Електронні засоби навчання

Автор: Пользователь скрыл имя, 02 Марта 2013 в 20:21, курсовая работа

Краткое описание

Актуальність роботи зумовлена надзвичайно швидкими темпами розвитку та впровадження комп’ютерних засобів в освіту та науку, їх впливом, деякими перевагами над традиційними методами та, як наслідок, необхідністю докладнішого вивчення ЕЗН, їхньої мети та особливостей її досягнення, дослідження взаємозв’язків різних видів комп’ютерних засобів, можливості їхнього поєднання та максимального усунення можливих недоліків ЕЗН, враховуючи особливості їхнього створення, функціонування та можливостей.

Оглавление

Вступ.
І. Електронні засоби навчання як сучасний інструмент освітньої діяльності:
Основні поняття теорії ЕЗН;
Дистанційна освіта як одна зі сфер застосування ЕЗН.
ІІ. Проблеми класифікації ЕЗН:
2.1. Основні аспекти класифікації ЕЗН.
2.2. Загальна класифікація ЕЗН.
ІІІ. Електронний підручник і мультимедійне заняття як найпоширеніші типи
ЕЗН:
3.1. Загальна поширеність різних типів ЕЗН;
3.2. Електронний підручник;
3.3. Електронний урок(мультимедійне заняття).
Висновки.
Список використаної літератури.

Файлы: 1 файл

Електронні засоби навчання8.docx

— 95.86 Кб (Скачать)

Що ж до підручників, якими  користуються безпосередньо на ПК, але без установчих дисків, то можна  сказати, що вони є найменш зручними. Вони являють собою просто відскановані сторінки звичайного підручника, до того ж відскановані не найкращим чином  та з не зовсім бажаною якістю. На прикладі електронного підручника з  української мови Чемеркіна С.Г., який представлений у форматі .djvu. одразу впадає в очі низька для  такого підручника якість відсканованих  сторінок. Такі посібники вимагають досконалого прочитання кожного речення з запропонованого матеріалу, тому якість розробки такої програми повинна бути на досить високому рівні. Пошук потрібної теми в підручнику – доволі нелегка та довга справа, що також вносить певні незручності. Тобто, лише безпосередньо гортаючи сторінки підручника, можна знайти потрібний матеріал, що ускладнюється ще й вищезгаданим рівнем зображення.

Найкращою з боку зручності  користування, викладення матеріалу  та перевірки знань (чого не було у  попередніх зразках) виявилася програма з української мови Скуратівського Леоніда Віталійовича. Доволі гарне  оформлення, зручність у пошуку тем та в переході між ними,зрозуміле викладення  інформації, подання схем та гарно укладені тести для самоперевірки, які включають ще й тести для підготовки до ЗНО, – все це робить програму дійсно легкою та зручною. З такою програмою дійсно виникає бажання вивчати матеріал.

 

ІІІ.3. Електронний  урок

Мультимедійні технології – це практична  реалізація методологічних  і теоретичних основ формування  інформаційної  культури. Сучасному вчителю все складніше бачити себе в освітньому процесі без допомоги комп'ютера.

Однієюз реалійсучаснихметодіввикладання єрозробкауроківв електронномувигляді.

Мультимедійне навчальне  заняття – ЕЗН, головним змістом якого є мультимедійний запис реального навчального заняття чи заходу (лекції, семінару, демонстрації) [Башмаков2003, С. 25].

Г. Аствацатуров знайомить нас ще з одним варіантомтірмінуМУ. Мультимедійним називають урок, на якому використовується багатосередовищне представлення інформації за допомогою технічних засобів, перш за все, комп'ютера [Саражинська Н.2009, С.1].

Електронний урок сприяє вирішенню таких завдань:

  • початкове ознайомлення з предметною областю, освоєння її базових понять та концепцій;
  • базова підготовка на різних рівнях глибини та детальності;
  • розвиток вмінь та навичок вирішення типових практичних завдань з даної предметної області.

До речі, за допомогою  цього електронного засобу відбувається до 30% економії навчального часу, що дозволяє мати час на опрацювання та більш докладне вивчення окремих педагогічних завдань.

Урок, як безпосередній інструмент реалізації основних ідей інформаційно–комунікаційних технологій, вимагає максимально ретельної розробки. Саме уроки є тим лакмусовим папірцем, які показують ефективність тієї або іншої розробки. Це одночасно і кінцевий результат, і остання стадія оформлення реалізації ідей, закладених розробниками різних технологій.

Підготовка подібних уроків вимагає ще ретельнішої підготовки, ніж в звичайному режимі.

Такі поняття, як сценарій уроку, режисура уроку – в даному випадку не просто новомодні терміни, а важлива складова частина підготовки до навчального заняття. 

Проектуючи майбутній  мультимедійний урок потрібно продумати  послідовність технологічних операцій, форми і способи подачі інформації на великий екран чи безпосередньо  учням на кожен комп`ютер. Варто  відразу ж задуматися про те, як вчитель керуватиме навчальним процесом, яким чином забезпечуватимуться педагогічне спілкування на уроці, постійний зворотний зв'язок з учнями, що покаже ефективність навчання в умовах учень – комп`ютер – вчитель.

