Електронні засоби навчання

 

ПЛАН

Вступ.

І.  Електронні засоби навчання як сучасний інструмент освітньої діяльності:

1. Основні поняття теорії ЕЗН;
2. Дистанційна освіта як одна зі сфер застосування ЕЗН.

ІІ.  Проблеми класифікації ЕЗН:

2.1. Основні аспекти класифікації  ЕЗН.

2.2. Загальна класифікація ЕЗН.

ІІІ.  Електронний підручник і мультимедійне заняття як найпоширеніші типи

ЕЗН:

3.1. Загальна поширеність різних типів ЕЗН;

3.2. Електронний підручник;

3.3.  Електронний урок(мультимедійне заняття).

Висновки.

Список використаної літератури.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВСТУП

Електронні засоби навчання – це засоби, які працюють з використанням  комп`ютерної та телекомунікаційної техніки та використовуються безпосередньо  в навчанні школярів чи студентів.

Необхідність впровадження інформаційних технологій в освіту очевидна і не потребує доказів, і  це впровадження має всі умови  для розвитку. Електронні підручники, електронні бібліотеки, електронне тестування вже стали звичними поняттями  в галузі освіти. Вони не лише певною мірою полегшують роботу викладачеві, а й допомагають учням по–новому дивитися на предмет дослідження чи вивчення.

Електронні засоби докорінно  змінили уявлення людей та деякі  стереотипи стосовно освіти, методів  та деяких усталених норм її впровадження, запропонувавши нові, більш економні стосовно часу та невибагливі щодо зусиль способи підвищення рівня освіченості. Звичайно, більшість вчителів у школах ще не сприймають ЕЗН як засоби навчання учнів, у той час, як викладачі в університетах використовують досить широкий спектр комп’ютерних засобів. Це може викликати дуже великі незручності та проблеми серед випускників вищезгаданих шкіл, адже їм важливо адаптуватися до змін у методах викладання та подання матеріалу.

Актуальність роботи зумовлена надзвичайно швидкими темпами розвитку та впровадження комп’ютерних засобів в освіту та науку, їх впливом, деякими перевагами над традиційними методами та, як наслідок, необхідністю докладнішого вивчення ЕЗН, їхньої мети та особливостей її досягнення, дослідження взаємозв’язків різних видів комп’ютерних засобів, можливості їхнього поєднання та максимального усунення можливих недоліків ЕЗН, враховуючи особливості їхнього створення, функціонування та можливостей.

У нашій роботі об’єктом дослідження є навчання школярів і студентів за допомогою спеціальних електронних засобів, зокрема, з використанням мультимедійного уроку як одного з найпоширеніших видів ЕЗН.

Предмет дослідження роботи – електронні засоби навчання, їх класифікація та особливості підходів до неї.

За мету було поставлено дослідити електронні засоби навчання та особливості окремихїхніх видів, а саме мультимедійного уроку. Це вимагає виконання таких завдань:

• Пошук інформації стосовно підходів до класифікації ЕЗН з різних джерел за різними авторами;
• Порівняння ЕЗН за класифікацією, визначення найбільш використовуваних видів;
• Дослідження особливостей використання та створення мультимедійного заняття;
• Використання інформації щодо створення електронного уроку на практиці;
• Структурування знайденого матеріалу та його аналіз.

Практичне значення цієїроботи полягає у початковому загальному ознайомленні з комп’ютерними засобами та у можливості використання поданої в ній інформації вчителями та викладачами у створенні електронних засобів навчання, полегшивши таким чином пошук потрібної інформації.

Робота складається зі вступу, основної частини та висновків  та списку використаної літератури.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ І. ЕЛЕКТРОННІ ЗАСОБИ НАВЧАННЯ ЯК СУЧАСНИЙ ІНСТРУМЕНТ ОСВІТНЬОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

 

І.1. Основні  поняття теорії ЕЗН

В багатьох наукових та навчально–методичних виданнях електронні засоби навчання (електронні джерела навчальної інформації) називають педагогічними програмними засобами, комп’ютерними навчальними засобами, педагогічними засобами навчального призначення, учбовими комп’ютерними програмами,  навіть засобами дистанційного навчання. Цей список термінів можна продовжити. Одними з частовживаних визначень електронних засобів навчання є ті, що запропоновані нижче. Електронні засоби навчання – це засоби, які працюють з використанням комп`ютерної та телекомунікаційної техніки та використовуються безпосередньо в навчанні школярів чи студентів [Разработка2006, С.1].В державних документах, затверджених Міністерством освіти та науки України, зазначено, що: «Електронні засоби навчального призначення – засоби навчання, які зберігаються на цифрових або аналогових носіях даних і відтворюються на електронному обладнанні (комп’ютерні програми загальнодидактичного спрямування, електронні таблиці, електронні бібліотеки, слайдтеки, інформаційні ресурси системи дистанційного навчання, тестові завдання, віртуальні лабораторні роботи, електронні навчальні видання тощо)» [Положення2008,С. 48]. 

