Контрольна робота з «Охорона праці в галузі»

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

ДЕРЖАВНИЙ ВИЩІЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД

ПРИДНІПРОВСЬКА ДЕРЖАВНА АКАДЕМІЯ

БУДІВНИЦТВА ТА АРХІТЕКТУРИ

 

Кафедра безпеки життєдіяльності

 

 

Контрольна робота

з дисципліни «Охорона праці в галузі»

В-7

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Виконала:                                                                студентка групи ОА-12с 
                                                                                            ЗК№6399607

                                                                                  Черненко Ю.В.

 

Перевірила:                                                        к.т.н.,  доц. Капленко Г. Г.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Дніпропетровськ 2013

Зміст

Теоретичні питання

1. Мікроклімат виробничих приміщень…………………………………..4

2. Система управління охороною праці в галузі (СУОПГ), її особливості, функції та задачі…………………………………………………....6

3. Класифікація витрат на охорону праці за напрямками працеохоронної діяльності підприємства…………………………………….....7

4. Викладіть сутність організаційно-технічної підготовки будівельного майданчика…………………………………………………………………….…..9

Список використаної літератури………………………………………...10

Задача………………………………………………………………………11

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Теоретичні питання

 

1. Мікроклімат виробничих приміщень.

 

Розрізняють оптимальні, допустимі та шкідливі мікрокліматичні умови. Оптимальні, допустимі й шкідливі норми температури, відносної вологості і швидкості руху повітря для виробничих приміщень та відкритих територій у спекотну і холодну пору року наведені в ДСН 3.3.6 042-99 «Санітарні норми мікроклімату виробничих приміщень».

Показники мікроклімату мають забезпечувати зберігання теплового балансу людини з довкіллям  та підтримка оптимального чи припустимого теплового стану організму.

- оптимальнімикроклиматические умови забезпечують загальне та локальне відчуття теплового комфорту протягом 8-годинний робочої зміни за мінімальної напрузі механізмів терморегуляції організму людини, не викликають відхилень стану здоров'я, створюють передумови для високого рівня працездатності й єпредпочтительними на робочих місць.

- оптимальні величини показників мікроклімату необхідно дотримуватися на робочих місць виробничих приміщень, у яких виконуються роботи, пов'язані з нервово-емоційним напругою (роботи операторів в кабінах, на пультах і посадах управління технологічними процесами, в залах обчислювальної техніки та інших.).

- допустимімикроклиматические умови встановлено на основі критеріям припустимого теплового і функціонального стану людини впродовж 8-годинний робочої зміни. Не викликають ушкоджень чи порушень стану здоров'я, але можуть спричинить виникненню спільне коріння й локальних відчутті теплового дискомфорту, напрузі механізмів терморегуляції, погіршення самопочуття і зниженню працездатності.

- допустимі величини показників мікроклімату встановлюються у разі, коли з технологічним вимогам, технічною освітою і економічним обгрунтованим причин неможливо знайти забезпечені оптимальні величини.

Розглядаючи механізми впливу метеорологічних  факторів виробничого середовища (температури, вологи, швидкості руху повітря, чинності променевої енергії нагрітих деталей і агрегатів) на людину, маємо на увазі, що людський організм прагне підтримати відносну динамічну сталість своїх функцій за різноманітних метеорологічних умов. Ця сталість забезпечує насамперед один з найважливіших фізіологічних механізмів — механізм терморегуляції. Вона спостерігається при певному співвідношенні теплоутворення (хімічної терморегуляції) і тепловіддачі (фізичної терморегуляції).

Теплові апарати, що використовуються на підприємствах, є джерелом інфрачервоного випромінювання. Останнє негативно впливає на функціональний стан нервової системи, викликає зміни у серцево-судинній системі, негативно впливає на очі, викликає кон’юнктивіт, помутніння рогівки й таке професійне захворювання, як катаракта.

