Електронні засоби навчання

2) тренажери – призначені для відпрацювання різного роду умінь і навичок, повторення або закріплення пройденого матеріалу;

3) контролюючі – призначені для контролю або самоконтролю рівня оволодіння навчальним матеріалом;

4) інформаційно–пошукові і інформаційно–довідкові – повідомляють відомості, формують уміння і навички по систематизації інформації;

5) демонстраційні – візуалізують об'єкти, явища, процеси з метою їх дослідження і вивчення;

6) імітаційні – представляють певний аспект реальності для вивчення його структурних або функціональних характеристик;

7) лабораторні – дозволяють проводити віддалені експерименти на реальному устаткуванні;

8) моделюючі – дозволяють моделювати об'єкти, явища, процеси з метою їх дослідження;

9)  розрахункові – автоматизують різні розрахунки і інші рутинні операції;

10)навчально–ігрові – призначені для створення навчальних ситуацій, діяльність студентів в яких реалізується в ігровій формі.

Електронні засоби навчання можна класифікувати залежно  від форми організації заняття: рекомендовані для застосування в ході проведення лекцій, лабораторних занять, практичних занять, науково–дослідної роботи, самопідготовки, курсового і дипломного проектування, заліків і іспитів.

Залежно від дидактичної націленості електронні засоби навчання можуть бути орієнтовані на формування знань, повідомлення відомостей, формування умінь, закріплення знань, контроль рівня навченості, узагальнення, вдосконалення знань, умінь і навичок.

За формою викладу матеріалу електронні засоби навчання можуть бути розділені на конвекційні, програмовані, проблемні, комбіновані (універсальні).

Конвекційні – відповідають традиціям класичної педагогіки і мають енциклопедичний або монографічний характер та реалізують інформаційну функцію навчання.

Програмовані – засновані на навчанні по системі стимул–реакція. Такі засоби мають форму розгалуженої або лінійної програми і орієнтовані, перш за все, на самостійну роботу студентів.

Проблемні – базуються на теорії проблемного навчання і направлені на розвиток логічного мислення, стимулювання творчої складової сприйняття знань.

Комбіновані (універсальні) – містять окремі елементи перерахованих вище видів електронних засобів навчання.

З урахуванням  характеру взаємодії користувача і електронного засобу навчання останні поділяють на детерміновані і недетерміновані.

Детерміновані – параметри, зміст і спосіб взаємодії з якими визначені розробником і не можуть бути змінені користувачем.

Недетерміновані– параметри, зміст і спосіб взаємодії з якими прямо або побічно встановлюються користувачем відповідно до його інтересів, мети, рівня підготовки і тому подібне [Гузеев В.В. 2000,С. 243–248].

 

ІІ.2. Загальна класифікація ЕЗН

 