Всвоєму посібнику Башмаков А.І. пише, що комп’ютерний засіб навчання – це програмний засіб (програмний комплекс) або програмно–технічний комплекс, призначений для вирішення певних педагогічних завдань, який має предметний зміст та орієнтований на взаємодію з учнями [Башмаков2003, С. 20].

Педагогічним  програмним засобом (ППЗ) навчального  призначенняЧернилевський Д.В. називає такий засіб, у якому відображено деяку предметну галузь, певною мірою реалізовано технологію її вивчення, забезпечено умови для здійснення різних видів навчальної діяльності [Чернилевский Д. В. 1996. с. 218].

Завдякиспецифіцісвого визначення, ЕЗНістотнопідвищуютьякістьвізуальної тааудіоінформації,вонастає яскравішою, вишуканішою, динамічнішою. Величезнимиможливостями володіютьвцьомупланісучаснітехнологіїмультимедіа.Крімтого, при використанніелектроннихзасобів у навчаннідокоріннозмінюютьсяспособи формуваннявізуальної тааудіоінформації.Якщо традиційнанаочністьнавчанняпередбачалаконкретністьдосліджуваногооб'єкта, то привикористаннікомп'ютернихтехнологійстає можливоюдинамічнаінтерпретаціяістотнихвластивостей нетількиреальнихоб'єктів, алеі науковихзакономірностей, теорій, понять.

Метою будь–якого проекту електронного навчання є забезпечення якісного здобуття знань школярами та студентами за допомогою інформаційних технологій.При створенні електронних курсів широко використовують гіпертекстові технології та мультимедійні засоби. Використання гіперпосилань дозволяє формувати нелінійну структуру курсу, надає можливість учневі переміщуватися за власною стратегією навчання по всьому тексту курсу. Гіпертекст — це можливість створення «живого» інтерактивного матеріалу, оснащеного посиланнями між різними частинами матеріалу. Властивості гіпертексту дозволяють викладачеві поділити матеріал на більшу кількість фрагментів, об’єднавши їх гіперпосиланнями в логічні ланцюжки. У роботі з гіпертекстом позиція учня в процесі навчання стає більш активною, оскільки він повинен робити висновки щодо прочитаного матеріалу, і сам вибирає послідовність переходів по гіперпосиланнях, на відміну від звичайної книги, де матеріал викладається послідовно від сторінки до сторінки. Навчання стає орієнтованим на учня. Використання засобів мультимедіа та гіперпосилань дозволяє покращити наочність навчального матеріалу; організувати широкомасштабні дискусії; забезпечити зручний інтерфейс.

Для успішного навчання важливо, щоб в процесі сприйняття брало  участь якомога більше видів сприйняття. На першому місці за рівнем ефективності аудіовізуальних засобів навчання знаходяться комбіновані слухо–зорові види сприйняття, за якими йдуть зорові і, врешті–решт, слухові. Таким чином, одночасна взаємодія кількох подразників на різні аналізатори володіє особливим впливом. Тому людина, яка навчається за допомогою аудіовізуальних засобів знаходиться під дією потужного потоку інформації, яка сприймається з меншими зусиллями, ніж при використанні окремого виду вищезгаданих засобів.

Багатофункціональні освітні  електронні продукти сприяють виконанню  системи різноманітних видів  навчальної діяльності, що підтверджує  їх ефективність і доцільність для  широкого застосування. Розглянемо, які  функції їм притаманні.

1. Організовувати різноманітні  форми діяльності учнів з метою  самостійного отримання ними  знань, формування умінь і навичок.

2. Використовувати весь  спектр можливостей сучасних  інформаційних технологій під  час виконання різноманітних  видів навчальної діяльності, у  тому числі таких, як інтерактивний  діалог, моделювання ситуації,об’єктів, явищ, процесів, отримання, збереження  і обробка інформації тощо.

