Особливості відтворення власних назв у казках

 

3.3. Калькування

        Існує і  третій спосіб перекладу –  калькування. Калькування — копіювання іншомовного слова за допомогою свого, незапозиченого матеріалу, або по морфемний переклад іншомовного слова.

Калькування як перекладацький спосіб послугувало основою для великої кількості різного роду запозичень, коли транслітерація була неможлива з естетичних, змістових чи інших зображень. 

На відміну від транскрипції, калькування не завжди буває простим процесом перенесення  початкової форми в  іншу мову, часто доводиться виконувати деякі трансформації.

Терміном «калькування» позначають прийом, який полягає в тому, що складові частини лексичної одиниці (морфеми без еквівалентного слова, словоформи без еквівалентного стійкого словосполучення, компоненти складного слова) замінюються їх словниковими відповідниками на МП [14: 54]; при цьому здійснюються різноманітні формально-структурні перетворення, що диктуються нормами МП. На відміну від терміну „трансформація», що позначає цілий комплекс специфічних перекладацьких прийомів, перетворення в процесі калькування нерідко позначаються термінами „адаптація”, „модуляція”, проте розмежування даних термінів не має в перекладознавстві однозначного підходу.

Калькування може бути повним або частковим, оскільки цей прийом нерідко супроводжується елементами транскрипції чи транслітерації або ж поєднується з трансформацією деяких складених компонентів, тому даний тип перекладу іноді позначають термінами „напівкальки”, „змішаний/ гібридний переклад”: SA-Mann – штурмовик; Drachensberge – Драконові гори; Reichsbahn – державна залізниця; Feuerland – Вогненна земля; Goethestadt – місто Гете (тобто Веймар), Staatssekretariat – державний секретаріат, die Karl-Marx-Universität Leipzig – Лейпцігський університет імені Карла Маркса.

В деяких випадках калькування використовується разом з транскрипцією/транслітерацією, внаслідок чого виникають перекладацькі дублети: das Dritte Reich – Третя імперія, Третій рейх; das Berliner Ensemble – Берлінський ансамбль, Берлінер Ансамбль.

 

4. Особливості відтворення власних назв у казках

Власні назви як особливі номінативні одиниці не раз привертали увагу перекладознавців. Деякі вчені відносять їх до неперекладних слів [1: 35], інші ж вказують на особливості перекладу власних назв [2; 3: 215−218], наголошуючи, що перекладачеві спочатку треба проаналізувати властивості оригінала та виділити найсуттєвіші моменти. Мета відтворення власних назв засобами іншої мови в тому, щоб зберегти стилістику та семантику імені. Хоча в перекладі назва може викликати нові асоціації, втратити свою експресивну функцію, існує багато засобів компенсації неминучих втрат. Оскільки різні власні назви потребують різних підходів, спочатку треба визначити типи онімів та їхні функції.

Як відомо, функціональна палітра казки надзвичайно розмаїта: естетичні функції доповнюються та переплітаються з пізнавальними, морально-етичними, соціально-виховними й розважальними. І завдання перекладача донести до читача функцію, яка відводилась власним назвам.

 

4.1.  Природні імена

У казках, як і в художній літературі взагалі, використовують і звичайні (“природні”), і вигадані імена. Природні імена локалізують персонажів у часі та просторі. Вони можуть вказувати на походження, характеризувати міське чи сільське місце проживання тощо. Вигадані імена не лише вказують на об’єкт, а й характеризують його [7: 131]. Особливість власних назв у казках полягає в тому, що вони містять додаткову сему – “бути казковим, вигаданим” [9: 8–9].

Власні назви, що використовуються у казках, найпоширеніше, поділяються на топоніми, антропоніми та зооніми. Топоніми несуть додаткову інформацію про місце дії, проте в творах цього жанру їх використовують рідко, оскільки казки, зазвичай, не прив’язані до конкретної місцевості. Проте літературні казки зазвичай містять географічні назви.

