Безпека на виробництві. основи гігієни праці. Робота з персональними комп'ютерами

Безпека на виробництві. основи гігієни праці. Робота з персональними комп'ютерами

Негативний вплив технологій на природу особливо гостро відчувається кожною людиною, коли вона їде відпочивати  за місто, на природу, подалі від транспортних магістралей, заводів, у ліс, або  в сільську місцевість. Перше, на що звертається увага — чисте  повітря, від якого у міського жителя буквально йде обертом  голова, людина ніби стає більшою на зріст, намагається увібрати в себе пахощі свіжого повітря, розправляє плечі й починає відчувати  себе частиною природи. Повернення до міста супроводжується протилежними відчуттями. Людина стискається у  грудочку від шуму і вихлопних  газів, ідучи вулицею у безперервному потоці автомобілів.

Як вже зазначилося, техногенне середовище охоплює всі компоненти довкілля, які є продуктом людської діяльності, тобто наслідком технологічного розвитку суспільства. Промислові підприємства, міська і сільська забудови, транспортні магістралі, інженерні комунікації, житлові будинки та інші споруди, греблі, об'єкти енергетики, транспорт — усе це навіть у недіючому стані негативно впливає на навколишнє природне середовище. А що казати, коли "дихають" вогнем доменні печі, починають працювати теплові електростанції, скидають у водойми нечистоти великі міста, рухаються всі види транспорту, одне слово — запрацює вся потужна техніка, без якої людство не може обійтись? Мало того, ця техніка не може працювати без людини, а технологічні процеси, які застосовуються у виробництві, створюють специфічні, зазвичай шкідливі виробничі умови.

На відміну від побуту, де питання безпеки життєдіяльності є здебільшого індивідуальним, на виробництві (на службі) за техніку безпеки і охорону праці (а врешті-решт і за життя людини) відповідають разом з індивідом певні служби та посадові особи.

Перед тим як приступити до роботи, працівник проходить спеціальну підготовку на робочому місці (іноді  й навчання), стажування, ним хтось  опікується на перших порах. Це особливо характерно для виробництв з підвищеним рівнем небезпеки. Що ж до різних установ, офісів, закладів культури і освіти, то рівень небезпеки там здебільшого  визначається теж на побутовому рівні.

Не будемо детально розглядати всі небезпечні виробництва і  об'єкти. Наша мета — дати загальне уявлення про виробничу небезпеку, біологічну дію небезпечних факторів і основні правила, дотримання яких мінімізує негативний вплив виробничих факторів на стан здоров'я людини і  сприятиме запобіганню можливим нещасним випадкам або зниженню ймовірності їх виникнення.

При цьому вдамося до певної суперпозиції окремих виробництв і  шкідливих факторів, оскільки детальний  розгляд загроз лише в одній галузі є окремим предметом для вивчення.

То що ж негативно впливає  на людину на виробництві (загалом на роботі)?

Робота з персональними комп'ютерами

У сучасних умовах електронно-обчислювальну  техніку широко застосовують в усіх галузях народного господарства, а окремі види робіт взагалі неможливо  виконувати без використання ЕОМ. Електронно-обчислювальні  машини широко застосовують при виконанні  наукових досліджень, роботі з текстами (верстання, редагування, друкування), зображеннями (графіки, малюнки), керуванні  технологічними процесами на сучасному  виробництві (автоматизовані лінії, хімічні  виробництва, атомні електростанції), у банківській сфері та сучасних офісах, телефонії і засобах зв'язку, у керуванні польотами літаків, супутників тощо. Великого поширення  дістали електронна пошта і передавання  даних через світові електронні мережі (Internet). Сучасне діагностичне і лікувальне медичне устаткування також обладнується електронно-обчислювальною технікою (апарати УЗД, комп'ютерної томографії тощо).

Електронно-обчислювальні  машини є порівняно новим обладнанням. Перші зразки ЕОМ з'явилися в  середині XX ст. Ці машини займали великі площі, були малопродуктивними і складними в керуванні. До роботи з ними допускалися тільки висококваліфіковані фахівці зі спеціальною освітою.

Підвищення продуктивності й спрощення керування ЕОМ пов'язано із застосуванням у їх виробництві напівпровідникових технологій, а в подальшому — інтегральних мікросхем. Спростились і системи введення і виведення інформації: перфострічки, перфокарти та інше складне устаткування було замінене на монітори, принтери, сканери. Це підвищило продуктивність і надійність, уможливило істотне зменшення розмірів і зниження вартості ЕОМ, значно спростилося керування ними.

Робота з ЕОМ умовно поділяється на п'ять основних типів діяльності.

1. Уведення даних. Інформація  вводиться в комп'ютер за допомогою  клавіатури, часто відповідно до спеціального формату.

2. Приймання даних. Інформація  найчастіше читається з екрана з середньою швидкістю.

3. Інтерактивна комунікація  (діалоговий режим). Цей тип роботи  включає як уведення, так і  приймання даних, тобто є режимом діалогу з ЕОМ.