У численних статтях, присвячених  даній темі, часто зустрічається  словосполучення «урок з мультимедійною підтримкою». Цілком очевидно, що так називається урок, де мультимедіа використовується для посилення навчального ефекту. На такому уроці вчитель залишається одним з головних учасників освітнього процесу, часто і головним джерелом інформації, а мультимедійні технології застосовуються ним для посилення наочності, для підключення одночасно декількох каналів представлення інформації, для доступнішого пояснення навчального матеріалу.

Наприклад, технологія опорних  конспектів В.Ф. Шаталова набуває абсолютно  нової якості, коли на екрані в заданому режимі з'являються фрагменти «опори». У будь–який момент учень може за допомогою гіперпосилань перейти до деталізації кожного інформаційного блоку, «пожвавити» матеріал, що вивчається, за допомогою анімації і т.д.

Цілком очевидно, на думку Георгія Аствацатурова, що ступінь і час мультимедійної підтримки уроку можуть бути різними: від декількох хвилин до повного циклу. Проте мультимедійний урок може виступати і як «міні–технологія», тобто як підготовлена вчителем розробка із заданою навчальною метою і завданнями, орієнтована на цілком певні результати навчання. Такий урок володіє достатнім набором інформаційної складової, дидактичним інструментарієм. При його проведенні істотно міняється роль вчителя, який в даному випадку є, перш за все, організатором, координатором пізнавальної діяльності учнів. Проведення уроку в режимі міні–технології зовсім не означає, що вчитель позбавлений можливості маневру і імпровізації. Нічого дивовижного не буде в тому, що у досвідченішого вчителя подібний урок може заграти новими гранями, пройти привабливіше, цікавіше, динамічно, ніж у його молодого колеги.

 

 

 

ВИСНОВКИ

Позитивні та негативні фактори  використання освітніх електронних  видань та ресурсів необхідно знати  і враховувати в практичній роботі кожному педагогу, а вже тим  більше викладачу, що створює такі ресурси.  
Процес інформатизації освітиактуалізує розробку підходів до використання потенціалу інформаційних технологій для розвитку особистості учня. Цей процес підвищує рівень активності і реактивності учня, розвиває здібності альтернативного мислення, формування умінь розробляти стратегію пошуку рішень як навчальних, так і практичних завдань, дозволяє прогнозувати результати реалізації прийнятих рішень на основі моделювання досліджуваних об'єктів, явищ, процесів і взаємозв'язків між ними.

Основні переваги ЕЗН:

  • Створення умов для самоосвіти, яка дозволяє самостійно обирати зручне місце та час роботи з ЕЗН, а також темп навчального процесу;
  • Глибока індивідуалізація навчання та забезпечення умов для його варіативності;
  • Можливість працювати з моделями об’єкта вивчення та процесів, які розглядаються;
  • Можливість роботи з тривимірними образами досліджуваних об’єктів;
  • Можливість відображення в мультимедійній формі інформаційних матеріалів;
  • Можливість автоматизованого контролю та більш об’єктивне оцінювання знань;
  • Можливість генерації великої кількості тренувальних вправ;
  • Можливість пошуку інформації та більш зручний доступ до неї;
  • Створення умов для розвитку та впровадження нових методик;

При використанні ЕЗН викладач, який творчо працює, стимулює до творчої  роботи учнів, які, в свою чергу, починають на психологічному рівнірозробляти свій стиль навчання та використовувати його на протязі свого подальшого навчання та взагалі всього життя.

Як зазначає Андрєєва О.В., Арсенал  дидактичних можливостей електронних  засобів навчального призначення  можна стисло визначити так:

  • урізноманітнення форм подання інформації;
  • урізноманітнення типів навчальних завдань;
  • створення навчальних середовищ, які забезпечують "занурення" учня в уявний світ, у певні соціальні й виробничі ситуації;
  • забезпечення негайного зворотного зв'язку, широкі можливості діалогізації навчального процесу;
  • широка індивідуалізація процесу навчання, використання основних і допоміжних навчальних впливів, розширення поля самостійності;
  • широке застосування ігрових прийомів;
  • широкі можливості відтворення фрагментів навчальної діяльності (предметно–змістовного, предметно–операційного і рефлексивного);
  • активізація навчальної роботи учнів, посилення їх ролі як суб'єкта навчальної діяльності (можливість обирати послідовність вивчення матеріалу, визначення міри і характеру допомоги тощо);
  • посилення мотивації навчання.

Інформаційні технології передбачають використання комп’ютера разом з іншими технічними засобами навчання не тільки і не стільки  як певного «інструменту». Вони потребують радикальної перебудови всього навчального  процесу, зміни пріоритетів у  діяльності учнів і викладачів, розробки принципово нових педагогічних технологій, методик, прийомів [Андрєєва О. В.2009, С. 32].

