повідомлення розбивається на окремі частини вставлені в текст додатковими заголовками. Це робиться для того, щоб максимально зацікавити читача, не допустити того, щоб він, пробігши очима перші терміни статті, кинув це читати і перейшов до других матеріалів. В більшості випадків ці врізані в повідомлення додаткові заголовки мало пов'язані з наступним за ними матеріалом і є вихопленими з тексту яскравими, помітними словами або виразами. Така практика абсолютно чужа нашим газетам. У радянському друці додаткові підзаголовки зустрічаються тільки в дуже великих за розміром статьях—"подвалах", звичайно наукового або оглядового характеру, і передують собою окремим розділам статті, виражаючи логічну послідовність викладу матеріалу. Навіть порівняно довгі матеріали оглядачів "Правди" і "Вістей" часто таких підзаголовків не мають.