Перевод художественной литературы

Епоху перекладач може відобразити  за допомогою лексичних, морфологічних  і синтаксичних архаїзмів. Так вони створюють архаїчну стилізацію. Стилізація - це не повне уподібнення мови перекладу до мови минулої епохи, а лише маркування тексту за допомогою архаїзмів.

1.4 Засоби оформлення  інформації в художньому тексті.

В оригінальному тексті можна  зустріти всілякі стилістичні прийоми, які використовуються для того, щоб  надати тексту більшу яскравість і  виразність. У перекладача є наступний  вибір: або спробувати скопіювати прийом оригіналу, або, якщо це неможливо, створити в перекладі власний стилістичний засіб, що володіє аналогічним емоційним ефектом. Це - принцип стилістичної компенсації, метафору треба передавати метафорою, порівняння порівнянням, а усмішку - усмішкою, сльозу - сльозою і т.д. Для перекладача важлива не стільки форма, скільки функція стилістичного прийому в тексті. Це означає певну свободу дій: граматичні засоби виразності можливо передавати лексичними і навпаки; опустивши неперехідні на українську мову стилістичні явищя, перекладач поверне «борг» тексту, створивши в іншому місці тексту - там, де це найбільше зручно - інший образ, але схожої стилістичної спрямованості .

При передачі стилістичних фігур мови - порівнянь, метафор і  т.п. - Перекладачеві кожного разу потрібно вирішити: чи доцільно зберегти той що лежить у їхній основі образ або в перекладі його слід замінити іншим. Причиною заміни можуть бути особливості українського слововживання, сполучуваність слів і т.п.

Багато порівняння і метафори набули стійкого характеру і перетворилися  на ідіоми. На них поширюються правила  перекладу фразеологічних одиниць, тобто використання еквівалента, аналога  і т.д.

as slippery as an eel - слизький, як вугор (еквівалент)

as like as two peas - схожі, як дві краплі води (аналог)

as big as life - у натуральну величину (описовий переклад)

Складніше переклад оригінальної авторської образності. Досить часто  дослівний переклад неможливий і  потрібна заміна. Кожен такий випадок призводить до оказіональних утворень, що передбачає індивідуальний, творчий підхід.

Широко поширений в  англійській мові метафоричний епітет, виражений іменником, опрделяючим якість наступного за ним іменника з прийменником «of». Такі поєднання вельми виразні і далеко не завжди можуть бути передані словосполученням прикметник + іменник. Найчастіше вони вимагають розгорнутого опису з урахуванням індивідуального контексту.

Таким чином можна сказати, що існує незліченна безліч різних засобів оформлення інформації в  художньому тексті, і звичайно маючи  таку кількість мовних форм неможливо  повністю передати зміст, не вносячи  жодних змін при перекладі - звідси часте застосування прийому компенсації  і неминучий ефект нейтралізації  деяких значущих домінант перекладу.

До таких засобів належать:

1) Епітети - передаються  з урахуванням їх структурних  і семантичних особливостей (прості  і складні прикметники; ступінь  дотримання нормативного семантичного  узгодження з визначальним словом; наявність метафори, метонімії, синестезії),з урахуванням позиції по відношенню до визначеного слова і її функції ;

2) Порівняння - передаються  з урахуванням структурних особливостей, стилістичного забарвлення що входить до його лексики;

3) Метафори - передаються  з урахуванням структурних характеристик, семантичних відносин між образним і предметним планом;

4) Авторські неологізми - передаються по існуючій в мові перекладу словотворчій моделі, аналогічної тій, яку використовував автор, із збереженням семантики компонентів слова і стилістичного забарвлення.

5) Повтори фонетичні, морфемні, лексичні, синтаксичні, лейтмотивні - передаються по можливості із збереженням кількості компонентів повтору і самого принципу повтору на даному мовному рівні;

6) Гра слів, заснована  на багатозначності слова або  пожвавленні його внутрішньої  форми, - у рідких випадках збігу  обсягу багатозначності обігравати  слова в оригіналі та перекладі  зберігається і сенс, і принцип  гри; в інших слу3чаях гра  не передається, але може бути  компенсована обіграванням іншого по значенням слова, яке вводиться в той же текст;

7) Іронія - для її відтворення  у перекладі передається, перш  за все, сам принцип контрастного зіткнення;

8) Імена й топоніми - передаються із збереженням семантики імені і типовою для мови оригіналу словотворчою моделлю, екзотичною для мови перекладу;

9) Синтаксична специфіка  тексту оригіналу - наявність  контрасту коротких і довгих  речень, ритм прози, переважання  сурядного зв'язку та інше - передається за допомогою граматичних відповідностей;

10) Діалектизми - як правило, компенсуються просторічною лексикою; жаргонізми, лайки передаються за допомогою лексики мови з тим же стилістичним забарвленням.