№	Критерій	Автор	Тип	Підтип
1)	В залежностівідвирішуванихпедагогічнихзавдань	БашмаковІ.А.	Засобитеоретичноїта технологічноїпідготовки	Комп`ютернийпідручник
				Комп’ютернанавчальна система
				Комп’ютерна система контролю знань
			Засобипрактичноїпідготовки	Комп’ютерний задачник (комп’ютерний практикум)
				Комп’ютерний тренажер
			Допоміжнізасоби	Комп’ютернийлабораторний  практикум
				Комп’ютернийдовідник
				Мультимедійненавчальнезаняття
			Комплекснізасоби	Комп’ютернийлабораторний  практикум
				Комп’ютернийдовідник
				Мультимедійненавчальнезаняття
2)	За призначенням	Рогоза В.В.	Сервісніпрограмнізасобизагальногопризначення
			Програмнізасоби для контролю та вимірюваннярівнязнань, вмінь та навичокучнів
			Електроннітренажери
			Програмнізасоби для математичного  та імітаційногомоделювання
			Програмнізасобилабораторійвіддаленого доступу та віртуальнихлабораторій
			Інформаційно-пошуковідовідковісистеми
			Автоматизованінавчальнісистеми (АНС)
			Електронніпідручники (ЕП)
			Експертнінавчальнісистеми (ЕНС)
			Інтелектуальнінавчальнісистеми (ІНС)
			Засобиавтома-тизаціїпрофесій-ноїдіяльності (промисловісистемиабоїхнавчальніаналоги)
		ГузеевВ.В.	навчальні
			тренажери
			контролюючі
			інформаційно-пошукові і  інформаційно-довідкові
			демонстраційні
			імітаційні
			лабораторні
			моделюючі
			розрахункові
			навчально-ігрові
3)	За характером дисципліни (за змістом)	БашмаковІ.А.	Природничо-науковогозмісту
			Гуманітарногозмісту
			Технічногозмісту
4)	За шириною охопленнянавчальногоматеріалу	БашмаковІ.А.	Інтегральні
			Неінтегральні
5)	За рівнемосвіти	БашмаковІ.А.	Для шкільноїосвіти
			Для початкової та середньоїпрофесійноїосвіти
			Для вищоїпрофесійноїосвіти
			Для професійноїпідготовки  та підвищеннякваліфікації в галузевихосвітніх  системах
6)	За використаннямтелекомуніка-ційнихтехнологій	БашмаковІ.А.	Локальні
			На базіавтономнихобчислювальних систем
			Мережеві	орієнтовані на локальнімережі
				орієнтовані на глобальнімережі
				передбачаютьвзаємодіюучнів
				не передбачаютьвзаємодіюучнів
7)	За формами поданняінформації	БашмаковІ.А.	Мультимедійні
			Не мультимедійні
8)	За характером моделіабопроцесу, якийвивчається	БашмаковІ.А.	Математичні (програмнореалізовані) моделі
			Фізичнімоделі
			Реальніоб’єкти
9)	За видом інтерфейсукористувача	БашмаковІ.А.	Зтрадиційнимграфічнимкористувальниць-ким інтерфейсом
			Ті, щовикористовуютьтехнологіївіртуальноїреальності
10)	За реалізацієюінтелектуальнихфункцій	БашмаковІ.А.	Інтелектуальні
			Неінтелектуальні
11)	За формою викладуматеріалу	БашмаковІ.А.	Конвекційні
			Програмовані
			Проблемні
			Комбіновані (універсальні)
12)	Зурахуванням характеру  взаємодіїкористувача і електронногозасобу	БашмаковІ.А.	Детерміновані
			Недетерміновані

 

Розділ ІІІ. Електронний  підручник і мультимедійне заняття  як найпоширеніші типи ЕЗН

 

ІІІ.1. Загальна поширеність різних типів ЕЗН

Презентації– найбільш поширений вид подання демонстраційних матеріалів. Для презентацій використовуються такі програмні засоби як PowerPoint або OpenImpress, Flash, SVG. Фактично презентації є електронними діафільмами, але, на відміну від звичайних діафільмів, можуть включати в себе анімацію, аудіо–та відеофрагменти, елементи інтерактивності. Ці комп'ютерні засоби навчання особливо цікаві тим, що створити їх може будь–який вчитель, що має доступ до персонального комп'ютера, причому з мінімальними витратами часу на освоєння засобів створення презентацій. Крім того, презентації активно використовуються і для представлення (демонстрації) учнівських проектів.

Електронні енциклопедії об'єднують функції демонстраційних і довідкових матеріалів і, відповідно до своєї назви, є електронним аналогом звичайних довідково–інформаційних видань, таких, як енциклопедії, словники, довідники. Для створення таких енциклопедій зазвичай використовуються гіпертекстові системи і мови гіпертекстової розмітки, наприклад HTML, XML, SGML.

Дидактичні матеріали (збірники завдань, диктантів, вправ, прикладів, рефератів і творів), представлені в електронному вигляді (зазвичай у вигляді простого набору текстових файлів, в форматах rtf, doc, txt) і об'єднані в якусь логічну структуру засобами гіпертексту. Також до дидактичним матеріалами можна віднести програми–тренажери, наприклад, для вирішення математичних завдань або для заучування іноземних слів.

Програми–системи контролю знань, такі, як опитувальники і тести. Дозволяють швидко, зручно, неупереджено і автоматизовано обробити отримані результати. Опитувальники і тести можуть легко створити вчителя або методисти за допомогою спеціальних програм – конструкторів тестів.