Зниження негативного  впливу мікроклімату можна досягти  за рахунок вжиття таких заходів:

• впровадження раціональних технологічних процесів (наприклад, заміни гарячого способу обробки металу холодним);
• механізації та автоматизації виробничих процесів;
• дистанційного управління, що дозволяє вивести людину в більшості випадках з несприятливих умов;
• захисту працівників різними видами екранів;
• раціональної теплової ізоляції устаткування;
• раціонального розміщення устаткування;
• ефективного планування і конструкторського рішення виробничих приміщень (гарячі цеха розміщуються в одноповерхових приміщеннях);
• раціональної вентиляції та опалювання;
• раціоналізації режимів праці й відпочинку, перерви;
• спеціального питного режиму (забезпечення білково-вітамінними напоями, хлібним квасом, підсоленою водою). Працівники гарячих цехів отримують газовану підсолену воду (з вмістом від 0,2 до 0,5 % хлористого натрію). Пиття такої води зменшує спрагу, потовиділення, сприяє зниженню температури тіла, покращує самопочуття і працездатність;
• застосування спецодяг.

Література [1]

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2. Система управління охороною праці в галузі (СУОПГ), її особливості, функції та задачі.

Управління охороною праці на підприємстві є складовою, підсистемою загальної системи управління підприємством, оскільки лише за високого рівня охорони праці може бути забезпечено ефективне виконання завдань, що постають перед підприємством, і досягнення найкращих економічних результатів.В узагальненому вигляді процес управління охороною праці повинен передбачати такий алгоритм дій, виконуваних за замкнутим циклом: діагностику (аналіз та оцінку) стану системи прогнозування виробничого ризику й можливих наслідків плануванні запобіжних заходів прийняття управлінських рішень; організацію виконання; контроль за виконанням, процесом виробництва і діями персоналу діагностики.

Метою управління охороною праці є забезпечення безпеки збереження здоров'я та працездатності людини під час трудової діяльності. Мета управління може бути досягнута шляхом виконання певних функцій управління. Функція управління —це комплекс взаємозв'язаних видів діяльності, що здійснюються суб'єктом управління при цілеспрямованому впливі на об'ємі управління.

 Управління охороною  праці забезпечує виконання таких функцій: 1.організацію й координацію робіт з охорони праці; 2. контроль стану охорони праці; 3. облік, аналіз та оцінку показників стану умов і безпеки праці; 4. планування та фінансування робіт з охорони праці; 5.стимулювання забезпечення високого рівня охорони праці.

 Управління охороною  праці має включати виконання  таких основних завдань: 1. навчання працівників безпеці праці та пропаганду питань охорони праці;

2. забезпечення безпеки виробничого обладнання;

3. забезпечення безпеки виробничих процесів;

4. забезпечення безпеки будівель і споруд;

         5. нормалізацію санітарно-гігієнічних умов праці;

6. забезпечення працівників засобами індивідуального захисту;

7. санітарно-побутове обслуговування працівників;

8.професійний відбір працівників за певними спеціальностями.Важливе значення має створення системи управління охороною праці. З методологічних позицій системного підходу визначається перелік і склад спеціальних функцій (завдань) управління охороною праці в їх безпосередньому зв'язку з функціональними підсистемами управління підприємством зі встановленням локальних цілей роботи.

 

Література [2]

 

 

 

 

 

3. Класифікація витрат на охорону праці за напрямками працеохоронної діяльності підприємства.

 

Витрати на здійснення заходів  щодо охорони праці включають  капітальні інвестиції і поточні  витрати.

До капітальних інвестицій належать одноразові витрати:

- на створення основних фондів для поліпшення охорони праці (склад цих фондів відповідає основним напрямкам проведених чи планованих заходів);

- на удосконалювання  техніки і технології виробництва  з метою підвищення рівня охорони  праці.

Поточні витрати включають  витрати на зміст і обслуговування основного технологічного устаткування, викликані його удосконалюванням з метою поліпшення охорони праці.

При здійсненні багатоцільових заходів визначення суми капітальних  інвестицій і поточних витрат, зв'язаних з поліпшенням охорони праці, робиться розрахунковим шляхом з використанням даних про вартість відповідних робіт у проектах-аналогах, укрупнених розцінок, нормативів витрат.