4. Обробка тексту. Цей режим  передбачає введення тексту, його  виклик, пошук, форматування і  редагування. Швидкість уведення  велика, але непостійна, візуальний  акцент робиться як на екран, так і на документ.

5. Програмування, автоматизоване  проектування і виробництво. Ці  види робіт часто класифікуються  як професійні. Час роботи за  екраном монітора може варіюватися.  Швидкість уведення низька і  непостійна, візуальний акцент робиться  як на екран, так і на документ.

Згідно з діючим в Україні  класифікатором професій (ДК-003-95 і Зміна  № 1 до ДКООЗ-95), за характером трудової діяльності вирізняють три професійні групи:

1. Розробник програм (інженер-програміст) — виконує роботу переважно з відеотерміналом і документацією при необхідності інтенсивного обміну інформацією з ЕОМ і високою частотою прийняття рішень. Робота характеризується інтенсивною розумовою творчою працею з підвищеним напруженням зору, концентрацією уваги на фоні нервово-емоційного напруження, вимушеною робочою позою, загальною гіподинамією, періодичним навантаженням на кисті. Робота виконується в режимі діалогу з ЕОМ у вільному темпі з періодичним пошуком помилок в умовах дефіциту часу.

2. Оператор ЕОМ — виконує  роботу, пов'язану з обліком інформації, одержаної за попереднім запитом,  або тієї, що надходить. Така  робота супроводжується перервами  різної тривалості, пов'язана з

виконанням іншої роботи і характеризується напруженням  зору, невеликими фізичними зусиллями, нервовим напруженням середнього ступеня  і виконується у вільному темпі. 3. Оператор комп'ютерного набору —  виконує одноманітні за характером роботи з документацією та клавіатурою і нечастими, нетривалими переведеннями погляду на екран дисплея, з уведенням даних з високою швидкістю. Робота характеризується як фізична праця з підвищеним навантаженням на кисті на фоні загальної гіподинамії, з напруженням зору (фіксація зору переважно на документі), нервово-емоційним напруженням.

Персональні електронно-обчислювальні машини (ПЕОМ), які нині найчастіше застосовують, складаються з системного блоку, систем уведення інформації (клавіатура, сканер та ін.) і виведення її (монітор, принтер та ін.). Найбільшу кількість інформації оператор отримує з монітора. Саме із зображенням на моніторі пов'язані здебільшого рішення, які приймає оператор.

Монітори випускаються з  розміром по діагоналі екрана 14,15, 17, 21 дюйм і більше. Залежно від застосовуваної технології розрізняють монітори на основі електронно-променевої трубки (ЕПТ), рідких кристалів і плазмові.

Характерна особливість  моніторів на основі ЕПТ полягає  в перетворенні енергії електронів, які випромінює катод, на світлову енергію  за допомогою шару люмінесцентного  матеріалу, нанесеного на внутрішню поверхню колби ЕПТ.

У рідкокристалічних дисплеях (РКД) світло заломлюється в рідких кристалах, рефракційні властивості  яких визначаються електричним полем; на відміну від інших дисплеїв екрани РКД не випромінюють світла, але залежать від зовнішнього  освітлення, що висуває додаткові  вимоги до параметрів освітленості приміщення. Усередині елемента зображення передача світлового потоку залежить від електричного поля в точці дотику (визначає, який буде елемент: "темний" чи "світлий").Плазмові монітори (дисплеї — ПД) здебільшого мають великий розмір діагоналі екрана. Застосовують їх, як правило, при проведенні презентацій. У ПД використовують тонкий шар газу (наприклад, неону або аргону), що іонізується електричним струмом. Вибір газу визначає колір світіння екрана. Наприклад, неон дає жовтогарячий колір.

Багато уваги приділяється подальшому вдосконаленню РКД і ПД з метою поліпшення якості зображення, збільшення розмірів екрана та зменшення виробничих витрат.

Порівняно з ЕПТ РКД і ПД мають як переваги, так і недоліки. Окремі проблеми зумовлені фізичними принципами, тоді як розв'язання інших залежить від подальшого розвитку того чи іншого напрямку.

Перевагами РКД та ПД є плоскі дисплеї, які займають менше місця у приміщенні, що сприяє спрощенню ергономічної конструкції робочих місць (випускаються також плоскі ЕПТ), мають невелику масу, чітке зображення внаслідок відсутності змін випромінювання світлового потоку в часі — отже, відсутні мерехтіння, двигтіння і крайове спотворення зображення.

Проте РКД і ПД мають надто низький рівень контрасту і яскравості; неоптимальну структуру знаків; елементи зображення (пікселі) дуже часто мають форму не точки, а дискретних кіл і еліпсів (ПД); малий розмір екрана (останнім часом з'явились екрани РКД великих розмірів); незручності при спостереженні за екраном під гострим кутом; велику вартість.

