Особливості перекладу інтернаціональної та псевдоінтернаціональної лексики з англійської мови на українську

В українській та англійській  мовах трапляються інтернаціоналізми  переважно перших двох типів:

1) укр. деформація, англ. deformation, де крім спільного значення та тієї чи іншої схожості звучання й написання є й спільна мотивація – „порушення форми”;

2) укр. анод, англ. аnode, де схожі тільки значення та звучання (написання) елементів.

Необхідно нагадати, що обов`язковою  умовою для визнання слів, що співвставляються, інтернаціональними, є ідентичність або подібність їх семантики. При цьому основною рисою лексичних інтернаціоналізмів є їх лексична ідентичність/подібність у мові джерела та в мові перекладу як на рівні мови, так і на рівні мовлення.

За вибором джерела  запозичення інтернаціоналізми  діляться залежно від етимології на інтернаціоналізми класичного походження (з мертвих мов – латини, грецької, санскриту і т.д.) та інтернаціоналізми національного походження (з живих мов). [8, c. 8]

Левицька Т.Р. поділяє інтернаціоналізми на дві групи:

1. слова, які мають одне й те ж значення в усіх мовах, наприклад, радіо, атом, алегро, преса, ваза та ін. Більшість цих слів являються термінами. Завдяки ідентичності значення вони не завдають труднощів при перекладі;
2. іншу групу складають слова, які в українській мові мають:

• зовсім інше значення, ніж в інших мовах;

• більш вузьке значення;
• більш широке значення.

Передача  слів першої підгрупи завдає деякі  труднощі. Перекладачу, зазвичай, приходить  аналогічне слово, яке, однак, в українській  мові має зовсім інше значення:

англ. rent –  квартирна плата               укр. рента – дохід від цінних паперів

англ.  complexion – колір обличчя    укр. комплекція – будова тіла

Прикладом слів другої підгрупи може служити англійське слово meeting, яке далеко не завжди співвідноситься з українським мітинг. Основне значення англійського слова – «зустріч», «побачення», значення ж «політичного зібрання» є вторинним.

Прикладом третьої групи  може бути слово бригадир, яке, крім позначення військового чину, має також значення «керівник бригади робітників». Це робить українське слово за значенням ширшим відповідному англійському brigadier. [6, c. 103-104]

3. Способи перекладу інтернаціоналізмів

Щодо перекладу інтернаціоналізмів, І. В. Корунець виділяє такі способи:

• буквений переклад (транслітерація),
• транскрибування,
• практичне транскрибування,
• описовий переклад,
• переклад шляхом заміни інтернаціоналізмів синонімами,
• переклад інтернаціоналізмів, що є складними словами.

У процесі перекладу інтернаціоналізмів на рівні як мови, так і мовлення до уваги треба брати кілька факторів: будову, джерело походження, звукову та орфографічну форму інтернаціоналізмів в обох мовах. Крім того, іноді переклад може залежати від встановленого стереотипу, згідно з яким інтернаціоналізм було запозичено в мові перекладу. [5, c. 53-57]

• Транслітерація

Мовна форма усіх складових частин інтернаціоналізмів значно частіше передається в тих словах, що походять із мови, чия орфографічна система основана на фонетичних законах. Отже адекватність буквеного перекладу з таких мов, як латина, грецька, українська, італійська, частково російська та іспанська буде більшою, ніж з англійської або французької.

В англійській та українській  мовах є багато інтернаціоналізмів, перекладених шляхом транслітерації:

electron - електрон,

formula – формула.

Переклад шляхом транслітерації не слід вважати механічним заміщенням кожної літери слова мовою джерела відповідною літерою мови перекладу. У багатьох випадках літера може додаватись, або випускатись, якщо вона не повністю відповідає звуковій або орфографічній системі мови перекладу:

dynamics - динаміка,

system – система.

• Транскрибування

Багато інтернаціоналізмів можна адекватно передати мовою  перекладу на основі їх звукової форми. Такий спосіб перекладу, який називають  транскрибуванням, забезпечує передачу лексичного значення багатьох інтернаціоналізмів, які походять з англійської, французької та деяких інших мов, в основу орфографічної системи яких покладено історичний або етимологічний принцип:

bloom –блюм,

computer - комп`ютер.