 

Розглядаючи механізм витрат підприємств на заходи щодо поліпшення умов та охорони праці, виділяють 5 груп витрат:

1) Відшкодування потерпілим унаслідок травм і професійних захворювань: Тимчасова непрацездатність; одноразова допомога; моральна шкода; відшкодування витрат лікувальним закладам; санаторно-курортне обслуговування; протезування, придбання транспортних засобів, витрати на соціальну допомогу інвалідам; доплати до попереднього заробітку в разі переведення на легшу роботу; пенсії інвалідам і утриманцям загиблих

2) Пільги та компенсації за працю у важких і шкідливих умовах праці - Додаткові відпустки, скорочений робочий день, лікувально-профілактичне   харчування,   одержання молока або інших рівноцінних продуктів, підвищені тарифні ставки, доплати за умови та інтенсивність праці, пенсії на пільгових умовах

3) Витрати на профілактику травматизму, професійних захворювань - Витрати на заходи щодо охорони праці за рахунок джерел фінансування, регламентовані нормативними актами держави; витрати на заходи і охорони праці за колективними договорами

4) Витрати на ліквідацію наслідків аварії та нещасних випадків на виробництві - Вартість зіпсованого устаткування, інструментів, зруйнованих будівель, споруд; витрати ні врятування потерпілих; розслідування нещасних випадків; виплати заробітної плати і доплати за час простою; вартість ремонту частково   зіпсованого   обладнання,   машин  ТІ механізмів, будівель і споруд;

5) Штрафи та інші відшкодування - Штрафи, виплачені за наявність нещасних випадків та приховування від обліку потерпілих, штрафи за недотримання нормативних вимог щодо безпеки праці; штрафи на працівника за порушений вимог законодавства тощо.

Витрати з охорони  праці також поділяються на:

— доцільні витрати, спрямовані на збереження здоров'я працівників, раціональне витрачення життєвих сил та відновлення працездатності;

— частково доцільні витрати, які включають видатки за пільгами і компенсаціями за несприятливі умови;

— недоцільні витрати, що зумовлюють підвищення собівартості продукції, зниження її обсягу тощо.

 

Література [3]

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

4. Викладіть сутність організаційно-технічної підготовки будівельного майданчика.

До основних робіт  по будівництву об'єкта або його частини дозволяється приступати лише після відведення в натурі майданчика (траси) для його будівництва, влаштування  необхідних огороджень будівельного майданчика (охоронних, захисних або сигнальних) і створення розбивочної геодезичної основи. До початку зведення будівель та споруд необхідно виконати зняття родючого шару грунту, складування його в спеціально відведених місцях для подальшого використання для рекультивації земель, вертикальне планування будівельного майданчика, роботу по водовідведенню, влаштування постійних та тимчасових внутрішньомайданчикових доріг, під'їздів та інженерних мереж (каналізації, водо-, тепло-, енергопостачання тощо), необхідних на період будівництва та передбачених проектом організації будівництва і проектами виконання робіт, забезпечення будови протипожежним водопостачанням, зв'язком та засобами пожежогасіння.

В тих випадках, коли будівельний  майданчик розташований на території, яка підлягає впливу несприятливих природних і техногенних явищ та геологічних процесів (селі, лавини, зсуви, обвали, заболоченість, підтоплення, просідання, підроблені території і т.ін.), після створення геодезичної розбивочної основи до початку виконання внутрішньомайданчикових підготовчих робіт повинні бути виконані за спеціальними проектами */ першочергові заходи і роботи по захисту території від вказаних процесів. Завершення зовнішньомайданчикових і внутрішньомайданчикових підготовчих робіт в обсязі, що забезпечує будівництво об'єкта або його черги, повинно бути підтверджене актом, складеним замовником і генпідрядчиком за участю субпідрядних організацій, що виконували роботи підготовчого періоду, профспілкового комітету генпідрядчика та представників територіальних органів Державного нагляду за охороною праці за формою, наведеною у додатку 12.

 

Література [4]