Найголовніша роль у казках відводиться власним назвам людей і тварин. Чільне місце належить традиційним народним іменам (Hans, Heinz,  Else), часто це розмовно-побутові, пестливі варіанти (Hänsel, Gretel). Вже тут виникає проблема ідентифікації персонажів німецьким чи українським читачем. Отже, перекладач здебільшого відмовляється від варіювання імен. Основна форма відтворення таких імен – практична транскрипція, тобто передача фонетичної структури оніма з максимально можливою звуковою близькістю до оригіналу. Переважно зберігаються передані транскрипцією національні форми імен, однак втрачається пестливість. Форми Гензель і Гретель український читач не сприймає як пестливі від Ганс і Грета.

Іншомовні імена вносять в казку національний чи – для дитини – скоріше екзотичний колорит: Гайнц, Ельза, Ліза. На відміну від поширених в українській мові пестливих форм [10: 202], у німецькому перекладі досить рідко вживаються димінутиви (зменшувально-пестливі форми) з суфіксами       -chen, -lein.

Щоб обрати адекватне звертання, потрібне знання культурного фону обох мов та особливостей спілкування в різних комунікативних ситуаціях. Наприклад, негативна конотація в минулому, слів пан, пані змусили перекладача вдатися до іншого слова у перекладі казки “Frau Holle“ (“Бабуся Метелиця”). Відповідно героїню українські діти сприймали як ближчу людину. У новому перекладі Є. Кротевича, коли звертання пан, пані було “реабілітовано”, казку названо “Пані Метелиця” [6], і ця додаткова конотація зникла.

 

4.2. Промовисті імена

Іншу групу імен у казках становлять імена, що мають експресивне навантаження [12: 202]. Про онімічну експресію можна говорити, коли самі назви містять в собі описові елементи, що ґрунтуються на апелятивному значенні слова, покладеного в їх основу. Якщо це значення актуалізується, йдеться про промовисті імена (redende/sprechende Namen) [15: 167; 16], що характеризуються алюзивністю, актуальною внутрішньою формою та своєрідною фонетичною значущістю і перебувають на межі перекладності [17: 107, 108]. За словотвірною структурою такі назви в німецькій мові переважно є композитами, а в українській – суфіксальними дериватами та іменниками з прикладкою, наприклад: Konfektburg (Konfekt – конфеті; Burg – замок – конфетний замок), Sandmann (Sand – пісок, Mann – чоловік, людина, яка сипить пісок в очі дітей, щоб вони їх заплющували і засинали), Schneewittchen (Білосніжка) оскільки виникають однакові асоціації з білим снігом; Aschenputtel (Попелюшка) що змушена була спати на попелі.

У перекладах німецьких казок українською мовою немало вдалих знахідок, хоча перекладачам не завжди вдається компенсувати неминучі втрати. Слід зауважити, що переклад залежить від того, чи властива іменам предикативність, що відіграє значну роль у розвитку сюжету [9: 10]. У перекладах німецьких казок вдало передано такі промовисті імена, король Дроздобород (König Drosselbart), борода якого нагадувала дзьоб дрозда; Одноочка, Двоочка та Триочка (Einäuglein, Zweiäuglein, Dreiäuglein) відповідно до кількості очей у героїнь, тощо.

Імена сестер Біляночка та Трояндочка (нім. Schneeweißchen und Rosenrot) з однойменної казки передано менш вдало: перше ім’я в перекладі асоціюється не з білими трояндами, а з білявим волоссям, а друге або асоціюється з квітами (народна назва красолі, настурції) або підкреслює лише красу взагалі, але аж ніяк не червоний колір троянд.

Імена героїв можуть бути пов’язаними з онімізацією слів загальнонародної лексики. Тоді в перекладі вживаються лексичні одиниці відповідної семантики. Наприклад, у казці “Як мишка з кішкою приятелювали” ( нім. Katze und Maus in Gesellschaft) кошенят називають відповідно до того, скільки з’їла кішка, Hautab – Початочком, Halbaus – Серединкою, Ganzaus – Слідком.