Електронне видання – електронний документ (група електронних документів), який пройшов редакційно-видавничу обробку, призначений для розповсюдження у незмінному вигляді, має вихідні дані.

Електронні підручники і посібники – це принципово інші засоби навчання, які, доповнюючи традиційні «паперові» засоби навчання, дозволяють підвищити ефективність навчального процесу.

Основними електронними освітніми  виданнями, безперечно, є електронні підручники і електронні навчальні посібники. Вони мають створюватися на високому науковому і методичному рівні і повністю відповідати певній галузі знань. Окрім того, вони покликані забезпечувати користувача необхідним йому обсягом інформації, а також сприяти формуванню відповідного рівня вмінь і навичок, передбачених навчальною програмою для певного класу або етапу навчання. Електронні навчальні продукти повинні забезпечувати неперервність і повноту певного дидактичного циклу процесу навчання за умови здійснення інтерактивного зворотного зв’язку. При цьому варто зазначити, що однією з основних особливостей електронних продуктів є те, що адаптація їх до друкованого аналогу, як правило, завжди веде до втрати ними особливих дидактичних властивостей, характерних саме цьому виду засобів навчання. У цьому контексті вважаємо необхідним застерегти від неадекватного використання усталеної термінології, прийнятої у сфері електронних освітніх видань. Це стосується категорій "електронний підручник" і "електронний навчальний посібник". На жаль, досить часто ці поняття підмінюються одне одним і у зв’язку з цим надані їм назви не завжди відповідають змісту, матеріалізованому в певному електронному продукті.

Електронні підручники та електронні навчальні курси об'єднують в єдиний програмний комплекс всі або декілька вищеописаних типів навчальних програм. Наприклад, кого навчають спочатку пропонується переглянути навчальний курс (презентація); на наступному етапі він може поставити віртуальний експеримент на основі знань, отриманих при перегляді навчального курсу (система віртуального експерименту), часто на цьому етапі тому, хто навчається, доступний також електронний довідник і / або енциклопедія по досліджуваному курсу; а на завершення він повинен відповісти на набір питань і, можливо, вирішити декілька завдань (програмні системи контролю знань). Після вдалого проходження всіх етапів учню пропонується наступна тема з цього курсу.

Навчальні ігри та розвиваючі програми в основному орієнтовані на дошкільнят і молодших школярів. До цього типу належать інтерактивні програми з ігровим сценарієм. Виконуючи різноманітні завдання під час гри, діти розвивають тонкі рухові явища, просторову уяву, пам'ять та інші вміння.

Доповненнямдо цієїкласифікаціїстаютьпрограмнізасоби розробкикомп'ютернихнавчальних засобів. Найбільшвідоміз таких засобівконструкториуроків інавчальнихкурсів,атакож спеціалізованіоболонкидлярозробкинавчальнихкурсів.

 

ІІІ.2. Електронний підручник

Електронний підручник– це основний електронний засіб навчання,  який створюється на високому науковому і методичному рівні, містить систематизований матеріал з відповідної науково-практичної галузі знань, забезпечує творче і активне оволодіння студентами знаннями, уміннями і навичками в цій області, безперервність  і  повноту  дидактичного  циклу  процесу  навчання за допомогою використання сукупності графічної, текстової, цифрової, мовної, музичної, відео–, фото– і іншої інформації [Гузеев В.В.2000, С. 244].

Електронний підручник залежно  від задуму викладача,який його розробляє, може займати будь-яку з вище перерахованих позицій у класифікації електронних засобів навчання. Підсумовуючи усі ознаки електронного підручника, спробуємо надати узагальнююче визначення цьому поняттю.