Всі перераховані елементи не можуть бути відтворені з цілковитою точністю, тому в будь-якому перекладі  обов'язково відбувається наступне:

1. Якась частина матеріалу  не відтворюється і відкидається.

2. Якась частина матеріалу  дається не у власному вигляді,  а у вигляді різного роду  замін, еквівалентів.

3. Привноситься такий  матеріал, якого немає в оригіналі.

Тому будь-який переклад може містити в собі певні зміни  в порівнянні з оригіналом, але  від кількості таких змін залежить точність перекладу, тому воно має бути по можливості зведено до мінімуму.

Підводячи підсумок, можна  сказати, що адекватний переклад тексту припускає внесення перекладачем певних замін, відмова від дослівно і  пошук відповідних смислових  відповідностей.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Розділ 2. АНАЛІЗ ХУДОЖНЬОГО ТЕКСТУ

Для проведення дослідження  в області специфіки художнього перекладу мною були вивчен уривок з художнього твору М.Булгакова « Майстер та Маргарита» Далі наведемо уривок і власний переклад.

Однією з яскравих стильових  особливостей прози М. Булгакова  є активне використання невизначених займенників і прислівників для  створення комічного ефекту. Можна з упевненістю сказати, що, серед іншого, комічне тут займає одне з центральних місць: роман буквально пронизаний іронією і гумором, комедійними персонажами і ситуаціями. Так як комічне у романі "Майстер і Маргарита" грає дуже важливу роль, то дуже важливо, щоб прагматичні елементи тексту, що містять комічний компонент були адекватно передано в тексті перекладу. Тут необхідно згадати про те, що спотворення прагматичних інтенцій веде як до нерозуміння окремих ситуацій, так і до нівелювання самого автора, тобто до зниження цінності перекладу в цілому.

Виходячи з цього,  дуже важливим э розгляд  перекладу  саме комічних елементів роману М.А.Булгакова "Майстер і Маргарита", так  як це дозволить в якійсь мірі визначити  ступінь адекватності англійського перекладу оригіналу, виділити ті елементи комічного, які представляють найбільшу  складність для перекладу, а так  само зробити висновок про те, як можлива об'єктивна втрата деякого  прагматичного потенціалу оригіналу  впливає на загальну цінність перекладу.

Для практичного аналізу  з тексту оригіналу було вибрано 13 прикладів - елементів, що містять комічний компонент, - і відповідних їм уривків тексту перекладу. Критерієм для відбору даних прикладів послужило наявність в них деякого комічного змісту, безвідносно, до якого виду комічного воно належить (смішне, іронія, гумор, сарказм). Зібраний матеріал був розділений на кілька частин відповідно до видів комізму, тобто з тим, на чому заснований ефект комічного, причому без сильного заглиблення в стилістику. Метою аналізу є встановлення адекватності елементів комічного в тексті оригіналу відповідним їм елементів у перекладі. Розгляд прикладів проводиться на основі лексико-семантичного аналізу.

Найбільш часто вживаними  елементами комічного в романі "Майстер  і Маргарита" є різного роду протиставлення (антитези), засновані  на невідповідності стилю, слів героїв і ситуації, в якій ці слова звучать, а так само на суміщенні несумісні  поняття (високе - низьке, буденне).

 

 

Наступний приклад показує  комічну невідповідність слів персонажа  роману ситуації, в якій вони вимовлені:

– Тут Иван Николаевич поднял свечу и вскричал: – Братья во литературе!

Then Ivan Nikolayevich raised his candle again and cried: “Brethren in Literaure!”

Якщо ми звернемося до російського  тексту, то височина цих слів досягається  шляхом вживання архаїчної форми  прийменника "во", який перед приголосними зазвичай має форму "в". В англійському ж варіанті цієї фрази той же самий ефект досягається шляхом заміни, тобто замість архаїчної форми прийменника використовується особлива форма множини іменника "brother" - "brethren" зі значенням "соратники, товариші по  організації .

Я - историк, - подтвердил ученый и добавил ни к селу, ни к городу: -Сегодня вечером на Патриаршихбудет интересная история!

“I am a historian,” confirmed the scholar, and added irrelevantly, “There will be a most interesting occurrence at the Patriarch’s Ponds this evening!”

В тексті оригіналу гра  слів заснована на парі "історик" - "історія". У перекладі гра  слів ніяк не відображена, оскільки англійські слова "historian" і "occurrence" не мають загального кореня, хоча інформема передана точно: 

історик = фахівець з історії 

historian = a writer of history

історія = пригода, скандал 

occurrence = incident or event

Крім усього іншого, в  даному прикладі прагмема включає в себе і стійке розмовне словосполучення "не к селу, не к городу", яке як би доповнює комічний ефект гри слів. У перекладі йому відповідає нейтральне слово "irrelevantly" (not applying the purpose, not pertinent, not related)

- Об чем разговор! - взревел Коровьев, - сколько вам билетиков..?