• Практичне транскрибування

Усі мови запозичують  інтернаціоналізми згідно з власними історично встановленими традиціями. У результаті будь-який інтернаціоналізм, з якої б мови він не походив і незалежно від мови джерела, з якої його перекладають, матиме одну й ту саму мовну форму та будову в мові перекладу. Отже, будь то англ. bankraptcy, нім. Bankerott або фр. banqueroute воно завжди залишатиметься банкрутством в українській. Такий спосіб перекладу інтернаціоналізмів І.В.Корунець називає практичним транскрибуванням.

При перекладі шляхом практичного  транскрибування прикметники, прислівники та дієслова часто додають в українському варіанті дериваційні або флективні афікси:

condenser - конденсатор,

automatic - автоматичний.

Проте, деякі інтернаціоналізми  мають в англійській мові більш  складну будову, ніж в українській:

analysis – аналіз.

• Описовий переклад

Значення багатьох інтернаціоналізмів неможливо передати одним словом, тому в такому випадку застосовують описовий переклад. Це можна зробити  двома дещо різними шляхами:

- мовна форма слова  мовою джерела може бути збережена  як основний складовий елемент словосполучення чи речення мовою перекладу:

energize - збуджувати  енергію;

- мовну форму інтернаціоналізма  не збережено або неможливо  зберегти в мові перекладу.  Це буває, якщо інтернаціоналізм  мовою перекладу не запозичено. Таким чином, іменник robot є інтернаціоналізмом у багатьох європейських мовах, проте утворений від нього прикметник robotic незрозумілий для українців. Його перекладають описово:

robotic - схожий  на робота.

• Переклад шляхом заміни інтернаціоналізмів синонімами

Інтернаціоналізми мови джерела в  процесі перекладу можна заміняти синонімами мови перекладу. Такі заміни найчастіше трапляються в ширшому  контексті, хоча іноді цей спосіб можна застосувати і на рівні  мови:

diagram - схема,

phase – період.

• Переклад інтернаціоналізмів, що є складними словами

Переклад інтернаціоналізмів, що є складними словами виконують  згідно з мовною формою та будовою  їх складових елементів. Отже, слова  даного типу можна перекласти наступними способами:

- складним словом з  тими ж міжмовними коренями, що й в мові джерела:

gas-meter - газометр,

radio-active - радіоактивний;

- словосполученням, яке  складається з тих же частин, що й складне слово в мові  джерела:

gas-collector - газовий  колектор,

radio-active element - радіоактивний елемент.

ВИСНОВКИ до РОЗДІЛУ 1

Під інтернаціональною  лексикою визначають слова загального походження, що існують у багатьох мовах з одним і тим же значенням, але зазвичай оформляються відповідно до фонетичних та морфологічних принципів  даної мови.

Від простого запозичення інтернаціоналізм відрізняється тим, що будь-який елемент може називатись інтернаціональним тільки тоді, коли він зустрічається принаймні в трьох неспоріднених мовах.

Основним джерелом виникнення інтернаціоналізмів широкого розповсюдження є запозичення.

За вибором джерела  запозичення інтернаціоналізми  діляться залежно від етимології на інтернаціоналізми класичного походження (з мертвих мов – латини, грецької, санскриту і т.д.) та інтернаціоналізми  національного походження (з живих  мов).

Існують такі способи перекладу інтернаціоналізмів як: буквений переклад (транслітерація), транскрибування, практичне транскрибування, описовий переклад, переклад шляхом заміни інтернаціоналізмів синонімами, переклад інтернаціоналізмів, що є складними словами.