Під електронним підручником, зазвичай, як і під друкованим підручником, ми розуміємо цілісний продукт, у якому акумульовано навчальний матеріал, методично доцільно структурований у певній дидактичній системі. Тематика і обсяг цього матеріалу повністю відповідають вимогам програми для певного класу. А це означає, що така навчальна книжка або такий диск спроможні забезпечити свого користувача повним обсягом і рівнем знань, умінь і навичок, визначених відповідною програмою для цього класу. Всі інші продукти як в електронній, так і в друкованій версіях, які не забезпечують користувача повним обсягом навчальної інформації та уміннями і навичками використовувати її у практичній діяльності відповідно до вимог, визначених програмою для певного класу, варто називати навчальними посібниками. Такого виду можуть бути навчальні друковані та електронні джерела інформації, що дають знання і сприяють формуванню умінь і навичок з метою практичного використання набутих знань з певної теми або кількох тем (наприклад, про кліматичні пояси, соціально-економічні особливості певної країни – з курсу географії; особливості рідин і газів – з курсу хімії; перерізи геометричних фігур – з курсу стереометрії тощо).

Електронний підручник повинен  мати такі властивості:

— розвинену гіпертекстову  структуру в теоретичній частині  курсу (визначення, теореми), а також  у логічній структурі викладу (послідовність, взаємозв’язок частин);

— зручну для користувача  систему навігації, яка дозволяє йому легко переміщатися по курсу, відправляти  електронні листи викладачеві, переходити в розділ диспутів;

— використання  мультимедійних можливостей сучасних комп’ютерів  та Інтернету (графічних вставок, анімації, звуку, за необхідності);

— наявність підсистеми контролю знань, вбудованої в підручник;

— розбивка курсу на невеликі блоки (сторінки);

— наявність глосарію (автономні  довідкові матеріали) та посилань до нього;

— посилання на літературні  джерела, електронні бібліотеки та на джерела інформації в мережі Інтернет;

— швидке завантаження без  ускладнень;

— ефективний зворотний  зв’язок з викладачем.

Використання в електронних  виданнях різних інформаційних технологій (мультимедіа, гіпертекст) дає вагомі дидактичні переваги електронному підручнику в порівнянні з традиційною:

– у технології мультимедіа створюється навчальне середовище з яскравим і наочним представленням інформації, що особливо привабливо для студентів;

– здійснюється інтеграція значних об'ємів інформації на єдиному носієві;

– гіпертекстова технологія завдяки застосуванню гіперпосилань спрощує навігацію і надає можливість вибору індивідуальної схеми вивчення матеріалу;

– на основі моделювання процесу навчання стає можливим доповнити підручник тестами, відстежувати і направляти траєкторію вивчення матеріалу, здійснюючи, таким чином, зворотний зв'язок [Христочевский С.А.2001,С. 7.].

Електронні підручники можуть існувати в кількох виглядах. Так, наприклад, можна зосередити увагу  на підручниках, які розміщені в  мережі Інтернет, записані на звичайних  компакт–дисках та тих, які записуються для безпосереднього користування на персональний комп’ютер.

Електронний підручник, розміщений у мережі Інтернет (підручник з української мови, розміщений на сайті http://www.mova.info/pidruchn.aspx) має досить доступний інтерфейс та доволі просту для використання структуру. Вочевидь, створення зайняло немало часу, але результат був вартим того – підручник можна назвати майже ідеальним. На кожній сторінці розміщені посилання на ту чи іншу тему (у вигляді назв тем). При відкритті одного з посилань з’являється список підтем, далі – викладено безпосередньо саму інформацію, яка стосується мовознавчих дисциплін. Тобто, такий підручник є доволі зрозумілим та легким у використанні. Зображення високоякісне, матеріал викладено доволі стисло, без «зайвих слів», термінологія у більшості випадків зрозуміла. Наряду з позитивними аспектами можна помітити і деякі недоліки: матеріал іноді викладено занадто стисло та сухо, без доречних у деяких випадках ілюстрацій у вигляді найпростіших схем. А розміри шрифтів є наскільки малими, що людям з обмеженими зоровими можливостями буде досить важко вчитатися в текст. Хоча, чесно кажучи, завдяки тому, що маленький шрифт розміщено на темному фоні, то навіть людям з повноцінним зором доволі незручно читати повідомлення чи знайти потрібне посилання.Але, незважаючи на це, такий підручник є непоганим засобом для навчання, тому що недоліки відносяться суто до оформлення, а не до самої структури чи техніки створення.