Неабияку роль відіграє також фонетична сторона імені. Звуковий образ імені, а також пов’язані з ним асоціації можуть викликати повагу, симпатію, зневагу чи насмішку. В цьому випадку йдеться про сугестивні імена (suggestive Personennamen) [13: 167; 16: 143; 18]. На це перекладач обов’язково має звернути увагу.

 

3. Зооніми

Не менш важливу роль у казках відіграють зооніми, що можуть бути і національно специфічними, й універсальними. У казках вони мають свої особливості, часто супроводжуються постійними епітетами. В українській мові епітети, виражені іменником-прикладкою, зосереджені саме в денотативному просторі сфери природи, почуттів, казкової уяви [12: 154]. За цією моделлю створено імена українських казкових героїв: мишка-шкряботушка, жабка-скрекотушка, зайчик-побігайчик, лисичка-сестричка, вовчик-братик. У німецьких казках використано моделі детермінативних композитів і словосполучень з родовою назвою, що пояснюється особливостями німецької мови: Knabbermäuschen, Quackfrosch, Häschen Lauffeldein, Schwester Füchsin, Bruder Wolf. У даному випадку повністю зберігаються семантичні особливості, зокрема, вказівка на характерні дії чи звуки, а також частково фонетичні – рима.

 

4.4. Гендерний аспект

Ще одним важливим моментом є гендерний аспект власних назв. Як відомо, граматичний рід іменників відіграє значну роль в казках, що слід враховувати при перекладі. Герої казок виступають як жіночі чи чоловічі персонажі з відповідними рисами. Повністю зникає ця перевага особи жіночої статі кішки над особою чоловічої статі лисом у перекладі німецької казки “Der Fuchs und die Katze“ “Лис і кіт”.

Іноді складнощів у перекладі додають термінологічні словосполучення: позначення Katzenfamilie родина котячих як біологічний рід у німецькій мові має (на відміну від української) в основі не форму чоловічого роду кіт, а жіночого кішка (Katze), що призводить до того, що левa називають “großmäulige Katze”, тобто використання форми жіночого роду ще більше принижує царя звірів.

Отже, переклад власних назв у казках залежить від характеру назви та традицій народнопоетичного мовлення. Промовисті імена є стилістичним засобом характеристики героїв, завдяки актуалізації внутрішньої форми читач розуміє, які риси властиві цим персонажам. Природні імена відтворюються за допомогою транскрипції, проте слід обов’язково зважати на фонетичний бік та можливі в цьому зв’язку асоціації. Промовисті імена перекладаються або зі збереженням внутрішньої форми, ритму, а частково й рими, або за допомогою назв, традиційних у мові перекладу. Типологічні особливості української мови вимагають вживання в казках більшої кількості пестливих назв, епітетів-прикладок, а для німецької характерні композити різних типів. Релевантним для вибору способів перекладу є функціональні та семантико-стилістичні особливості власної назви в казковому дискурсі.

 

5. Використання власних імен з назвами титулів

Одною з особливостей застосовування власних назв в фольклорних текстах є їх використання з назвами титулів: der Froschkönig, der Dattelkönig, die Königtochter.

За власними іменами мі можемо визначити, до якого стану відноситься людина. Особливо легко це зробити, якщо перед антропонімом стоїть іменник, позначающий титул. В цьому випадку можна з упевненістю сказати, що річ йде про знатну людину. Випадків використання імен з титулів не багато, зустрічаються вони зазвичай в фольклорних казках. Частіше в казках зустрічається використання власних назв, але без імені, і тільки титул, показує, що герой належить до вищого стану, наприклад: Königstochter, Königssöhne, König, Froschkönig, Prinz, Mausekönig.

Це пояснюється тим, що власна назва в фольклорних текстах має здатність трансформуватися в стороні узагальнення. Тому значно частіше використовуються тільки назви титулів.