Суттєва особливість усіх видів електронних джерел навчальної інформації – це їх інтерактивність, наявність зворотного зв'язку. Якщо електронний продукт використовується як допоміжний засіб навчання у комплексі  з іншими засобами, то зворотній  зв'язок у тріаді "учитель –  електронний засіб навчання –  учень" є двох видів: зовнішній  і внутрішній. Зовнішній зворотний зв'язок передбачає отримання педагогом інформації про взаємодію учня і комп’ютера з метою корекції їхньої діяльності, визначення рівня її досконалості та оцінювання. Внутрішній зворотний зв'язок забезпечує користувача інформацією у відповідь на його дії. По суті – це певною мірою інформація про результат діяльності учня. Такий зв'язок призначений для самокорекції його навчальних дій. Він дозволяє учневі зробити певні висновки щодо результативності власної навчальної діяльності, стимулює його для відповідних дій, допомагає їх оцінити і скоригувати. Як правило, цей зв'язок виконує дві функції: консультуючу і оцінюючу. Перша функція передбачає надання користувачеві необхідної допомоги, роз’яснень, підказок тощо. Друга – повідомляє учневі про результати його діяльності, демонструє правильну відповідь або спосіб виконання певної дії.

Використання електронних  засобів у всіх формах навчання може призвести і до багатьох негативних наслідків. Зокрема, найчастіше однією з переваг навчання з використанням засобів інформатизації називають індивідуалізацію навчання. Однак поряд з перевагами тут є і великі недоліки, пов'язані з тотальною індивідуалізацією. Індивідуалізація зводить до мінімуму обмежене в навчальному процесі живе спілкування викладачів і учнів, учнів між собою, пропонуючи їм спілкування у вигляді "діалогу з комп'ютером". Це призводить до того, що учень, активно користується живою мовою, надовго замовкає при роботі із засобами інформатизації освіти в особі освітніх електронних видань і ресурсів, що особливо характерно для людей, що навчаються дистанційно. Орган об'єктивізації мислення людини – мова,– виявляється вимкненим, знерухомленим протягом багатьох років навчання. Учень не отримує достатньої практики діалогічного спілкування, формування та формулювання думки професійною мовою.

Іншим істотним недоліком  повсюдного використання освітніх електронних  видань і ресурсів є згортання  соціальних контактів, скорочення практики соціальної взаємодії і спілкування, індивідуалізм.

Найбільшу складність являє собою перехід від інформації, що циркулює в системі навчання, до самостійних професійних дій, інакше кажучи, від знакової системи як форми подання знань на сторінках підручника, екрані дисплея і т.п. до системи практичних дій, що мають принципово іншу логіку, ніж логіка організації системи знаків. Це класична проблема застосування знань на практиці, формальних знань, а психологічною мовою – проблема переходу від, думки до дії. Певні труднощіможуть виникнути в результаті застосування електронних засобів навчання, які надають педагогам і учням значну свободу у пошуці та використанні інформації. При цьому деякі педагоги і учні часто нездатні скористатися тією свободою, яку надають сучасні телекомунікаційні засоби. Часто заплутані і складні способи подання можуть стати причиною відволікання учня від досліджуваного матеріалу з–за різних невідповідностей. До того ж, нелінійна структура інформації піддає учня "спокусі" слідувати за пропонованими посиланнями, що, при невмілому використанні, може відвернути від основного напряму подання навчального матеріалу.

Колосальніобсягиінформації, які подаються деякимиосвітнімиелектроннимивиданнями іресурсами, такими як електроннідовідники, енциклопедії, Інтернет-портали, також можуть відволікатиувагувпроцесінавчання.

Більшетого, короткочасна пам'ять людинимає дужеобмеженіможливості.Якправило, звичайналюдина здатназапам'ятати іоперуватиодночасно лишесімома різнимиможливимикатегоріями.Колиучневіодночаснодемонструютьінформаціюрізнихтипів,можевиникнутиситуація,в якій вінвідволікаєтьсявідоднихтипівінформації, щобустежитизаіншими,пропускаючиважливуінформацію.

У багатьохвипадках використанняелектроннихзасобів навчанняневиправданопозбавляєучнівможливості проведенняреальнихдослідівсвоїмируками,щонегативнопозначаєтьсяна  результатахнавчання.

І,нарешті, не можназабуватипро те,щонадмірне іневиправданевикористання більшостізасобів інформатизаціїнегативновідбиваєтьсяназдоров'ї всіхучасниківнавчальногопроцесу.

 

 

Список використаної літератури

  1. Андрєєва О. В. Використання комп’ютерних технологій на уроках і у позакласної роботі // Зарубіжна література в школі. – № 18. – 2009. – С. 32–34.
  2. Башмаков А.И., Башмаков И.А. Разработка компьютерных учебников и обучающих систем. – М.: Информационно-издательский дом «Филинъ», 2003. – 616 с.

Информация о работе Електронні засоби навчання