 

РОЗДІЛ 2. Загальна характеристика псевдоінтернаціональної лексики як окремої групи інтернаціоналізмів в українській та англійській мовах

2.1. Визначення терміну «псевдоінтернаціоналізм»

Слова, які асоціюються  або ототожнюються в мові джерела  та в мові перекладу у зв`язку з подібністю в плані вираження, а в плані змісту або за вживанням неповністю відповідають або навіть повністю не відповідають одне одному, отримали у французькому мовознавстві назву «faux amis du traducteur» – «фальшиві (хибні) друзі перекладача». Цей термін закріпився в англійському («translator`s false friends»), а також українському і російському мовознавстві. Перед паралельно вживаними назвами фр. traquenards, англ. language traps (мовні пастки), англ. misleading words of foreign origin, нім. irreführende Fremdwörter (іноземні слова, що вводять в оману) та англ. deceptive cognates (когнати, що обманюють) термін ФДП має ту перевагу, що дозволяє описати всі слова даного типу, не обмежуючись поодинокими випадками.

В широкому сенсі ФДП  є проявом психолінгвістичного змішання мов, а саме - інтерференції, тобто уподібнення в мовній свідомості нерідної мови строю рідної, часткового ототожнення і змішання двох мовних систем, що веде до помилок у мовленні іноді на одній, а іноді на обох мовах. [8, c. 11]

В англійській та українській мовах слова такого типу нараховують кілька тисяч і в більшості випадків становлять прямі чи опосередковані запозичення із спільного джерела. Часто це інтернаціональна чи псевдоінтернаціональна лексика чи паралельні утворення від таких запозичень. Значно менше представлені результати власне українсько-англійських контактів: слова англійського походження в українській мові та українського походження в англійській.

І.В.Корунець зазначає, що, стикаючись з ФДП в англійській та українській мовах, ми найчастіше маємо справу з багатозначними словами, які є характерною рисою сучасної англійської мови і менш властиві українській (див. мал. 2). Як видно, з 6 слів лише одно має спільну мовну форму й лексичне значення в українській і англійській мовах (conductor - кондуктор). Усі інші значення, виражені англійським conductor, мають різні мовні форми в українській мові. [5, c. 50]

Мал. 2

сonductor	кондуктор,	інтернаціоналізм
	провідник ,	псевдоінтернаціоналізми
	диригент,
	керівник,
	провід, дріт,
	громовідвід.

 

Той факт, що часто подібні  англійські слова характеризуються більш розгалуженою семантичною  структурою, ніж відповідні українські слова, має важливі наслідки для  перекладацької практики: переклад міжмовних  омонімів з англійської мови на українську приховує в собі більше можливостей помилок, ніж переклад таких слів з української на англійську.

В.В.Акуленко нагадує, що багато з них пов`язано із специфікою використання англійських слів у  різних англомовних країнах. Наприклад, термін gasoline у Великій Британії позначає газолін, а в США - бензин. [1, c. 371]

2.2. Причини виникнення ФДП

Серед причин виникнення ФДП у сфері науково-технічної  термінології Е.Ф.Скороходько визначає основні:

1. використання однакових слів у різних мовах при у творенні термінів шляхом переносу назви;
2. асоціації первинного значення зі схожими ознаками різних об’єктів термінування;
3. надання переваги в різних мовах різним сторонам змістової структури міжнародних термінів. [8, c. 12]

Д.С.Лотте виділяє такі причини:

1) надання слову технічної визначеності;

2) звуження значення (перенос  терміна з родового поняття  на видове);

3) розширення значення;

4) зміщення значення за аналогією;

5) перенос терміна  за зовнішньою аналогією. [7, c. 7-17]

Перш ніж перейти  до перекладу ФДП, слід звернути увагу на те, що важливу роль при цьому відіграє їх класифікація згідно з розбіжностями в мові джерела та мові перекладу.

Розбіжності в парах ФДП можуть стосуватись предметно-логічного  змісту, реалій, стилістичних характеристик  та лексичної сполучуваності. На практиці всі ці розбіжності часто переплітаються.

У розбіжностях предметно-логічного  змісту слів мовою джерела та мовою  перекладу виявляється своєрідність класифікації явищ, властивостей об`єктивного  світу, характерних для семантики  цих мов. Англійське revolution - революція в техніці набуває значення обертання.

Розбіжності в предметно-логічному  змісті часто пов`язані з розбіжностями  в житті народу. В такому разі потрібні коментарі про реалії. Наприклад, англ. academy позначає: 1) спеціальні школи для дорослих; 2) навчальні заклади, які займають проміжне положення між середньою та вищою школою. Тому українські вузи краще називати colleges.