 

6. Найменування персонажів в казках

Тільки на початку 19 століття Якоб і Вільгельм Грімм зібрали фольклорні, казкові історії свого народу и опублікували перший том зібрання «Kinder- und Hausmärchen», який миттєво розповсюдився по всьому світу. Брати Грімм увійшли в історію не тільки, як збирачі казок, але й як складачі першого словника німецької мови. Як відомо, брати Грімм намагались відтворити казки в усіх подробицях. Вони написали: «Ні один із епізодів не вигаданий, не прикрашений і не змінений, так як ми намагалися уникнути спроб збагатити і без того багаті казкові сюжети за рахунок будь-яких аналогій   [4: 82]. Імена багатьох, хто розповів казки братами дійшли до наших днів. Наприклад Доротея Віман розповіла більше 40 казок. З цього випливає висновок, що казки  можуть дати справжнє зображення культури і світогляду німецького народу в Середні віки.   

У казках братів Грімм відміченні такі типи онімів:

6.1. Антропоніми: Heinrich, Hänsel, Gretel, Johannes, Roland, Jorinde, Liese, Eva, Fritz, Siegmund, Marie, Luise, Heinz, Frieder, Hans, Else, Rinkrank, Joringel, Schneiderlein, Katherliesche, Herr Korbes, Marie;

6.2. Зооніми: Wolf, Vogel, Jagdhund, Esel, Gans, Fuchs, Katze, Forsch, Geiß, Bär, Hahn;

6.3. Міфоніми: Schneeweißchen, Teufel, Rotkäppchen, Drosselbart, Frau Trude, Zwerg, Frau Holle, Rapunzel, Schneewittchen, Aschenputtel, Wassernixe, Dornröschen, Daumesdick;

6.4. Топоніми: Bremen;

6.5. Фітоніми: Rosenrot, Apfelbaum, Eichbaum;

6.6. Назви свят: Hochzeit, Kindtaufe;

Також у роботі я розглядаю власні назви літературних казках авторів:  Новаліса (справжнє ім’я - Фрідріх фон Гарденберг), А. Шаміссо, Е. Т. А. Гофмана, Ф. де ла М. Фуке, і були відміченні такі типи онімів:

6.1. Антропоніми: Hyazinth, Rosenblüte, Clara, Clärchen, Lothar, Nathanael, Coppelius, Spalanzani, Olimpia, Siegmund, Fritz, Marie, Droßelmeier, Gretchen, Trutchen, Luise, Herr Huldbrand von Ringstetten, Bertalda, Pater Heilmann, Kühlenborn, Doktor Allwissend, Pantalon, Wendelstern, Prinzessin Pirlipat, Frau Medizinairätin, Heise, Dattelkönig, Thomas John, Mina, Peter Schlemihl, Anselmus, Paulmann, Graun, Heerbrand, Veronika ;

6.2. Зооніми: Mausekönig, Mauserinks;

6.3. Міфоніми: Sandmann, Undine, Nußknaker, Teufel;

6.4.Топоніми: Ringstetten, Nünberg, Asie, Konfektburg, Eichhornshausen, Wehinachswald, Pfefferkuchheim, Bonbonshausen, Rosensee, Elbe, Dresden, Böhmerlande;

6.6. Назви свят: Hochzeit, Weihnachten;

 

 

Таб. 1

Кількісна характеристика власних назв в німецьких казках

Мова	Фольклорні казки	Літературні казки	Усього
Німецька	64 ( 54%)	55 ( 46%)	119 ( 100%)
Українська	63 ( 53%)	55 ( 47%)	118( 100%)

 

 

 

Таб. 2

Семантична класифікація власних назв

Тип	Німецька мова	Українська мова
Антропоніми	63 (53%)	63 (53%)
Зо оніми	16 (13%)	16 (14%)
Міф оніми	18 (15%)	17 (14%)
Топоніми	13 (11%)	13 (11%)
Фітоніми	3 (3%)	3 (3%)
Назви свят	6 (5%)	6 (5%)
Усього:	119 (100%)	118 (100%)