“Certainly, certainly,” roared Koroviev. “How many tickets do you wish..?”

Найчастіше М.А.Булгаков  досягає комічного ефекту, вводячи  в мову своїх героїв або слова  автора просторічні форми і слова, які забавно звучать в оповіданні. Дані вкраплення носять яскраве національне  забарвлення і дуже важкі для  перекладу. Досить сказати, що ні один вибраний приклад просторіччя не переданий адекватно в тексті перекладу. Як правило, просторіччя  в перекладі замінюється нейтральним  словом, що є нормою в англійській  мові. Розмовна форма "об чем речь" в романі посилюється ще більше просторічною формою прийменника "о" - "об". У перекладі цій фразі відповідає поєднання "certainly, certainly". Очевидно, що дана зміна регістру мовлення з розмовного на нейтральний не сприяє передачі комічного відтінку уривка.

- Да, человек смертен, но это было бы еще полбеды. Плохо то, что он иногда внезапно смертен, вот в чем фокус!..

“Yes, man is mortal, but this is not the worst of it. What is bad is that he sometimes dies suddenly. That’s the trouble!..”

Прикметник "смертен" в російській мові не визначається прислівником "раптово", на цьому і заснований ефект комічного. В англійському варіанті дана неузгодженість знімається, і замість прикметника "mortal" у другому випадку використовується поєднання "dies suddenly". Таким чином, спостерігається передача інформеми (комунікативного смислу) і повна втрата прагмеми (в даному випадку - комічного).

- Осетрину прислали второй свежести, - сообщил буфетчик.

- Голубчик, это вздор!

- Чего вздор!

- Вторая свежесть - вот что вздор!Свежесть бывает только одна -первая, она же последняя. А еслиосетрина второй свежести, то это означает, что она тухлая!

“They sent us sturgeon of the second freshness,” said the bar manager.

“My good man, that’s nonsense!”

“What’s nonsense?”

“ ‘Second freshness’ - that’s nonsense! There is only one kind of freshness - first. And that’s the last too. And if the sturgeon is of the second freshness, that means it is rancid.”

У даному прикладі сама ситуація допомагає перекладачеві виділити кліше "second freshness"  в перекладі як типово російське кліше (реалію). Хоча в англійській мові таке поняття відсутнє, слово "second" містить сему "дефектний, не кращої якості (про товар)"  і передає зміст цієї фрази, а подальший контекст показує, чому дане поняття в принципі абсурдно. Таким чином, тут спостерігається одночасна передача комунікативного і прагматичного сенсу.

- Вот, Александр Николаевич, -негромко сказал кто-то в опрятной бородке и подал главному кругом исписанный Иванов лист.

“Целое дело сшили!” - Подумал Иван.

“Here, Alexandre Nikolayevich,” someone with a small, neatly trimmed beard said in a low voice, handing the chief the paper on Ivan, covered with writing on both sides.

“They’ve cooked up a whole case,“ thought Ivan.

У деяких випадках перекладач замінює кліше оригіналу, що не має  явного національного забарвлення  на подібне стійке словосполучення  англійської мови.  "Сшить  дело" приблизно відповідає англійському поєднанню "cook  up  a case"  (to concoct or invent falsely). Обидва слова є дієслівними метафорами і належать до розмовного стилю мовлення.

“…Через день в другой газете за подписью Мстислава Лавровича обнаружилась другая статья, где автор ее предлагал ударить, и крепко ударить, по пилатчине…”

“…And a day later another newspaper published an article over the signature of Mstislav Lavrovich, who advocated striking out , and striking out hard, at ‘Pilatism’…”

У наступному прикладі поряд  з втратою прагмеми  спостерігається і деяке розмивання комунікативного смислу.

В оригіналі автор для  вираження свого іронічного ставлення  до штампів радянської епохи використовує поширену дериваційну модель з використанням  суфікса з негативним значенням "-чин-": Пілат - пілатчіна. Таким чином “ударить по пилатчине”  означає "боротися з будь-яким негативним явищем".  В англійському варіанті використаний суфікс "-ism"  який не надає слову негативного забарвлення, і сама фраза "strike out at Pilatism" звучить нелогічно.

Всякий, входящий в Грибоедова, прежде всего знакомился невольно с извещениями разных спортивных кружков и с групповымифотографиями членов МАССОЛИТа, коими (фотографиями) были увешаны стены лестницы, ведущей во второй этаж.

The visitor at Griboyedov’s was greeted first of all by the announcements of a variety of sports clubs, and by the collective as well as individual photographs of members of MASSOLIT, which (photographs) covered the walls of the staircaseleading to the upper floor.