Персональні комп'ютери, як правило, комплектуються моніторами на основі ЕПТ з розмірами по діагоналі  екрана 15, 17 і 21 дюйм. Останнім часом  спостерігається тенденція до переходу на використання в масових системах моніторів на основі рідких кристалів.

За формою поверхні екрана монітори на основі ЕПТ поділяються  на сферичні (поверхня є частиною сфери  великого радіуса), циліндричні (поверхня є частиною циліндра) і плоскі. Крім того, розрізняють монітори кольорові  та монохромні (останніми роками не випускаються). Сучасні монітори залежно  від марки мають цифрові регулювання  яскравості, контрастності, кольору  та інші точніші настроювання.

Основними несприятливими чинниками, що впливають на тих, хто працює з  ПК, є електромагнітні поля, що їх генерують монітори на основі ЕПТ.

Електронно-променева трубка є потенційним джерелом випромінювання кількох певних діапазонів електромагнітного  спектра. Реальна інтенсивність  кожного діапазону, частота та інші параметри залежать від технічної  конструкції конкретного термінала, екранізування тощо.

Рентгенівське випромінювання виникає всередині колби ЕПТ, коли розігнані електрони швидко сповільнюються матеріалом екрана. Енергія цих фотонів обмежена потенціалом розгону.

Оптичні види випромінювання виникають завдяки взаємодії електронів з шаром люмінофора на екрані. До видимого спектра примикає випромінювання, близьке до ультрафіолетового та інфрачервоного діапазонів.

Джерелами шуму на робочих  місцях операторів ПК є друкуючі пристрої (матричні та струменеві принтери), сканери, дисководи. Рівні шуму на робочих  місцях операторів можуть досягати 56-76 дБ • А, а при роботі друкуючого устаткування — 82 дБ • А.

Для операторів і користувачів ПЕОМ характерне значне зорове навантаження (при спостереженні за інформацією  на моніторі, особливо коли зображення має дрібні елементи, літери тощо). Час  спостереження становить від 14-90 % робочого часу залежно від особливостей роботи. Крім того, оператори виконують  велику кількість дрібних рухів  кистями (при введенні тексту, редагуванні  зображень тощо).

В осіб, які працюють на сучасній обчислювальній техніці, може виникнути  астенопія. Науковою групою з питань встановлення впливу роботи з відеотерміналами на стан зору користувачів Національної ради наукових досліджень США запропоновано  таке визначення терміна "астенопія": це будь-які суб'єктивні зорові симптоми або емоційний дискомфорт, що є  результатом зорової діяльності. Симптоми астенопії: пелена перед очима, двоїння, блимання; відчуття втоми очей, підвищення температури, печіння, почервоніння, біль в очах; головний біль та ін.

Чутливіші до виникнення астенопії  люди з порушеннями зору. Важливу  роль у розвитку астенопії відіграє якість зображення інформації на моніторі. Так, симптоми астенопії у користувачів ПЕОМ більшою мірою виявляються  після 60 хв роботи за екраном при  частоті регенерації ЗО Гц, ніж  після роботи такий самий час  при частоті регенерації 60 Гц, тобто  при стабільному зображенні тексту. Дефекти фокусування і розпливчасті символи на екрані посилюють астенопію. Зоровий дискомфорт частіше виникає  при великій відмінності яскравості екрана і паперового документа. Відомі дані про можливість виникнення катаракти  в осіб, які працюють з моніторами на основі ЕПТ.

Встановлено також, що жінки  частіше, ніж чоловіки, скаржаться на зоровий дискомфорт. У жінок віком 31-45 років астенопія виникає частіше, ніж у жінок віком 18-30 років, що свідчить про вплив на розвиток астенопії  стажу роботи. На зорову втому скаржаться 47 % користувачів ПЕОМ, які працюють безперервно менше ЗО хв, і 66 % користувачів, які працюють понад ЗО хв. Ці симптоми більшою мірою виявляються в осіб, які менше контролюють свою роботу, працюють з великим напруженням і не задоволені роботою.

Зафіксовані випадки кольорової зорової післядії в операторів (ефект  Мак-Галоха). Оператори, які працювали  з дисплеєм із зеленими знаками на темному фоні, бачили потім рожеве фарбування білих предметів. Цей  ефект може зберігатися протягом дня і довше. Частота таких  порушень варіює від 5-8 % до 63-90 % залежно  від виду виконуваної роботи.

У 80 % працівників при напруженій зоровій роботі помічається прогресуюче  зниження працездатності, що настає через 45-60 хв і поступово призводить до перевтоми, розладів центральної нервової та інших систем організму. У другій половині дня (іноді раніше) з'являються  загальна втома, головний біль, біль в  очах. Латентний період зорово- і  акустико-моторної реакцій до закінчення зміни подовжується відповідно на 14 та 20 %; швидкість опрацювання інформації зменшується на 25-34 %; стійкість ясного бачення знижується на 40-52 %. Під кінець робочого дня частішають серцеві  скорочення і підвищується систолічний  та діастолічний артеріальний тиск.