3. Застосовувати у навчальному  процесі можливості технологій  мультимедіа, гіпертекстових і  гіпермедіасистем.

4. Здійснювати діагностування  інтелектуальних можливостей учнів,  а також рівень їхніх знань,  умінь і навичок, рівень готовності  до певного заняття або уроку.

5. Забезпечувати управління  навчанням, автоматизувати процеси  контролю результатів навчальної  діяльності, організовувати тренування  у виконанні певних дій, тестування, диференціювати вправи і завдання  відповідно до інтелектуальних  можливостей кожного користувача.

6. Створювати умови для  здійснення самостійної навчальної  діяльності школярів, для самоосвіти, саморозвитку, самовдосконалення, зрештою,  для самореалізації.

7. Надавати учням і  вчителям можливість працювати  в сучасних телекомунікаційних  середовищах і забезпечувати  управління інформаційними потоками, спрямованими на користувачів [Редько В.Г.2004, С.2].

 

І.2. Дистанційна  освіта як одна зі сфер застосування ЕЗН

Електронні засоби навчання нерозривно пов’язані з дистанційною освітою, яка в наш час здобуває все більше і більше визнання.

Дистанційно нині можна отримати практично будь–які знання, починаючи від короткотермінових курсів і завершуючи вищою освітою, проте така форма навчання підходить далеко не всім і не у всіх випадках.

Без навчання протягом усього життя у сучасному світі не обійтись, але час спеціалістів розписаний по хвилинах. Дистанційна освіта допомагає  вирішити цю проблему з часом. Крім того, дистанційна освіта коштує дешевше, і для декого є оптимальним  способом отримання освіти.

Також суттєво важливим є  і те, що дистанційна освіта вирішує  проблему підвищення кваліфікації тих, хто проживає і працює у регіонах і для кого переїзд до іншого міста  пов'язаний з багатьма проблемами.

Виділяють три типи технологій, які застосовуються при дистанційній освіті. Перша технологія – навчання на основі паперових і аудіоносіїв (навчально–методичні посібники, касети, підручники). Зі студентом працює викладач, який перевіряє виконання завдань, які надсилаються поштою, і готовий відповісти на питання студентів по телефону, або ж провести консультацію у спеціальних навчальних центрах.

Друга технологія – телевізійно–супутникова. Вона дуже дорога і поки що мало використовується. Нарешті, іде Інтернет–навчання, або мережева технологія. Найчастіше у процесі дистанційного навчання використовується усі згадані вище технології у різних пропорціях. І в першому, і в другому, і в третьому видах технологій дистанційного навчання так чи інакше використовуються ЕЗН.

Повсюднепоширеннякомп'ютерноїтехніки тапов'язанихз неюінформаційних тателекомунікаційнихтехнологій породжуєновінапрямиінформатизації  діяльностілюдини практичновбудь–якій сферісуспільного життя.Очевидно, що освіта не євинятком.Заостанні двадцять–тридцять роківкомп'ютери,відповіднітехнології та засобиміцноувійшлив усівиди навчальнихзакладів.Зокрема, коштиінформатизаціїзастосовуютьсяяк у власнепідготовкишколярів,такіпривирішенні різнихпитань,пов'язанихз організацієюнавчання.

Упровадження електронних  джерел інформації у навчальний процес, зазвичай, відбувається, двома напрямами. По–перше, вони застосовуються як допоміжні засоби, що підтримують традиційно використовувані методи певної системи навчання. У цьому випадку їх застосовують у системі з іншими засобами, що дозволяє інтенсифікувати навчальний процес, сприяє індивідуалізації навчання, певною мірою автоматизує діяльність учителя, пов’язану з обліком, контролем і оцінюванням знань, умінь і навичок учнів. Наприклад, у навчанні іноземних мов електронні носії інформації можуть застосовуватись у комплексі з друкованим підручником, робочим зошитом, аудіо– та відеоматеріалами тощо. По–друге, електронні продукти застосовуються як автономні засоби, що містять у собі цілісний курс змісту навчання у певній освітній галузі, чітко і в необхідному обсязі викладений відповідно до вимог програми і навчального плану. Як правило, такі продукти використовуються незалежно від інших засобів і забезпечують користувачів цілісним курсом певної навчальної дисципліни. За нашими спостереженнями, сьогодні значна більшість електронних освітніх продуктів належить до першої групи навчальних засобів, тобто вони підготовлені як засіб підтримки навчального процесу.